Рішення № 12385423, 17.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/42317.11.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудатекс Україна»

До                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Карс»

Про                    стягнення 10032,81грн.

                                                                                 Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача                    Браковський Р.Р. (дов. № 60 від 14.10.2010р.)

                              Коморна А.В. (дов. № 63 від 17.11.2010р.)

Від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудатекс Україна»(далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Карс»(далі по тексту –відповідач про стягнення заборгованості з яких 7200,00 грн. основного боргу, 1452,66 грн. пені, 1380,15 грн. інфляційних втрат за ліцензійним контрактом № 303 на право користування програмним продуктом «Audatex»від 13 березня 2008 року.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов’язань з оплати за надані послуги по наданню права користування програмним продуктом «Audatex»за ліцензійним контрактом № 303 від 13 березня 2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №9/423, розгляд справи призначено на 14.10.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 року розгляд справи був відкладений на 17.11.2010 року, у зв’язку з неявкою представника відповідача та неподанням сторонами (позивачем і відповідачем) по справі всіх витребуваних судом доказів.

В судовому засіданні 17.11.10р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, відповідач в судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного витребуваного доказу не подав, в судове засідання представників не направив. Заявлені позовні вимоги не заперечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення № 06-28/11024, № 06-28/11186, які було повернуто поштою до канцелярії суду, у зв’язку з відсутністю відповідача за зазначеними адресами.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р.N01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2008 року між позивачем і відповідачем було укладено ліцензійний контракт № 303 на право користування ліцензійним продуктом «Audatex».

Пунктом 2.2 ліцензійного контракту, встановлено, що вартість абонентської плати за право користування однією базовою програмою Audatex в місяць складає 1800,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 4.3 ліцензійного контракту №303 факт надання послуг належним чином та в повному обсязі підтверджується підписаними представниками відповідача та позивача актами здачі-прийняття робіт № ОУ-30300-8 від 29.08.2008 року, № ОУ-30300-9 від 30.09.2008 року, № ОУ-30300-10 від 28.11.2008 року від 31.10.2008 року, №ОУ-30300-11 від 28.11.2008 року, складались та надсилались рахунки-фактури для оплати позивачем.

Відповідно до пункту 4.1 по ліцензійному контракту №303, відповідач щомісяця перераховує на поточний рахунок позивача кошти за послуги не пізніше 10 числа місяця що оплачується.

Оплата за надані послуги позивачем згідно контракту №303 від 13 березня 2008 року , та за виставленими р/ф № СФ-30300-8 від 01.08.2008 року на суму 1800 грн., р/ф № СФ-30300-9 від 01.09.2008 року на суму 1800 грн., р/ф № СФ-30300-10 від 01.10.2008 року на суму 1800 грн., р/ф № СФ-30300-11 від 03.11.2008 року на суму 1800 грн. від відповідача в зазначений термін не надійшла.

Таким чином, заборгованість за період з 01.08.2008 року по 01.11.2008 року становить 7200 грн. враховуючи ПДВ.

Відповідно до пункту 9.3 ліцензійного контракту №303 відповідач листом від 01.11.2008 року повідомив про розірвання контракту з 01.12.2008 року та зобов’язався сплатити заборгованість за серпень - липень 2008 року в сумі 7200 грн.

Заборгованість в розмірі 7200 грн. з ПДВ відповідачем сплачено не було.

Позивач звертався до відповідача з листом-претензією №52 від 08.09.2009 року, в якій просив сплатити заборгованість 8955,45 грн., з яких основна заборгованість 7200,00грн., пеня в сумі 802.02 грн., інфляційні втрати 953,43 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не розрахувався по заборгованості, позивачем було зроблено розрахунок станом на сьогоднішній день (16.09.2010 року) за ліцензійним контрактом №303 від 13.03.2008 року, згідно рахунків-фактур № СФ-30300-8 від 01.08.2008 р., № СФ-30300-9 від 01.09.2008 р., № СФ-30300-10 від 01.10.2008 р., № СФ-30300-11 від 03.11.2008 р. та вищезазначеними актами здачі-прийняття робіт, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги складає 7200,00 грн. основної заборгованості , пені в сумі 1452,66 грн. та 1380,15 грн. інфляційних втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 7200,00 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Позивач також у заявлених позовних вимогах просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1452,66 грн., інфляційні витрати у розмірі 1380,15 грн., однак обґрунтованого розрахунку з зазначенням строку (терміну), на які нараховується пеня та інфляційні витрати, індексу інфляції, розміру пені та сум, на які нараховується пеня та інфляційні витрати суду не надає, що унеможливлює перевірку судом правильності наданих позивачем розрахунків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивачем всупереч вказаних вимог обґрунтованого розрахунку пені та інфляційних витрат, які зазначені у позовній заяві суду вдруге не подано.

Виходячи з цього, суд залишає позовні вимоги про стягнення з відповідача пені та інфляційних витрат з прострочення виконання грошового зобов’язання по оплаті послуг по ліцензійному договору № 303 без розгляду, в зв’язку з неможливістю судом перевірити правильність розрахунку пені та інфляційних витрат через відсутність таких розрахунків у позовній заяві та додатках до неї, відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення 7200,00 грн. основного боргу, позовні вимоги про стягнення 1452,66 грн. пені та 1380,15 грн. інфляційних втрат судом залишаються без розгляду.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України», якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись п. 5 ст. 81, ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Карс»(02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 14; 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17; код ЄДРПОУ 33542331) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудатекс Україна»(03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 136, оф.34; 03142, м. Київ, а/с 61; код ЄДРПОУ 33062451) 7200,00 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 72,42 (сімдесят дві) грн. 42 коп. державного мита та 167 (сто шістдесят сім) грн. 56 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовні вимоги залишити без розгляду.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 19.11.2010 року