Постанова № 12387256, 06.10.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2010                                                                                           № 3/179

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тищенко О.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від прокуратури: Коптюк О.А. дов. б/н від 06.10.2010 року

від позивача:           1) не з’явився

2) Сергієчко В.В. дов. №149 від 24.03.2010 року

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Строймак-Синтез"

на рішення Господарського суду м.Києва від 08.07.2010

у справі № 3/179 ( .....)

за позовом                               Заступник прокурора Подільського району м.Києва

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Строймак-Синтез"

про                                                   стягнення 61 750, 45 грн., розірвання договору оренди № 2003-1 від 05.04.2002 та звільнення приміщення

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Подільської районної у місті Києві ради та Комунального підприємства «Оренда» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Строймак-Синтез” 57 077,21 грн. заборгованості по орендній платі, 4 673,24 грн. пені, про розірвання договору оренди № 2003-1 від 05.04.2002 та зобов'язання відповідача передати Комунальному підприємству “Оренда” за актом прийому-передачі приміщення площею 100,7 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Оболонська, 39.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що при проведенні перевірки прокуратурою встановлено, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з листопада 2008 по квітень 2010, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем 2, яка станом на момент звернення до суду з позовом становить 57 077,21 грн. та нарахована пеня в сумі 4 673,24грн. Наявність заборгованості є порушенням умов договору оренди, тому на думку прокурора договір підлягає розірванню в судовому порядку, а орендоване приміщення звільненню.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.07.2010 р. у справі №3/179 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймак-Синтез» на користь Комунального підприємства «Оренда» 57 077 (п'ятдесят сім тисяч сімдесят сім) грн. 21 коп. боргу по орендній платі та 4 354 (чотири тисячі триста п'ятдесят чотири) грн. 59 коп. пені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймак-Синтез» в доход Державного бюджету України 614 (шістсот чотирнадцять) грн. 31 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині відмовлено повністю.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач не виконав своїх обов’язків по договору в частинні внесення плати за оренду нежитлового приміщення, в результаті чого виникла заборгованість за період з листопад 2008 року по квітень 2010 року у розмірі 57 077,21 грн. Оскільки відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки не здійснив оплату за оренду нежитлового приміщення, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання, тому вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 4 354,59 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також зазначено, що невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою для його розірвання в судовому порядку. Доказів того, що позивачем на адресу відповідача було в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України надіслано заяву про відмову від договору оренди № 2003-1 від 05.04.2002 не надано. З огляду на наведене вимоги прокуратури щодо розірвання договору оренди № 2003-1 від 05.04.2002 не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 08.07.2010 р. у справі №3/179 в частині стягнення заборгованості, пені та судових витрат, в решті рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що представник відповідача не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Крім цього, відповідач стверджує, що у останнього відсутня заборгованість за оренду нежитлового приміщення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2010 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.09.2010 року.

У зв’язку з нез’явленням у судове засідання 22.09.2010 року представника позивача та прокурора, розгляд справі відповідно до приписів ст. 77 ГПК України відкладено на 06.10.2010 року.

06.10.2009 року представником позивача 2 у судовому засіданні було подано клопотання, в якому останній просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 08.07.2010 року у справі №3/179 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки у відповідача відсутня заборгованості по сплаті орендної плати, була надана помилкова інформація щодо наявності заборгованості у відповідача. Прокурор підтримав вказане клопотання.

Представник позивача 1 та відповідача в судове засідання 06.10.2010 року не з’явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 – 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з п. 3.6 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач 1 та відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов’язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 06.10.2010року за відсутності представників позивача 1 та відповідача.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.2002 між Комунальним підприємством «Оренда» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Строймак-Синтез» (орендар) було укладено договір № 2003-1 оренди приміщення по вул. Оболонській, 39 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець на підставі розпорядження Подільської районної у м. Києві державної адміністрації від 04.04.2002 № 345 та ордеру № 80 від 05.04.2002 передав, а орендар прийняв в орендне користування приміщення в будинку по вул. Оболонській, 39 на першому поверсі загальною площею 100,7 кв. м. для розміщення офісу.

Пунктом 1.4 договору визначено, що розмір місячної орендної плати на момент початку дії договору становить 1380,33 грн. та ПДВ 276,06 грн., разом 1 656,39 грн. та нараховується з моменту підписання акту прийому-передачі.

Додатковою угодою від 01.11.2006 були внесені зміни до п. 1.4. договору та викладено його в наступній редакції : «за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої з розрахунком орендної плати, який є невід'ємною частиною цього договору, становить 3 254,81 грн., крім того ПДВ - 650,96 грн., разом 3 905,77 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць згідно п. 1.4-1.5 цього договору визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 1.6. договору).

Відповідно до п. 1.7 Договору оренди, орендар зобов'язаний вносити орендну плату не пізніше 1 числа наступного місяця в повному обсязі на уставі рахунку орендодавця.

Згідно із п. 1.9 Договору оренди, нарахування та сплата орендної плати припиняється після передачі орендарем об'єкту оренди орендодавцю за актом прийому-передачі.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НЮУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 7.2. договору сторонами встановлено строк дії цього договору з 05.04.2002 до 05.10.2016.

Орендодавцем було передано, а орендарем прийнято в орендне користування приміщення в будинку по вул. Оболонській, 39 , що підтверджується актом прийому-передачі від 04.06.2002.

Спір виник в зв'язку з тим, що при проведенні перевірки прокуратурою встановлено, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з листопада 2008 по квітень 2010, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем 2, яка станом на момент звернення до суду з позовом становила 57 077,21 грн. та нарахована пеня в сумі 4 673,24 грн. Наявність заборгованості є порушенням умов договору оренди, тому на думку прокурора договір підлягає розірванню в судовому порядку, а орендовані приміщення звільненню.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Закон України „Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992 року N 2269-XII регулює майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі, строкове, платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Згідно ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992 року N 2269-XII орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч. 3 статті 18 вищевказаного Закону України орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей сірок (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

06.10.2009 року представником позивача 2 у судовому засіданні було подано клопотання, в якому останній просив суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 08.07.2010 року у справі №3/179 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки станом на момент звернення позивача до суду у відповідача була відсутня заборгованості по сплаті орендної плати, відповідачем 2 була надана помилкова інформація щодо наявності заборгованості у відповідача. Прокурор підтримав вказане клопотання.

Таким чином, оскільки на момент звернення до суду з позовом права позивача порушені не були, боргу у відповідача за договором оренди не існувало, отже відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Строймак-Синтез” підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 08.07.2010 року у справі №3/179 скасуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. У зв’язку з задоволенням апеляційної скарги відповідача з позивача 2 на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 307,16 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Строймак-Синтез” задовольнити повністю.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 р. у справі №3/179 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким:

1) В позові відмовити повністю.

2) Стягнути з Комунального підприємства “Оренда” (м. Київ, вул. Костянтинівська, 2/1, код ЄДРПОУ 31840749), а за відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Строймак-Синтез” (м. Київ, вул. Оболонська, 39, код ЄДРПОУ 31868702) 307,16 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи №3/179 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді