Постанова № 12383939, 13.07.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 ПОСТАНОВА

щодо частини позовних вимог

Іменем України

13.07.2010 р. Справа № 2а-2609/10/1470

м.Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н.А.,

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Кравця О.С. дов. №87 від 23.02.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1,54025 доМиколаївський обласний військовий комісаріат, вул. Спаська, 33,Миколаїв,54000 провизнання незаконної бездіяльності, стягнення коштів в сумі 13154,79 грн., Згідно заяв від 31.05.2010 та 18.02.2010 (а.с.57,58,89): - визнання незаконною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу належного грошового забезпечення під час проходження служби та грошової компенсації за інші види забезпечення;

- стягнення з відповідача, з врахуванням відповідної індексації та компенсації у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у звязку з порушенням терміну їх видачі»: 5276,66 грн. - матеріальної допомоги за 2008 рік, 897,75 грн. недоплачені 50% винагороди за тривалість безперервної військової служби (20 років у 2008 році), 222,0 грн. грошова компенсація вартості проїзду під час відпустки у 2008 році, 6086,96 грн. грошової компенсації за не отримане речове забезпечення за цінами 2001-2003 років;

- визнання незаконним наказу військового комісара Миколаївського ОВК від 14.01.2010 №6 щодо виключення позивача зі списків особового складу військомату, без проведення належних розрахунків і відповідної виплати заборгованостей за усіма видами забезпечень та зобовязати військового комісара Миколаївського ОВК видати наказ про виключення позивача зі списків особового складу військомату у день фактичного розрахунку і виплати заборгованості за всіма видами забезпечень згідно рішення суду або за рапортом з відповідною вимогою від 27.04.2010, -

в с т а н о в и в:

Одними із заявлених ОСОБА_1 позовних вимог є визнання незаконною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу належного грошового забезпечення під час проходження служби та грошової компенсації за інші види забезпечення; стягнення з відповідача, з врахуванням відповідної індексації та компенсації у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у звязку з порушенням терміну їх видачі»: 5276,66 грн. матеріальної допомоги за 2008 рік, 897,75 грн. недоплачені 50% винагороди за тривалість безперервної військової служби (20 років у 2008 році), 222,0 грн. грошова компенсація вартості проїзду під час відпустки у 2008 році.

За клопотанням позивача, суд вважає за можливе прийняти постанову щодо вищевказаних позовних вимог, оскільки зясовані судом обставини дають можливість без шкоди для справи вирішити частину позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що неодноразові рапорти позивача з приводу виплати йому матеріальної допомоги за 2008 рік, 50% винагороди за тривалість безперервної військової служби (20 років у 2008 році) та грошової компенсації вартості проїзду під час відпустки у 2008 році задоволені не були, що свідчить про бездіяльність відповідача щодо виплати йому вказаних видів забезпечення.

Відповідач в своїх запереченнях позов не визнав з посиланням на те, що:

- в звязку з відсутністю достатнього фінансування, у відповідача утворилась кредиторська заборгованість по виплаті матеріальної допомоги військовослужбовцям. При надходженні коштів на погашення цієї заборгованості, виплати по грошовій допомозі будуть проведені у встановленому порядку, про що позивачу неодноразово повідомлялось.

- заборгованість виникла не з вини відповідача. У відповідності з п.7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»№1294 від 07.11.2007 (далі - Постанова №1294) та телеграм направлених на адресу військомата Департаментом Міністерства фінансів Міністерства оборони України, виплата одноразової винагороди за тривалу безперервну військову службу провадиться у межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого додатках 25-28 розміру;

- виплата грошової компенсації вартості проїзду під час відпустки у 2008 році можуть видаватись лише у межах бюджетних асигнувань, будь-які зобовязання взяті за кошти Державного бюджету України без відповідних асигнувань є бюджетним порушенням;

- оскільки, стягувані позивачем виплати мають разовий характер, то до них не може застосовуватись індексування;

- позивачем попущений, встановлений ст.99 КАС України строк для звернення до суду.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 13.07.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови щодо частини позовних вимог.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Позивач, ОСОБА_1, проходив військову службу у Миколаївському обласному військовому комісаріаті, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.6).

У 2008 році позивачем були подані рапорти про надання йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, що не заперечується відповідачем.

Право позивача на отримання зазначених видів матеріальної допомоги відповідачем не зап

Наказом військового комісара Миколаївського обласного військового комісаріату по стройовій частині від 17 березня 2008 року №39 було зазначено виплатити матеріальну допомогу на розвязання соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення за 2008 рік відповідно до наказу Міністерства оборони України від 05 березня 2001 року №75 (арк.спр.11).

11 червня 2008 року позивачем був поданий рапорт про надання чергової відпустки за 2008 рік та надання матеріальної допомоги на оздоровлення за 2008 рік, що має резолюцію керівництва (арк.спр.10).

Наказом військового комісара Миколаївського обласного військового комісаріату по стройовій частині від 17 червня 2008 року №84 було дозволено позивачу відбути в чергову відпустку та отримати матеріальну допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до наказу Міністерства оборони України від 05 березня 2001 року №75 (арк.спр.84).

Між тим, позивачу так і не була виплачена матеріальна допомога на оздоровлення та на розвязання соціально-побутових питань в звязку з чим він був змушений звернутися до відповідача з рапортом про виплату заборгованості по матеріальній допомозі на оздоровлення та матеріальній допомозі на розвязання соціально-побутових питань.

03 березня 2009 року позивачем отримано відповідь за №114, в якій відповідач повідомив про недостатнє забезпечення бюджетних асигнувань і неможливість в даний момент здійснити виплати по матеріальній допомозі на оздоровлення в сумі 237,80 грн. та матеріальній допомозі на розвязання соціально-побутових питань (арк.спр.13).

Стаття 17 Конституції України передбачає, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією та не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються та не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»від 20.12.1991 № 2011 (далі - Закон №2011) гарантує достатнє та в повному обсязі грошове забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей.

Стаття 2 цього ж Закону забороняє обмеження прав на отримання належного грошового забезпечення передбаченого наказом Міністерства оборони №75 від 05.03.2001.

Відповідно до п.33.1, 36.1 Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони №75 від 05.03.2001, передбачено місячний розмір грошового забезпечення та порядок виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Керуючись ст.ст.11, 71, ч.3 ст.98, ст.ст.158-163, 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги в частині стягнення з Миколаївського ОВК 5276,66 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік, 897,75 грн. недоплачених 50% винагороди за тривалість безперервної військової служби та 222,0 грн. грошової компенсації вартості проїзду під час відпустки у 2008 році, з врахуванням відповідної індексації та компенсації у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у звязку з порушенням терміну їх видачі»; визнання незаконною бездіяльність Миколаївського ОВК щодо невиплати позивачу вказаних видів грошового забезпечення під час проходження служби, задовольнити частково.

2. Визнати незаконною бездіяльність Миколаївського ОВК щодо невиплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік, недоплачених 50% винагороди за тривалість безперервної військової служби, грошової компенсації вартості проїзду під час відпустки у 2008 році.

3. Стягнути з Миколаївського обласного військового комісаріату, вул.Спаська, 33, м.Миколаїв, 54030 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 08299180) 5276,66 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік, 897,75 грн. недоплачених 50% винагороди за тривалість безперервної військової служби та 222,0 грн. грошової компенсації вартості проїзду під час відпустки у 2008 році.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Відшкодувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 54025) понесені ним судові витрати у сумі 2,05 грн. з Державного бюджету України.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності зі ст.163 КАС України

та підписана суддею 19 липня 2010 року.