Рішення № 12382981, 15.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.11.10 р.                     Справа № 11/181                               

за позовом: Приватного малого підприємства „Донбас-95” м. Донецьк.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Котлореммонтажналадка” м. Донецьк.

про стягнення 106953 грн. 15 коп.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Письменов К.М. – за довіреністю

Від відповідача не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 10.11.2010р, згідно

ст.77 Господарського процесуального кодексу України

була оголошена перерва до 15.11.2010р.

Позивач, приватне мале підприємство „Донбас-95” м. Донецьк, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Котлореммонтажналадка” м. Донецьк , 80102,40 грн. боргу, 15 219, 45 грн. інфляційних, 3 377, 39 грн. річних за договором №01/08 – 20084 від 01.08.2008р., а також борг в сумі 8 253,91 грн. за поставлений товар.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором №01/08-20084 від 01.08.2008р. щодо оплати вартості робіт, згідно актам № 1/08-9 від 29.08.2008р. та № 1/10-9 від 20.10.2008р. – з 245102,40 грн. відповідач оплатив лише 165000 грн.;

-          не оплату відповідачем у повному обсязі отриманого ним товару, за видатковими накладними № 12/02-31 від 12.03.2009р., № 27/8-1 від 27.08.2008р., №10/8-1 від 10.08.2008р. та № РН – 0000011 від 15.03.2007р. – з 39 753,91 грн. оплачено лише 31 500 грн.

-          направлення відповідачу вимоги №8/с від 04.01.2010р.

-          ст. 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України); ст.ст. 264, 526, 530, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України)

-          

Відповідач вимоги позивача на оскаржив, відзив на позов не надав, його представники у засідання суду не з’явились.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Сторони уклали договір № 01/08 – 20084 на виконання робіт від 01.08. 2008р. (далі – договір від 01.08.2008р.), згідно умов якого підрядник (позивач) зобов’язався в порядку і на умовах цього договору виконати роботи з реконструкції котла КВГ -7,56, згідно доданих кошторисів, а замовник (відповідач) – прийняти та оплатити ці роботи (п.1.1). Умовами цього договору було також встановлено, що:

-          після закінчення робіт підрядник повинен здати, а замовник – прийняти виконану роботу;

-          здача роботи оформлюється актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2В), який підписується представниками обох сторін (п.3.1);

-          оплата за виконані роботи проводиться поетапно на підставі актів виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10 днів (п.4.5 в редакції протоколу розбіжностей);

-          договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2008р. з можливістю пролонгації за згодою сторін (п.7.1).

Сторони підписали без заперечень акт № 1/08-9 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008р. та акт №1/10-9 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. за якими позивач виконав роботи на загальну суму 245 102,40 грн. Позивач стверджує, що відповідач оплатив йому лише 165000 грн. вартості цих робіт. Відповідач на надав суду доказів оплати решти вартості цих робіт.

У п. 4.5 договору від 01.08.2008р. не зазначено від якої дати чи події слід відліковувати 10 днів. Тому суд дійшов висновку, що договір від 01.08.2008р. не містить строку оплати робіт.

Позивач не подав суду доказів відсилки (вручення) відповідачу вимоги про відшкодування заборгованості №8/с від 04.01.2010р. Суд не приймає до уваги поштову квитанцію № 3587 від 06.01.2010р. як підтвердження відсилки цієї вимоги відповідачу, оскільки отримувачем цієї кореспонденції зазначений не відповідач, а особа, поіменована „НОТАР”.

Згідно ст.ст. 8 та 9 Закону „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” з 165000 грн., сплачених відповідачем, 50000 грн. слід віднести на оплату виконаних робіт у серпні 2008р., згідно призначення платежу, зазначеного у платіжному дорученні № 78 від 22.09.2008р., а решту оплати 115000 грн. – на роботи, проведені у жовтні 2008р. (у засіданні суду 10.11.2008р. представник позивача заявив, що роботи проводились лише за актами, поіменованими у позові). Таким чином на день подання позову борг відповідача за актом №1/08-9 від 29.08.2008р. складав 70 856,80 грн. (120 856,80 грн. – 50000 грн.), а за актом 1/10-9 від 20.10.2008р. – 9245, 60 грн. (124245,60 – 115000 грн.).

Платіж відповідача за серпень місяць містить посилання на рахунок, який можна розцінити, як вимогу згідно ч.2ст.530 ЦК. Тому суд стягує з відповідача на користь позивача борг за виконані роботи у серпні 2008р. в сумі 70856 , 80 грн., 13462, 79 грн. інфляційних та 2 986,65 грн. річних згідно ч.2 ст. 625 ЦК України. В решті вимог щодо стягнення боргу, річних та інфляційних за договором від 01.08.2008р. суд позивачу у позові відмовляє, оскільки: строк оплати за виконані роботи за актом №1/10-9 від 20.10.2008р не настав – вимог та доказів їх відсилки (вручення) відповідачу не надано, у платіжках відповідача на суму 115000 грн. немає посилань на рахунки; на суму 115000 грн. платежі здійснені достроково згідно ст. 531 ЦК України.

Представники відповідача за видатковими накладними №12/02-31 від 12.03.2009р, №РН- 0000011 від 15.03.2007р., № 10/8-1 від 10.08.2008р., № 27/8-1 від 27.08.2008р., отримали товар на загальну суму 39753, 91 грн. Позивач стверджує, що відповідач оплатив йому з цієї суми лише 31500 грн. Відповідач не надав суду доказів оплати решти вартості товару.

Додані до позову деякі видаткові накладні містять у своєму тексті номери рахунків - фактур. Підтверджень того, що вони були передані разом з товаром відповідачу позивач не надав, накладні такої позначки не містять.

Оплачуючи вартість отриманого ним від позивача товару, відповідач у цих платежах згадав лише рахунок б/н від 27.05.2007р. та № 19/2-1 від 19.02.2007р., які стосуються видаткової накладної № РН – 0000011 від 15.03.2007р., оплаченої в сумі 5000 грн. Тому суд стягує з відповідача борг за цією накладною в сумі 1240 грн. (рахунки по цій накладній суд розцінює як вимоги згідно ст. 530 ЦК України). Позивач не надав суду будь-яких інших вимог оплати товару за конкретними накладними. Тому суд вважає, що строк оплати решти вартості товару на день подання позову не настав. Оплачуючи товар частково, відповідач використав своє право, закріплене у ст. 531 ЦК України. У зв’язку з викладеним, суд відмовляє позивачу у позові щодо стягнення решти вартості товару.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 265, 267 ГК України, ст.ст. 530, 531, 625, 692, 712, 837, 854 ЦК України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Котлореммонтажналадка” (м. Донецьк вул. Сігова, 2-б, р/р 26008175191540, ДОФ АКБ УСБ Лівобережний, МФО 334011, ЄДРПОУ 18000153) на користь приватного малого підприємства „Донбас -95” (м. Донецьк, вул. Висоцького, 12/29, р/р 260020064980, в АБ „Укрбізнесбанк”, МФО 334969, ЄДРПОУ 23345813) – 72096 грн. 80 коп. боргу, 13462 грн. 79 коп. інфляційних, 2986 грн. 65 коп. річних, 885 грн. 46 коп. витрат на сплату держмита та 195 грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя                               

В судовому засіданні 15. 11. 2010р. проголошено вступну та резолютивну

частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 16. 11. 2010р.