Постанова № 12384006, 20.10.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

20.10.2010 р. 13:27Справа № 2а-6099/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О. А., секретар судового засідання Васильєва А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничий центр "АРІ", вул.Потьомкінська, 84, кв.1, Миколаїв, 54000;

доДПІ у Центральному районі м.Миколаєва, вул.Потьомкінська, 24/2, м.Миколаїв, 54030;

проскасувати рішення-повідомлення №0017851530/0 від 08.07.10р., №0017851530/1 від 03.09.10р.; за участю представників:

від позивача: Рибаченко І.В. генеральний директор;

від відповідача: Могутов А.М., довіреність №3/9/10-011, від 11.01.10р.;

Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничий центр "АРІ" предявлено позов до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва з вимогою скасувати рішення-повідомлення №0017851530/0 від 08.07.10р., № 0017851530/1 від 03.09.10р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав вказаних у позовній заяві, додаткових поясненнях та запереченнях (а.с.4-7) та зазначив, що строк затримки в сплаті податкового зобов'язання склав усього 1 день, умови для незастосування штрафних санкцій встановлені державою, ним виконані, а податкове повідомлення рішення не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню, акт перевірки оформлений з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що рішення-повідомлення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва №0017851530/0 від 08.07.10р., № 0017851530/1 від 03.09.10р. прийняті у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

14.06.10 року Державною податковою інспекцією у Центральному районі м.Миколаєва (відповідачем) було складено акт №265/15-326/13850697 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (а.с.10).

Зазначеним актом було встановлено факт затримки виконання податкового зобов'язання в один календарний день.

На підставі акту перевірки 08.07.10р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №0017851530/0 про застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 90 грн. 99 коп.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження зазначеного рішення шляхом подання відповідної скарги до ДПІ (а.с.11).

Рішенням про результати розгляду скарги від 02.09.10р. (а.с.13) податкове повідомлення рішення №0017851530/0 від 08.07.10р. було залишено без змін.

За наслідками розгляду скарги відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення №0017851530/1 від 03.09.10р. (а.с.9).

Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 08.07.2010р. №0017851530/0 та від 03.09.10р. №0017851530/1 про визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки у сумі 90,99грн.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " від 04.12.1990р. №509 (далі - Закон №509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків). Відповідно до п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року №327 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005р. за №925/11205, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.09р. №502, на яку послався позивач, встановлено тимчасову заборону на здійснення перевірок платників податків.

У зв'язку з цим суд зазначає, що у разі виникнення певних правових колізій норми закону України мають вищу юридичну силу, ніж норми підзаконного нормативно-правового акту, яким є Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.09р. №502.

Перевірку позивача було проведено на підставі норм спеціального Закону №509, отже до даних правовідносин необхідно застосовувати саме Закон №509.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства органи державної податкової служби мають право проводити документальні невиїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержанні валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Що стосується суті порушень, виявлених під час перевірки, то слід зазначити, що позивачем не заперечено факт відповідної затримки.

Відповідно до абз.а) пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашенню зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. №2181-III (Закон №2181) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Отже, останній строк сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю за жовтень 2009 р. - 30.11.2009 р. Узгоджена сума даного податкового зобов'язання складала 1249,87 грн. Сума переплати на особовому рахунку Позивача складала 339,94 грн.

01.12.2009р. виник податковий борг позивача, який складав, з урахуванням зазначеної суми переплати 909,93 грн.

01.12.2009 р. позивачем цю суму було сплачено.

Таким чином, позивачем повністю погашено податкове зобов'язання із запізненням на один день. Згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №281 при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Тобто, законодавством України не передбачено ніяких винятків у разі, коли платником податків погашено податкове повідомлення із запізненням на один день.

Судом також встановлено, що відповідачем додержано вимоги законодавства під час процедури апеляційного оскарження позивачем рішень відповідача.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Статті 79 та 86 КАС України передбачають, що письмовими доказами є документи, акти, листи, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду правомірність прийнятих оскаржуваних рішень та вчинених дій.

Доводи позивача не спростовують законності прийнятих рішень та не можуть бути підставою для звільнення позивача від обов'язку своєчасної сплати податків (зборів), обов'язкових платежів та правильності ведення податкової та бухгалтерської звітності та обліку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що перевірка позивача була проведена в порядку встановленому чинним законодавством, повідомлення-рішення є правомірними.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі покладені на позивача.

У судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. А. Зіньковський

постанова складена у повному обсязі

25.10.2010 р.