Рішення № 12386246, 10.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2010 р. Справа № 49/171-10

вх. № 7742/3-49

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Юрченко І.М., дор. № 31/10 від 09.06.2010 року

відповідача - Котелевець Н.В.,

розглянувши справу за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в о. Харківської філії, м. Харків

до Нововодолазьке підприємство теплових мереж, смт. Нова Водолага

про стягнення 769205,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий природний газ згідно договору № 08/08-46 БО-02 від 15.10.2008 року на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів. Згідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 769205,48 грн., з яких 490587,31 грн. - сума основного боргу, 52282,25 грн. - пеня, 189636,70 грн. - інфляційні витрати та 36699,22 грн. - сума трьох відсотків річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку.

01.11.2010 року позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, в який у зв'язку з проведеним коригуванням проплат відповідача, збільшує заявлену до стягнення суму та просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за отриманий природний газ згідно договору № 08/08-46 БО-02 від 15.10.2008 року у розмірі 837593,37 грн., з яких 557261,63 грн. - сума основного боргу, 53707,42 грн. - пеня, 189636,70 грн. інфляційні витрати та 36987,62 грн. - три відсотки річних. Враховуючи що у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог і це не суперечить законодавству та не порушує чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає можливим прийняти заяву про збільшення позовних вимог до розгляду.

В судовому засіданні 03.11.2010 року оголошувалась перерва до 10.11.2010 року до 10:30 години.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якому зазначив, що визнає суму основного боргу та просить зменшити розмір штрафних санкції, посилаючись на те, що невиконання зобов'язання за договором сталося не з його вини.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

15 жовтня 2008 року між сторонами був укладений договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 08/08-46 БО-02, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати природний газ, а відповідач - прийняти та оплатити його вартість на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п.6.1 Договору оплата за газ та послуги його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається судом з матеріалів справи, позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, передавши відповідачеві протягом жовтня 2008 року - квітня 2009 року природний газ в обсязі 1573,369 тис.куб.м. на загальну суму 3606108,51 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, підписаними представниками обох сторін, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання за спірним договором виконав частково, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 557261,63 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 557261,63 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7.2. договору зобов’язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань" від 22.11.1996р., відповідно якого належна до сплати сума становить 53707,42 грн.

Але розглянувши надане суду клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року із змінами від 06.11.2000 року " Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", а також на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання, враховуючи відсутність вини відповідача в допущених порушеннях строків платежів, які стались з причин невиконанням споживачами Нововодолазького підприємства теплових мереж, що призвело до скрутного фінансово - економічного стану підприємства, суд вважає можливим зменшити розмір пені і стягнути з відповідача пеню в сумі 26853,71 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 26853,71 грн. відмовити.

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу. За таких підстав вимога позивача про стягнення з відповідача 189636,70 грн. інфляційних витрат та 36987,62 грн. трьох відсотків річних також обґрунтована та підлягаюча задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 8375,93 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву про збільшення позовних вимог до розгляду.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Нововодолазького підприємства теплових мереж (адреса: 63200, Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Гагаріна, 7-а, р/р 260093012747 у філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк" ТВБВ 10020/0372, МФО 351823, код ЄДРПОУ 32404380) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філії (адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, 199, літ. Д-5, р/р 260063013323 у філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", м. Харків, МФО 351823, код ЄДРПОУ 33886752) - 557261,63 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 26853,71 грн. пені, 189636,70 грн. інфляційних витрат, 36987,62 грн. трьох відсотків річних, 8375,93 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Відмовити в задоволенні вимоги про стягнення 26853,71 грн. пені.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 12.11.2010 року.