Рішення № 12385786, 01.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/426 (27/223-10)01.11.10 За позовомХарківської міської ради

до1) Публічного акціонерного товариства «Земельний банк»

2) Національного банку України

третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

провизнання нікчемними договору застави майнових прав та додаткового договору до нього, визнання недійсним розпорядження управління НБУ в Харківській області та відновлення неправомірно списаних коштів у сумі 9998751,3 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача не зявився; від відповідача-1 не зявився;

від відповідача-2:Дучева Д.Д. (довіреність № 18-208/4157-14174 від 17.08.2010);

Шевченко П.В. (довіреність № 18-208/2321-8278 від 18.05.2010);

від прокуратури Лиховид О.С. (посвідчення № 210 від 24.06.2010);

від третьої особи Шевченко П.В. (довіреність № 09-9154 від 01.11.2010). СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2010 року Харківська міська рада (далі позивач) звернулася до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Земельний банк»(далі відповідач-1 або Банк) та Управління Національного банку України в Харківській області про:

- визнання нікчемними договору застави майнових прав № 15/11 від 25.06.2010 року (далі Договір застави) та додаткового договору від 28.07.2010 про внесення змін до Договору застави, укладених між Банком та Національним банком України;

- визнання недійсним розпорядження Управління Національного банку України в Харківській області від 30.07.2010 № 274-р «Про списання простроченої заборгованості ПАТ «Земельний банк»;

- відновлення порушеного права Харківської міської ради на грошові кошти, які знаходяться на її депозитному рахунку, для чого зобовязати Управління Національного банку України в Харківській області відновити неправомірно списані грошові кошти в сумі 9998751,3 грн. на накопичувальному рахунку 3207 Банку в Управлінні Національного банку України в Харківській області.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що:

- він має грошові кошти місцевого бюджету, які знаходяться на депозитному рахунку в Банку та не були своєчасно повернені останнім територіальній громаді;

- 25.06.2010 між Національним банком України в особі начальника Управління Національного банку України в Харківській області Качука Володимира Вікторовича, що діяв на підставі довіреності від 18.06.2009 року, як «Заставодержателем», з однієї сторони, та Банком в особі тимчасового адміністратора Грішиної Ніни Леонідівни, яка діяла на підставі постанови правління Національного банку України від 11.05.2010 року №231, як «Заставодавцем», був укладений договір застави майнових прав №15/11, предметом якого є майнові права на надходження (грошові кошти) на кореспондентський рахунок заставодавця в рахунок погашення зобов'язань за кредитним договором №15 від 06.11.2008 року та за будь-якими додатковими угодами до нього. Майнові права оцінені у суму 65950 000 грн.;

- позивач вважає, що даний Договір застави є нікчемним, оскільки:

а) він не відповідає приписам статті 3 Закону України «Про заставу»;

б) відсутній предмет застави щодо якого укладений спірний Договір застави, позаяк кошти, які надходять на кореспондентський рахунок Банку не є виключною власністю Банку, а є власністю клієнтів, яким Банк надає послуги по веденню поточних рахунків та є власністю вкладників, які мають депозитні договори. Одним із таких вкладників є позивач - Харківська міська рада. Особа не має права розпоряджатись власністю, що їй не належить, а тому Банк не мав права надавати в заставу майнові права на грошові кошти, які знаходились на його кореспондентському рахунку;

в) порушені вимоги частини 3 статті 238 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) щодо представництва, оскільки Грішина Н.Л. діючи від імені Банку одночасно була представником і Національного банку України;

г) оспорюваний правочин порушує публічний порядок, позаяк був укладений з метою надати всупереч приписам законодавства перевагу одному кредиторові (НБУ за кредитом рефінансування) перед іншими кредиторами (в т.ч. і позивачем, як власника депозитного вкладу) під час заборони на стягнення;

- під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів Банку Управління НБУ в Харківській області, керуючись спірним Договором застави, видало оспорюване Розпорядження, яким зобов'язало головного бухгалтера начальника відділу організації бухгалтерського обліку Круголь С.А. здійснити безспірне списання коштів з кореспондентського рахунку Банку, що суперечить статтям 2, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Отже, дане Розпорядження відповідно до статті 58 Закону України «Про заставу»підлягає визнанню судом недійсним;

- відповідно до статті 216 ЦК України за наслідками недійсних правочинів сторони мають бути повернені у первісний стан.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.08.2010 було порушено провадження у справі № 27/223-10 за вказаним позовом.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2010 здійснено заміну неналежного відповідача Управління Національного банку України в Харківській області на належного Національний банк України (далі НБУ або відповідач-2), а матеріали справи № 27/223-10 передані за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою від 30.09.2010 прийнято дану господарську справу до провадження Господарським судом м. Києва та присвоєно їй № 34/426 (27/223-10). Розгляд справи було призначено на 18.10.2010.

На призначене 18.10.2010 судове засідання представники позивача та відповідача-1 не зявились. Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізню дату.

Ухвалою від 18.10.2010 розгляд справи було відкладено на 01.11.2010.

На судове засідання призначене на 01.11.2010 представники позивача та відповідача-1 повторно не зявились, хоча були належним чином повідомленні про час, дату та місце проведення судового засідання, про що зокрема свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень із вищевказаною ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.10.2010 за № 01030 1211745 4 та №01030 12117446. Дані поштові відправлення були вручені позивачу 28.10.2010, а відповідачу-1 27.10.2010.

Про поважні причини неявки в судове засідання представників позивача та відповідача-1 суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від зазначених осіб не надходило.

У справу для захисту інтересів держави в особі Національного банку України вступила прокуратура м. Києва.

Ухвалою від 01.11.2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Заслухавши думки представників відповідача-2, прокуратури та третьої особи щодо можливості розгляду даної справи за відсутності представників позивача та відповідача-1, які наполягали на розгляді справи, зважаючи на те, що:

- позивач та відповідач-1 були належним чином повідомленні про слухання справи в даному судовому засіданні;

- явка представників вказаних осіб у судове засідання обовязковою не визнавалась;

- жодних клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило;

- розгляд справи вже відкладався (в т.ч. і за клопотанням позивача), і подальше перенесення її розгляду призведе до затягування справи;

- позивач виклав свою позицію щодо суті та обставин спору в своїй позовній заяві, навівши при цьому свої обґрунтування;

- у разі наміру надати додаткові пояснення щодо предмету та підстав позову чи додаткові докази, дані особи мали можливість їх надати через канцелярію суду до дати судового засідання, враховуючи, що про розгляд даної справи Господарським судом м. Києва ці особи були повідомлені з 08.10.2010, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень з ухвалою суду про прийняття справи до провадження Господарським судом м. Києва за № 01030 1211567 2 та № 01030 1211565 6. Крім того, зазначені пояснення та докази ці особи мали можливість подати ще у Господарський суд Харківської області з серпня 2010 року;

- у разі неможливості участі певних представників, позивач та відповідач-1 не були позбавлені можливості уповноважити інших осіб на представництво їх інтересів у засіданні суду;

- відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд відкладає розгляд справи лише у разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні. Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено,

суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Відповідач-2 проти позову заперечив. Свої заперечення мотивує наступним:

- Національний банк України, надаючи кредити рефінансування та укладаючи договори застави майнових прав з метою забезпечення виконання зобов'язань за такими кредитами, діяв відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- позивач не є стороною за оспорюваним Договором застави, укладеним між НБУ та Банком, і твердження позивача про порушувані його прав та охоронюваних законом інтереси є безпідставними та необґрунтованими;

- вимоги Харківської міської ради на суму 22 985 173,43 грн. було акцептовано та внесено до 7 черги вимог кредиторів Банку;

- твердження позивача про відсутність у Договорі застави посилання на певну особу боржника та предмет застави не відповідають дійсним обставинам справи;

- Договір застави та додатки до нього були підписані уповноваженими на це представниками сторін в межах діючого законодавства;

- здійснюючи безспірне списання з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором рефінансування, відповідач-2 діяв у повній відповідності із нормами Закону України «Про Національний банк України», зокрема, статті 73, якою передбачено таке право як нормою спеціального законодавства, а також статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якої кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у передбаченій цією нормою Закону черговості.

Представники прокуратури та третьої особи підтримали заперечення відповідача-2 проти позову та просили в позові Харківській міські раді відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача-2, прокуратури та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.03.2007 між Банком в особі Голови правління Іванової Вікторії Леонідівни, яка діє на підставі Статуту Банку та Харківською міською радою (Вкладник) в особі Заступника міського Голови директора Департаменту бюджету і фінансів Таукешевої Тетяни Дауледкіріївни, яка діє на підставі Положення та рішення 20 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 14.04.2004 № 38/04 «Про розміщення коштів міського бюджету на депозитних рахунках в установах банків»міської ради 24 скликання від 14.04.2004 № 38/04 «Про розміщення коштів міського бюджету на депозитних рахунках в установах банків»був укладений договір банківського вкладу № 02-07/Д, відповідно до пункту 1.1 якого Вкладник вносить, а Банк приймає тимчасово вільні кошти в сумі 2000000 грн. на рахунок № 254650027359 строком на 10 місяців до 27.12.2007.

07.03.2007 між Банком в особі Голови правління Іванової Вікторії Леонідівни, яка діє на підставі Статуту Банку та Харківською міською радою (Вкладник) в особі Заступника міського Голови директора Департаменту бюджету і фінансів Таукешевої Тетяни Дауледкіріївни, яка діє на підставі Положення та рішення 20 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 14.04.2004 № 38/04 «Про розміщення коштів міського бюджету на депозитних рахунках в установах банків»та рішення І сесії Харківської міської ради 5 скликання від 19.04.2006 № 6/06 «Про затвердження першого заступника, заступників Харківського міського голови та керуючого справами виконкому»був укладений депозитний договір № 04-07/Д, відповідно до пункту 1.1 якого Вкладник розміщує вільні грошові кошти, а Банк приймає вклад і зобовязується виплатити Вкладнику суму вкладу та проценти на нього на умовах та в порядку, встановлених цим Депозитним договором.

12.08.2010 Господарський суд Харківської області рішенням у справі № 66/274-10 стягнув з Банка на користь позивача 20310150 грн. владу, 2526248,79 грн. боргу та 148774,64 грн. пені за договором банківського вкладу № 02-07/Д банківського вкладу № 02-07/Д від 02.03.2007 та депозитним договором № 04-07/Д від 07.03.2007, а в частині позову у сумі 40871,78 грн. відмовлено.

06.10.2010 ліквідатор Банку Угрюмов О.М. листом про надання інформації № 02-15/2-281 повідомив про те, що вимоги позивача на суму 22985173,43 грн. було акцептовано та внесено до 7 черги вимог кредиторів.

Таким чином, судом встановлено, що позивач є кредитором Банку 7 черги за вищевказаними депозитними договорами, заборгованість за якими на момент вирішення даної справи не була погашена.

06.11.2008 між НБУ (Кредитор) в особі начальника Управління НБУ в Харківській області Качука Володимира Вікторовича, який діє на підставі Положення про філії (територіальні управління) НБУ і довіреності від 11.07.2006 та Банком (Позичальник) в особі Голови правління Іванової Вікторії Леонідівни, яка діє на підставі Статуту Банку був укладений кредитний договір № 15 (далі Кредитний договір).

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору Кредитор надає Позичальнику кредит на суму 50000000 грн. на термін з 06.11.2008 до 26.08.2009 з оплатою 17% річних. Базова кількість днів для нарахування процентів 365.

11.05.2010 постановою Правління НБУ № 231 «Про призначення тимчасової адміністрації у Банку»в Банку призначена тимчасова адміністрація строком на шість місяців з 12.05.2010 до 11.11.2010. Тимчасовим адміністратором Банку призначено службовця НБУ - заступника начальника Управління НБУ в Харківській області Грішину Ніну Леонідівну. З метою створення сприятливих умов для стабілізації фінансового стану Банку уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяці - з 12.05.2010 до 11.08.2010.

11.05.2010 НБУ видав наказ № 214-К, у якому зазначено, що згідно постанови Правління НБУ № 231 «Про призначення тимчасової адміністрації у Банку»відрядити для участі у процедурі тимчасової адміністрації у Банку заступника начальника управління Грішину Ніну Леонідівну зі збереженням за нею місця роботи, заробітної плати, премій та інших виплат, передбачених системою оплати праці за основним місцем роботи на період з 12.05.2010 до 11.11.2010.

Статтею 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу, до яких відносяться, зокрема, призначення тимчасової адміністрації.

Рішення Національного банку України щодо призначення тимчасової адміністрації є виконавчим документом.

Відповідно до статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»Національний банк України зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію у разі загрози платоспроможності банку.

Національний банк України має право призначити тимчасову адміністрацію банку у разі:

1) двох або більше порушень банком законних вимог Національного банку України;

2) зменшення розміру регулятивного капіталу банку на 30 відсотків протягом останніх 6 місяців;

3) якщо банк протягом 5 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань;

4) арешту або набрання законної сили обвинувальним вироком щодо злочинних діянь керівників банку;

5) вчинення банком дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів;

6) необгрунтованої відмови банку у наданні документів чи інформації, передбачених цим Законом, уповноваженим представникам Національного банку України;

7) наявності публічного конфлікту у керівництві банку;

8) наявності клопотання банку про призначення тимчасової адміністрації;

9) здійснення банком операцій з високим рівнем ризику, які призвели або можуть призвести до втрати активів або доходів;

10) порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів.

Тимчасова адміністрація приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її призначення.

Керівником тимчасової адміністрації є тимчасовий адміністратор, який призначається Національним банком України. Національний банк України має право призначити одну й ту саму особу тимчасовим адміністратором двох і більше банків.

Національний банк України має право на період тимчасової відсутності тимчасового адміністратора уповноважити на виконання його функцій особу, яка відповідає вимогам, встановленим цим Законом до тимчасового адміністратора.

Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію на термін до одного року.

Згідно зі статтею 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність»тимчасовим адміністратором може бути службовець Національного банку України.

Враховуючи зазначені норми НБУ правомірно, в межах діючого законодавства, призначила тимчасовим адміністратором Банку службовця НБУ - заступника начальника Управління НБУ в Харківській області Грішину Ніну Леонідівну.

Частиною першою статті 78 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлено, що з дня призначення тимчасового адміністратора повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку переходять до тимчасового адміністратора. Угоди, укладені керівниками банку після призначення тимчасового адміністратора, є недійсними з моменту укладення.

Частинами 3, 4 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне і виняткове право управляти банком та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність із вимогами цього Закону та нормативно-правовими актами Національного банку України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів. Зокрема, тимчасовий адміністратор має право: продовжувати або припиняти будь-які операції банку; виконувати будь-які дії, рішення від імені банку.

12.01.2007 між Національним банком України (виконавець) та Банком (замовник) було укладено договір № 7 про кореспондентський рахунок у Національному банку України, відповідно до якого НБУ (як виконавець) відкрило Банку (як замовнику) кореспондентський рахунок для здійснення переказу коштів через систему електронних платежів НБУ. До вказаного Договору 08.12.2009 та 29.07.2010 додатковими угодами № 1 та № 2 вносились зміни.

25.06.2010 між НБУ (Заставодержатель) в особі начальника Управління НБУ в Харківській області Качука Володимира Вікторовича, який діє на підставі Положення про філії (територіальні управління) НБУ і довіреності від 18.06.2009 та Банком (Заставодавець) в особі тимчасового адміністратора Грішиної Ніни Леонідівни, яка діє на підставі постанови Правління НБУ від 11.05.2010 № 231 був укладений договір застави майнових прав № 15/11 (далі Договір застави).

Відповідно до пункту 1.1 Договору застави предметом застави за цим Договором застави є майнові права на надходження (грошові кошти) на кореспондентський рахунок Заставодавця в рахунок погашення зобовязань за Кредитним договором та за будь-якими додатковими угодами до нього, укладеними між Заставодавцем та Заставодержателем, згідно з умовами якого Заставодержателем було надано Заставодавцю кредит під підтримку ліквідності у сумі 50000000 грн. строком з 06.11.2008 до 26.08.2010.

Майнові права оцінено у сумі 65950000 грн., без врахування податку на додану вартість, що відповідає незалежній експертній оцінці, яку здійснено за станом на 01.06.2010 експертом ПП «Агентство оцінки майна та землі», що розташоване за адресою: 61145, м. Харків, вул. Шатилова Дача, 4, ідентифікаційний код 34470979, сертифікат субєкта оціночної діяльності ФДМУ № 9400/10 від 05.03.2010 (пункт 1.2 Договору застави).

За рахунок заставленого майна права вимоги Заставодержателя задовольняються в повному обсязі, уключаючи суму основного боргу, нараховані проценти та пеню (пункт 1.3 Договору застави).

Згідно з пунктом 2.1.1 Договору застави Заставодавець засвідчує, що у разі невиконання ним умов кредитних договорів та/або цього Договору застави Заставодержатель отримує право одержати задоволення з майнових прав переважно перед іншими кредиторами відповідно до Закону України «Про заставу»та статті 73 Закону України «Про національний банк України».

28.07.2010 між НБУ (Заставодержатель) в особі начальника Управління НБУ в Харківській області Качука Володимира Вікторовича, який діє на підставі Положення про філії (територіальні управління) НБУ і довіреності від 18.06.2009 та Банком (Заставодавець) в особі тимчасового адміністратора Грішиної Ніни Леонідівни, яка діє на підставі постанови Правління НБУ від 11.05.2010 № 231 був укладений додатковий договір про внесення змін до Договору застави (далі Додатковий договір), відповідно до умов якого сторони доповнили пункт 3.4 Договору застави підпунктом 3.4.6 такого змісту:

«3.4.6. В безспірному порядку за рахунок наданого забезпечення задовольнити будь яку вимогу НБУ, яка може виникнути в майбутньому за наданими НБУ кредитами та нарахованими відсотками, штрафами, пенею, що виставляється НБУ на дату такої вимоги».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що Грішина Н.Л. при укладені оспорюваних договорів, діючи від імені Банку і одночасно будучи представником НБУ, діяла всупереч вимогам частини 3 статті 238 ЦК України.

Так, згідно з частиною 3 статті 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Разом з тим, враховуючи вище зазначені положення Закону України «Про банки і банківську діяльність»судом встановлено, що при укладені оспорюваних Договору застави та додаткового договору до нього не було порушено вимог 3 статті 238 ЦК України.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому (стаття 573 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про заставу»передбачено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Згідно з статтею 4 Закону України «Про заставу»та частинами 1-3 статті 576 ЦК України предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України.

Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства. Такий правочин недійсний з моменту його вчинення незалежно від того, чи визнав його таким суд.

Згідно зі статтею 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частиш.

Предмет Договору застави майнових прав визначений пунктом 1.1 Договору застави, згідно з яким предметом застави є майнові права на надходження (грошові кошти) на кореспондентський рахунок Банку як Заставодавця в рахунок погашення зобов'язань за Кредитним договором та за будь-якими додатковими угодами до нього, згідно з умовами якого Національним банком було надано Банку кредит для підтримки ліквідності у сумі 50 000000 грн.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону про заставу заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Зазначене вище свідчить про відсутність правових підстав для визнання недійсним Договору застави та Додаткового договору як таких, що не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на заявлену позивачем невизначеність предмету застави, щодо якого укладено цей договір, та розміру вимоги НБУ як кредитора по відношенню до Банку.

Твердження позивача про відсутність у Договорі застави посилання на певну особу боржника також не відповідає встановленим обставинам справи.

Судом також встановлено, що 30.07.2010 постановою Правління НБУ № 375 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 02.08.2010 Банку. Також цією постановою призначено ліквідатора Банку фізичну особу незалежного експерта Угрімова Олексія Миколайовича.

30.07.2010 НБУ керуючись вищевказаною постановою видав розпорядження «Про списання простроченої заборгованості Банку»№ 274-р, відповідно до якого було зобовязано заступника головного бухгалтера начальника відділу організації бухгалтерського обліку Круголь С.А. здійснити безспірне списання коштів з кореспондентського рахунку Банку та направити на погашення простроченої заборгованості за кредитом у сумі 70000000 грн., одержаним згідно з кредитним договором № 7 від 22.04.2009 та здійснити відповідні бухгалтерські проведення за рахунками балансу управління щодо списання кредиту згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку кредитних та депозитних операцій НБУ, затвердженою постановою Правління НБУ № 426 від 07.11.2006.

30.07.2010 НБУ здійснив безспірне списання коштів з кореспондентського рахунку Банку, що підтверджується меморіальними ордерами № 3 на суму 7871733,09 грн.; № 4 на суму 2127018,21 грн.; № 5 на суму 9998751,30 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк може бути ліквідований з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів). Ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Статтею 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора, зокрема: припиняються повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку та тимчасового адміністратора, який негайно передає ліквідатору всі справи; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у передбаченій даною нормою черговості. Майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право за погодженням з ліквідатором здійснити реалізацію заставленого майна у порядку, встановленому чинним законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог повністю або частково.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.

Як було встановлено судом позивача визнано кредитором 7 черги. Вимоги ж НБУ забезпечені заставою підлягають позачерговому задоволенню.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Враховуючи викладене суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 22.11.2010