Рішення № 12386276, 11.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2010 р. Справа № 21/194-10

вх. № 8153/5-21

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Іваненко О.В., доручення від 05.03.2010 р.

відповідача - Копченко І.В., доручення від 28.05.2010 р.

розглянувши справу за позовом Закрите акціонерне товариство "Житомирські ласощі". м. Житомир

до ТОВ "Судіс", м. Харків

про стягнення 105386,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача 90595,55грн. основного боргу, 3% річних в сумі 192,85 грн., пеню в сумі 1009,20 грн., штраф в сумі 13589,33 грн. посилаючись на укладення договору поставки № 3036 від 17.12.2009 р., поставку відповідачеві товару по видатковим накладним № 74 від 21.05.2010 р. на суму 3688,80 грн. та № 4827 від 30.07.2010 р. на суму 143651,94 грн. та на часткове повернення та часткову оплату відповідачем поставленого товару.

Розпорядженням голови господарського суду Харківської області від 09 листопада 2010 р. справу № 21/194-10 передано судді Калініченко Н.В.

В засідання суду 11 листопада 2010 року з’явився позивач, позовні вимоги підтримує повністю та наполягає на задоволенні позову.

Відповідач в засіданні суду 11 листопада 2010 року усно клопоче перед судом про відкладення розгляду справи. Проти наявності у нього суми основного боргу за отриманий від позивача товар не заперечує.

Позивач проти усного клопотання відповідача заперечує.

Суд, розглянувши усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, враховуючи, що справа розглядається судом майже 2 місяці (справа надійшла до суду 14 вересня 2010 р.), а також враховуючи, що ухвалою суду від 03 листопада 2010 року було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, визнав клопотання заявлене в засіданні суду 11 листопада 2010 року не підлягаючим задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

17 грудня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 3036 з протоколом розбіжностей. Згідно умов договору позивач взяв на себе зобов’язання щодо поставки відповідачу товару, асортимент, ціна, кількість якого зазначаються у товарно-транспортних накладних позивача, які є невід’ємною частиною договору, а відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти товар від позивача та оплатити його вартість протягом строку встановленого у додатку № 1, але не більше 26 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно з накладними № 74 від 21.05.2010 р. та № 4827 від 30.07.2010 р. позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 147340,74 грн., що підтверджено вказаними накладними, які містяться в матеріалах справи.

В порушення взятих на себе зобов’язань за договором відповідач розрахунок за отриманий від позивача товар в повному обсязі не здійснив, частково оплативши товар та, за домовленістю сторін, частково повернув товар.

Заборгованість відповідача становить 90595,55 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 90595,55 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 90595,55 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

З посиланням на ст. 625 ЦК України та п.п. 6.8, 6.9 договору позивачем також пред’явлено до стягнення 192,85 грн. річних, 1009,20 грн. пені та 13589,33 грн. штрафу.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми.

Пунктами 6.8, 6.9 договору за порушення строків оплати відповідачем передбачено відповідальність відповідача в вигляді пені та штрафу.

За таких обставин позовні вимоги в сумі 192,85 грн. річних, 1009,20 грн. пені та 13589,33 грн. штрафу обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на можливість повернення товару позивачу в рахунок погашення боргу, оскільки за умовами договору у відповідача є зобов’язання перед позивачем щодо сплати коштів за товар, згоди на повернення якого позивач не надає.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "Судіс", 61071, м. Харків, пров. Новожанівський, 11 (в тому числі з п/р 26003996106047 в від. № 4 філії ПАТ ПУМБ в м. Харкова, МФО 350385, код ЗКПО 36458382) на користь ЗАТ "Житомирські ласощі", 10003, м. Житомир, вул. Щорса, 67 (п/р 26009000677601 в ЖВ ВАТ "Агрокомбанк", МФО 322302, код ЗКПО 00382071) 90595,55 грн. боргу, 192,85 грн. річних, 1009,20 грн. пені, 13589,33 грн. штрафу, 1053,87 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст судового рішення по справі № 21/194-10 підписано 12 листопада 2010 року.