Постанова № 123809998, 17.12.2024, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7127/24

3/405/2074/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ЛьонС.М. розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №150085 від 14.10.2024 ОСОБА_1 13.10.2024 о 23:53 год. в м.Кропивницький по вул.Квітнева, 23, керував транспортним засобом Nexia, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів).

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510 на місці зупинки транспортного засобу водій відмовився. Від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався аналогічному адміністративному стягненню.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.3 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Згідно з ч. 10 ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відповідно до ч.17 ст.6 цього Закону особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які, зокрема, беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.

Судом неодноразово за адресою вказаною у протоколі, яка є аналогічною з даними адреси реєстрації ОСОБА_2 , надсилалися конверти із судовими повістками із зазначенням дати, часу та місця проведення розгляду справи.

Крім цього, на офіційному сайті Ленінського районного суду м.Кіровограда (https://ln.kr.court.gov.ua/sud1111/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справи, призначених до розгляду» з моменту призначення справи до розгляду до моменту розгляду справи були зазначені дата, час та місце її слухання. З огляду на вказане, було вжито передбачених законодавством заходів для повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Таким чином, з метою забезпечення реалізації ОСОБА_1 своїх прав, судом використано усі можливі способи його сповіщення про місце і час розгляду справи, тому суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Стаття 7КУпАП визначає,що ніхтоне можебути підданийзаходу впливув зв`язкуз адміністративнимправопорушенням інакшеяк напідставах ів порядку,встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Оцінивши всідокази посправі пропритягненню ОСОБА_1 за ч.3ст.130КУпАП,як коженокремо,так ів їхсукупності,всебічно,повно іоб`єктивнодослідивши всіобставини справив їхсукупності,суд приходитьдо висновкупро йоговинність увчиненні вказаногоправопорушення,що підтверджуєтьсянаступними доказами:протоколом проадміністративне правопорушеннясерія ЕПР1№150085 від 14.10.2024; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у відношенні ОСОБА_1 ; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 13.10.2024; довідкою інспектора УПП в Кіровоградській області, згідно якої ОСОБА_1 постановою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 02.02.2024 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили 28.08.2024. Також, постановою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 16.04.2024 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили 27.04.2024; довідкою УПП в Кіровоградській області ДПП, згідно якої ОСОБА_1 отримав посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 від 13.11.2013; довідкою, згідно якої транспортний засіб Nexia,д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; відеозаписами з відео реєстратора, встановленого в автомобілі патрульної поліції та з камери «Bodycam» працівника поліції, які містяться на цифровому носії інформації DVD-R диск, оглянутому в судовому засіданні, якими (відеозаписами) підтверджується керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинки, виявлення ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція поліцейських пройти огляд на визначення стану сп`яніння та послідуючу відмову пройти такий огляд.

Вказані докази є належними і допустимими та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та винність ОСОБА_1 у його вчиненні.

Судом зазначається, що положення, які визначають порядок проходження огляду на стан сп`яніння закріплені в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Так, пункт 2 Інструкції визначає, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Тобто, поліцейський під час подій 14.10.2024, виявивши ознаки алкогольного сп`яніння, запропонував особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, пройти огляд на визначення стану сп`яніння згідно положень розділу ІІ та ІІІ Інструкції - на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та в закладі охорони здоров`я.

ОСОБА_1 не пройшов відповідний огляд.

Разом з тим, згідно положень пункту 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров`я, однак всупереч вимогам законодавства, він не погодився на вказаний огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП настає за дії, передбачені частиною першою ст.130 КУпАП, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи викладене, суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а такожстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).

Тому, з огляду на викладене, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.3 ст. 130 КУпАПу видіштрафу врозмірі 3000(трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу, оскільки він не перебуває у приватній власності правопорушника, та відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч.3 ст. 130, 283, 284, 287 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень, без конфіскації транспортного засобу.

Штраф вноситься до установи банку України за наступними реквізитами: рахунок №UA658999980313000149000011001; одержувач - ГУК у Кіров.обл./Кiров.обл./21081300; код одержувача - 37918230; банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); МФО банку - 899998; призначення платежу - штраф, адміністративне правопорушення (прізвище).

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,на користь держави судовий збір в розмірі 605/шістсотп`ять/гривень 60копійокза наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: Судовий збір стягнутий з (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням № (номер рішення про стягнення судового збору).

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного судучерез Ленінськийрайонний судміста Кіровоградапротягом десятиднів здня їївинесення.

Суддя

Ленінського районного суду

м. Кіровограда Світлана Михайлівна Льон