Рішення № 12385425, 29.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/46729.10.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена" в особі

          Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена"

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група

          "Атланта"

про                     стягнення 19 356,53 грн.

                                                                                 Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:           Донаурова В.Ю. –предст. за довір. №б/н від 02.08.2010р.;

від відповідача:           не з'явився.

У судовому засіданні 29.10.2010 р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ардена" в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Атланта"про стягнення 19 077,94 грн. заборгованості за договором оренди нежилих приміщень №5-0 від 01.03.2009 р. та 278,59 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2010 р. порушено провадження у справі № 35/467, розгляд справи призначено на 29.09.2010р.

Відповідач у судове засідання 29.09.2010 р. свого представника не направив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, витребуваних документів суду не надав. Через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням бухгалтера відповідача у відпустці та неможливістю проведення звірки взаєморозрахунків з позивачем.

Клопотання відповідача судом задоволено, ухвалою суду від 29.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 13.10.2010 р.

Представник відповідача у судове засідання 13.10.2010 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Ухвалою суду від 13.10.2010 р. розгляд справи відкладено на 29.10.2010 р.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 29.10.2010 р., не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.03.2009 р. між Київською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Атланта"був укладений договір оренди нежилих приміщень № 5-О (далі –договір).

Відповідно до п.п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених договором, позивач, як орендодавець, зобов'язується передати відповідачу, а відповідач, як орендар, зобов'язується прийняти у строкове платне користування 2 нежилих приміщення № 202 площею 15,90 кв.м. і № 204 площею 14,60 кв.м., загальна площа яких складає 30,50 кв.м., 2 (другого) поверху будівлі 1 (першого) корпусу майнового комплексу "Київський готель "Мир", розташованої за адресою: просп. 40-річчя Жовтня, 70, місто Київ, 03040, згідно із Планом розміщення приміщення, що додається до договору і є його невід'ємною частиною.

Згідно із п. 1.5. договору передача орендованого приміщення здійснюється за актом приймання-передачі в оренду, що підписується уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору та на підтвердження передачі приміщення у користування відповідачу, 02.03.2009 р. сторонами був підписаний акт приймання-передачі приміщення в оренду.

Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як передбачено п. 3.1. договору, строк оренди складає 12 місяців з моменту прийняття орендарем приміщення за актом приймання-передачі приміщення в оренду. Договір діє протягом строку оренди, визначеному у п. 3.1. договору, до передачі приміщення за актом приймання-передачі із оренди (п. 9.1. договору).

Пунктом 5.1.8. договору на орендаря покладений обов'язок своєчасно сплачувати орендну плату відповідно до умов договору.

Згідно із п. 2.1. договору орендна плата за користування приміщенням складається з плати за приміщення, суми компенсації комунальних послуг, суми компенсації експлуатаційних витрат.

Розмір плати за приміщення визначається в додатку № 2 до договору, який є його невід'ємною частиною.

Пунктом 1.2.1. додатку № 2 до договору ("Розмір орендної плати") передбачено, що плата за приміщення за 1 календарний місяць становить 170,00 грн. за 1 кв.м. та 5185,00 грн. за орендовані приміщення. Починаючи з другого місяця оренди плата за приміщення справляється з урахуванням індексу інфляції (індексу споживчих цін), за період з моменту укладення договору до місяця, що передує оплачуваному місяцю, згідно із офіційними даними про індекси інфляції.

Згідно із п. 1.2.3. додатку № 2 до договору ("Розмір орендної плати") сума компенсації експлуатаційних витрат за 1 календарний місяць використання приміщення становить 462,08 грн.

Суми компенсації комунальних послуг та суми компенсації експлуатаційних витрат за попередній календарний місяць включаються до орендної плати за поточний місяць.

Порядок сплати орендних платежів визначений п. 2.2. договору відповідно до якого плата за приміщення та експлуатаційні витрати за попередній місяць сплачуються орендарем не пізніше 15 числа поточного місяця, а сума компенсації комунальних послуг сплачуються орендарем протягом 5 календарних днів з дати виставлення орендарю рахунку на компенсацію комунальних витрат.

Додатковою угодою про розірвання договору оренди від 25.11.2009 р. сторони достроково з 30.11.2009 р. розірвали договір оренди та погодили, що станом на 30.11.2009 р. орендар повинен здійснити остаточний розрахунок по орендній платі у повному обсязі за весь час фактичної оренди приміщень.

Згідно із ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 604 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

30.11.2009 р. сторонами було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за орендні послуги, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу розстрочку у погашення заборгованості з орендної плати у розмірі 19 077,94 грн. строком до 30.04.2010 р. включно.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості відповідач не сплатив суму заборгованості, розмір якої згідно із довідкою позивача становить 19 077,94 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, відповідачем були порушені зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості за орендні послуги по сплаті суми боргу у розмірі 19 077,94 грн.

Відповідачем в ході розгляду справи не було надано доказів сплати заборгованості у зазначеному розмірі.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як передбачено п. 3.6. договору про реструктуризацію заборгованості за орендні послуги, при порушенні відповідачем терміну погашення реструктуризованої заборгованості відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на час цього порушення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 278,59 грн. за період прострочення 01.05.2010 р. по 26.05.2010 р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість. За таких обставин позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 278,59 грн. згідно із розрахунком позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів повної сплати суми заборгованості у встановлений договором строк та не навів підстав для звільнення від обов’язку її сплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у загальній сумі 19 356,53 грн.

З огляду на задоволення позову витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 525, 526, 530, 549, 626, 627, 629, Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Атланта" (04205, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 11, офіс 24, ідентифікаційний код 32824975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена" в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Ардена" (03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 70, ідентифікаційний код 33809001, п/р 26003056200779 в Столичній філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Києва, МФО 380269) 19 077 (дев'ятнадцять тисяч сімдесят сім) гривень 94 коп. основного боргу, 278 (двісті сімдесят вісім) гривень 59 коп. пені, 193 (сто дев'яносто три) гривні 57 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривні витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 16.11.2010