Рішення № 123864162, 18.12.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 рокусправа № 380/11010/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням доплати за період із індексації грошового забезпечення за січень 2016 - жовтень 2021 років, перерахунку грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням з 30.01.2020 по 31.12.2020, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, з врахуванням виплачених сум та з 01.01.2021 по 21.10.2021, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;

- зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок і виплату одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 з військової служби з урахуванням доплати за період із індексації грошового забезпечення за січень 2016 - жовтень 2021 років, перерахунку грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням з 30.01.2020 по 31.12.2020, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, з врахуванням виплачених сум та з 01.01.2021 по 21.10.2021, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;

- визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не виготовлення та не видачі ОСОБА_1 нового грошового атестату та нової довідки про розмір грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням з військової служби (з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 21.10.2021, доплати до грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням та перерахунку з 30.01.2020 по 31.12.2020, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, з врахуванням виплачених сум та з 01.01.2021 по 21.10.2021, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 для подання її до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою скерування до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для здійснення перерахунку та виплати пенсії з 22.10.2021;

- зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного забезпечити виготовлення та видачу ОСОБА_1 нового грошового атестату та нової довідки про розмір грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням з військової служби (з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 21.10.2021, доплати до грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням та перерахунку з 30.01.2020 по 31.12.2020, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, з врахуванням виплачених сум та з 01.01.2021 по 21.10.2021, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 для подання її до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою скерування до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для здійснення перерахунку та виплати пенсії з 22.10.2021;

- зобов`язати нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату індексації грошового забезпечення за період із 21.10.2021 по день фактичної виплати заборгованості індексації грошового забезпечення та перерахунку грошового забезпечення - 27.04.2024, із одночасною компенсацією при виплаті сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.

Ухвалою суду від 27.05.2024 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув належним чином.

Ухвалою суду від 03.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що під час проходження служби відповідач здійснював нарахування та виплату додаткових видів грошового забезпечення в неналежних розмірах, оскільки розрахунок посадового окладу здійснювався без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного року, та без врахування сум індексації грошового забезпечення. Також, позивач вказав, що у зв`язку з здійсненням перерахунку розміру грошового забезпечення має право на отримання нового грошового атестату та нової довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням з військової служби. А також, оскільки на момент звільнення зі служби із позивачем не проведено остаточного розрахунку, то позивач набув право на виплату середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що розмір додаткових видів грошового забезпечення відповідач розрахував виходячи з розміру грошового забезпечення станом на день звільнення позивача зі служби, тому відсутні підстави для перерахунку таких. Крім того, вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для видачі позивачу нового грошового атестату та нової довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення про розмір грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням з військової служби.

Також, відповідач вказав, що на момент звільнення з військової служби спору щодо зазначених та виплачених сум не було, тому такі вимоги не підлягають задоволенню. Крім цього, зазначив, що вимога позивача про компенсацію сум податку на з доходів фізичних осіб є передчасною, оскільки відповідачем ще не проведено виплати спірних сум.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 на підставі наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по стройовій частині) №272 від 21.10.2021 виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 21.10.2021.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №380/17237/22 (залишено без змін постановою Восьмого апеляційного суду від 14.12.2023) позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу.

Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Визнано протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо вирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 21.10.2021 відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 21.10.2021 відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Визнано протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нездійснення нарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, і за період з 01.01.2021 по 21.10.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, та множенням таких на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2021 по 21.10.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по день фактичної виплати та у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, визначеного, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, за період з 30.01.2020 по день фактичної виплати.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду відповідач здійснив позивачу 25.04.2024 виплату перерахованого розміру грошового забезпечення та сум індексації грошового забезпечення.

З метою перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням індексації грошового забезпечення та виходячи з розміру перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення суду, а також виготовлення оновленого грошового атестата та довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням з військової служби представник позивача звернувся із запитами до відповідача.

Відповідач листами від 17.01.2024 та 14.05.2024 повідомив представника позивача про відсутність підстав для перерахунку грошової допомоги при звільненні та виготовлення оновленого грошового атестат і довідки.

Оскільки в порушення чинного законодавства розмір грошового забезпечення нараховувався та виплачувався в неналежних розмірах, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Згідно з частинами 1-3 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина 2).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3).

З аналізу викладених норм права суд висновує, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацами 1, 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Право позивача на перерахунок грошового забезпечення з 30.01.2020 по 21.10.2021 виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 - 01.01.2021, а також індексацію грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 21.10.2021 встановлене рішенням суду.

Спірним же питанням у цій справі є право позивача здійснити перерахунок додаткового виду грошового забезпечення з врахуванням перерахованого розміру грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб та індексації грошового забезпечення.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

З огляду на викладене слід виснувати, що розрахунковою величиною для обрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби є місячне грошове забезпечення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №380/17237/22 (залишено без змін постановою Восьмого апеляційного суду від 14.12.2023) позов задоволено частково та, зокрема, Визнано протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нездійснення нарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, і за період з 01.01.2021 по 21.10.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, та множенням таких на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2021 по 21.10.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням раніше виплачених сум.

Отже, в період з 30.01.2020 по 21.10.2021 розмір грошового забезпечення з якого здійснювалися обрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні розраховувалася, без врахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, а відповідач провів перерахунок лише розміру грошового забезпечення на підставі рішення суду 25.04.2024.

Таким чином, одноразова грошова допомоги при звільненні з військової служби, повинна розраховуватися виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 01.01.2021.

Щодо перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з урахування індексації грошового забезпечення суд зазначає таке.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017) визначено, що з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно з статтею 19 Закону №2017 державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Суд звертає увагу на те, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 19.06.2019 у справі №825/1987/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17 індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку №1078. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону №2017, Закону №1282 та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №240/10130/19.

Суд зазначає, що відповідач здійснював розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування в складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати індексації грошового забезпечення, оскільки донарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 21.10.2021 відповідач провів лише 25.04.2024.

Таким чином, з огляду на те, що індексація грошового забезпечення під час проходження військової служби та звільнення з неї позивачу не була нарахована та виплачена, позивач має право на перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку зазначеної виплати індексації грошового забезпечення.

Такий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду щодо подібних правовідносин, викладеного у постанові від 21.12.2021 у справі №820/3423/18.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення позивачу із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб слід задовольнити з огляду на таке.

Кабінет Міністрів України 31.05.2017 посилив соціальний захист військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу, які звільняються зі служби, а також членів їх сімей та вніс зміни до «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44).

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 №375 «Про внесення змін до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових нагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового та начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам звільненим зі служби, для відшкодування утриманих сум ПДФО з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що нарахування та виплату грошового забезпечення слід проводити з врахуванням положення пункту 2 Порядку №44, водночас з урахуванням виплачених сум.

Щодо позовних вимоги про видачу нового грошового атестату та довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням з військової служби позивача (надбавок, доплат, підвищень), перерахунку грошового забезпечення, направлення їх до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою скерування до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для здійснення перерахунку та виплати пенсії з 22.10.2021, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачений єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 цієї ж статті Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» від 17.07.1993 №393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Частинами 1-2 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №15 до Постанови №704) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов`язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону №2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Як вже зазначено судом, позивачу на виконання рішень судів здійснено перерахунок грошового забезпечення та індексацію грошового забезпечення. При цьому, індексація грошового забезпечення має включатися до складу такого грошового забезпечення.

Окрім того, під час розгляду справи встановлено, що позивач має право на перерахунок додаткових видів грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 - 01.01.2021, а також із з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку зазначених виплат індексації грошового забезпечення.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджено Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1(в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 7 Порядку №3-1 для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються, зокрема, грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

Таким чином, враховуючи, що документом на підставі якого призначається пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є грошовий атестат, який містить пункти для зазначення інформації щодо щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення, розмір доплати за наукове звання, тоді як форма довідки про додаткові види грошового забезпечення та про доходи є нормативно встановлена і не може бути доповнена (змінена) посадовими особами НАСВ, а отже слід прийти до висновку, що індексація повинна бути внесені саме в грошовий атестат позивача.

Водночас відповідно до частини 1 статті 48 Закону №2262-XII заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки.

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону №2262-XII пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Порядок оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення та перерахунку пенсій визначено Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2014 №530, чинне на час призначення пенсії позивачу (далі - Положення №530).

Відповідно до пункту 3.1 Положення №530 оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, а також визначення розміру грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій колишнім військовослужбовцям (крім колишніх військовослужбовців строкової військової служби), здійснюються уповноваженими органами Міністерства оборони України - обласними військовими комісаріатами згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій).

Розмір грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій особам, звільненим з військової служби у НАСВ, визначається фінансово- економічним управлінням цієї військової частини.

Згідно з пунктом 3.8 Положення №530 обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії: приймає від заявника необхідні документи, донараховує вислугу років до дня звільнення військовослужбовця з військової служби та оформлює подання про призначення пенсії за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій; ознайомлює з поданням особу, якій оформлюється пенсія; передає перший примірник подання та документи, зазначені в пунктах 3.3 - 3.6 цього Положення, до головного управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації особи; другий примірник подання долучається до особової справи колишнього військовослужбовця, яка зберігається в обласному військовому комісаріаті.

Подання складається посадовою особою обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, перевіряється та підписується начальником цього відділу, обласним військовим комісаром та завіряється гербовою печаткою.

Пунктом 1 Порядку №3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262-XII, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Враховуючи викладені норми права та встановлені обставин справи, суд висновує, що законодавцем встановлено алгоритм взаємодії відповідача, обласних територіальних центрів комплектування та органів Пенсійного фонду, а саме: розмір грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій особам, звільненим з військової служби, визначається фінансово-економічним управлінням відповідача; обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки після одержання заяви про призначення пенсії: приймає від заявника необхідні документи, донараховує вислугу років до дня звільнення військовослужбовця з військової служби та оформлює подання про призначення пенсії за встановленою формою, яке направляє до головного управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації особи; Пенсійний фонд приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивач має право на виготовлення оновленого грошового атестату з врахуванням індексації грошового забезпечення за період з 21.10.2019 по 21.10.2021, з урахуванням перерахунку і виплати грошового забезпечення з 30.01.2020 по 21.10.2021 виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021 з врахуванням виплачених сум.

Також позивач має право на виготовлення нової довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням з військової служби позивача (надбавок, доплат, підвищень) з урахуванням перерахунку і виплати грошового забезпечення з 30.01.2020 по 21.10.2021 виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021.

При цьому, суд зазначає, що позовні вимоги про врахування в новий грошовий атестат та довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням з військової служби позивача індексації за період з 01.01.2016 по 20.10.2019, задоволенню не підлягають, оскільки зазначені документи містять інформацію про розмір грошового забезпечення лише за 24 місці перед звільненням з військової служби.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, суд зазначає таке.

За приписами частини 1 статті 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (частина 2).

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплата працівнику середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Викладена правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 06.02.2020 у справі №806/305/17, від 06.08.2019 у справі №826/9793/18, від 20.02.2020 у справі №821/723/17, від 02.09.2020 у справі №804/7733/16, від 28.01.2021 у справі №240/11214/19.

Суд зазначає, що в межах цієї справи позивачем визначений предмет спору, зокрема, щодо перерахунку грошової допомоги при звільненні з військової служби, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, а також із з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку зазначеної виплати індексації грошового забезпечення.

Отже, за таких обставин, суд висновує, що на момент розгляду позовних вимог в частині стягнення з відповідача середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, між сторонами існує спір щодо виплати належних сум грошового забезпечення. Таким чином, суд висновує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Щодо відшкодування судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 2, 3 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).

Згідно з частина 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд також враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, суд враховує, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги позивачем долучено:

- договір про надання правової допомоги №АБ-01/60 від 29.04.2024;

- рахунок на оплату №90 від 04.06.2024;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000264;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1283754;

- платіжну інструкцію №@2PL304755 від 05.06.2024 на суму 6000 грн.

Відповідно до умов договору оплата за надання правової допомоги здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту виставлення (або надіслання) клієнту рахунку від адвокатського бюро.

Водночас оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, заперечення відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, суд висновує, що дана справа є справою незначної складності та сума, зазначена в договорі про надання правової допомоги є неспівмірною з часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.

Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

З врахуванням встановлених обставин суд висновує про наявність підстав для часткового стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нездійснення перерахунку і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, а також з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку зазначеної виплати індексації грошового забезпечення.

3. Зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79026, вул. Героїв Майдану, 36, м. Львів; ЄДРПОУ 08410370) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, а також з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку зазначеної виплати індексації грошового забезпечення, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням виплачених сум.

4. Визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не видачі нового грошового атестату та довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням з військової служби ОСОБА_1 (надбавок, доплат, підвищень) з врахуванням індексації грошового забезпечення за період з 21.10.2019 по 21.10.2021, з 30.01.2020 по 21.10.2021 виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021 для подання до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою скерування до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для здійснення перерахунку та виплати пенсії з 22.10.2021.

5. Зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79026, вул. Героїв Майдану, 36, м. Львів; ЄДРПОУ 08410370) виготовити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) новий грошовий атестат та довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням з військової служби (надбавок, доплат, підвищень) з врахуванням індексації грошового забезпечення за період з 21.10.2019 по 21.10.2021, з 30.01.2020 по 21.10.2021 виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021 для подання до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою скерування до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для здійснення перерахунку та виплати пенсії з 22.10.2021.

6. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

7. Судовий збір зі сторін не стягувати.

8. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79026, вул. Героїв Майдану, 36, м. Львів; ЄДРПОУ 08410370) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців Олег Романович