Рішення № 12382933, 16.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.11.10 р.                     Справа № 37/195пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 09334317

до Відповідача: Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, ідентифікаційний код 35035901

про: звільнення з-під арешту приналежного Товариству з обмеженою відповідальністю „Агро-Люкс” майна, розташованого за адресою м. Донецьк, вул. 9-го Січня, б.12, яке було передано в іпотеку Публічному акціонерному товариству „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” на підставі іпотечного договору №15-94/17-771/08 від 20.02.2008р.

із залученням у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Люкс”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 30645116

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Ломовцев В.О. (за довіреністю б/н від 19.07.2010р.);

від Відповідача - Пахомов Д.С. (за довіреністю №14-10 від 10.09.2010р.);

від Третьої особи – не з’явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 03.11.2010р. на 16.11.2010р.

У судовому засіданні 16.11.2010р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку (далі – Відповідач) про звільнення з-під арешту приналежного Товариству з обмеженою відповідальністю „Агро-Люкс” майна, розташованого за адресою м. Донецьк, вул. 9-го Січня, б.12, яке було передано в іпотеку Публічному акціонерному товариству „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” на підставі іпотечного договору №15-94/17-771/08 від 20.02.2008р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на накладанням Відповідачем в процесі виконанні судового рішення, не пов’язаного із спірним майно, шляхом винесення постанови від 12.03.2010р. арешту на майно, яке перебуває в іпотеці банку, і не може бути використане для задоволенні інших вимог, аніж ті, що випливають із забезпеченого такою іпотекою зобов’язання.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір іпотеки №15-94/17-771/08 від 20.02.2008р., кредитний договір №15-93/17-524/08 від 20.02.2008р. з додатками до нього, правоустановчі документи, витяги з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, рішення Господарського суду Донецької області від 25.01.2010р. №29/310, постанову ВП №17524960 від 12.03.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.52 Закону України „Про виконавче провадження”, ст.ст. 15, 16, 20 Цивільного кодексу України.

Позивачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи на обґрунтування своєї позиції та виконання вимог суду (а.с.а.с.42-44, 55-79).

Відповідач надав відзив №14-368/40400/04.35 від 02.11.2010р. (а.с.а.с.45,46) з додатками (а.с.а.с.47-50), яким проти позову заперечив, вказуючи на відсутність господарських правовідносин з Позивачем, через що спір непідвідомчій господарському суду, та пропущення встановленого ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденного строку для оскарження дій державного виконавця з примусового виконання наказу по справі №22/207 від 09.02.2010р., вимагаючи одночасно відмови у позові та припинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 08.10.2010р. до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Люкс”, м. Донецьк (далі – Третя особа)

Третя особа у судові засідання не з’являлась та своєї позиції по суті розглядуваного спору до відома суду не довела, хоча належним чином повідомлялась про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи, у тому числі – відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.79), достовірність яких презюмується ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово, не заперечуючи достовірності наданих до матеріалів справи копій відповідних документів.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними документами, оскільки їх цілком достатньо для правильною юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленої Третьої особи, у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 27, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи, адже забезпечення гарантованого Позивачеві ст. 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. права на вирішення спору впродовж розумного строку не може перебувати у залежності від бажання певних учасників провадження користуватися своїми процесуальними правами.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2008р. між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Люкс” (Позичальник/Третя особа в цій справі) укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-524/08 (а.с.а.с. 25-29), відповідно до п.1.1. якого Банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає Позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття відновлюваної мультивалютної кредитної лінії, з можливістю кредитування в гривні та доларах США, яка у всіх видах валют не може перевищувати згідно умов цього договору 16000000,00 гривень (ліміт кредитної лінії) на умовах, передбачених договором.

Пунктом 1.2 кредитного договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту – 18.02.2011р. або не пізніше 10 календарних днів з моменту настання випадків, вказаних у п.3.3.4 Договору. Кредит надається для придбання нерухомості належної АТЗТ Механічний завод „ТОР” та інші виробничі потреби (п.1.3) із забезпеченням нерухомістю та правами вимоги (п.2.8.)

З метою забезпечення зобов’язань Позичальника за кредитним договором між тими ж сторонами були укладений іпотечний договір №15-94/17-771/08 від 20.02.2008р. (а.с.а.с.9-14), відповідно до умов п. 1.2. якого Третя особа (Іпотекодавець) передала в іпотеку Позивачу (Іпотекодержателю) нерухомість (предмет іпотеки) , що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. 9-го Січня, 12, а саме: корпус № 1(виробничо –побутовий корпус), літ.Б-2, загальною площею 2237,0 м.кв.; кузня –штамповочне відділення, літ. Е-1, загальною площею 108,9 м.кв.; корпус № 2 (механо –збірний цех), літ. З-1, загальною площею 324,9 м.кв.; корпус № 3 (Мелано-збірний цех), літ. Р-1, загальною площею 754,0 м. кв.; склад, літ. В-1, загальною площею 241,9 м. кв.; склад, літ. Г-1, загальною площею 65,0 м.кв.; склад, літ. Д-1, загальною площею 49,0 м.кв.; склад, літ. И-1, загальною площею 348,8 м.кв.; склад, літ. К-2, загальною площею 72,2 м.кв.; склад, літ. Л-1, загальною площею 67,9 м.кв.; склад, літ. М-1, загальною площею 211,7 м.кв.; склад, літ. Н-1, загальною площею 339,6 м. кв.; склад, літ. О-1, загальною площею 338,8 м.кв.; склад, літ. П-1, загальною площею 277,8 м. кв.; гараж, літ. Ж-1, загальною площею 382,1 м.кв.; прохідна, літ. А-1, загальною площею 13,7 м. кв.; склад, літ. С; зливна яма, літ У; навіс, літ. Ф; трансформаторна підстанція, літ. Х; паркан-ворота № 1-5; замощення, I-I, загальною вартістю за оцінкою сторін (заставна вартість) у розмірі 16723176,00 грн.

Пунктом 5.2.1.2. іпотечного договору сторони дійшли згоди про можливість задоволення вимог Іпотекодержателя за його вибором, у тому числі, у спосіб продажу останнім від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України „Про іпотеку” за ціною на рівні заставної вартості. При цьому, згідно п.5.2. цього договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором Іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису, або шляхом позасудового врегулювання.

Приналежність предмету іпотеки (далі – спірне майно) Третій особі підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 20.02.2008р. (а.с.а.с.61, 62), укладеним із Акціонерним товариством закритого типу „Механічний завод „ТОР”, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.63).

У зв’язку із укладанням означеного іпотечного договору 20.02.2008р. були внесені відповідні записи до Державного реєстру іпотек (а.с.59) та Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (а.с.60).

Господарський суд Донецької області рішенням від 25.01.2010р. у справі №29/310 (а.с.а.с.69-77) задовольнив позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Люкс”, м. Донецьк про:

·          стягнення заборгованості за кредитним договором № 15-93/17-524/08 від 20.02.2008 р., яка складає:

-          у російських рублях: 51746320,32 російських рублів, що еквівалентно 13725194,00 грн. згідно до офіційного курсу НБУ станом на 29.09.2009 р., у тому числі заборгованість за кредитом –47200000,00 рос.руб., що еквівалентно 12519328,00 грн. та заборгованість по процентам –4546320,32 рос.руб., що еквівалентно 1205866,00 грн.;

-          у гривні: 6445953,65 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом 5676557,20 грн., заборгованість по процентам 765396,45 грн., заборгованість за комісією 4000,00 грн., усього – 20171147,65грн.

•звернення стягнення на майно в рахунок виконання вимог Банку за кредитним договором на майно відповідача, передане у заставу (іпотеку) Банку відповідно до договору іпотеки № 15-94/17-771/08 від 20.02.2008 р., шляхом продажу предмета іпотеки Банком від свого імені будь-якій особі, з наданням права Банку отримати витяг в БТІ (за місцем знаходження предмета іпотеки).

На виконання означеного рішення 05.02.2010р. Господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ (а.с.68).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 28.01.2007р. у справі №22/207 (а.с.а.с.64-67) задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Яснувата Донецькій області”, м. Яснувата до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Люкс”, м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №590 від 14.08.2008р. у сумі 2951718,8грн., у тому числі 2000000грн. заборгованості за кредитом, 908168,8грн. несплачених відсотків за користування кредитом та 43550грн. комісії.

На виконання означеного рішення 09.02.2010р. судом був виданий відповідний наказ (а.с.48), в межах виконавчого провадження з примусового виконання якого Відповідачем 12.03.2010р. була винесена постанова ВП №17524960 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (а.с.а.с.42, 43), якої накладено арешт на все майно Третьої особи в межах суми стягнення у розмірі 2977454,8грн.

У зв’язку із винесенням означеної постанови до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна був внесений відповідний запис (а.с.60 зворотна сторона).

Оскаржуючи законність дій ВДВС з накладання арешту означеною постановою на майно, що перебуває в іпотеці, Позивач звернувся із позовом до Донецького окружного адміністративного суду, проте останній ухвалою від 24.06.2010р. (а.с.а.с.55, 56) відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі з мотивів непідвідомчості заявлених позовних вимог адміністративному суду. Правильність означеного висновку підтверджена ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2010р. (а.с.а.с.57, 58), якої попередня ухвала залишена без змін.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, наполягаючи на його задоволенні.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві №14-368/40400/04.35 від 02.11.2010р. (а.с.а.с.45,46).

Третя особа процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористалась.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Виходячи із змісту заявлених вимог, сутність розглядуваного спору полягає у звільненні спірного майна з-під арешту, накладеного задля забезпечення вимог, що не забезпечені заставою цього майна, на вимогу заставодержателя (іпотекодержателя) цього майна.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема – Законом України „Про виконавче провадження” та Цивільним кодексом України, а також - умовами укладеного договору відносно спірного майна.

Суд відразу відхиляє аргументи Відповідача щодо непідвідомчості цієї справи господарському суду з мотивів відсутності господарським відносин із Позивачем, оскільки заявлений позов опосередковує захист приватного зобов’язального права застави майна (яке ґрунтується на положеннях господарського законодавства) у правовідносинах, в яких Позивач або Відповідач не перебуває у стані підпорядкування одній одному, а отже останній у розглядуваному випадку не здійснює функцію суб’єкту владних повноважень по відношенню до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, що унеможливлює розгляд цього позову в порядку адміністративного судочинства, що, серед іншого, і підтверджують згадані вище ухвали адміністративних судів.

Такий висновок суду у повній мірі узгоджується із позицією касаційної інстанції, приведеною в п. 24 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27.06.2007 р. N 04-5/120.

Зауваження Відповідача щодо пропущення строку на подання скарги в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України судом відхиляються, оскільки в даному випадку Позивач реалізовує не право стягувача в межах справи №22/207, при виконання рішення за якою і було накладено спірний арешт, а процесуальне право заставодержателя (стягувача), підтверджене рішення у справі №29/310, в межах якого спірних виконавчих дій вчинено не було. Більш того, приписи ч. 4 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження” безпосередньо вказують на позовне провадження з розгляду заявлених вимог.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступної сукупність умов:

- наявність у Позивача певного суб’єктивного права (інтересу) – об’єкту судового захисту;

- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідачів;

- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).

У світлі положень ч. 4 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження” право на позов про звільнення майна з-під арешту пов’язане із наявністю у Позивача статусу заставодержателя, який і опосередковує існування відповідного захищуваного суб’єктивного права (права застави)/інтересу.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання як підстава для виникнення кореспондуючих прав і обов’язків, виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Згідно із ст.572 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України „Про заставу” в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Аналогічні положення встановлені щодо іпотеки як виду застави нерухомого майна і в абз.3 ст. 1 Закону України „Про іпотеку”, приписи якого підлягають переважному застосуванню відносно нерухомого майна як спеціальні з огляду на предмет застави, вказаний в п.1.2. іпотечного договору іпотечний договір №15-94/17-771/08 від 20.02.2008р.

Таким чином, Заявник позову як застоводержатель нерухомого майна є належним позивачем у розумінні ч. 4 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження”.

Відносно наявності факту порушення прав Позивача як заставодержателя внаслідок накладання Відповідачем арешту і на предмет іпотеки, позиція суду полягає в такому:

Виходячи із сутності іпотечних правовідносин, встановлених ст. 1 Закону України „Про іпотеку”, та положень ч. 1 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження” загальним правилом є те, що звернення стягнення не заставлене майно (предмет іпотеки) здійснюється саме задля задоволення вимог стягувача, забезпечених (вимог) такою заставою. В контексті означеного висновку, предмет іпотеки мав використовуватися саме як джерело задоволення вимог Позивача за кредитним договором № 15-93/17-524/08 від 20.02.2008р., що і підтверджено чинним рішенням Господарського суду Донецької області від 25.01.2010р. у справі №29/310.

Разом із цим, ч. 3 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження” передбачає можливість задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, за рахунок заставленого майна лише у випадках:

- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

- коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Суд зауважує, що за змістом ч. 1 ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження” накладання арешту є складовою частиною звернення стягнення на відповідне майно, яке, в свою чергу, згідно ст. 4 цього Закону є одним із заходів з примусового виконання рішення.

Втім, виходячи із встановлених судом обставин, наведені підстави для звернення стягнення відсутні, оскільки постанову про накладання арешту від 12.03.2010р. винесено не тільки після укладання іпотечного договору, але й навіть після набрання законної сили рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки задля задоволення вимог за забезпеченим основним зобов’язанням - кредитним договором № 15-93/17-524/08 від 20.02.2008р. В свою чергу, визначена сторонами вартість (16723176,00 грн.) менша розміру забезпечених такою іпотекою вимог про стягнення заборгованості - 20171147,65грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що накладання арешту і започаткування у зв’язку із цим звернення стягнення на предмет іпотеки немає належних правових підстав і уособлює у собі порушення прав Позивача як застоводержателя. При цьому, співпадіння в одній особі - Публічне акціонерне товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” - стягувача у розумінні ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження” як юридичної особи за рішенням суду №29/310 і №22/207 (в межах якого і було накладено спірний арешт) не впливає на вказаний висновок суду, адже заставне майно може бути використане як джерело для задоволення вимог за відповідним основним зобов’язанням – тобто звернення стячгення на предмет іпотеки задля забезпечення виконання рішення № 22/207 унеможливить у відповідній частині виконання рішення по справі №29/310, тоді як виконання останнього рішення за рахунок предмету іпотеки не перешкоджає виконанню рішення №22/207.

Відносно належності обраного способу судового захисту суд зазначає, що такий спеціальний спосіб захисту безпосередньо визначений ч. 4 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження”, а отже не тільки може бути застосований судом у розумінні ч. 2 ст. 19 Конституції України, але й є адекватним і ефективним за змістом ст. 13 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

Вважаючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 09334317) до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку (ідентифікаційний код 35035901) про: звільнення з-під арешту приналежного Товариству з обмеженою відповідальністю „Агро-Люкс” майна, розташованого за адресою м. Донецьк, вул. 9-го Січня, б.12, яке було передано в іпотеку Публічному акціонерному товариству „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” на підставі іпотечного договору №15-94/17-771/08 від 20.02.2008р., задовольнити у повному обсягу.

2. Звільнити з-під арешту, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №17524960 від 12.03.2010р., об’єкти нерухомого майна, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Агро-люкс” м. Донецьк (ідентифікаційний код 30645116) і передані в іпотеку Публічному акціонерному товариству „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” відповідно до договору іпотеки №15-94/17-771/08 від 20.02.2008р., а саме: нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. 9-го Січня, 12: корпус № 1(виробничо –побутовий корпус), літ.Б-2, загальною площею 2237,0 м.кв.; кузня –штамповочне відділення, літ. Е-1, загальною площею 108,9 м.кв.; корпус № 2 (механо –збірний цех), літ. З-1, загальною площею 324,9 м.кв.; корпус № 3 (Мелано-збірний цех), літ. Р-1, загальною площею 754,0 м. кв.; склад, літ. В-1, загальною площею 241,9 м. кв.; склад, літ. Г-1, загальною площею 65,0 м.кв.; склад, літ. Д-1, загальною площею 49,0 м.кв.; склад, літ. И-1, загальною площею 348,8 м.кв.; склад, літ. К-2, загальною площею 72,2 м.кв.; склад, літ. Л-1, загальною площею 67,9 м.кв.; склад, літ. М-1, загальною площею 211,7 м.кв.; склад, літ. Н-1, загальною площею 339,6 м. кв.; склад, літ. О-1, загальною площею 338,8 м.кв.; склад, літ. П-1, загальною площею 277,8 м. кв.; гараж, літ. Ж-1, загальною площею 382,1 м.кв.; прохідна, літ. А-1, загальною площею 13,7 м. кв.; склад, літ. С; зливна яма, літ У; навіс, літ. Ф; трансформаторна підстанція, літ. Х; паркан-ворота № 1-5; замощення, I-I.

3. Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку (ідентифікаційний код 35035901) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 09334317) витрати по сплаті державного мита у сумі 85,00грн.та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 16.11.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2010р.

Суддя