Постанова № 12383758, 18.11.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 листопада 2010 року Справа № 2а-4292/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: Солоніченко О.В.

при секретарі: Псоміаді С.І.,

за участю

прокурора: Сайтарли І.М.,

представника позивача : Маіор М.В.,

представника першого

відповідача: Меркулової М.В.,

представника другого

відповідача: не зявився

розгл?янувши у відкритому судовому? засіданні справу за адмініст?ративним позовом Товариства? з обмеженою відповідальніст?ю «Метали і полімери» до Алчевс?ької обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, Відділення державного казначейства України в м. Алчевську Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості в сумі 10248451,00 грн.

У позові позивач зазначив, що у жовтні 2009 року надав Алчевській ОДПІ податкову декларацію за вересень 2009 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 10556297,00 грн. Алчевською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ. За результатами перевірки було виявлено порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та складено акт від 09.12.2009 року № 3118.236-35653261. У звязку з виявленим порушенням сума бюджетного відшкодування за вересень 2009 року була зменшена на 307846,00 грн. Інших порушень щодо правильності обчислення позивачем сум бюджетного відшкодування за вересень 2009 року встановлено не було. Позивач вважає, що сума, яка підлягає відшкодуванню, враховуючи зазначене зменшення, становить 10248451,00 грн. Алчевською ОДПІ було підтверджено суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року в розмірі 4064576,00 грн. Залишок суми бюджетного відшкодування за вересень 2009 року в розмірі 6183875,00 грн. підтверджено не було через не надходження відповідей на запити. До теперішнього часу позивачем не отримано суму бюджетного відшкодування ПДВ, що позивач вважає порушенням норм чинного законодавства, тому просить стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з ПДВ за вересень 2009 року в розмірі 10248451,00 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.06.2010 року замінено другого відповідача по справі з Відділення державного казначейства України в м. Алчевську Луганській області на Головне управління державного казначейства України в Луганській області.

У судовому засіданні 22.06.2010 року представник позивача надав суду заяву про зменшення суми позову, та просив стягнути Державного бюджету України бюджетну заборгованість з ПДВ за вересень 2009 року в розмірі 5023170,00 грн.

У судовому засіданні 22.10.2010 року прокурором було заявлено клопотання про вступ до розгляду справи прокуратури Луганської області.

У судовому засіданні 18.11.2010 року представник позивача позов підтримав, надав пояснення щодо суті позовних вимог, просив задовольнити уточнені позовні вимоги повністю.

Представник Алчевської ОДПІ в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову та просив відмовити в задоволенні позову.

Прокурор у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.

Представник ГУДКУ в Луганській області в судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Метали і полімери» є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом № 100102550 від 05.03.2008 року, виданим Алчевською ОДПІ.

У жовтні 2009 року до Алчевської ОДПІ позивачем було надано податкову декларацію за вересень 2009 року, в якій була зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 10556297,00 грн.

Алчевською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ. За результатами перевірки було виявлено порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та складено акт від 09.12.2009 року № 3118.236-35653261.

У звязку з виявленим порушенням сума бюджетного відшкодування за вересень 2009 року була зменшена на 307846,00 грн.

Отже сума, яка підлягає відшкодуванню, враховуючи зазначене зменшення, становить 10248451,00 грн. У ході перевірки Алчевською ОДПІ було підтверджено суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року в розмірі 4064576,00 грн. Залишок суми бюджетного відшкодування за вересень 2009 року в розмірі 6183875,00 грн. підтверджено не було через не надходження відповідей на запити.

В подальшому, з непідтвердженої суми бюджетного відшкодування за вересень 2009 року в розмірі 6183875,00 грн., Алчевською ОДПІ була підтверджена ще частина суми. На теперішній час не підтвердженою залишилась сума 5023170,00 грн.

Згідно ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 зазначеного Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Підпунктом 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Виходячи з вимог вказаних норм, Закону єдиною підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Відповідач у своїх запереченнях на позов посилається на те, що однією з обовязкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України. Однак суд не приймає це посилання до уваги з огляду на наступне.

Виходячи з вимог п. 1.3 ст. 1 Закону платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Із цього випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

На підтвердження суми бюджетного відшкодування сум ПДВ позивачем в судових засіданнях надано копії податкових накладних, які видані позивачу контрагентами, копії книг обліку продажу товарів (робіт, послуг), копії книг обліку придбання товарів (робіт, послуг), копії виписок банківської установи по особовим рахункам.

Вказаними документами підтверджується право позивача на бюджетне відшкодування сум ПДВ по декларації за вересень 2009 року.

Тобто, виходячи з норм Закону, відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до Державного бюджету України. Відшкодування з бюджету повинно здійснюватися на підставі суми отриманої різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом, які сформовані на підставі податкових накладних та вказані у податковій декларації.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача на неможливість дослідження фактичної сплати ПДВ до бюджету по ланцюгу постачання до виробника або імпортера, оскільки це суперечить нормам Закону України «Про податок на додану вартість». Право платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ не є залежним від проведення або непроведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу угод.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що позивачем виконані всі вимоги Закону щодо нарахування бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Згідно п.п. 4.1 п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року за № 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Оскільки суд дійшов висновку про правильність нарахування позивачем бюджетного відшкодування сум ПДВ, тому сума бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2009 року, яка залишилась не підтвердженою підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Як вбачається з платіжного доручення, доданого до позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1700, 00 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 1700,00 грн.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, Головного управління державного казначейства України в Луганській області задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» (94204, м. Алчевськ, вул. Московська, 4а, код ЄДРПОУ 35653261, ІПН 356532612068, п/р № 26009010399401 в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року в розмірі 5023 170 (пять мільйонів двадцять три тисячі сто сімдесят),00 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» судові витрати в сумі 1700,00 (одна тисяча сімсот) грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 23 листопада 2010 року.

< Резолютивна частина >

< Текст >

СуддяО.В. Солоніченко