Рішення № 12386215, 08.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2010 р. Справа № 62/240-10

вх. № 8038/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Секрет В.Л., директор відповідача - Мирошніченко О.Ю., дов. №22/09 від 16.01.09р.

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Ескалібур-М", м. Кіровоград

до Закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод " м. Лозова

про стягнення 55763,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПП "Ескалібур-М" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ЗАТ "Лозівський молочний завод" 52370,97 грн. основного боргу та 3392,83 грн. пені, мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача зобов"язань по оплаті охороннних послуг, які надавались йому позивачем на підставі договору №4 від 05.10.08р.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про часткову відмову від позову, а саме в сумі 5000,00 грн., мотивуючи її тим, що відповідач частково сплатив існуючу у нього заборгованість.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, судом встановлено, що її підписано директором позивача (ПП "Ескалібур-М") - Секрет В.Л.

Відповідно до 22 ГПК України позивач до прийняття рішення по справі вправі відмовитися від позову.

Враховуючи те, що відмова від позову є правом позивача, його одностороннім волевиявленням, суд не зв"язаний думкою іншої сторони у справі та думкою третіх осіб щодо цього волевиявлення та щодо припинення провадження у справі.

З огляду на викладене та керуючись ст.78 ГПК України, господарський суд приймає відмову позивача від позову, оскільки вважає, що ця відмова не суперечить діючому законодавству і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ч.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на наведене провадження у даній справі в частині стягнення 5000,00 грн. суми основного боргу підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Наслідком відмови позивача від позову відповідно

до ст.80 ГПК України є припинення провадження у справі та недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих же самих підстав.

Решту позовних вимог представник позивача підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві на позовну заяву (вх.№22640 від 08.11.10р.) визнає позовні вимог частково, а саме в частині основного боргу в сумі 47370,97 грн., позовні вимоги в частині стягнення пені, вважає такими, що необхідно перерахувати з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати суми боргу у розмірі 5000,00 грн. (згідно платіжного доручення №9777 від 15.07.10р.).

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

05.10.08р. між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг, відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач зобов"язується надати за плату послуги по охороні майна (рухомого та нерухомого) відповідача (далі - "Об"єкт"), вказаного в Дислокації, що наведена в Додатку №1 до даного договору та є його невід"ємною частиною (далі - Дислокація).

Відповідно до п.1.2.-1.3 Договору, вид охорони визначається як інспекторсько-сторожова служба охорони. Охорона об"єкта здійснюється п"ятьма цілодобовими постами охорони позивача. Щомісячна вартість одного цілодобового поста охорони складає 6000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%. Охорона об"єкта здійснюється одним начальником охорони, щомісячна вартість якої складає 3000,00 грн., з урахуванням ПДВ 20%.

Згідно з п.1.4. Договору, місячна вартість послуг з охорони за даним договором складає 33000,00 грн., з урахуванням ПДВ 20%.

Сплата щомісячної суми вартості охоронних послуг здійснюється до 05 числа місяця, наступного за звітним, за безготівковим розрахунком. У разі дострокового розірвання договору оплата за надані до такого розірвання послуги позивача повинна здійснюватись протягом 2 (дох) банківських днів з моменту розірвання договору (п.7.2. Договору).

Відповідно до п.7.3. Договору, в останній день поточного місяця сторони підписують акт про надання охоронних послуг. У разі дострокового розірвання Договору, акт про надання охоронних послуг підписується сторонами в останній день дії цього договору.

05.03.10р. сторонами було складено акт про зняття охорони та припинення дії договору про надання охоронних послуг з 05.03.10р.

Як свідчать наявні в матеріалах справи акти здачі приймання робіт (надання послуг) №00002 за січень 2010 року на суму 38500,00 грн., №00010 за лютий 2010 року на суму 38500,00 грн. та №00017 за березень 2010 року на суму 4967,74 грн. позивач належним чином виконував умови укладеного між сторонами договору №4 від 05.10.08р., надаючи відповідачеві охоронні послуги. Претензій щодо якості та обсягу наданих позивачем послуг у відповідача не було.

Проте, відповідач, порушуючи взяті на себе за договором №4 від 05.10.08р. зобов"язання, не своєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату наданих позивачем послуг, внаслідок чого станом на момент розгляду справи за ним рахується заборгованість у сумі 47370,97 грн. (з урахуванням сплачених платіжним дорученням №9777 від 15.07.10р. 5000,00 грн.)., так заборгованість відповідача за січень 2010 року складає 8903,23 грн.; за лютий 2010 року 38500,00 грн.; за березень 2010 року - 4967,74 грн.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів на підтвердження погашення ним згаданої заборгованості перед позивачем.

Надаючи правову кваліфікацію позовним вимогам в частині стягнення з відповідача не погашеної заборгованості у сумі 17609,64 грн., суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем за договором №4 від 05.10.08р. у сумі 47370,97 грн., а матеріали справи також не містять таких доказів, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

Крім того, прокурор та позивач просять стягнути з відповідача пеню за неповну та несвоєчасну оплату орендної плати, яка, згідно наданого позивачем розрахунку (арк.с.64), складає 3392,83 грн. та розрахована наступним чином: на борг за січень 2010 року: з 06.02.10р. по 25.06.10р. (140 днів); на борг за лютий 2010 року: з 06.03.10р. по 25.06.10р. (112 днів); на борг за березень 2010 року: з 07.03.10р. по 25.06.10р. (111 днів).

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У відповідності до п.7.4. договору №4 від 05.10.08р., у випадку несвоєчасної оплати щомісячної суми, вказаної у п.1.4 Договору, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення і нараховується протягом шести місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Заперечення відповідача щодо розрахунку пені та його посилання на необхідність його перерахунку, у зв"язку з частковою оплатою відповідачем сумио основного боргу (5000,00 грн., сплачених платіжним дорученням №9777 від 15.07.10р.) є необгрунтованими та безпідставними, оскільки часткова сплата відповідачем боргу 15.07.10р. жодним чином не може вплинути на розрахунок пені здійсненний по 25.06.10р.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у сумі 3392,83 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, п.4 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Прийняти часткову відмову позивача від позову.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 5000,00 грн. основного боргу - припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод" (64600, Харківська область, м.Лозова, вул.Червоногвардійська, 45а, код 004473120275, р/р260050070119 в Райфайзен Банк Аваль", МФО350589) на користь Приватного підприємства "Ескалібур-М" (25011, Кіровоградська область, м.Кіровоград, пров. Окружний, 29, код 35347561, р/р 26000060106316 в КФ ЗАТ КБ "ПриватБанк", МФО 323583) 47370,97 грн. основного боргу, 3392,83 грн. пені, 507,63 грн. держмита та 214,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62/240-10 підписано 11.11.10р.