Рішення № 123815282, 17.12.2024, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 946/5436/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами

цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр»

до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості за договором

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 75971479. Згідно з умовами даного договору сума позики становила 15 000,00 грн. Строк позики становив 30 днів. Процентна ставка /базова, фіксована/ становила 1,99 %, яка нараховувалась за кожен день користування позикою. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. 27.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 27-01/2022 відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75971479 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал». 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору про відступлення /купівлю - продаж/ прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за договором №75971479. Заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов`язання за договором позики, внаслідок чого утворилась заборгованість за позикою, яка складається з: - 15000 гривень заборгованість за основним зобов`язанням /за тілом кредиту/; - 31343,25 гривень заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; - 240 гривень інфляційних збитків; - 34,52 гривень нарахованих 3% річних. В зв`язку з вищевикладеним, позивач просив стягнути заборгованість за договором позики в розмірі 46617,77, судові витрати в розмірі 3028 гривень та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 13000 гривень.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області 25 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

19.11.2024 р. представником відповідача було надано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», Відповідач категорично не погоджується с огляду на наступне: Щодо розміру нарахованих відсотків за користування кредитними коштами: 26.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 75971479, відповідно до умов якого надаються кошти в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок строком на 30 днів. Відповідно до розрахунку заборгованості, який був погоджений та підписаний Позичальником, вбачається застосування зниженої процентної ставки, що становить 1% в день в межах строку, на який була надана позика, тобто загальна сума заборгованості складала 19 477 (дев`ятнадцять тисяч чотириста сімдесят сім) гривень 50 копійок за весь період користування позикою. У позовній заяві Позивач вказує, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 75971479 від 26.07.2021 року, що підлягає стягненню з Позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 46 617 (сорок шість тисяч шістсот сімнадцять) гривень 77 копійок, з яких: -Заборгованість за основним зобов`язанням 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок; -Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 31 343 (триста одна тисяча триста сорок три) гривні 25 копійок; -Інфляційні збитки 240 (двісті сорок) гривень 00 копійок; -Нараховані 3% річних 34 (тридцять чотири) гривні 52 копійок. Однак, виходячи із умов договору та норм чинного законодавства, Позивач не має права нараховувати таку велику кількість відсотків за користування кредитними коштами після закінчення строку, на який був виданий кредит, а саме після 25.06.2021 року. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України. Така позовна вимога є необґрунтованою та несправедливою для Відповідача у розумінні п. 5 ч. З ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» з огляду на те, що сторонами при укладенні договору про надання споживчого кредиту було погоджено розмір відсотків. Таким чином, первісний кредитор фактично не мав права нараховувати проценти за користування кредитами після спливу строків вищенаведеного кредитного договору, у зв`язку з чим Позивач не має права стягувати такі відсотки, тож позовні вимоги є безпідставними та підлягають відмові у їх задоволенні. Відповідно до розрахунку, сформованого Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» вбачається, що ОСОБА_1 здійснював сплату коштів за кредитним договором № 75971479, які були зараховані первісним кредитором, що в загальному розмірі складає 6389 гривень 00 копійки: -25.08.2021 сплачено 298 (двісті дев`яносто вісім) гривень 50 копійок; -26.08.2021 сплачено 1038 (одну тисячу триста вісім) гривень 50 копійок; -03.09.2021 сплачено 594 (п`ятсот дев`яносто чотири) гривні 00 копійок; -07.09.2021 сплачено 742 (сімсот сорок дві) гривні 50 копійок; -12.09.2021 сплачено 297 (двісті дев`яносто сім) гривень 00 копійок; -15.09.2021 сплачено 148 (сто сорок вісім) гривень 50 копійок; -15.09.2021 сплачено 1188 (одна тисяча вісімсот вісім) гривень 00 копійок; -23.09.2021 сплачено 594 (п`ятсот дев`яносто чотири) гривні 00 копійок; -27.09.2021 сплачено 594 (п`ятсот дев`яносто чотири) гривні 00 копійок; -01.10.2021 сплачено 297 (двісті дев`яносто сім) гривень 00 копійок; -04.10.2021 сплачено 597 (п`ятсот дев`яносто сім) гривень 00 копійок. Опираючись на практику Верховного Суду стосовно того, що проценти за користування кредитом були нараховані неправомірно, то розмір загальної заборгованості за кредитом складає 13 088 (тринадцять тисяч вісімдесят вісім) гривень 50 копійок, що вийшло з розрахунку: 19 477 гривень 50 копійок (загальна сума заборгованості відповідно до умов кредитного договору) 6389 гривень 00 копійок (сплачені Відповідачем кошти за кредитним договором) = 13 088 (тринадцять тисяч вісімдесят вісім) гривень 50 копійок З вищенаведеного виходить, що заявлена вимога щодо стягнення коштів в розмірі 46 617 гривень 77 копійок є несправедливою та незаконно нарахованою, у зв`язку з чим має бути відмовленою у задоволенні. Щодо зменшення витрат на правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Позивачем було заявлено вимогу щодо стягнення з ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 гривень 00 копійок. Відповідач вважає, що вказана вартість правової допомоги є дуже завищеною та не відповідає дійсності та фактично виконаній роботі. На підтвердження понесених витрат Позивач надав договір № 07-06/2024 про надання правової допомоги, заявка на надання юридичної допомоги №769, витяг з акту про надання юридичної допомоги від 10.06.2024 року та платіжна інструкція № 0440660000. Проте Відповідач вважає, що вказана вартість правової допомоги є дуже завищеною та не відповідає дійсності та фактично виконаній роботі. У заявці на надання юридичної допомоги № 769 Адвокатське Об`єднання «Лігал Ассістанс» вказує перелік послуг, які було надано, а саме: -Надання усної консультації з вивченням документів. 2 години. Вартість 4000 гривень 00 копійок. -Складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду. 3 години. Вартість 9000 гривень 00 копійок. Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). Просимо Суд звернути увагу, що надання консультації не стосується судового розгляду справи та має вже входити до послуги щодо складання позовної заяви. Також Позивачем було додано Платіжну інструкцію № 0440660000 від 11 червня 2024 року, яка нібито повинна підтвердити сплату Позивачем на рахунок АО "Лігал Ассістанс" коштів за надання правничої допомоги згідно Договору. Але сума, яку сплачено відповідно до платіжної інструкції, суттєво відрізняється від тієї, яка зазначається в витягу з Акту про надання юридичної допомоги від 10.06.2024 року, а саме замість 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 копійок, сплачено 5 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок. У зв`язку з цим постає питання, чим обумевлена різниця сум в наданих документах, що підтверджують витрати на правову допомогу. Також вказана різниця ставить під сумнів надані докази на понесені витрати, оскільки вони є незрозумілими та такими, що не збігаються з фактичними обставинами. Оскільки дана справа не є складною, ціна позовну, як для юридичної особи, є незначною. Всі докази були вже наявні у Позивача, тобто збір доказів адвокатом не здійснювався. Фактично адвокатом була підготовлена тільки позовна заява, яка є шаблонною. То, з урахуванням всіх зазначених фактів, вартість послуг є явно завищеною, оскільки обсяг юридичної та технічної роботи, виконаної адвокатом не є значним та не потребував суттєвих затрат часу. Таким чином, витрати на професійну правову допомогу не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, а розмір цих витрат є значно завищеним, не відповідає обсягу наданої правової допомоги, а також критеріям розумності та справедливості, тому у стягненні заявлених витрат на правову допомогу слід відмовити. Зважаючи на вказане, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором по справі № 946/5436/24.

25.11.2024 р. представником позивача було надано відповідь на відзив, в якому він зазначив, що 26.07.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (далі Кредитодавець та/або ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ") та ОСОБА_1 (далі позичальник та/або відповідач) укладено Договір позики № 75971479 (далі Договір). Відповідно до п.2 Договору № 625731 сума Позики 2 000,00 грн. Строк позики 30 днів. Знижена процентна ставка 1,00%, процентна ставка за понадстрокове користування Позикою за день становить 2,70%. Відповідно до п.4 Договору Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та погашення, на залишок Позики та, у випадку дострокового її повернення, підлягають відповідному перерахунку. Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.com.ua/documents-license з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Також відповідач погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового розміщені на сайті https://mycredit.com.ua/documents-license, їх зміст, суть, об`єм, зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі (п. п. 6.1. 6.2 договору позики). Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають у загальному доступі, будучи опублікованими на сайті кредитодавця. Відповідно до п.6.5 Правил у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/ несвоєчасного повернення позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) нараховуються проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування Із вищезазначеного слідує, що умовами договору та п. 6.5 Правил передбачено нарахування відсотків за фактичний строк користування позикою поза межами тридцятиденного (пільгового) строку користування позикою. Отже, нарахування відсотків здійснювалось в межах строку, визначеного та погодженого сторонами Договору. Відповідачем було укладено Кредитний договір за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Перед укладенням кредитного договору. Позичальник отримав від Кредитодавця всю інформацію стосовно кредиту, ознайомився з усіма умовами Договору та правильно зрозумів суть фінансової послуги. Під час укладання Договору, Відповідач усвідомлював всі ризики, пов`язані з укладенням даного договору, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договору. Зокрема, Відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків. Відповідач зазначив, що відповідно до ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Проте, вказана норма застосовується щодо нарахування штрафних санкцій за порушення виконання умов договору, зокрема неустойки (штрафу та пені), а не відсотків за користування кредитом. У справі, що розглядається, заборгованість складається із: заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками. Позивач не нараховував пеню, неустойку та/або інші штрафні санкції за невиконання умов договору, а лише відсотки відповідно до умов договору. Враховуючи, що відсотки не є пенею, їх зменшення чинним законодавством не передбачено. Розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Відповідач не наводить обґрунтування не співмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Заперечення Відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Отже, такі твердження є припущеннями. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Слід звернути увагу, що позовна заява, на виконання вимог цивільного процесуального законодавства, містить попередню суму судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з пред`явленням даного позову та розгляду справи у суді в тому числі і витрат на правничу допомогу. Докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Виходячи з чого, та з урахуванням норм чинного законодавства України відсутні будь-які підстави щодо відмови у стягненні витрат на правничу допомогу на користь Позивача. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просив позовну заяву ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити в повному обсязі.

02.12.2024 р. представником відповідача було надано заперечення, в якому він зазначив, що 25 листопада 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» надійшла відповідь на відзив, ознайомившись із якою Відповідач категорично не погоджується с огляду на наступне: У відповіді на відзив Позивач вказує, що підписанням договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.com.ua/documents-license з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Також ніби відповідач погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового розміщені на сайті https://mycredit.com.ua/documentslicense, їх зміст, суть, об`єм, зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі (п. п. 6.1. 6.2 договору позики). Позивач у відповіді на відзив посилається на ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Однак вимогу про стягнення з Відповідача індексу інфляцій та три відсотки річних в межах справи Позивачем заявлено не було. З урахуванням вищевказаного, вважаємо, що Позивач ніяк не спростував того, що заявлена вимога щодо стягнення коштів в розмірі 46 617 гривень 77 копійок є несправедливою та незаконно нарахованою, у зв`язку з чим має бути відмовленою у задоволенні. Щодо зменшення витрат на правничу допомогу: Позивач зазначає, що Відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Але, Позивач не надав доказів про те, що адвокат проводив збір доказів і не зазначив, які саме матеріали не були наявні при складанні позову та потребували додаткових зусиль для їх отримання. Всі докази були вже наявні у Позивача, тобто збір доказів адвокатом не здійснювався. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Отже, з урахуванням всіх зазначених фактів, вартість послуг є явно завищеною, оскільки обсяг юридичної та технічної роботи, виконаної адвокатом не є значним та не потребував суттєвих затрат часу. Таким чином, витрати на професійну правову допомогу не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, а розмір цих витрат є значно завищеним, не відповідає обсягу наданої правової допомоги, а також критеріям розумності та справедливості, тому у стягненні заявлених витрат на правову допомогу слід відмовити. Керуючись вищевикладеним представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором по справі № 946/5436/24.

09.12.2024 р. представником позивача було надано додаткові пояснення, в яких він зазначив, що відповідно до п. 5.1 та 5.2 Договору Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.com.ua/documents-license з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Також відповідач погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового розміщені на сайті https://mycredit.com.ua/documents-license, їх зміст, суть, об`єм, зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі. Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають у загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua. До матеріалів справи додано Правила №11/02/2021 в редакції від 11.02.2021 року. Доказів того, що на дату укладення договору Первісним кредитором було прийнято Правила в новій редакції матеріали справи не містять. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу. У постанові від 19.02.2020 року по справі № 755/9215/15-ц Велика Палата вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Проте, Відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Заперечення Відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Отже, такі твердження є припущеннями. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Слід звернути увагу, що позовна заява, на виконання вимог цивільного процесуального законодавства, містила попередню суму судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з пред`явленням даного позову та докази на підтвердження понесених витрат, зокрема договір правової допомоги, прайслист, заявку на надання юридичної допомоги, акт виконаних послуг, докази оплати таких послуг. Виходячи з чого, та з урахуванням норм чинного законодавства України відсутні будь-які підстави щодо відмови у стягненні витрат на правничу допомогу на користь Позивача. Враховуючи вищевикладене представник позивача просив позовну заяву ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З досліджених доказів суд встановив наступні фактичні обставини:

26.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 75971479. Згідно з умовами даного договору сума позики становила 15 000,00 грн. Строк позики становив 30 днів. Процентна ставка /базова, фіксована/ становила 1,99 %, яка нараховувалась за кожен день користування позикою.

27.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 27-01/2022 відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75971479 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору про відступлення /купівлю - продаж/ прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за договором №75971479.

Встановлено, що відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Згідно наданого розрахунку, в зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за договором, утворилась заборгованість за кредитом, яка складається з: - 15000 гривень заборгованість за основним зобов`язанням /за тілом кредиту/; - 31343,25 гривень заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; - 240 гривень інфляційних збитків; - 34,52 гривень нарахованих 3% річних, - всього 46617,77 гривень заборгованості.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12Закону України«Про електроннукомерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України«Про електроннукомерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627ЦК України визначає, що відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч.1ст.1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Вказаний висновок підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Відповідно до ч.2ст.625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначається, що «У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором».

З`ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, так як відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором не виконує, внаслідок чого утворилась відповідна заборгованість.

Право на нарахування відсотків поза межами встановленого умовами договору строку позики тобто після 25.08.2021 р., передбачене п.п. 6.5, 6.8, 6.9 укладеного Договору.

Свого обов`язку за укладеним договором боржник відповідач по справі належним чином не виконав, що вбачається також з зазначених у відзиві сум, сплачених відповідачем з метою погашення наданої йому позики.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд доходить висновку, що вказана вимога підлягає задоволенню частково зважаючи на таке.

Згідно з положеннями частин першої-четвертоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Наданими позивачем документами, зокрема, копіями договору «07-06/2024 про надання правової допомоги від 07.06.2024 року; прайс-листом АО «Лігал Ассістанс»; заявкою на надання юридичної допомоги №769 від 07.06.2024 року; витягом з акту №2 про надання юридичної допомоги від 10.06.2024 року; платіжною інструкцією №0440660000 від 11.06.2024 року доведено, що ТОВ «Коллект Центр» на правничу допомогу адвоката витратило 13 000 гривень.

При визначенні судом розміру витрат на правничу допомогу судом враховується, що представник позивача в судових засідання участі не брав у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 3028,00 грн, сплачених ним при подачі позову, тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»(кодЄДРПОУ 44276926,адреса:м.Київ,вул.Мечнікова,3,офіс 306) суму заборгованості за договором № 75971479 від 26.07.2021 р. в розмірі 46 617,77 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн, всього 54645,77 грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников