Рішення № 12386089, 02.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2010 р. Справа № 49/91-10

вх. № 4514/3-49

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Сілченко Т.І.

1-го відповідача - ОСОБА_1

2-го відповідача - Беркут Н.В.

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до 1. ФОП ОСОБА_2, м. Васильків

2. ТОВ "Арсенал-Центр", м. Київ

про усунення перешкод у користуванні майном

та зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Васильків

до Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків

про визнання недійсним договору та стягнення 95,28 грн. збитків.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд зобов'язати ФОП ОСОБА_2 звільнити приміщення трансформаторної підстанції 72 за адресою: просп. Московський, 140 у м. Харкові від належного йому та встановленого ним у зазначеному приміщенні трансформатора 400 кВА (заводський номер 4790).

13.07.2010 року до канцелярії господарського суду від ФОП ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява, в який він просить суд визнати недійсним договір про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника №3/06/06 від 06.06.2007 р. та стягнути з АК "Харківобленерго" на користь ФО-П ОСОБА_2 суму непрямих збитків у розмірі 95,28 грн. Ухвалою суду від 14.07.2010 року зустрічний позов був прийнятий до розгляду разом з первісним позовом.

Ухвалою господарського чуду Харківської області від 05.10.2010 року до участі у справі залучено у якості 2-го відповідача ТОВ "Арсенал - Центр".

Представник позивача по первісному позову в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову заперечував. Через канцелярію суду надав документи, витребувані судом, які були залучені до матеріалів справи.

Представник 1-го відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову заперечував проти первісних позовних вимог, наполягав на задоволенні зустрічного позову.

Представник 2-го відповідача по первісному позову в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог в повному обсязі та просив суд відмовити в їх задоволенні. Через канцелярію суду 2-й відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що він не отримав позовну заяву та не мав можливості підготувати відзив на позовну заяву.

Представник АК «Харківобленерго» проти заявленого клопотання в судовому засіданні заперечував.

Представник ФОП ОСОБА_2 зазначив про обґрунтованість клопотання ТОВ "Арсенал-Центр" та просив суд його задовольнити.

Суд, дослідивши надане клопотання, дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення керуючись наступним.

В судовому засіданні представник АК "Харківобленерго" надав суду опис вкладення у цінний лист на ім'я ТОВ "Арсенал-Центр", відповідно якого 11.10.2010 року 2-му відповідачу була направлена копія позовної заяви з додатками на 27 аркушах. Крім того, ухвала господарського суду Харківської області від 05.10.2010 року по залучення ТОВ "Арсенал-Центр" у якості 2-го відповідача була направлена ТОВ "Арсенал-Центр" 08.10.2010 року. Згідно повідомлення про вручення, ухвалу отримав представник за довіреністю Михайленко 19.10.2010 року.

Відповідно до ч.1 ст. 59 ГПК України, відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Отже, суд дійшов висновку, що 2-й відповідач був належним чином повідомлений про залучення його до участі у справі та про розгляд справи в судовому засіданні 02.11.2010 року й мав можливість в порядку ст. 22 ГПК України ознайомитися з матеріалами справи та своєчасно підготувати відзив на позовну заяву. Проте 2-й відповідач своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи та надіслання відзиву не скористався, тому суд відмовляє в задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

06.06.2007 року між АК "Харківобленерго" (Виконавець) та ФОП ОСОБА_2 (Замовник) був укладений договір про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника №3/06/06 (а.с. 9 т.1). Згідно п. 1.1. договору сторони домовились, що замовник виконує в повному обсязі вимоги ТУ № 11/72 від 11.04.2007 року (Додаток до договору) на підключення власних установок до електромереж Виконавця в термін до 11.04.2009 року на умовах передбачених цим договором. П.6 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до його виконання, але не довше терміну дії ТУ № 11/72 від 11.04.2007 року.

Відповідно до п.1 технічних умов № 11/72 від 11.04.2007 року (додаток до договору про приєднання до електричних мереж №3/06/06 від 06.06.2007 р.) ці технічні умови стають чинними після заключення з АК "Харківобленерго" договору на приєднання та діють два роки (а.с. 12 т.1).

Пунктом 1.3. договору визначено прогнозовану межу балансової належності електромереж: на болтових з'єднаннях КЛ-0,4 кВ замовника до шин в РУ - 0,4 кВ ТП 72. Розділом 7 Технічних умов визначений перелік вимог та робіт, які необхідно виконати заявнику для приєднання його електроустановки до мереж компанії, серед яких є встановлення трансформатора 400 кВА, 6кВ. Пунктом 2.2.2. договору передбачено, що : "До приєднання усі об'єкти, які будуються, встановлюються згідно з ТУ в мережі Виконавця (межа балансової належності електромереж зазначена в пункті 1.3. договору) передаються Замовником до комунальної власності місцевої громади для подальшої передачі їх у власність Виконавця з дотриманням вимог, передбачених законодавством України". Згідно до ч. 1 Технічних умов приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок замовника, ці технічні умови стають чинними після укладення з АК "Харківобленерго" Договору на приєднання та діють два роки.

Як свідчать матеріали справи, 14 листопада 2007 року 1-ий відповідач звернувся до позивача із заявою про видачу йому тимчасової довідки про виконання технічних умов № 11/72 від 11.04.2007 року на електропостачання приміщення за адресою: м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 56, на строк до передачі на баланс позивача обладнання, визначеного Договором на приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника (а.с. 16 т.1).

21 листопада 2007 року позивачем 1-му відповідачу була видана довідка про виконання ТУ № 11/72 від 11.04.2007 року на електропостачання приміщення за адресою: м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 56, строком до 15.08.2008 року за підписом головного інженера Харківських міських електричних мереж М.В. Різниченка (а.с. 18 т.1).

16.01.2008 року між позивачем та 1-им відповідачем був підписаний Договір про постачання електричної енергії № 011701 (а.с. 19 т. 1). Зазначений договір був укладений на певний строк, а саме: до 15.08.2008 року - на термін дії довідки про виконання ТУ та відповідного гарантійного листа 1-го відповідача. Після закінчення цього строку дія договору не продовжувалась, будь-які додаткові угоди до нього не укладались.

ФОП ОСОБА_2 в своїх запереченнях на позовну заяву зазначає, що спірний договір про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника від 06.06.2007 року він не підписував, що підтверджується висновком експертного почеркознавчого дослідження (11764/11844), проведеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Проте 1-й відповідач зазначає, що є усі підстави стверджувати про факт існування договірних відносин між ним та АК “Харківобленерго”з приводу приєднання електроустановок ФОП ОСОБА_2 до електричних мереж АК “Харківобленерго”без відповідного договору. ФОП ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву вказує, що жодним законом України, ані на час видачі Технічних умов та укладання договору про постачання електричної енергії від 16.01.2008 р. №011701 (якому передує укладання договору про приєднання до електричних мереж), ані на час відкриття провадження по справі № 49/91-10 не встановлено спеціальної вимоги до (письмової) форми та порядку укладення договору про приєднання до електричних мереж електропостачальника електроустановок замовника.

Суд вважає таке твердження 1-го відповідача помилковим керуючись наступним.

Відносини, які виникають під час приєднання та підключення новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників (крім електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії) до електричних мереж, на час виникнення та існування між сторонами спірних правовідносин регулювалися Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженими Постановою НКРЕ № 1137 від 14.12.2005 року (далі Правила).

Згідно п. 1.3. Правил, приєднання електроустановки замовника здійснюється власником електричних мереж на підставі договору про приєднання, який укладається за взаємною згодою між власником електричних мереж та замовником. Технічні умови приєднання до електричної мережі електроустановки замовника, що будується або реконструюється чи технічно переоснащується, є невід'ємним додатком до договору про приєднання і містять вихідні дані для проектування.

Відповідно п. 1.2. Правил, договір про приєднання - письмова домовленість про взаємні зобов'язання сторін, яка встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час отримання та виконання технічних умов приєднання електроустановки замовника до електричних мереж власника.

При цьому, приєднання до електричної мережі електроустановки юридичної особи та фізичної особи (крім населення) передбачає такі етапи (п. 1.15 Правил):

1) визначення замовником проектної організації, яка розроблятиме на договірних умовах із замовником відповідну проектну документацію;

2) звернення замовника до електропередавальної організації з листом щодо наміру приєднати електроустановки певної потужності;

3) визначення електропередавальною організацією можливих варіантів приєднання електроустановок замовника та можливих точок приєднання, у тому числі до технологічних електричних мереж споживачів;

4) визначення електропередавальною організацією точки забезпечення потужності;

5) отримання погодження споживача (за необхідності) щодо можливості приєднання електроустановок замовника до технологічних електричних мереж споживача;

6) подання замовником власнику мереж заяви про приєднання його електроустановки до електричної мережі, документів, необхідних для видачі технічних умов приєднання, та оплата замовником вартості видачі технічних умов приєднання;

7) підготовка власником електричних мереж проекту договору про приєднання та технічних умов приєднання;

8) видача замовнику проекту договору про приєднання та технічних умов приєднання;

9) підписання сторонами договору про приєднання;

10) розроблення й узгодження замовником (або проектною організацією на договірних умовах із замовником) проектної документації для об'єктів будівництва, реконструкції або технічного переоснащення;

11) оплата замовником власнику мереж вартості приєднання відповідно до умов договору про приєднання;

12) будівництво і монтажно-налагоджувальні роботи;

13) проведення приймально-здавальних випробувань;

14) оформлення допуску на підключення електроустановки замовника до електричної мережі;

15) укладення відповідних договорів, передбачених Правилами користування електричною енергією;

16) підключення електроустановки замовника до електричної мережі;

17) забезпечення власниками транзитних електроустановок їх оперативно-технічного обслуговування.

П. 3.2. Правил встановлено, що замовник після оплати вартості видачі технічних умов приєднання отримує для підписання проект договору про приєднання до електричних мереж, який розробляється власником мереж на основі Примірного договору про приєднання, схваленого постановою НКРЕ від 14.12.2005 N 1136.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Отже, чинним законодавством передбачена можливість приєднання електроустановки замовника до електричних мереж за умов дотримання певного порядку, зокрема лише після укладення письмового договору про приєднання у вигляді єдиного документа.

Зазначені обставини спростовують твердження 1-го відповідача про можливість існування між сторонами зобовязань, що виникли на підставі усної домовленості позивача та 1-го відповідача, щодо приєднання до електричних мереж та встановлення спірного трансформатора.

1-й відповідач надав суду висновок № 11764/11844 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, складений 17.12.2009 року, відповідно якого експерт встановив, що підпис від імені ОСОБА_2, електрофотографічне зображення якого міститься в графі "Замовник", в електрофотокопії договору про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника №3/06/06 від 06.06.2007 року, що укладений від імені ФО підприємця ОСОБА_2 та АК "Харківобленерго", виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Проте, до матеріалів справи додані чисельні листи від імені ФОП ОСОБА_2, в яких він підтверджує факт укладення, існування договору про приєднання до електромереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника №3/06/06 від 03.06.2007 р. та закінчення строку його дії, а саме: лист вих. № 1.28 від 28.08.2009 року (а.с. 17 т.1), яким ФОП ОСОБА_2, просив позивача видати нові Технічні умови у зв'язку із закінченням дії договору; лист вих. № 3.59 від 01.09.2010 року (а.с.11 т. 2), яким ФОП ОСОБА_2 повідомляв про згоду передачі на баланс АК "Харківобленерго" спірного трансформатора та про прийняття всіх положень договору про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника №3/06/06, укладеного ним раніше з АК "Харківобленерго" 06.06.2007 року та бажанням продовжити договірні відносини по ньому.

Крім того, ФОП ОСОБА_2 отримав Технічні умови приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок замовника саме як додаток № 11/72 до договору про приєднання до електричних мереж від 06.06.2007 р. № 3/06/06.

Відповідно до ст. 43 ГПК України ніякі докази, не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Оскільки висновки зроблені у наданому 1-им відповідачем висновку № 11764/11844 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз суперечать та зовсім не узгоджуються з усіма іншими матеріалами справи, суд вважає за можливе не враховувати його у винесенні рішення та постановити рішення на підставі інших вищезазначених доказів, що зібрані в матеріалах справи.

Отже, суд дійшов висновку, що договір про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника від 06.06.2007 року укладений між АК "Харківобленерго" та ФОП ОСОБА_2 в належній письмовій формі та підстав для його недійсності не вбачається.

Таким чином, 1-й відповідач, відповідно до договору на приєднання № 3/06/06 від 06.06.2007 року та технічних умов № 11/72 від 11.04.2007 року встановив трансформатор 400 кВА у належній позивачу на праві власності трансформаторній підстанції. Знаходження спірного трансформатора в трансформаторній підстанції № ТП72 підтверджується довідкою №11/72 від 21.11.2007 р. (а.с. 18), а також актом технічного огляду від 14.07.2010 року, який доданий до матеріалів справи (а.с. 117) та не спростовуються відповідачами.

В порушення вимог ухвали суду від 14.07.2010 р., 1-й відповідач не надав суду акт допуску про підключення електроустановки, який є документально оформленим у встановленому цими Правилами порядку висновком про можливість безпечної та безаварійної подачі напруги на електроустановку (п. 1.2 правил) та складається за результатами прийняття електроустановки в експлуатацію, її технічного огляду і перевірки електропередавальною організацією електроустановок замовника від межі балансової належності до вузла обліку включно, в порядку визначеному розділом 4 правил, після виконання технічних умов в повному обсязі. За таких обставин, суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_2 не виконав своїх зобов'язань за договором про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника № 3/06/06 від 06.06.2007 року (а саме: п. 2.2.2), та технічних умов № 11/72 від 11.04.2007 року.

Також судом встановлено, що інших договорів про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок 1-го відповідача чинних на час розгляду справи укладено не було.

Листом від 16.02.2010 рок) 1-й відповідач буй повідомлений позивачем про необхідність винесення належного йому обладнання, а саме трансформатора 400 кВА із належної позивачу будівлі ТП - 72, оскільки перебування трансформатора позбавляє власника (Позивача) можливості встановлення іншого обладнання, яке повинно було б стати джерелом живлення інших споживачів від зазначеної підстанції.

Судом встановлено, що трансформатор 400 кВА, належний відповідачу, не приєднаний до електромереж, будь-які договірні відносини щодо зазначеного обладнання між відповідачами та позивачем відсутні.

05.10.2010 року представник 1-го відповідача надав суду договір купівлі - продажу № 1409/2010 від 14.09.2010 року, відповідно якого ФОП ОСОБА_2 (Продавець) зобов'язався передати у власність ТОВ "Арсенал-Центр" (Покупця), а ТОВ "Арсенал-Центр" зобов'язався прийняти та оплатити трансформатор ТМ-400 6/0,4 кВ з заводським номером "4790" 2006-го року випуску", який належить Продавцю на праві власності.

До матеріалів справи доданий акт приймання - передачі до вказаного договору, відповідно якого 1-й відповідач передав, а 2-й відповідач прийняв у власність спірний трансформатор.

Таким чином, на цей час у приміщенні належної позивачу трансформаторної підстанції 72 по проспекту Московському. 140 знаходиться не належне позивачу обладнання - трансформатор 400 кВА, встановлений 1-м відповідачем (ФОП ОСОБА_2) на виконання вимог технічних умов № 11/72 від 11.04.2007 року на електропостачання приміщення за адресою: м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 56, та я яке на теперішній час належить 2-му відповідачу (ТОВ "Арсенал-Центр").

У відповідності до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 320 ЦК України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Так, суд вважає обґрунтованим твердження позивача про те, що знаходження у приміщенні ТП трансформатора, належного сторонній особі, який не може використовуватись, створює перешкоди позивачу у використанні належної йому трансформаторної підстанції за призначенням.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову АК "Харківобленерго" щодо звільнення приміщення трансформаторної підстанції 72 за адресою: просп. Московський, 140 у м. Харкові від належного йому та встановленого ним у зазначеному приміщенні трансформатора 400 кВА (заводський номер 4790), який належить ТОВ "Арсенал - Центр".

В частині позовних вимог про зобов'язання ФОП ОСОБА_2 звільнити приміщення трансформаторної підстанції 72 за адресою: просп. Московський, 140 у м. Харкові від належного йому та встановленого ним у зазначеному приміщенні трансформатора 400 кВА (заводський номер 4790), суд відмовляє.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Частиною 2 ст. 49 ГПК України передбачено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на те, що підставою звернення позивача з позовом до суду було тривале порушення саме 1-им відповідачем прав власності позивача, суд вважає за необхідне покласти на 1-го відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. за первісним позовом, оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника №3/06/06 від 06.06.2007 р. та стягнення з АК "Харківобленерго" на користь ФО-П ОСОБА_2 суму непрямих збитків у розмірі 95,28 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В обґрунтування вимоги про визнання недійсним договору про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника №3/06/06 від 06.06.2007 р. позивач по зустрічному позову посилається на ч. 1 ст. 215 ЦК України. Так, позивач по зустрічному позову зазначає, що висновком № 11764/11844 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, складеним 17.12.2009 року, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2, електрофотографічне зображення якого міститься в графі "Замовник", в електрофотокопії договору про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника №3/06/06 від 06.06.2007 року, що укладений від імені ФО підприємця ОСОБА_2 та АК "Харківобленерго", виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Відповідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду первісного позову судом досліджувались матеріали справи та було встановлено, що в матеріалах справи містяться докази, що дають суду підстави стверджувати про укладення та існування між сторонами договору про приєднання до електромереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника №3/06/06 від 06.06.2007 р.

Отже, висновок № 11764/11844 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, складений 17.12.2009 року спростовується іншими доказам, які містяться в матеріалах справи, тому суд дійшов висновку, що він не може бути покладений судом в основу рішення.

За таких обставин, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника №3/06/06 від 06.06.2007 р. відповідно ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Також в зустрічному позові ФОП ОСОБА_2 просить суд стягнути з АК "Харківобленерго" суму непрямих збитків розмірі 95,28 грн. завданих ФОП ОСОБА_2 позивачем вчиненням недійсного правочину. Зазначена вимога обґрунтована тим, що на виконання п. 7.1.1. Технічних умов №11/72, виданих 11.04.2007 р. ОСОБА_2 Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" 10.10.2007 р. було укладено договір №1010/07 з підрядною організацією ЗАТ "Універсалсервис", предметом якого було виконання робіт з заміни силового трансформатора потужністю 400 кВа в ТП 72 за адресою: м. Харків, пр. Московський, 140. Відповідно до Додатку 1 вказаного договору із ЗАТ "Універсалсервис" - протоколу угоди про договірну ціну - вартість робіт із заміни (встановлення) вказаного обладнання складає 1200,00 грн. разом із ПДВ. Вартість таких, робіт була оплачена ТОВ "Арсенал - Центр" у повному розмірі 02.11.2007 р., а, згідно із датою, вказаною на факсокопії Акту здачі-прийняття виконаних робіт за договором № 1010/07, керівник підрядника ЗАТ "Універсалсервис" засвідчив, що станом на 01.11.2007 р. роботи із заміни силового трансформатора потужністю 400 кВа в ТП 72 за адресою: м. Харків, пр. Московський, 140 його організацією виконані. Відповідно до Рішення №133 загальних зборів засновників ТОВ "Арсенал-Центр", прийнятого 22.10.2007 р., частка ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "Арсенал-Центр", як інвестора становила 7,94%, у зв'язку з чим розмір непрямих збитків позивача даного позову як інвестора ТОВ "Арсенал-Центр" відносно договору №1010/07 від 10.10.2007 р. становить 95,28 грн.

Статтею 216 ЦК України сформульовані загальні правила, щодо правових наслідків недійсності як нікчемних, так і оспорюваних правочинів. Так, відповідно до ч. 2 ст. 216 Цивільного кодексу України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Оскільки, судом зроблено висновок про відсутність встановлених законом підстав для визнання недійсним укладеного між позивачем та 1-им відповідачем договору про приєднання до електричних мереж АК "Харківобленерго" електроустановок Замовника №3/06/06 від 06.06.2007 р., суд не знаходить підстав для застосування ч. 2 ст. 216 Цивільного кодексу України, якою визначені саме наслідки вчинення недійсного правочину, зокрема відшкодування винною стороною збитків.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині заявлених до стягнення 95,28 грн. збитків безпідставними, тому відмовляє в їх задоволенні.

Враховуючи вимоги ст. 49 ГПК України, суд покладає державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом на позивача за цим позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Відмовити ТОВ "Арсенал-Центр" в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Задовольнити позовні вимоги первісного позову та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал - Центр" (код ЄДРПОУ 31202310, адреса: 03067, м. Київ, пров. Чугуївський, 21) звільнити приміщення трансформаторної підстанції 72 за адресою: просп. Московський, 140 у м. Харкові від належного йому та встановленого ним у зазначеному приміщенні трансформатора 400 кВА (заводський номер 4790).

Відмовити в задоволенні позову щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_2 звільнити приміщення трансформаторної підстанції 72 за адресою: просп. Московський, 140 у м. Харкові від належного йому та встановленого ним у зазначеному приміщенні трансформатора 400 кВА (заводський номер 4790).

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (адреса: 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 260053011272 в Першій Харківській філії ПАТ АКБ "Базис", МФО 351599, код ЄДРПОУ 00131954) - 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 08.11.2010 року.