Рішення № 12386372, 17.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2010 р. Справа № 61/231-10

вх. № 8382/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не зявився;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Дайвіс" м. Алушта

до СПДФО ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 32807,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Дайвіс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОп ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором найму від 11.05.2010р. у розмірі 26980,00грн., пені у розмірі 836,95грн. , 3% річних у розмірі 150,41грн. та експлуатаційних витрат у розмірі 4840,06грн. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача в судове засідання 17.11.2010р. не зявився, про причини незявлення суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач в судове засідання 17.11.2010р., не з"явився, свого повноважного представника не направив, витребуваних судом документів та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 23.09.2010р., яку було направлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві (АДРЕСА_1), повернулась до суду, з довідкою поштового відділення звязку про неможливість вручення листа у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Відповідно до наявного у справі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.10.2010р. місцем проживання відповідача є : АДРЕСА_1.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обовязок зясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач ФОП ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 27.10.10р. сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

11.05.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна , відповідно до умов якого позивач передав , а відповідач прийняв в строкове платне користування частину приміщень готелю «Асторія», розташованого за адресою : АРК, м. Феодосія, пр. Айвазовського, 9а, в тому числі: нежитлові приміщення загальною площею 142,00 кв.м. (хол та коридор загальною площею 142,3 кв.м.), готельний номер № 103 площею 29,3 кв.м., готельний номер № 104 площею 21,4 км.в., готельний номер № 107 площею 36,9 кв.м., готельний номер № 108 :пощею 34,1 кв.м.

Відповідно до Акту прийому-передачі від 01.06.2010р., наймач отримав у строкове платне користування частину нерухомого майна нежитлове приміщення (хол та коридор загальною площею 142,3 кв.м.), готельний номер № 103 площею 29,3 кв.м., готельний номер >е 104 площею 21,4 км.в., готельний номер № 107 площею 36,9 кв.м., готельний номер № 108 :пощею 34,1 кв.м., на першому поверсі готелю "Асторія", що розташована за адресою АР Крим, м. Феодосія, пр. Айвазовського, 9а, та належить Наймодавцю на праві приватної власності.

Відповідно до пункту 5.1 договору оренди , сторони узгодили порядок і розмір плати , згідно якого відповідач зобовязався здійснити оплату за червень 2010р. у розмірі 29360,00 грн. до 20.05.2010р., за липень 2010р. до 20.06.2010р. та за серпень 2010р. до 20.07.2010р.

01.07.2010р. сторонами укладена Додаткова угода до договору, відповідно до якої Наймач відмовляється від користування готельними номера №№ 103, 104 та 108 готелю "Асторія", та зобов'язується здійснити оплату за липень 2010р. у розмірі 16034,00 грн. у строк до 30.07.2010р., за серпень 2010р. у розмірі 16034,00 грн. у строк до 05.08.2010р. (пункт 2 Додаткової угоди від 01.07.2010р.).

Всупереч вимог укладеного договору Наймач не здійснював оплату відповідно до встановленого договором порядку. Так, плата у розмірі 29360,00 грн. за червень 2010р. була здійснена у розмірі 21000,00 грн., внаслідок чого за Наймачем після 20.05.2010р. виникла заборгованість у сумі 8360,00 грн. за червень 2010р.

Плата за липень 2010р. у розмірі 16034,00 грн. відповідно до п. 2 Додаткової угоди до 30.07.2010р. внесена не була взагалі, внаслідок чого за Відповідачем після 30.07.2010р. виникла заборгованість у сумі 16034,00 грн. за липень 2010р.

У зв'язку з порушенням вимог укладеного договору, Наймодавцем, на адресу Наймача за вих. № 006 від 26.06.2010р., вих № 010 від 30.07.2010р. були скеровані листи з вимогами щодо погашення заборгованості. Але Відповідач не надав жодної письмової відповіді та грошові кошті не вніс.

Відповідно до п. 4.1 договору сторони визначили строк його дії до 31.08.2010р.

Згідно п. 6.2.3 Договору Наймодавець має право відмовитись від договору, якщо Наймачем буде допущена заборгованість по сплаті за користування об'єктом найму більш ніж місяць. Приймаючи до уваги заборгованість, що виникла внаслідок відсутності належної оплати, та ії строк, Наймодавцем, відповідно до умов укладеного договору, від 05.08.2010р. скерований на адресу Наймача лист щодо відмови від договору та припинення користування об'єктом найму з його сторони з 05.08.2010р. Наймач плату за договором не здійснив, проти припинення договору з вказаних підстав не заперечував. Таким чином, строк найму скінчився 05.08.2010р.

Згідно з п. 5.5 відповідач не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку зобовязався компенсувати фактичні експлуатаційні витрати. При цьому відповідно до п. 7.1.4 договору відповідач зобовязаний був не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним отримувати в бухгалтерії позивача рахунки на оплату комунальних та експлуатаційних витрат.

Відповідно до п. 9.3 договору за несвоєчасне внесення орендної плати та інших платежів відповідач зобовязався сплачувати пеню в пятикратному розмірі облікової ставки НБУ , що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу.

В порушення умов договору відповідач вносив орендну плату та витрати з оплати комунальних та експлуатаційних послуг несвоєчасно та не в повному обсязі, в звязку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі, яка склала 26980,00 грн. та 4840,06 грн. експлуатаційних витрат , яка на цей час відповідачем не погашена.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем обов"язків, взятих на себе з підписанням договору оренди від 11.05.2010р. та відповідачем доказів на підтвердження належного виконання в цій частині умов договору не надано, суд дійшов висновку , про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу по орендній платі, яка склала 26980,00 грн. та 4840,06 грн. експлуатаційних витрат.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог в частині стягнення пені суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Відповідно до п. 9.3 договору за несвоєчасне внесення орендної плати та інших платежів відповідач зобовязався сплачувати пеню в пятикратному розмірі облікової ставки НБУ , що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, відповідно до приписів статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою, позивач розрахував пеню виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, яка склала 836,95 грн., та визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем у відповідності до положень ст. 625 ЦК України нараховано до стягнення з відповідача 150,41 грн. 3% річних, які задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 ГПК Ураїни господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному , повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем обов"язків, взятих на себе з підписанням договору оренди від 11.05.2010р. та відповідачем доказів на підтвердження належного виконання в цій частині умов договору не надано, суд дійшов висновку , що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 26980,00грн., пені у розмірі 836,95грн. , 3% річних у розмірі 150,41грн. та експлуатаційних витрат у розмірі 4840,06грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, витрати зі сплати державного мита у сумі 270,00 грн. та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 22, 509, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 612, 782, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статтею 174, 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 82-85 , 121, Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дайвіс» (98500, АР Крим, м.Алушта, вул.15 Квітня, 4, ідентифікаційний код 30999380) заборгованість в розмірі 26980,00грн., пеню у розмірі 836,95грн. , 3% річних у розмірі 150,41грн. та експлуатаційні витрати у розмірі 4840,06грн., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 328,07 грн. та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 18.11.2010р.

Справа №61/231-10.