Рішення № 123873, 12.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.09.06 р. Справа № 24/190

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої

При секретарі Бєліковій Н.А.

за участю:

Прокурора

Представників сторін:

від позивача Бережнор Р.В. – довір.

від відповідача Стьопкін В.О. – довір.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ в особі Донецької філії Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” м. Донецьк

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Мар’їнський райсількомунгосп” м.Красногорівка

про стягнення 46417 грн. 19 коп.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м.Київ в особі Донецької філії Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” м.Донецьк звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мар’їнський райсількомунгосп” м. Красногорівка про стягнення 46417 грн. 19 коп., в тому числі 41242,28 грн. боргу, 1976,82 грн. пені, 2886,96 грн. штрафу, 311,13грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 19/2706(06)ТЕ від 30.12.2005р. на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, додаткову угоду до договору, акти передачі-приймання природного газу, розрахунок боргу, пені, штрафу, 3% річних.

Відповідач надав відзив на позов, повідомив про часткову оплату суми боргу в розмірі 2000 грн. 15.08.2006р., позовні вимоги в залишковій частині визнав. У судовому засіданні заявив клопотання про відкладення слухання справи, яке оговорено у судовому засіданні та не задоволено.

Позивач надав заяву від 12.09.2006р., якою підтвердив факт сплати відповідачем 2000 грн. боргу 15.08.2006р., тобто після пред’явлення позову до суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір № 19/2706(06)ТЕ від 30.12.2005р. на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, строком дії в частині поставки газу до 30.04.2006р., а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Договір укладено без протоколу розбіжностей, з додатковою угодою, підписаною обома сторонами.

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач зобов’язується передати відповідачу природний газ, а відповідач, в свою чергу, зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином та протягом січня – квітня 2006р. поставив відповідачу 206,632 тис.м.куб. природного газу на суму 63942,28 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу, підписаними обома сторонами та проти чого відповідач не заперечує.

Згідно п. 6.1 договору оплата за газ з його транспортування здійснюється грошовими коштами в наступному порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 7 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу 17 та 27 числа поточного місяця;

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач, посилаючись на часткову оплату відповідачем отриманого газу, звернувся до суду з вимогою стягнути 41242,28 грн. боргу.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що відповідач частково оплатив суму боргу в розмірі 2000 грн. 15.08.2006р., тобто після звернення позивача з позовом до суду в сумі, що також підтверджено позивачем у судовому засіданні. Таким чином, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Борг в залишковій частині в сумі 39242,28 грн. підтверджено матеріалами справи, актом звірки від 01.09.2006р., підписаним обома сторонами, визнано відповідачем і підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за травень – серпень 2006р. в розмірі 311,13 грн.

Вказана сума нарахована відповідно до діючого законодавства і підлягає стягненню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 7.2 договору сторонами передбачено, що у разі несвоєчасної оплати відповідач сплачує на користь позивача, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату за період з 06.05.2006р. по 15.08.2006р. в сумі 1976,82 грн.

Пеня перерахована судом відповідно до ст. 232 Господарського процесуального кодексу і встановлено, що її розмір перевищує суму пені, заявлену позивачем до стягнення у позовній заяві. Заява про збільшення позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не надана. Таким чином з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 1976,82 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму 7% штрафу в розмірі 2886,96 грн., посилаючись на п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, де хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, за порушення строків виконання зобов’язання стягується в розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

ДК „Газ України” створено на виконання Постанови Кабінету міністрів України від 24.07.1998р. № 1173, являється підприємством із загальнодержавною формою власності і є суб’єктом господарювання, який належить до державного сектору економіки.

Враховуючи наведене, а також той факт, що договір між сторонами укладено після набрання чинності Господарського кодексу України, штраф підлягає стягненню в повному обсязі.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 – 218, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ в особі Донецької філії Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мар’їнський райсількомунгосп” м. Красногорівка про стягнення 46417 грн. 19 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мар’їнський райсількомунгосп” (85361, м. Красногорівка, Мар’їнський район, Донецька область, вул. Ватутіна, 1А, рах. 26004531688065 у відділенні ДРУ „Приватбанку”, МФО 335496, ЄДРПОУ 01354929) на користь дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ в особі Донецької філії Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (83017, м.Донецьк, бул. Шевченко, 25, рах. 26000301750597 в ГУ ПІБ м. Донецька, МФО 334635, ЄДРПОУ 25987823) 39242 грн. 28 коп. – боргу, 1976 грн. 82 коп. – пені, 2889 грн. 96 коп. – штрафу, 311 грн. 13 коп. – 3% річних, 464 грн. 18 коп. – державного мита, 118 грн. 00 коп. – плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі щодо стягнення 2000 грн. 00 коп. боргу припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 12.09.2006р.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його підписання.

Суддя Ломовцева Н.В.