Рішення № 123864161, 17.12.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 рокусправа № 380/2305/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань у 2015-2017 роках без урахування у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889;

- зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомогу на оздоровлення та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань у 2015-2017 роках з урахування у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889.

Ухвалою суду від 02.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що під час проходження служби відповідач здійснював виплати допомоги на грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань в неналежних розмірах, оскільки розрахунок виплат здійснювався без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.

Відповідач відзиву на позов у встановлений строк не подав. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 КАС України).

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 відповідно до витягу з послужного списку проходив військову службу в Збройних Силах України, зокрема в період з 27.06.2007 по 28.06.2022 у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця позивачу в період з 2015 по 2017 роки виплачено:

- в березні 2015 року грошова допомога на оздоровлення в сумі 2479,00 грн;

- в грудні 2015 року грошова допомога на вирішення соціально-побутових питань в сумі 2479,50 грн;

- в вересні 2016 року грошова допомога на оздоровлення в сумі 5071,50 грн;

- в вересні 2016 року грошова допомога на вирішення соціально-побутових питань в сумі 5071,50 грн;

- в вересні 2017 року грошова допомога на оздоровлення в сумі 5130,00 грн;

- в грудні 2017 року грошова допомога на вирішення соціально-побутових питань в сумі 5130,00 грн.

Оскільки в порушення чинного законодавства зазначені виплати нараховані та виплачені позивачу з грошового забезпечення без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII).

Згідно з частинами 1-3 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина 2).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

З аналізу викладених норм права суд висновує, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацами 1, 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Пунктом 1 розділу ХХІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі Порядок №260) передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 1 розділу XXIV Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ» №889 від 22.09.2010 (далі Постанова №889) встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №16 Постанову №889 доповнено новою нормою, згідно з якою, виплата винагороди поширюється на всіх військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової військової служби) без урахування займаних ними посад.

З огляду на викладене слід виснувати, що розрахунковою величиною для обрахунку розміру щомісячної грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань є місячне грошове забезпечення.

Відповідачем жодним чином не заперечується право позивача на отримання зазначеного додаткового виду грошового забезпечення.

Спірним питанням є включення до складу зазначених виплат щомісячної додаткової винагороди.

Наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 №595 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі Інструкція №595).

Пунктом 8 Інструкції №595 передбачено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Інструкція №595 втратила чинність з 16.12.2016 у зв`язку з виданням Міністерством оборони України наказу від 24.10.2016 №550, яким затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі Інструкція №550).

Пунктом 8 Інструкції №550 також, як і пунктом 8 Інструкції №595 передбачено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Суд звертає увагу, що частиною 4 статті 9 Закону України №2011-XII Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру допомоги та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.

Відповідно при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам вказаного Закону.

Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. У постанові від 06.02.2019 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що «згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення».

Таким чином, з викладеного слід виснувати, що до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З доказів у справі суд встановив, що позивачу в період з 2015 по 2017 роки виплачено в березні 2015 року грошова допомога на оздоровлення; в грудні 2015 року грошова допомога на вирішення соціально-побутових питань; в вересні 2016 року грошова допомога на оздоровлення; в вересні 2016 року грошова допомога на вирішення соціально-побутових питань; в вересні 2017 року грошова допомога на оздоровлення; в грудні 2017 року грошова допомога на вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця позивачу в період проходження служби з 2015 по 2017 роки здійснювалася виплата щомісячної додаткової грошової винагороди. Така виплата нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісяця, що свідчить про її систематичний, а не одноразовий характер.

Проте виплата грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань здійсненні без урахування в складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди.

Отже, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо здійснення нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань, без урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку зазначених виплат щомісячної додаткової грошової винагороди.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

З врахуванням встановлених судом обставин, належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань, виплачених в період з 2015 по 2017 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку зазначених виплат щомісячної додаткової грошової винагороди.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань, виплачених в період з 2015 по 2017 роки, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».

3. Зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79026, вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів; ЄДРПОУ 08410370) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань, виплачених в період з 2015 по 2017 роки, з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», та провести виплату з урахуванням виплачених сум.

4. Судовий збір зі сторін не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців Олег Романович