Рішення № 12386340, 17.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2010 р. Справа № 60/270-10

вх. № 8427/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - не з`явився

позивача - не з`явився

3-й особи - не з`явився

1-го відповідача - не з`явився

2-го відповідача - Матляки О.М. за довіреністю № 21 від 17 червня 2009 року

розглянувши справу за позовом Прокурора Красноградського району Харківської області м. Красноград в інтересах держави. в особі Красноградської районної державної адміністрації Харківської області, м. Красноград 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне Управління Держкомзему у Харківській області, м. Харків

до 1. Петрівської сільської ради Красноградського району Харківської області, с. Петрівка

2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія", с. Петрівка

про визнання недійсними договорів

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Красноградського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Красноградської районної державної адміністрації Харківської області до відповідачів - Петрівської сільської ради Красноградського району Харківської області (1-ий відповідач) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" (2-ий відповідач) про визнання недійсними договорів про оренду землі №№1-4 від 04.01.2010р., за якими 1-им відповідачем передано в оренду державні землі.

В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що за спірними договорами 1-им відповідачем були передані 2-ому відповідачу в оренду земельні ділянки, які знаходяться за межами населеного пункту та відносяться до земель запасу, резерву і не витребуваних земельних паїв, а також без обов`язкового проведення земельних торгів, що є порушенням ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України та підставою для визнання недійсними цих договорів згідно ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 вересня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 01 листопада 2010 року о 11:40 годині та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне Управління Держкомзему у Харківській області (61022, м-н Свободи,5, Держпром, 3 підїзд, 3 поверх).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 листопада 2010 року розгляд справи було відкладено на 17 листопада 2010 року о 11:20.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом прокурора у повідомленні про дату наступного судового засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6102207420459.

До господарського суду 05 листопада 2010 року надійшов лист позивача (вх. №4167), відповідно до якого позивач підтримує в повному обсязі позовні вимоги прокурора та просить суд розглянути справу без участі представника позивача у зв`язку з неможливістю його явки.

Суд, розглянувши дане клопотання, визнав його таким, що не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та задовольнив його.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, письмових пояснень стосовно заявленого позову суду не представив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник 1-го відповідача у судове засідання не з`явився, витребувані судом документи не представив, про причини неявки суд не повідомив.

Представник 2-го відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. №4093 від 02.11.2010 р.), а саме посилається на правомірність укладання договорів оренди №№1-4 від 04.01.2010р. на підставі ст.ст. 122, 124, 125 Земельного кодексу України та зазначає, що позивачем не надано доказів необхідності проведення земельних торгів. До відзиву 2-й відповідач надав копію статуту 2-го відповідача, копію свідоцтва про державну реєстрацію 2-го відповідача, копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на 2-го відповідача, копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на 2-го відповідача, копію протоколу зборів учасників від 15.04.2009р., копію довідки про розрахункові рахунки в установах банку та копію довіреності №21 від 17.06.2009р.

Суд наданий відзив з додатками долучає до матеріалів справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення 2-го відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Перевіркою, проведеною Харківською міжрайонною природоохоронною прокуратурою, встановлено, що 04.01.2010 р. між 2-м та 1-м відповідачем було укладено договори оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення №№1-3 та 04 січня 2010 року між 2-м та 1-м відповідачем було укладено договір №4 земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Договори №№ 1, 2, 3 зареєстровані у книзі реєстрації договорів Петрівської сільської ради за №1, 2, 3 відповідно 04 січня 2010 року. Договір №4 зареєстровано у книзі записів реєстрації договір Петрівської сільської ради 23 липня 2009 року.

Згідно п.1.1. Договорів Орендодавець (1-й відповідач) надає, а Орендар (2-й відповідач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Петрівської сільської ради, Красноградського району Харківської області.

Пунктом 2.1. Договору №1 від 04.01.2010р. передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 158,9359 га (землі запасу і резерва). Пунктом 2.1. Договору №2 від 04.01.2010р. передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 86,40 га (землі запасу пасовище). Пунктом 2.1. Договору №3 передбачено, що від 04.01.2010р. в оренду передається земельна ділянка загальною площею 65,1456 (не витребувані та не переоформлені земельні частки (паї). Пунктом 2.1. Договору №4 від 04.01.2010р. передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 10 га (землі запасу сіножаті).

Згідно п.3.1. Договорів №1, 2, 3 цей договір укладено сторонами терміном до одного року. Пунктом 3.1. Договору №4 цей договір укладено сторонами терміном на 11 місяців.

Відповідно до п.6.1. Договорів передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

15 червня 2010 року Красноградським районним судом Харківської області було прийнято постанову по справі №3-740/2010р. за розглядом матеріалу, який надійшов з прокуратури Красноградського району в Харківській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності, якою визнано ОСОБА_1 (голову Петрівської сільської ради) винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого п. "а" ч.1 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 255 грн.

У вищезазначеній постанові Красноградським районним судом Харківської області встановлено, зокрема, що ОСОБА_1 в порушення вимог ч.2 ст. 124 Земельного кодексу України 04 січня 2010 року уклав договори №№1,2,3,4 з СТОВ "Мрія" на оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населеного пункту та відносяться до земель запасу та резерву та не витребуваних та не переоформлених земельних часток паїв та без проведення передбачених законом торгів. ОСОБА_1 визнав свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідачами не надано доказів оскарження даної постанови, а тому суд приходить до висновку, що станом на момент розгляду справи ця постанова є чинною, а факти, встановлені судом в даній постанові, мають преюдиціальне значення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

У ч.1 п.п."в" п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 року № 7, вказується, що "відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договорів оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)."

Земельна ділянка є державною власністю і перебуває у розпорядженні держави відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади).

Відповідно ст. 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду) вирішується на пленарному засіданні ради сесії.

У відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину (його частини) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, якими, зокрема, передбачено, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загалом, угода може бути визнана недійсною лише на підставі та з наслідками, передбаченими законом. В кожній справі про визнання угоди недійсною необхідно встановити ті обставини, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, та настання визначених юридичних наслідків. Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (аналогічна позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978р. "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними").

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Тобто, викладені вище обставини відповідно п.1 ст. 203, ст. 215 ЦК України, ст. 207 ГК України означають недійсність відповідного правочину договорів оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення №№1,2,3 від 04.01.2010р. та договору №4 земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 04.01.2010р. як таких, що не відповідають вимогам Закону.

Приходячи до такого висновку суд враховує також наступне.

При укладенні 1-м відповідачем з 2-м відповідачем договорів оренди без його державної реєстрації, за відсутності належним чином виготовленої та погодженої землевпорядної документації порушено встановлений Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі” порядок надання в користування на умовах оренди земельної ділянки.

Відповідно до змісту частини 3 статті 2 та частини 1 статті 3 Земельного кодексу України, на правовідносини щодо спірної земельної ділянки поширюється дія Земельного кодексу України, тобто вимоги щодо розробки документації із землеустрою та реєстрації договору оренди, встановлені статтями 123-126 Земельного кодексу України.

Статтею 3 Земельного кодексу України закріплено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 373 Цивільного кодексу України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є обєктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Главою 15 Земельного кодексу України визначено два види користування землею - право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Згідно приписів ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

У відповідності по п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно ч.2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Згідно ст. 17 Земельного кодексу України, п.2 ч.1 ст. 21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” до повноважень місцевої державної адміністрації належить розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Як вбачається з Постанови Красноградського районного суду Харківської області від 15 червня 2010 року по справі №3-740/2010р. судом встановлено про надання головою Петрівської сільської ради в оренду земельних ділянок, що знаходяться за межами населеного пункту Петрівської сільської ради, а отже 1-й відповідач не мав права розпоряджатися землями, переданими 2-ому відповідачу в оренду.

Статтями 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України "Про землеустрій", постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004р. передбачено порядок укладення договорів оренди, відповідно до якого при наданні земельних ділянок у оренду повинна розроблятись землевпорядна документація (проект відведення чи технічна документація). Після виготовлення землевпорядна документація, погоджена в установленому порядку відповідними органами державного контролю, подається на розгляд відповідного органу місцевого самоврядування чи державної виконавчої влади, до повноважень якого належить надання у користування земельної ділянки. За наслідками розгляду землевпорядної документації орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки в оренду.

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди підлягає державній реєстрації.

Згідно ст. 18 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Статтею 20 цього ж закону зазначено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

В пункті 1 Указу Президента України “Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру” від 17.02.2003р. № 134/203 із змінами, внесеними згідно Указу Президента України № 1039/203 від 15.09.2003р. зазначено про необхідність покласти на Державний комітет України по земельних ресурсах функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру.

Як вбачається з матеріалів справи спірні договори всупереч положенням п.1 Указу Президента України “Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру” від 17.02.2003р. № 134/203 із змінами, внесеними згідно Указу Президента України № 1039/203 від 15.09.2003р. були зареєстровані 1-м відповідачем у книзі реєстрації договорів, що є порушенням встановленого порядку державної реєстрації договір оренди земельних ділянок. Договір №4 земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 04 січня 2010 року взагалі зареєстровано 23 липня 2009 року, тобто за п`ять місяців до укладення договору. Доказів внесення змін до договору в частині зазначення дати державної реєстрації відповідачами не надано.

Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди землі є план або схема земельної ділянки, її кадастровий план, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), проект відведення тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Суд зазначає, що передача в оренду земельних ділянок здійснюється на підставі рішень відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, натомість відповідачами не надано доказів прийняття 1-м відповідачем відповідних рішень щодо надання в оренду земельних ділянок.

Згідно ч.2 та ч.3 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи 2-ому відповідачу було надано в оренду за вказаними договорами земельні ділянки без проведення земельних торгів та відповідачами не надано доказів наявності обставин, що виключають необхідність проведення торгів.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При таких обставинах, вимоги прокурора обґрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачами, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 340 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідачів в рівних частках.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 14, 19, 124, 129, 142-145 Конституції України, ст.ст. 3, 17, 84, 93, 116, 123, 124, 125, 134 Земельного кодексу України, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 16 Закону України “Про оренду землі”, ст. 21, 25 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 20 Закону України "Про землеустрій", ст.ст. 203, 215, 373 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 35, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі № 1 від 04 січня 2010 року, укладений між Петрівською сільською радою Красноградського району Харківської області (63340, Харківська область, Красноградський район, с. Петрівка, вул. Калініна, ідентифікаційний код 04399950) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія" (63340, Харківська область, Красноградський район, с. Петрівка, ідентифікаційний код 30378024).

Визнати недійсним договір оренди землі № 2 від 04 січня 2010 року, укладений між Петрівською сільською радою Красноградського району Харківської області (63340, Харківська область, Красноградський район, с. Петрівка, вул. Калініна, ідентифікаційний код 04399950) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія" (63340, Харківська область, Красноградський район, с. Петрівка, ідентифікаційний код 30378024).

Визнати недійсним договір оренди землі № 3 від 04 січня 2010 року, укладений між Петрівською сільською радою Красноградського району Харківської області (63340, Харківська область, Красноградський район, с. Петрівка, вул. Калініна, ідентифікаційний код 04399950) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія" (63340, Харківська область, Красноградський район, с. Петрівка, ідентифікаційний код 30378024).

Визнати недійсним договір оренди землі № 4 від 04 січня 2010 року, укладений між Петрівською сільською радою Красноградського району Харківської області (63340, Харківська область, Красноградський район, с. Петрівка, вул. Калініна, ідентифікаційний код 04399950) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія" (63340, Харківська область, Красноградський район, с. Петрівка, ідентифікаційний код 30378024).

Стягнути з Петрівської селищної ради Красноградського району Харківської області (63340, Харківська область, Красноградський район, с. Петрівка, вул. Калініна, УДКУ в Красноградському районі, код банку отримувача 130520, р/р №33219812700311, код одержувача 24134389, МФО 851011 в ГУДКУ в Харківській області, ідентифікаційний код 04399950) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 170 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Петрівської селищної ради Красноградського району Харківської області (63340, Харківська область, Красноградський район, с. Петрівка, вул. Калініна, УДКУ в Красноградському районі, код банку отримувача 130520, р/р №33219812700311, код одержувача 24134389, МФО 851011 в ГУДКУ в Харківській області, ідентифікаційний код 04399950) на користь держбюджету України (рахунок № 31219264700002, код бюджетної класифікації доходів бюджету (КБКД) 22050003, символ звітності 264, отримувач: УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ: 24134490, МФО банку: 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" (63340, Харківська область, Красноградський район, с. Петрівка, р/р №260062212162319, МФО 331605, код платника 303782 ПОД "Райффайзен Банк Аваль", м. Полтава, ідентифікаційний код 30378024) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 170 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" (63340, Харківська область, Красноградський район, с. Петрівка, р/р №260062212162319, МФО 331605, код платника 303782 ПОД "Райффайзен Банк Аваль", м. Полтава, ідентифікаційний код 30378024) на користь держбюджету України (рахунок № 31219264700002, код бюджетної класифікації доходів бюджету (КБКД) 22050003, символ звітності 264, отримувач: УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ: 24134490, МФО банку: 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №60/270-10 підписано 19 листопада 2010 року.