Рішення № 12385374, 16.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/41616.11.10

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона»

про стягнення страхового відшкодування в розмірі 23473,12 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Шупик О.А. представник за довіреністю №266 від 12.03.2010 року;

від відповідача: Купріненко С.О.представник за довіреністю №01/2010 від 04.01.2010 року.

встановив:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 23473,12 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.06.2010 року на вул. Жмаченка, в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даного ДТП були: автомобіль «Шкода», д.н. 591-68 КТ, яким керував Яремків Іван Ілліч та застрахований у позивача автомобіль «Ніссан», д.н.НОМЕР_1, яким керувала Ярина В.І.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 23473,12 грн. для ремонту автомобіля «Ніссан», д.н. НОМЕР_1.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_1. було застраховано ЗАТ «СК «Крона».

У звязку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.11.2010 року порушено провадження у справі № 33/416, розгляд справи призначено на 16.11.2010 року.

У судове засідання 16.11.2010 року представники сторін подали документи на виконання вимог ухвали суду від 04.11.2010 року.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Як вбачається з довідку відділу ДАІ з обслуговування Дніпровського району м. Києва та постанови Дніпровського районного суду м. Києва у справі №3-3430/10 від 01.07.2010 року, 09.06.2010 року о 13 год. 10 хв. ОСОБА_1., керуючи транспортним засобом «Шкода Октавія»д.н. НОМЕР_2 по вул. Жмаченка в м. Києві не вибрав безпечної швидкості руху, дистанції попереду іншого транспортного засобу «Нісан» д.н. НОМЕР_1, внаслідок чого здійснив зіткнення, чим заподіяв матеріальні збитки.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва у справі №3-3430/10 від 01.07.2010 року, Яремків Івана Ілліча визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 340,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Нісан»д.н. НОМЕР_1.

Пошкоджений автомобіль був застрахований ОСОБА_2 у позивача на підставі договору страхування (страховий сертифікат) №030204/0431/0000005 від 11.09.2009 року. Вигодонабувачем є АТ «ОТП Банк».

Відповідно до звіту №7101 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку від 20.08.2010 року, вартість матеріального збитку, завданого КТЗ Nissan Qashcai д.н. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження складає: 30635,71 грн. з ПДВ.

Листом вих. №32-2-1/1822 від 13.08.2010 року АТ «ОТП Банк»(вигодонабувач) повідомив позивача про те, що не заперечує проти сплати страхового відшкодування на користь страхувальника Ярини Ігора Олексійовича за договором страхування №030204/0431/0000005 від 11.09.2009 року.

Страховим актом №00046103 від 01.09.2010 року подія кваліфікована як страховий випадок та вирішено виплатити 23473,12 грн. страхового відшкодування.

11.06.2010 року страхувальником було подано позивачу заяву на виплату страхового відшкодування шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок СТО.

Наказом №00046103 від 01.09.2010 року позивач вирішив виплатити страхове відшкодування в розмірі 23473,12 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок ТОВ «Н2ЩГруп».

Відповідно до платіжного доручення №023020 від 02.09.2010 року позивач перерахував страхове відшкодування в розмірі 23473,12 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 23473,12 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб Skoda Octavia д.н. НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Nissan Qashcai д.н. НОМЕР_1, належить ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи (ОСОБА_1.), яка керувала автомобілем Skoda Octavia д.н. НОМЕР_2, та який перебував у її володінні, встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ «СК «Крона»та Яремків Іваном Іллічем було укладено договір (поліс) № ВС/3278945 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобовязання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу Skoda Octavia д.н. НОМЕР_2 і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1. Вказаним договором передбачено, що строк дії договору з 17:00 год. 07.09.2009 року до 06.09.2010 року включно, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Пунктом 2 полісу ВС/3278945 передбачено, що франшиза складає 510,00 грн.

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.

Позивачем було направлено відповідачу регресну вимогу вих. №1484 від 30.09.2010 року (вхід. №1288), в якій просив здійснити грошове відшкодування в порядку регресу у розмірі 23473,12 грн. До вказаного листа були додані необхідні документи для здійснення такої виплати.

Проте, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Nissan Qashcai д.н. НОМЕР_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості матеріального збитку, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково в розмірі 22963,12 грн. (23473,12 грн. (вартість матеріального збитку) 510,00 грн.(франшиза)).

В частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 510,00 грн. (франшиза) відмовити.

Відповідно до ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 5,09 грн., на відповідача 229,65 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 5,12 грн., на відповідача 230,88 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.33, ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Крона»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 30726778) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01601, м. Київ, вул. Рейтерська, 37, п/р 26500455 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335; код ЄДРПОУ 20033533) страхове відшкодування в розмірі 22 963 (двадцять дві тисячі девятсот шістдесят три) грн. 12 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 229 (двісті двадцять девять) грн. 65 коп. та 230 (двісті тридцять) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М. Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 17.11.2010 року.