ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" серпня 2010 р. Справа № 50/106-10
вх. № 5155/2-50
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Герасімова І.М.,дов. від 12.07.2010 р.,
відповідач - Воробйов В.В.,дов. від 14.06.2010 р., Журенко Н.О.,
третя особа - не з"явився
розглянувши справу за позовом Спецшкола - інтернат № 8 для дітей з наслідками поліомієліту та ДЦП, м. Х-в
до КП "Освіта", с. Пересічне
про повернення майна
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить суд стягнути з відповідача КП "Освіта" наступну заборгованість: за послуги з теплопостачання орендованих приміщень загальною площею 309,9 кв.м. в сумі 17986,96 грн.; за оренду приміщень по договору від 31.01.1997 р. в сумі 26637,26 грн.; за оренду приміщення бомбосховища в сумі 40765,33 грн., а також виселити відповідача з приміщень Харківської спеціалізованої школи-інтернату № 8 для дітей з наслідками поліомієліту та ДЦП та зобов"язати позивача прибрати з території Харківської спеціалізованої школи-інтернату № 8 для дітей з наслідками поліомієліту та ДЦП належне йому майно СПДФО ОСОБА_1, а саме: гараж автомобільний металевий, будку автомобільну, та автокунги у кількості 2 штук.
В судовому засіданні 12.07.2010 р. представник позивача наполягала на задоволенні заявлених позовних вимог та надала витребувані документи.
В судове засідання 12.07.2010 р. представник відповідача не з"явився, витребуваних документів не надав та про причини неявки не повідомив.
В судове засідання 12.07.2010 р. 3-тя особа СПДФО ОСОБА_1 також не з"явився, витребуваних документів не надав та про причини неявки не повідомив.
Враховуючи нез"явлення відповідача та 3-ої особи та необхідність надання ними витребуваних попередньою ухвалою суду документів, суд відклав розгляд справи на 02.08.2010 р.
В судовому засіданні 02.08.2010 р. представник позивача наполягала на задоволенні вимог позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні 02.08.2010 р. надав відзив на позовну заяву (вх. № 16477 від 02.08.2010 р.), в якому заперечував проти позову в повному обсязі та пояснив, що по перше, на цей час вважає спірний договір від 31.01.1997 р. пролонгованим до 31.01.2011 р., по-друге, відповідач не отримував ніякої додаткової угоди та дізнався про зміну тарифів лише 04.01.2009 р., з якими не погодився. Крім того, відповідач не погоджується з вимогою позивача про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання у зв"язку з тим, що кожний місяць сторони підписували акти виконаних робіт та відповідач сплачував надані йому позивачем рахунки. Також, відповідачем зазначено, що вимога позивача про стягнення заборгованості за оренду бомбосховища є необгрунтованою, оскільки приміщення бомбосховища відповідач ніколи не займав та договору на його оренду з відповідачем не укладав. Щодо вимоги позивача про зобов"язання прибрати з території позивача майно СПДФО ОСОБА_1, то директор відповідача звернувся до СПДФО ОСОБА_1 з вимогою про звільнення території від його майна, на яку СПДФО ОСОБА_1 надав позитивну відповідь про звільнення території до 01.12.2010 р. власними засобами, тому вимога позивачем пред"явлена не до тієї особи, у зв"язку з чим відповідач вважає себе неналежним відповідачем за цією вимогою.
Сторони в судовому засіданні 02.08.2010 р. надали погоджене клопотання про продовження строку розгляду справи за межами строку, встановленого ст.69 ГПК України, яке судом розглянуто та враховуючи необхідність отримання від сторін додаткових доказів, які мають істотне значення для вирішення спору, суд його задовольнив та продовжив строк розгляду справи на 15 днів до 23.08.2010 р.
Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, письмових пояснень по суті спору не надав.
Заслухавши представників сторін, враховуючи необхідність надання сторонами додаткових документів, а також нез"явлення третьої особи, суд відклав розгляд справи на 18.08.2010 р.
В судовому засіданні 18.08.2010 р. відповідач в обгрунтування своїх заперечень на позов зазначив, що договір від 31.01.1997 р. не припинив свою дію, що підтверджується направленими позивачем на адресу відповідача рахунками про оплати за оренду та комунальні послуги та актами виконаних робіт з лютого 2008 р. по червень 2010 р.
В судовому засіданні 18.08.2010 р. враховуючи необхідність надання сторонами додаткових документів суд оголосив перерву в судовому засіданні до 25.08.2010 р.
В судовому засіданні 25.08.2010 р. відповідач надав додаткові пояснення, в яких також просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В судове засідання 28.08.2010 р. представник третьої особи не з"явився.
Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та додані документи, суд встановив наступне.
31.01.1997 року між позивачем та відповідачем укладений договір, відповідно умов якого позивач надав в користування відповідачу приміщення загальною площею 69,0 кв.м.
Факт передачі позивачем відповідачу вказаних приміщень підтверджується актом приймання-передачі.
Відповідно до п.1 Розділу «Розрахунки та порядок оплати», відповідач зобов»язався щоквартально не пізніше 15 числа наступного місяця сплачувати витрати на комунальні послуги та плату за користування приміщенням, згідно нормативних документів з наступною індексацією із наданого розрахунку.
Відповідно до умов договору, договір укладений строком на три роки з моменту підписання та може бути пролонгований за згодою сторін.
Крім того, умовами договору передбачено, що при невиконанні або неналежному виконанні зобов»язань по цьому Договору одною зі сторін, друга сторона має право внести пропозицію про розірвання договору. Сторони вирішують питання про розірвання договору у нарадчому порядку, одностороннє розірвання договору не допускається. Якщо сторони не дійшли згоди, питання вирішується у відповідності з законом України.
З 01.01.1999 р. позивач також передав в оренду відповідачу кімнати 12 кв.м та 18 кв.м, приміщення господарського блоку, холодильної камери та легковий автомобіль УАЗ-3962-01 держ номер НОМЕР_1. Всього загальна площа орендований приміщень складає 231 кв.м.
01.11.2004 р. за актом приймання-передачі на підставі укладеної між сторонами додаткової угоди до Договору позивач передав в користування відповідачу нежитлові приміщення господарського блоку площею 78,9 кв.м
Відповідно укладеної сторонами додаткової угоди до Договору, за погодженням сторін строк дії договір був пролонгований до 21.01.2002 р, потім до 31.01.2004 р., потім до 31.01.2006 р. та до 31.01.2008 р.
У жовтні 2007 року, керуючись рішенням ХУІІІ сесії обласної ради У скликання «Про затвердження Положення про порядок передачі з оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, області» від 06.09.2007р. №399-У, у відповідності до вимог Ст.118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», позивач уклав додаткову угоду на виконання вищенаведених нормативних документів, в яких проведені зміни деяких пунктів укладеного договору оренди від 31.01.1997 року, а саме позивач , як орендодавець передає, а відповідач як орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 309,9 кв.м, розташоване за адресою: м.Харків, вул..Межлаука, 10/5, що знаходиться на балансі позивача , склад і вартість якого визначено відповідно до висновку про вартість майна, вартість становить 246200,00грн.(двісті сорок шість тисяч двісті гривень 00коп.) без урахування ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення офісу площею 60,0 кв.м. та складу площею 249,9кв.м.
Орендна плата згідно цієї додаткової угоди визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, області, затвердженої рішенням Харківської обласної ради ХУІІІ сесії У скликання від 06 вересня 2007 року та становить 32499,00 грн. без врахування ПДВ та індексів інфляції. Орендна плата за перший місяць оренди після перегляду розміру орендної плати-січень місяць 2007 року становить 2708,25 грн. без урахування ПДВ. Ставка орендної плати (тариф) становить 15% та 12% за рік, відповідно до цілей використання майна. Орендна плата за кожний наступний місяць, починаючи з 25.04.2007 року, визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним:
-50% до обласного бюджету;
-50% орендодавцю ( Харківській спеціальній загальноосвітній І-ІІІ ступенів школі-інтернату №8 для дітей з наслідками поліомієліту та церебральними паралічами ХОР).
Ця Додаткова угода діє по 30 січня 2008 року включно, орендна плата нараховується з 01 січня 2007 року.
Ця додаткова угода була підписана директором Харківської спеціальної загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи-інтернату №8 для дітей з наслідками поліомієліту та церебральними паралічами ХОР ОСОБА_2. та була надана для підпису до директора Комунального підприємства «Освіта» Журенко М.О.
31.01.2008 р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому нагадував про підписання Додаткової угоди до Договору, проте відповіді не отримав.
20.02.2008 р. позивач направив відповідачу листа № 25-02, в якому зазначено, що позивач не надає згоди на пролонгацію Договору у зв»язку з непідписанням відповідачем Додаткової угоди до Договору та просить у 10-денний термін звільнити приміщення.
18.08.2008 року позивач листом № 16-18 проінформував відповідача, що у зв»язку з закінченням 31.01.2008 р. дії Договору інвентаризаційною комісією позивача буде проведена процедура огляду, прийняття та підписання акту приймання-передачі орендованих приміщень та майна.
Проте, відповідач жодного разу не погодився прийняти направлені йому листи, про що свідчать акти позивача від 31.01.2008 р., 20.02.2008 р. та від 26.08.2008 року.
Тільки 03.03.2009 року відповідач направив позивачу листа, в якому зазначено, що вважає дію Договору пролонгованою до 31.01.2011 року, а у зв»язку з непідписанням ним жодних інших угод та повною оплатою за Договором, вважає, що він не має заборгованості перед позивачем за Договором.
Позивачем на підставі методики розрахунку порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, областей, затвердженої рішенням Харківської обласної ради 18 сесії 5 скликання від 06.09.2007 року розрахував оренду плату відповідачу за Договором, починаючи з 01.01.2007 року, ,на підставі чого загальна сума заборгованості відповідача стала складати 26637,26 грн.
Крім того, на підставі п.1 розділу «розрахунки та порядок оплати» Договору, позивачем нараховано та пред»явлено до оплати відповідачем 17989,96 грн. за комунальні послуги, проте розрахунок цієї суми позивачем не представлений.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.
Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна"
Стаття 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Статтею 118 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" закріплено, що орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до його ринкової вартості в порядку, встановленому КМУ. Законом надано право Кабінету Міністрів України затверджувати індикативні ставки орендної плати для державного та комунального майна, яке передається в оренду в містах обласного значення.
Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" також передбачено, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до 01.01.2007 року, у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду до встановленої норми.
Рішенням Харківської обласної ради ХУІІІ сесії У скликання від 06 вересня 2007 року затверджено Методику розрахунку порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, областей.
На підставі вказаного рішення, керуючись методикою, позивачем укладена Додаткова угода до Договору, в якій оренда плата визначена в сумі 33499,00 грн. в місяць
Відповідачем не підписана вказана Додаткова угода та він продовжував здійснювати оренду оплату за ціною, визначено в Договорі, що не заперечується позивачем.
Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Позивачем на підставі методики розрахунку порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, областей, затвердженої рішенням Харківської обласної ради 18 сесії 5 скликання від 06.09.2007 року розрахував оренду плату відповідачу за Договором, починаючи з 01.01.2007 року, загальна сума якої пред»явлена позивачем до оплати складає 26637,26 грн.
Крім того, на підставі п.1 розділу «Розрахунки та порядок оплати» Договору, позивачем нараховано та пред»явлено до оплати відповідачем 17989,96 грн. за комунальні послуги.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі Закон України), договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Однак, враховуючи непідписання відповідачем Додаткової угоди, суд вважає, що зобов"язання для відповідача щодо здійснення орендної плати за умовами Додаткової угоди не наступили, тому приймаючи до уваги відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення орендної плати в сумі 26637,26 грн., розрахованих за умовами Додаткової угоди , як необгругтовано пред»явлених до стягнення.
Крім того, враховуючи ненадання позивачем розрахунку заборгованості за комунальні послуги в сумі 17989,96 грн., приймаючи до уваги надані відповідачем докази оплати комунальних послуг за Договором, в тому числі акти здачі-приймання виконаних робіт, підписаних обома сторонами, а також платіжні доручення про здійснені відповідачем оплати, з яких вбачається відсутність заборгованості за комунальні послуги, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 17989,96 грн. за комунальні послуги.
Щодо вимоги позивача про виселення відповідача з орендованих приміщень, то суд зазначає наступне.
Відповідно до розділу Договору «Строки укладання договору», договір укладений на три роки з моменту підписання та може бути пролонгований за згодою сторін.
За Договором, строк його дії за згодою сторін був продовжений до 31.01.2008 р.
Відповідно до ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором найму.
Однак, 20.02.2008 р. позивач направив відповідачу листа № 25-02, в якому зазначено, що позивач не надає згоди на пролонгацію Договору у зв»язку з непідписанням відповідачем Додаткової угоди до Договору та просить у 10-денний термін звільнити приміщення.
18.08.2008 року позивач листом № 16-18 проінформував відповідача, що у зв»язку з закінченням дії Договору інвентаризаційна комісія позивача проведе огляд спірних приміщень та прийняття його від відповідача та підписання акту приймання-передачі.
Проте, відповідач жодного разу не погодився прийняти направлені йому листи, про що свідчать акти позивача від 31.01.2008 р., 20.02.2008 р. та від 26.08.2008 року.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ч.3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції чинній до 28.02.2009 р., після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.
Враховуючи закінчення строку дії Договору та непогодження позивача на його продовження у зв"язку з відмовою відповідача в підписанні Додаткової угоди та невргегулюванням суми орендної плати, що свідчить про недосягнення сторонами щодо умов Договору, суд вважає Договір припиненим з 31.01.2008 р.
Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач своїм листом від 20.02.2008 р. висунув відповідачеві вимогу про звільнення приміщень та встановив строк 10 днів для звільнення.
На момент звернення із позовом зазначений строк вже настав, проте відповідач з приміщення не виселився, свої обов"язки по зворотній передачі приміщення не виконав.
Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Враховуючи вищевикладене, а також те що Договір припинив свою дію з 31.01.2008 р. та позивач не повернув орендодавцеві об'єкт оренди, суд вважає позовну вимогу позивача щодо виселення відповідача та повернення об"єкту оренди позивачу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача 40765,33 грн. заборгованості за оренду приміщення бомбосховища за весь час користування, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст..11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.
Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як свідчать надані до матеріалів справи документи, позивачем не представлено жодного доказу в підтвердження користування відповідачем спірного бомбосховища, наявності між сторонами будь-яких забов»язань щодо нього, а також доказів в обґрунтування підстав нарахування плати за користування бомбосховищем, у зв»язку з чим суд не знаходить правових підстав для задоволення позову в частині стягнення 40765,33 грн. заборгованості за оренду приміщення бомбосховища.
Щодо вимоги позивача про зобов»язання відповідача прибрати з території Харківської спеціальної загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи-інтернату №8 для дітей з наслідками поліомієліту та церебральними паралічами ХОР майно СПДФО ОСОБА_1, а саме: гараж автомобільний металевий 1 шт, будку автомобільну 1шт, автокунги 2 шт. (далі - об"єкти) , то суд зазначає наступне.
В підтвердження знаходження спірних об»єктів на території позивач з дозволу відповідача позивачем надано лист СПДФО Чепнякова В.І. з проханням до відповідача прийняти на збереження тимчасово спірні об»єкти, а також акт приймання-передачі об»єктів від 21.12.2004 р.
Проте, з наданого листа зовсім не вбачається, що ці об»єкти передані на збереження саме на територію позивача, а саме: ні в листі проханні, ні в акті приймання-передачі не зазначена адреса, за якою приймається майна на збереження.
Також, позивачем не зазначено, де розташовані та знаходяться спірні об»єкти, на земельній ділянці, або в приміщенні, та в якому саме.
Відповідно до ст.134 ГК України суб"єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, в т.ч. має право надати майно іншим суб"єктам для використання його..
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного Кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов"язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Відповідно до ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист права на земельну ділянку здійснюється шляхом, в т.ч., відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.
Проте, позивачем не надано суду доказів права власності або користування земельною ділянкою за адресою: м.Харків, вул..Межлаука, 10/5.
Крім того, у відповідності до ст. 212 ЗКУ самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Відповідно до ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
З пояснень представників сторін та третьої особи вбачається, що спірні об»єкти належать третій особі, проте доказів реєстрації права власності на спірне майно за третьою особою суду не представлені.
Суд вважає, що вимога позивача про зобов»язання відповідача прибрати з території Харківської спеціальної загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи-інтернату №8 для дітей з наслідками поліомієліту та церебральними паралічами ХОР майно СПДФО ОСОБА_1 не стосується відповідача, який не має ніякого відношення до цього майна, а третя особа СПДФО ОСОБА_1, на думку якого це майно належить йому на праві власності, не є відповідачем у цій справі.
Згідно ст. 1163 ЦК України фізична особа, життю, здоров'ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює.
У разі неусунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати:
1) вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози;
2) відшкодування завданої шкоди;
3) заборони діяльності, яка створює загрозу (ст. 1164 ЦК України).
Будь-яких доказів щодо наявності загрози майну позивача знаходженням на його території спірного майна чи наявності будь-яких перешкод в користуванні його майном, позивачем не представлено.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право, в тому числі, подавати докази.
Згідно ст.43 ГПК; України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи відсутність будь-яких доказів в обґрунтування вимоги позивача щодо зобов»язання позивача прибрати з території Харківської спеціальної загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школи-інтернату №8 для дітей з наслідками поліомієліту та церебральними паралічами ХОР майно СПДФО ОСОБА_1, а саме: гараж автомобільний металевий 1 шт, будку автомобільну 1шт, автокунги 2 шт, суд не знаходить правових підстав для її задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, суд вважає за необхідне державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодувати позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 15, 16, 331, 509, 525, 526, 530,598, 612, 762, 764, 785, 1163 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 179, 193, 283,2 84,2 85, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити частково.
Виселити в строк до 10 вересня 2010 року комунальне підприємство "Освіта" Харківської обласної ради (код 19461181, 61082, Харківська область, Дергачівський район, с.Пересічне, вул.Піонерська, 1) з нежитлових приміщень офісу загальною площею 60,0 кв.м. та складу площею 249,9 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Межлаука, 10/5 та передати їх Харківській спеціальній загальноосвітній І-ІІІ ступенів школі-інтернату №8 для дітей з наслідками поліомієліту та церебральними паралічами Харківської обласної ради (код 21188456, 61082, м.Харків, вул.Междаука, 10/5).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з комунальне підприємство "Освіта" Харківської обласної ради (код 19461181, 61082, Харківська область, Дергачівський район, с.Пересічне, вул.Піонерська, 1) на користь Харківської спеціальної загальноосвітньої І-ІІІ ступенів школі-інтернату №8 для дітей з наслідками поліомієліту та церебральними паралічами Харківської обласної ради (код 21188456, 61082, м.Харків, вул.Междаука, 10/5) 85, 00 грн. державного мита та 19,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя
Рішення виготовлено 30.08.2010 р.
Судове рішення № 12386069, Господарський суд Харківської області було прийнято 25.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 50/106-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: