Рішення № 12385372, 16.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/48416.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосвіт ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»

про стягнення заборгованості на суму 661 500 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Озоліна В.В. представник за довіреністю №558/а від 01.09.10 р.

від відповідача: не з’явився.

16.11.10 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну і резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосвіт ЛТД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»про стягнення заборгованості на суму 661 500 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки партії товарів №27/07/09 від 27.07.09 р. Відповідачем була здійснена поставка цукру у кількості 175 тон, загальною вартістю 661500 грн, в т.ч. ПДВ -110250 грн, а Позивачем була здійснена оплата поставленого товару. 04.06.10 між Сторонами було укладено Додаткову угоду про розірвання договору поставки партії товарів №27/07/09 та повернення коштів. Проте, Відповідач свої зобов’язання щодо повернення грошових коштів за поставлений йому товар у погоджені сторонами строки не виконав.

Ухвалою суду від 28.10.10 порушено провадження у справі № 40/484, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.11.10.

У судове засідання, призначене на 16.11.10, представник Позивача з’явився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач через службу діловодства суду подав клопотання про розгляд справи без участі його представника, за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, суд вирішив розглядати справу за наявними у справі доказами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, беручи до уваги надані суду пояснення представника Позивача, суд встановив.

27.07.09 між Позивачем (як Покупець) та Відповідачем (як Постачальник) укладено договір поставки партії товарів №27/07/09 (Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов’язується передати Покупцеві товар, що визначений у цьому договорі (Товар), який не обтяжений та щодо якого відсутні претензії третіх осіб, а Покупець зобов’язується прийняти зазначений вище товар і оплатити його вартість.

На виконання умов договору 27.07.09 р. Постачальником було здійснена поставка цукру у кількості 175 тон, загальною вартістю 661500 грн ( в т. ч. ПДВ 110250 грн), а Покупцем була здійснена оплата поставленого товару. Вищевказаний факт підтверджується видатковою накладною №6 від 27.07.09 р.

04.06.10 р. між Сторонами укладено додаткову угоду про розірвання договору поставки партії товарів №27/07/09 від 27.07.09 р. (Додаткова угода).

Згідно з п.4 та п.7 Додаткової угоди ця угода набирає чинності з дня її підписання уповноваженими представниками Сторін, а саме 04.06.10 р.

Відповідно п. 2 Додаткової угоди Покупець зобов’язується повернути отриману від Постачальника партію товару (цукор) у кількості 175 тон протягом трьох робочих днів з дня підписання цієї Додаткової угоди.

Факт повернення Позивачем товару зафіксований видатковою накладною №8 від 07.06.10 р.

Постачальник зобов’язаний повернути грошові кошти в розмірі 661500 грн, в т.ч. ПДВ:110 250 грн сплачені Покупцем за товар Постачальнику протягом трьох робочих днів з дня повернення товару Покупцем (п.3. Додаткової угоди).

Проте, за твердженням Позивача, Відповідач свої зобов’язання щодо повернення грошових коштів за поставлений йому товар у погоджені сторонами строки не виконав, у зв’язку з чим 14.10.10р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію №1 з вимогою повернути грошові кошти за поставлений йому Товар, що відвантажений згідно з видатковою накладною №8 від 07.06.10 на суму 661 500 грн.

Зазначена претензія, за твердженням Позивача, залишена останнім без належного реагування, оскільки заборгованість у зазначеній сумі залишилась непогашеною.

Із врахуванням наведеного та акту звірки станом на 14.10.10, що підписаний Сторонами, на день розгляду справи заборгованість Відповідача за Додатковою угодою про розірвання договору поставки партії товарів №27/07/09 від 27.07.09р. складає 661 500 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи наведене вище, та беручи до уваги те, що актом звірки від 14.10.10 підтверджується факт заборгованості Відповідача перед Позивачем, Відповідачем у встановлені договором строки грошові кошти не повернуто на суму з ПДВ 661 500 грн, тобто, зобов’язання відповідачем –не виконані, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по Додатковій угоді в розмірі 661 500 грн. визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»(01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, 11, ідентифікаційний код 14353305) з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосвіт ЛТД»(11500, м. Коростень, вул. Жовтнева, 50, ідентифікаційний код 30912933) суму боргу у розмірі 661500 (шістсот шістдесят одну тисячу п’ятсот) грн 00 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 6 615 (шість тисяч шістсот п’ятнадцять грн) 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 19.11.2010р.