Постанова № 12387844, 02.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2010                                                                                           № 41/184

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сотнікова С.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Цурка Н.О. – представник за дов. №Д07/2010/06/25-8 від 25.06.2010р.;

від відповідача - Сорокопуд О.П. – представник за дов. №261 від 12.04.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АЕК "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

на рішення Господарського суду м.Києва від 19.07.2010

у справі № 41/184 ( .....)

за позовом                               АЕК "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до                                                   Київська міська клінічна лікарня № 17

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 131116,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (далі – позивач) у квітні 2010 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської клінічної лікарні №17 (далі – відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 112869,46 грн. боргу за спожиту активну енергію, 2352,51 грн. боргу за спожиту реактивну енергію, 7561,84 грн. пені, 6740,19 грн. інфляційних, 1592,78 грн. 3% річних, 1311,17 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2010р. у справі № 41/184 Позов задовольнити частково. Стягнуто з Київської міської клінічної лікарні № 17 (01103, м. Київ, пров. Лабораторний, 14-20, код ЄДРПОУ 03319759) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” 3500,00грн. пені, 5025,02 грн. інфляційних втрат, 1592,78 грн. 3 % річних, 193,01 грн. державного мита та 34,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Припинето провадження по справі в частині стягнення з Київської міської клінічної лікарні № 17 заборгованості в розмірі 9182, 72 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2010р. в частині зменшення пені та прийняти нове, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального та матеріального права, а зроблені висновки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010р. у справі №41/184, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2010р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції 09.03.2000 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (постачальник) та Київською міською клінічною лікарнею № 17 (споживач) було укладено договір № 3029 о/р 3003029 про постачання електричної енергії (далі - договір) та додаткова угода до договору від 01.10.2008 року (далі –угода).

Відповідно до п. п. 2.1, 4.1, 4.2 електропостачальна організація зобов’язувалась, відпускати електроенергію, як різновид промислової продукції абоненту:

- в межах дозволеної до використання потужності;

- згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами споживання електроенергії та потужності (Додаток № 1).

Відповідач в свою чергу, зобов’язувався оплачувати використану електроенергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з Прейскурантом 09-01, діючим індексом цін та умовами цього договору.

Для визначення величини використаної електроенергії знімати та надавати за встановленою формою до енергопостачальної організації показання розрахункових електролічильників та електролічильників субабонентів (Додаток 3.1, 3.2, 3.3) згідно з календарним графіком (Додаток 4) за формою згідно з Додатком № 9.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2.6 до Договору, п.п. 1, 2, 3, 5, 13 цього додатку передбачено, що розрахунковий період починається та закінчується першого числа кожного місяця.

Споживач знімає показання розрахункових лічильників 19 числа кожного місяця та надає звіт за фактичним обсягом споживання.

Споживання електричної енергії в період між датами зняття показань засобів обліку в попередньому та поточному розрахунковому періоді прирівнюється до споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду. Величина коштів, яку має оплатити споживач визначається як добуток спожитої електричної енергії на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.

Щомісяця 20 числа споживач зобов’язується направляти уповноваженого представника до Постачальника електричної енергії для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою (Додатки “Звіт про використану електроенергію”, Звіт про результати вимірів активної потужності”. Крім цього, споживач надає підписані акт про приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Споживач до 25 числа поточного розрахункового здійснює оплату 100 % від фактично спожитого обсягу активної електричної енергії за розрахунковий період.

Додатком 5 до договору передбачено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення оплати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами (затверджена Наказом Мінпаливоенерго України № 19 від 17.01.2002 р., погоджена НКРЕ, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за № 93/6381).

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за період з 01.05.2009р. по 01.03.2010р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито активної електричної енергії на суму 280508,20 грн. У свою чергу, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 152216,46 грн., у зв’язку з чим нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 112869, 46 грн.

Крім того, за період з 01.07.2008р. по 01.03.2010 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито реактивної електричної енергії на суму 8533,22 грн., відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 6180,71 грн., у зв’язку з чим у нього за поставлену реактивну електричну енергію виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2352,51 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості у відповідача перед позивачем за спожиту активну та реактивну електричну енергію складала 115221,97 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що частина боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 105494, 98 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 544, 27 грн. погашено до звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується довідкою позивача про надходження коштів від Київської міської клінічної лікарні № 17 в рахунок погашення боргу за спірний період, яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту активну та реактивну енергію складала 9182,72 грн.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Так, під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач погасив заборгованість в частині основного боргу на суму 9182,72 грн., що підтверджується банківськими виписками, які міститься в матеріалах справи, а тому у відповідності до п.1-1. ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що провадження по справі в частині основного боргу на суму 9182,72 грн., підлягає припиненню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Так, для всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове – зобов’язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).

Київський апеляційний господарський суд, перевіривши суму інфляційних та 3 % річних погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення інфляційних та 3% річних за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання підлягає задоволенню в сумі 5025,02 грн. інфляційних та 1592,78 грн. 3% річних.

          Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушень зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

П. 4.2.2 угоди встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених Додатком “Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів”, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0, 1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягаю стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

          Київський апеляційний господарський суд дослідивши матеріали справи погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення розміру пені до 3500,00 грн., з огляду на наступне.

          Так, Київська міська клінічна лікарня № 17 є бюджетною установою, фінансування послуг за спожиту відповідачем електроенергію здійснюється виключно за рахунок видатків місцевого бюджету. Однак, фінансування з місцевого бюджету на оплату спожитої відповідачем електроенергії вчасно не здійснювалось, бюджетні асигнування на погашення кредиторської заборгованості на зазначені потреби також не передбачались, що в свою чергу унеможливлює своєчасного та повного розрахунку за спожиту відповідачем електроенергію.

          Крім того, як вбачається з балансу (форма №1) за 2009 рік (аркуш справи 168) заборгованість відповідача перед кредиторами становить 51981946,50 грн., оскільки, до прийняття бюджету міста Києва травня 2010 року фінансування відповідача майже не здійснювалося а доходи відповідачем за звітний період взагалі не отримувались.

          З огляду на викладене Київський апеляційний господарський суд не погоджується з твердженням апелянта, що суд першої інстанції неправомірно зменшив розмір неустойки.

Інші доводи наведені Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” в апеляційній скарзі колегією суддів також до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2010р. у справі № 41/184 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 41/184 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                      

Судді