Вирок № 123802236, 16.12.2024, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа180/1056/24

1-кп/180/165/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець кримінальне провадження, внесене 26 березня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041330000151, за яким

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженець містаДніпропетровськ Дніпропетровськоїобласті,громадянин України,із неповноюсередньою освітою,неодружений,непрацюючий,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 ,проживаючий заадресою: АДРЕСА_2 ,раніше судимий:

23.04.2020 Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.70, ч.2 ст.186, ч.1 ст.304 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців; 16.02.2024 року звільнений з ДУ «Криворізька виправна колонія № 80» по відбуттю строку покарання,

обвинувачується увчиненні злочину,передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представник потерпілого адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2024 приблизно о 20:35 годині, ОСОБА_3 разом з неповнолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходили неподалік будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де побачили автомобіль марки «ВАЗ» моделі 21083 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номером шасі НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_5 . В цей час ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, разом з ОСОБА_8 проходили поруч, на зустріч автомобілю, та з метою зупинити його рух навалились на капот автомобіля, після чого ОСОБА_5 зупинив автомобіль. У ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 виникла сутичка, в ході якої ОСОБА_8 та ОСОБА_5 впали на землю на відстані від автомобілю.

В цей час у ОСОБА_3 , який не узгоджував свої подальші дії з ОСОБА_8 , раптово виник умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом. Оцінивши ситуацію та розуміючи, що незаконному заволодінню транспортного засобу ніхто не завадить, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_8 знаходяться на землі на відстані від автомобіля, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, не маючи будь-якого права на керування та розпорядження автомобілем марки «ВАЗ» моделі 21083 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номером шасі НОМЕР_2 , 26.03.2024, приблизно о 20:40 годині, відкривши незачинені водійські двері, проник до салону вказаного автомобіля, ринкова вартість якого згідно звіту про оцінку визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу від 28.04.2024 складає 41444 грн. Після чого, продовжуючи свій злочинний намір, перебуваючи в салоні вищевказаного автомобіля, ОСОБА_3 запустив двигун за допомогою ключа, залишеного у замку запалення, та почав рух по дорозі у напрямку вулиці Суворова міста Марганця Дніпропетровської області, покинувши таким чином місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим умисно, незаконно заволодів зазначеним транспортним засобом.

Органом досудового розслідування та прокурором дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, визнав повністю та розповів, що навесні 2024 року, у вечірній час доби (точної дати та часу не пам`ятає), він разом із ОСОБА_9 знаходились в районі «Інституту» в місті Марганці, де розпивали слабоалкогольні та спиртні напої. Випили слабоалкогольний напій, пиво, горілку. Потім пішли додому до ОСОБА_9 . Йшли через посадку. Коли вийшли на дорогу, то останнє, що він пам`ятає, це сполох світла. Можливо, це були фари автомобіля. Що відбувалося потім не пам`ятає взагалі. Опритомнів лише в лікарні. Щиро розкаюється, просить пробачення у потерпілого.

Допитаний в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_5 розповів, що 26.03.2024 року близько восьмої години вечора їхав з роботи додому на власному автомобілі. На вулиці Закам`янка побачив двох неадекватних чоловіків, які йшли по дорозі, підтримуючи один одного. Він зменшив швидкість автомобіля, а коли порівнявся з чоловіками, то вони удвох навалилися на капот машини й машина заглохла. ОСОБА_3 відчинив двері, витягнув його з водійського місця, тримав за ворот та кричав «гони бабло». Інший чотири рази ударив його кулаком в голову. Тоді він відштовхнув ОСОБА_3 , який впав, й почалася потасовка з другим. В цей час ОСОБА_3 застрибнув в машину, намагався витягти магнітолу, поранив собі руки. В ході потасовки з другим нападником, він почув, як завівся двигун і автомобіль почав рух. Другий намагався вскочити в автомобіль, відчинивши двері, але в нього нічого не вийшло. Двері відірвало від удару об стовб. Він пішов додому, а той другий йшов за ним до самого дому, думав, що потерпілий то його друг. Поліцію викликала донька. У нього виявився струс головного мозку, були гематоми, крові не було. З автомобіля нічого не зникло, лише пошкоджене авто відірвані двері та вм`ятина від удару від стовб. Від ОСОБА_3 нічого не хоче, наполягає на суворому покаранні для обвинуваченого.

Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_8 розповів, що в березні 2024 року він разом з ОСОБА_10 гуляли в районі «Інституту», пили міцне пиво, ще брали горілку. Напились та пішли до нього додому. Тоді він жив в районі ОСОБА_11 , там знімав квартиру. В районі Закам`янки йому стало погано. Побачив машину, а після того нічого не пам`ятає. Коли усвідомив себе, навкруги була купа незнайомих людей

Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_12 розповів, що він є інспектором СРПП ВП № 1 Нікопольського РУП. В березні 2024 року, точної дати не пам`ятає, він перебував на зміні з ОСОБА_13 та отримав повідомлення про незаконне заволодіння транспортним засобом. Вони одразу виїхали на місце. В районі Закам`янки, на Нікопольській трасі було виявлено транспортний засіб, який стояв, - врізався у дерево. Хлопець за кермом побачив поліцію, відчинив двері і почав тікати. Він його наздогнав. У ОСОБА_14 було закривавлене обличчя, тому викликали швидку допомогу. Стан ОСОБА_14 нетверезий, алкогольне сп`яніння. Крім ОСОБА_14 нікого біля автомобіля не бачив. Автомобіль був пошкоджений в результаті ДТП, всередини авто був безлад.

В підтвердження пред`явленого обвинувачення за ч.2 ст.289 КК України стороною обвинувачення надані наступні письмові матеріали по кримінальному провадженню, які дослідженні судом в ході розгляду справи:

витяг з ЄРДР за № 12024041330000151 від 26.03.2024 року про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення, а саме, що 26.03.2024 приблизно о 20 годині 45 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи на вул.Закамянка, біля будинку № 35, незаконно заволодів автомобілем марки ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_1 , належним ОСОБА_5 (а.с.69);

протокол прийняття заяви від ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення від 26.03.2024 року (а.с.72);

протокол огляду місця події від 26.03.2024 року, що місцем проведення огляду є проїжджа частина вулиці Закам`янка в м.Марганці, де було зупинено автомобіль ОСОБА_5 та де в ході проведення огляду виявлено на трав`янистому узбіччі вулиці дрібні уламки пластику та на дорожньому полотні дрібні краплі речовини бурого кольору. Приблизно через 100-150 метрів, поблизу будинку № 25 по вулиці Закам`янка біля опори ЛЕП виявлено двері від автомобіля, які, як вказав потерпілий, були з його автомобіля. На поверхні дверей на рамці вікна було виявлено сліди речовини бурого кольору. Самі двері мають механічні ушкодження, сліди удару (а.с.73-76);

заява ОСОБА_5 , що він надає слідчому дозвіл на проведення огляду та вилучення автомобіля марки ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.77);

протокол огляду транспортного засобу від 26.03.2024 року, згідно якого під час огляду автомобіля марки ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_1 , встановлено відсутність пасажирських дверей, а також сліди контактної взаємодії передньої частини автомобіля у вигляді вм`ятин та з пасажирської сторони у виді вм`ятин, сколів фарби. На бічній пластиковій поверхні зі сторони пасажирського місця виявлено сліди РБК. В салоні авто виявлено сліди РБК на поверхні керма т/з, на поверхні ручки водійських дверей та на приборній панелі автомобіля (а.с.78-81);

протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.03.2024 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав чоловіка, який наносив йому тілесні ушкодження, чим надав змогу іншому заволодіти транспортним засобом (а.с.82-85);

протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.03.2024 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_3 як особу, яка заволоділа його транспортним засобом (а.с.86-90);

протокол проведення слідчого експерименту від 27.03.2024 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_5 розповів та показав на місці про обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а саме, що рухаючись на автомобілі ВАЗ 21083, чорного кольору, він повертався з роботи додому, побачив двох осіб в неадексатному стані, котрі йшли йому назустріч. Розуміючи, що особи знаходяться в нетверезому стані, він знизив швидкість руху т/з та в момент, коли вони порівнялись, двоє осіб рухнули на капот автомобіля зі сторони водійського місця. Після того потерпілий посадив на місце водія статиста та, керуючи діями іншого статиста, сам від особи одного з нападників показав, як один з нападників витягнув його з автомобіля та утримував, а інший нападник завдавав йому удари. Після чого потерпілий, відтворюючи вже власні дії, показав, як відштовхнув одного з нападників та почав бійку з другим. Та пояснив, що другий нападник сів до авто та почав їхати з місця. Той хлопець, з яким була бійка, спробував наздогнати автомобіль, але в нього не вийшло. Тоді потерпілий рушив в бік будинку, де проживає, а один з нападників йшов за ним (91-95);

постанова слідчого від 27.03.2024 року про визнання автомобіля марки ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_1 , речовим доказом, розписка ОСОБА_5 про отримання автомобіля (а.с.96, 97);

протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.03.2024 року, за яким свідок ОСОБА_8 впізнав на фотознімку ОСОБА_3 , який 26.03.2024 року біля вулиці Закам`янка в місті Марганці заволодів автомобілем невідомого чоловіка (а.с.98-103);

протокол проведення слідчого експерименту від 27.03.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_8 розповів та показав на вулиці Закам`янка в місті Марганці про обставини, які сталися 26.03.2024 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, а саме, що ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_15 , і вони домовились о зустрічі на «Інституті», де зустрілись та випили на двох по 2 літри пива та 200 грамів горілки, після чого направились до ОСОБА_8 додому. На вулиці Закам`янка в місті Марганці ОСОБА_8 показав, де проїжджав автомобіль та ОСОБА_3 пригнув на капот, після чого автомобіль зупинився, та ОСОБА_3 підбіг до водійського сидіння та витягнув водія автомобіля, тримав його за руки, а в цей час ОСОБА_8 наносив правою рукою кулаком по обличчю водієві в ліву сторону обличчя. Після чого ОСОБА_8 показав, що водій вирвався від ОСОБА_3 , та між водієм та ОСОБА_16 зав`язалась бійка, після чого ОСОБА_8 почув стук дверей в автомобілі, та чоловік піднявся та почав бігти за своїм автомобілем. Далі ОСОБА_8 побачив навкруги себе невідомих людей. Згодом приїхали працівники поліції (а.с.104-109);

протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.03.2024 року, за яким свідок ОСОБА_12 впізнав на фотознімку ОСОБА_3 як чоловіка, який 26.03.2024 року приблизно о 20:51 год. незаконно заволодів автомобілем ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_1 , та намагався втекти з місця події (а.с.132-136);

протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.03.2024 року, за яким свідок ОСОБА_17 впізнав на фотознімку ОСОБА_3 як чоловіка, який 26.03.2024 року приблизно о 20:51 год. незаконно заволодів автомобілем ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_1 , та намагався втекти з місця події (а.с.137-141);

протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 27.03.2024 року, за яким ОСОБА_3 було затримано 26.03.2024 року о 21 годині поблизу перехрестя вул.Нікопольська в м.Марганець Дніпропетровської області траси Н23 та автошляху Т0435. Підстави затримання: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення (а.с.149-151);

повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 27.03.2024 року, яким ОСОБА_3 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України (а.с.152-155);

протоколи отримання зразків у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 для проведення експертиз (а.с.156, 157, 158, 159, 160);

висновок експерта № 597/989-БД за результатами судово-медичної експертизи зразка крові підозрюваного ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_5 (а.с.162-164);

висновок експерта № 597/990-БД за результатами судово-медичної експертизи марлевих тампонів зі змивами речовини бурого кольору з поверхні проїжджої частини, з лицьової поверхні автомобільних дверей, з бічної пластикової поверхні зі сторони пасажирських дверей, з керма автомобіля, з поверхні ручки водійських дверей, з поверхні приборної панелі транспортного засобу, які вилучені в ході проведення огляду місця події. Встановлено, що в змивах встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини. При серологічному дослідженні крові в об`єктах виявлені антигени А і В ізосерологічної система АВ0, що не виключає можливості походження вказаних слідів за рахунок крові з групою АВ, в тому числі як від ОСОБА_5 та(або) ОСОБА_3 , оскільки антигени А і В властиві їх групі крові (а.с.166-171);

постанова слідчого від 15.05.2024 року про визнання речовими доказами: дактилоскопічна картка потерпілого ОСОБА_5 , нігтьові зрізи з обох рук підозрюваного ОСОБА_3 , змиви з правох та лівої рук ОСОБА_18 , дактилоскопічна картка ОСОБА_3 ; квитанція № 0039 про поміщення речових доказів на зберігання до камери зберігання ВП № 1 (а.с.172-173, 174);

постанова слідчого від 15.05.2024 року про визнання речовими доказами: залишки змивів з речовини бурого кольору, залишки зразків венозної крові ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_5 ; квитанція № 0041 про поміщення речових доказів на зберігання до камери зберігання ВП № 1 (а.с.175-176, 177);

висновок експерта від 09.04.2024 № СЕ-19/104-24/14798-Д, згідно якого слід пальця руки, вилучений 26.03.2024 року під час огляду транспортного засобу ВАЗ-21083, д.н.з. НОМЕР_1 , залишений не ОСОБА_3 та не ОСОБА_5 (а.с.179-184);

звіт про оцінку визначення вартості колісного транспортного засобу та вартість відновленого ремонту транспортного засобу ВАЗ 21083, реєстраційний № НОМЕР_1 ; висновок, що ринкова вартість колісного транспортного засобу до моменту скоєння правопорушення 41444,00, без урахування ПДВ. Вартість матеріального збитку та відновлення ремонту транспортного засобу 19394,00 грн., без урахування ПДВ (а.с.185-214);

протокол огляду предмета від 15.05.2024 року, за яким оглянуто відео-файли на оптичному диску з відео з боді камер працівників СРПП ВП № 1 Нікопольського РУП, на яких видно автодорогу та легковий автомобіль ВАЗ 2108 без пасажирської двері, за кермом сидить чоловік в сірому одязі. Побачивши поліцейських, останній відкриває водійські двері та тікає, за ним погнались поліцейські (дата 26.03.2024, 20:53). На другому файлі працівник поліції направляється до легкового автомобіля ВАЗ 2108 разом з невідомим хлопцем, якого затримав, потім останній знаходиться біля автомобіля з працівником поліції, поряд більш нікого немає (а.с.218, 219);

постанова про визнання речовим доказом оптичний диск для лазерних систем зчитування з відеозаписами з боді камер поліцейських (а.с.220).

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, заслухавши показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, думку прокурора, представника потерпілого і захисника, суд приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення за ч.2 ст.289 КК України знайшло своє підтвердження під час судового слідства.

Так, вчинення ОСОБА_3 злочину, кваліфікованого за ч.2 ст.289 КК України, підтверджується:

- визнанням обвинуваченим своєї вини,

- показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який вказав на ОСОБА_3 як на особу, яка заволоділа його транспортним засобом;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , який бачив ОСОБА_3 за кермом викраденого автомобіля;

- результатами слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_8 , під час яких як потерпілий, так і свідок розповілі та показали на місці, що саме ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля, належного ОСОБА_5 , без дозволу останнього та поїхав;

- впізнанням свідком ОСОБА_17 . ОСОБА_3 як чоловіка, який 26.03.2024 року приблизно о 20:51 год. незаконно заволодів автомобілем ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_1 , та намагався втекти з місця події;

- затриманням ОСОБА_3 26.03.2024 року о 21 годині поблизу перехрестя вул.Нікопольська в м.Марганець Дніпропетровської області траси Н23 та автошляху Т0435, поряд з автомобілем потерпілого;

- відеозаписами з боді камер працівників СРПП ВП № 1 Нікопольського РУП ОСОБА_12 та ОСОБА_17 , на яких видно, як ОСОБА_3 при наближенні поліцейського автомобіля вискочив з водійського місця автомобіля та побіг у темряву.

Суд встановив, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Санкція ч.2 ст.289 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, скоєне обвинуваченим ОСОБА_3 , є тяжким злочином.

Обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий за вчинення корисливого злочину, покарання відбув, але має не зняту та не погашену судимість, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце проживання та місце реєстрації, за місцем проживання характеризується позитивно, проживає разом з матір`ю-інвалідом, не працює; неповнолітніх дітей на утриманні не має.

Разом з тим, суд враховує, що потерпілий ОСОБА_5 наполягає на суворому покаранні для ОСОБА_3 , а також не приймає твердження сторони захисту про щире каяття обвинуваченого.

Так, згідно практики Верховного Суду, розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Верховний Суд прийшов до висновку, що щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди (зокрема, справа № 199/6365/19).

Однак з матеріалів кримінального провадження та з поведінки ОСОБА_3 не вбачається дієвого каяття: він намагався втекти з місця ДТП, не співрацював з органами досудового розслідування під час розслідування кримінального провадження; визнання ним своєї вини мають ознаки формальності, оскільки ОСОБА_3 хоча і не відмовився давати показання щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, однак заявив, що через сп`яніння нічого не пам`ятає. Вказане не узгоджується з щирим каяттям.

Також, суд не вбачає підстав для застосування при призначенні покарання ОСОБА_3 ст.69 КК України, як на тому наполягала сторона захисту.

Згідно роз`ясненняп.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст.69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній послатися на ч.1 ст.69 КК. При цьому необхідно враховувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій, тощо.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення корисливого злочину, вчинив новий злочин через місяць після звільнення з виправної колонії, в ході судового розгляду даного кримінального провадження не встановлено жодної пом`якшуючої обставини, однак наявна обтяжуюча обставина вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, підстави для застосування ст.69 КК україни при призначенні покарання відсутні.

Щодо відшкодування завданого збитку як пом`якшуючої обставини при призначенні покарання, то добровільного відшкодування потерпілому ОСОБА_5 завданого збитку або усунення заподіяної шкоди суд не вбачає, оскільки таке відшкодування намагалася здійснити матір обвинуваченого, і мета такого відшкодування не намагання усунути потерпілому шкоду в результаті щирого розкаяння обвинуваченого у вчиненому, а з метою пом`якшення покарання.

Враховуючи вищевикладене,з оглядуна обставинисправи,приймаючи доуваги даніпро особуобвинуваченого,позиції прокурора,потерпілого тазахисника щодоміри покарання,суд вважає,що ОСОБА_3 заслуговує нареальне покаранняв межахсанкції ч.2ст.289КК Україниу виді позбавлення волі.

У зв`язку з цим, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 необхідно залишити до вступу вироку в законну силу.

Кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду на суму 19394,00 грн., відшкодування якої від матері обвинуваченого потерпілий не прийняв.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Відповідно дост.124КПК України процесуальні витрати на проведення судової експертизи, оформленої висновком експерта № СЕ-19/104-24/14798Д від 09.04.2024, в розмірі 3029,12 грн. підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, і призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання з 26.03.2024 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 залишити до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведення судової трасологічної екпертизи № СЕ-19/104-24/14798Д від 09.04.2024 в розмірі 3029,12 грн.

Речові докази:

- автомобіль марки ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_1 , переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 вважати повернутим власнику;

- дактилоскопічна карта потерпілого ОСОБА_5 , нігтьові зрізи з обох рук підозрюваного ОСОБА_3 , змиви з правої та лівої рук ОСОБА_3 , дактилоскопічна карта ОСОБА_3 , поміщені на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області (номер книги обліку речових доказів № 360 від 01.03.2024, порядковий номер 39) знищити;

- залишки змивів з плямами речовини бурого кольору, залишки зразків венозної крові ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_5 , поміщені на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області (номер книги обліку речових доказів № 360 від 01.03.2024, порядковий номер 41) знищити;

- оптичний диск з відеозаписами з боді камер поліцейських залишити в матеріалах судової справи.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам процесу.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1