Постанова № 12383437, 18.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2010 р. справа № 2а-13899/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шальєвої В.А.

при секретарі< Призвище секретаря >

Дєєвій С.В.

за участю прокурора Вартанової О.М.

представників позивача Співак О.Є., Бебешко М.С., Гуріна М.В.

представника відповідача Іванченка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний завод” звернулось до суду з адміністративним позовом до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі акту виїзної позапланової перевірки позивача з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого по податковій декларації за листопад 2005 р., № 359/23-4/33185989 від 19.06.2006 р., податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000562330/0/8190 від 19.06.2006 р., яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 7002009 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2357889,50 грн.

В якості підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування податковим органом вказана неможливість перевірки факту сплати до бюджету загальної суми в розмірі 7002009 грн., яку позивачем віднесено до складу податкового кредиту у жовтні 2005 р. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ „Компанія „Ресурс” за фактом придбання сировини, а також враховано при визначенні сум, що підлягають бюджетному відшкодування у листопаді 2005 р.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, при цьому вказує на те, що податковий кредит сформовано у звязку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності позивача; податковий кредит сформовано із сум податку, нарахованого (сплаченого) позивачем за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” на підставі права, що виникло у звязку з отриманням податкових накладних, за фактом придбання товарів позивачем. При визначенні сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, позивачем дотримані умови отримання права на бюджетне відшкодування.

Позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000562330/0/8190 від 19.06.2006 р.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що податковим органом при перевірці достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за листопад 2005 р. було встановлено, що ЗАТ „Макіївський металургійний завод” до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2005 р. віднесені суми податку згідно податкових накладних, які не підтверджені матеріалами зустрічних перевірок по взаємовідносинам з ТОВ „Компанія „Ресурс” на суму 7002009 грн. Зазначене порушення призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2005 р., в розмірі 2286230 грн. та завищення відємного значення між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного періоду за жовтень 2005 р. в сумі 7002009 грн.

На підставі отриманих відповідей неможливо встановити повну схему фінансових взаємовідносин по всьому ланцюгу субєктів підприємницької діяльності по конкретним операціям у звязку з неможливістю проведення зустрічних перевірок до кінцевого виробника або імпортера з причин неотримання інформації щодо підтвердження суми податку по постачальнику ТОВ „Компанія „Ресурс”. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення, аналогічні поясненням представника відповідача, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач Закрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний завод” зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, реєстрація проведена 28.09.2004 р. виконавчим комітетом Макіївської міської ради, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33185989.

Відповідач Макіївська ОДПІ є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження. Макіївська обєднана державна податкова інспекція є правонаступником Державної податкової інспекції у м. Макіївці відповідно до наказу Державної податкової адміністрацій у Донецькій області № 264 від 30.06.2006 р. (а.с.127-129 т. 2).

Актом про результати невиїзної позапланової перевірки ЗАТ „Макіївський металургійний завод” з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на розрахунковий рахунок в декларації за листопад 2005 р., № 359/23-4/33185989 від 19.06.2006 р. Державною податковою інспекцією у м. Макіївці, правонаступником якої є відповідач Макіївська обєднана державна податкова інспекція, встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника за листопад 2005 р. в сумі 2286230 грн., та завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного періоду (жовтень 2005 р.) в сумі 7002009 грн. (а.с. 10-17 т.1). На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Макіївці 19.06.2006 р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000562330/0/8190, яким ЗАТ „Макіївський металургійний завод” зменшена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2005 р. на 7002009 грн. та до платника податку застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2357889,50 грн. (а.с. 18 т.1).

Суд вважає зазначене рішення податкового органу протиправним з наступних підстав.

20.12.2005 р. ЗАТ „Макіївський металургійний завод” подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2005 р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 15702132 грн. на рахунок платника податків в банку (а.с. 74-78 т.1). Як випливає з податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад 2005 р. та жовтень 2005 р., сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2005 р. розрахована позивачем, виходячи із задекларованої суми відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту жовтня 2005 р., яке зараховане до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (листопад 2005 р.).

Судом встановлено, що податковий кредит за жовтень 2005 р. був сформований позивачем за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених у звязку з придбанням товару (агломерату залізорудного) у ТОВ „Компанія „Ресурс”.

Так, 01.03.2005 р. між ЗАТ „Макіївський металургійний завод” та ТОВ „Компанія „Ресурс” був укладений договір поставки № 57/05, за умовами якого ТОВ „Компанія „Ресурс” зобовязалось поставити ЗАТ „Макіївський металургійний завод” агломерат залізорудний відповідно до специфікацій (а.с. 19-22 т.1). На виконання зазначеного договору протягом вересня-жовтня 2005 р. ТОВ „Компанія „Ресурс” позивачу був поставлений товар, обумовлений договором, - агломерат залізорудний відповідно до специфікацій №№ 1-15 (а.с. 23-40 т. 1).

Факт отримання позивачем товару (агломерату залізорудного) на загальну суму 49014066,19 грн., в тому числі податок на додану вартість 7002009,46 грн., підтверджується податковими накладними, виданими ТОВ „Компанія „Ресурс”: № 153МК від 30.09.2005 р. на суму 1359293,54 грн., в тому числі податок на додану вартість 226548,92 грн., № 152МК від 30.09.2005 р. на суму 1318224,304 грн., в тому числі податок на додану вартість 219704,30 грн., № 154 від 01.10.2005 р. на суму 1257803,90 грн., в тому числі податок на додану вартість 209633,98 грн., № 155 від 02.10.2005 р. на суму 1304839,20 грн., в тому числі податок на додану вартість 217473,20 грн., № 156 від 04.10.2005 р. на суму 1233573,60 грн., в тому числі податок на додану вартість 205595,60 грн., № 157 від 04.10.2005 р. на суму 1200180,58 грн., в тому числі податок на додану вартість 200030,10 грн., № 158 від 06.10.2005 р. на суму 1318413,60 грн., в тому числі податок на додану вартість 219735,60 грн., № 159 від 06.10.2005 р. на суму 1247148,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 207858,00 грн., № 160 від 07.10.2005 р. на суму 1366195,49 грн., в тому числі податок на додану вартість 227699,25 грн., № 161 від 09.10.2005 р. на суму 1201334,40 грн., в тому числі податок на додану вартість 200222,40 грн., № 162 від 10.10.2005 р. на суму 1257600,29 грн., в тому числі податок на додану вартість 209600,05 грн., № 163 від 11.10.2005 р. на суму 1186368,62 грн., в тому числі податок на додану вартість 197728,10 грн., № 164 від 12.10.2005 р. на суму 1257993,60 грн., в тому числі податок на додану вартість 212665,60 грн., № 165 від 14.10.2005 р. на суму 1368299,52 грн., в тому числі податок на додану вартість 228049,92 грн., № 166 від 15.10.2005 р. на суму 1213449,55 грн., в тому числі податок на додану вартість 202241,59 грн., № 167 від 16.10.2005 р. на суму 1266321,84 грн., в тому числі податок на додану вартість 211053,64 грн., № 168 від 16.10.2005 р. на суму 1342168,80 грн., в тому числі податок на додану вартість 223694,80 грн., № 169 від 17.10.2005 р. на суму 1348480,90 грн., в тому числі податок на додану вартість 224746,82 грн., № 171 від 18.10.2005 р. на суму 1349295,36 грн., в тому числі податок на додану вартість 224882,56 грн., № 172 від 19.10.2005 р. на суму 1311626,40 грн., в тому числі податок на додану вартість 218604,40 грн., № 174 від 20.10.2005 р. на суму 1333684,80 грн., в тому числі податок на додану вартість 222280,80 грн., № 175 від 21.10.2005 р. на суму 1350652,80 грн., в тому числі податок на додану вартість 225108,80 грн., № 176 від 22.10.2005 р. на суму 1361172,96 грн., в тому числі податок на додану вартість 226862,16 грн., № 177 від 24.10.2005 р. на суму 1367790,48 грн., в тому числі податок на додану вартість 227965,08 грн., № 178 від 25.10.2005 р. на суму 1379532,34 грн., в тому числі податок на додану вартість 229922,06 грн., № 179 від 25.10.2005 р. на суму 1335653,09 грн., в тому числі податок на додану вартість 222608,85 грн., № 181 від 27.10.2005 р. на суму 1364295,07 грн., в тому числі податок на додану вартість 227382,51 грн., № 182 від 27.10.2005 р. на суму 1337078,40 грн., в тому числі податок на додану вартість 222846,40 грн., № 183 від 28.10.2005 р. на суму 1361206,90 грн., в тому числі податок на додану вартість 226867,82 грн., № 184 від 28.10.2005 р. на суму 1391376,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 231896,00 грн., № 185 від 29.10.2005 р. на суму 1364227,20 грн., в тому числі податок на додану вартість 227371,20 грн., № 186 від 29.10.2005 р. на суму 1338775,20 грн., в тому числі податок на додану вартість 223129,20 грн. (а.с. 79-110 т. 1). Отримані податкові накладні позивачем відображені у реєстрі отриманих податкових накладних у відповідних податкових періодах (а.с. 111-131 т. 1).

Здійснення позивачем оплати вартості поставленого товару з урахуванням сум податку на додану вартість підтверджена виписками по особовому рахунку № 260023107491 за 14.10.2005 р. (а.с. 6 т.2), № 260023107491 за 17.10.2005 р. (а.с. 10, 11 т.2), № 260023107491 за 18.10.2005 р. (а.с. 24 т. 2), № 260023107491 за 19.10.2005 р. (а.с. 33 т. 2), № 260023107491 за 20.10.2005 р. (а.с. 38 т. 2), № 260023107491 за 26.10.2005 р. (а.с. 45 т. 2), № 260023107491 за 27.10.2005 р. (а.с. 53-55 т. 2), № 260023107491 за 28.10.2005 р. (а.с. 66 т. 2), № 260023107491 за 31.10.2005 р. (а.с. 71 т. 2).

Крім того, факт здійснення поставки агломерату залізорудного ТОВ „Компанія „Ресурс” на адресу позивача підтверджується документами на перевезення вантажу залізничним транспортом (квитанціями про прийом вантажу на маршрут або групу вагонів, накладним на маршрут або групу вагонів), рахунками-фактурами продавця.

У відповідності до пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпункт 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону встановлює, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2005 р., як виплаває з акту перевірки, є не підтвердження надмірної сплати податку на додану вартість по ланцюгу до кінцевого виробника.

Суд не приймає до увагу зазначені висновки податкового органу з наступних підстав.

Згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

ТОВ „Компанія „Ресурс”, яка є постачальником позивача, зареєстрована платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 40377311, декларує та сплачує податки. Актом перевірки ТОВ „Компанія „Ресурс” з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2006 р. встановлено, що сума податку на додану вартість по податковим накладним, виданим ЗАТ „Макіївський металургійний завод”, включена ТОВ „Компанія „Ресурс” до податкових зобовязань відповідного періоду (жовтень 2005 р.), відображена у книзі обліку продажу товарів (робіт послуг) та відповідає даним податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2005 р. (а.с. 33-36 т. 3).

Крім того, висновки податкового органу про порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” спростовані в судовому засіданні сукупністю досліджених доказів.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, правове значення для вирішення даного спору по суті є встановлення факту сплати позивачем податку на додану вартість за встановленою ставкою та подальше використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Як зазначалось вище, суми, сплачені позивачем постачальнику товару з урахуванням податку на додану вартість, підтверджені в судовому засіданні належними документами (договором, податковими накладними, рахунками-фактурами, залізничними накладними, документами про оплату товару та іншими первинними документами). При цьому відповідач в судовому засіданні не заперечував проти того, що позивачем податок на додану вартість був сплачений повністю в ціні товару.

Що стосується використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статуту ЗАТ „Макіївський металургійний завод” предметом діяльності позивача є виробництво металургійної продукції.

З технологічної інструкції ТІ 231-Д-03-1 : 05 „Виробництво чавуна” (а.с. 132-133 т.1) вбачається, що агломерат залізорудний безпосередньо використовується у виробництві чавуна.

Відтак, той факт, що придбаний позивачем у ТОВ „Компанія „Ресурс” агломерат залізорудний використовується позивачем у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, є також доведеним.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених за коном. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції Украї ни).

Чинне законодавство України, зокрема й Закон України „Про податок на додану вартість”, не встановлюють обов'язок покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий пода ток не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України „Про податок на додану ва ртість” сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зо бов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

У відповідності до п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість” платники податку особисто, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, несплата податку продавцем або іншою особою в ланцюгу постачання (у тому числі в разі ухилення від сплати) не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Відповідно до пп. „а” пп. 7.7.2 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплата ним ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету.

Також суд не приймає до уваги доводи податкового органу про фіктивність діяльності ТОВ „Компанія „Ресурс”, оскільки такі доводи спростовані довідкою про результати перевірки ТОВ „Компанія „Ресурс” з питань правових відносин з позивачем за жовтень 2005 р., проведеної в ході планової документальної перевірки ТОВ „Компанія „Ресурс” за період з01.01.2005 р. по 31.03.2006 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську. Як вже зазначалось вище, перевіркою не встановлено ознак фіктивності даного підприємства, навпаки, підтверджено, що сума податку на додану вартість по податковим накладним, виданим ЗАТ „Макіївський металургійний завод”, включена ТОВ „Компанія „Ресурс” до податкових зобовязань відповідного періоду (жовтень 2005 р.), відображена у книзі обліку продажу товарів (робіт послуг) та відповідає даним податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2005 р.

Що стосується реальності виконання договору № 57/05, укладеному 01.03.2005 р. між ЗАТ „Макіївський металургійний завод” та ТОВ „Компанія „Ресурс”, за умовами якого ТОВ „Компанія „Ресурс” поставляла ЗАТ „Макіївський металургійний завод” агломерат залізорудний, суд зазначає, що в судовому засіданні безперечно встановлено фактичне виконання цього договору з боку позивача на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Висновками судової економічної експертизи № 6546/24-6921/25 від 30.09.2010 р. встановлено, що господарська операція з придбання ЗАТ „Макіївський металургійний завод” товару у ТОВ „Компанія „Ресурс” в жовтні 2005 р. агломерату залізорудного призвела до змін в активах та зобовязаннях позивача та не вплинула на розмір його власного капіталу. Так, в ході експертизи було встановлено, що в журналі-ордері та відомості по рахунку 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками” за жовтень 2005 р. позивач отримав запасів на суму 207573124,09грн., що відповідає даним журналу-ордеру та відомості по рахунку 20 „Виробничі запаси” за жовтень 2005 р.

Таким чином, висновки судової економічної експертизи підтверджують висновки суду про реальність договору поставки та фактичне його виконання як з боку постачальника (ТОВ „Компанія „Ресурс”), та к й з боку позивача.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування було прийняте законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Крім того, суд вважає, що податковим органом були протиправно застосовані до позивача штрафні (фінансової) санкції оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Зі змісту п. 1.5 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вбачається, що штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Пунктом 17.1 ст. 17 цього Закону встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Відтак, умовою застосування штрафних санкцій є порушення правил оподаткування.

Оскільки судом не встановлено будь-яких порушень податкового законодавства з боку позивача, безпідставним є застосування штрафних санкцій.

Крім того, суд зазначає, що податковим повідомленням-рішення № 0000562330/0/8190 від 19.06.2006 р. до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2357889,50 грн. без посилання на правові норми, що визначають підстави для їх застосування.

Отже, суд вважає, що у відповідності до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2005 р. правильно визначена сума податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, а тому податкове повідомлення-рішення, яке оспорюється позивачем, є протиправним.

Згідно зі ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору та витрат позивача, повязаних з проведенням судової економічної експертизи, в розмірі 10038 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000562330/0/8190, прийняте 19.06.2006 р. Державною податковою інспекцією у м. Макіївці, про зменшення Закритому акціонерному товариству „Макіївський металургійний завод” суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 7002009 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2357889,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп. та витрати, повязані з проведенням експертизи, в розмірі 10038 (десять тисяч тридцять вісім) грн.

Повний текст постанови виготовлений 19 листопада 2010 р.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шальєва В.А.