Рішення № 123784422, 16.12.2024, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2-а/748/34/24

Єдиний унікальний № 745/976/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року місто Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Костюкової Т.В.

за участі секретаря судового засідання Проненко К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та поліцейського сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Сосниця) відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області сержанта Косяненко Олександра Ярославовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Сльозка А.Ф., діючого на підставі ордеру на надання правничої допомоги СВ № 1095756 від 14.10.2024 року, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 3240187 винесену 11 жовтня 2024 року поліцейським сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Сосниця) відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області сержантом Косяненко Олександром Ярославовичем про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн., адміністративне провадження по даній справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дійсно 11.10.2024 року він керував автомобілем Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 у селищі Сосниця Корюківського району Чернігівської області, де був зупинений поліцейським для перевірки документів службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким він вказав, що є військовослужбовцем та поцікавився причиною зупинки, на що поліцейським було зазначено, що він керував транспортним засобом та не використовував ремені безпеки.

Позивач вказує, що є військовослужбовцем та використовує автомобіль для виконання бойових завдань з урахуванням чого фактично транспортний засіб можна класифікувати як транспортний засіб спеціального призначення, а отже в силу положень п. 2.3в ПДР України від не повинен користуватися ременями безпеки, з чого слідує, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3240187 від 11.10.2024 року винесено без жодних доказів його вини, через що просить суд скасувати відповідну постанову, а справу закрити.

Чернігівський районний суд Чернігівської області своєю ухвалою від 22 листопада 2024 року відкрив провадження по справі та призначив справу до судового розгляду на 02 грудня 2024 року.

Ухвалою суду від 02.12.2024 року, за клопотанням відповідача - Головного управління національної поліції в Чернігівській області було визначено додатковий строк для надання відзиву по справі, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 16 грудня 2024 року .

В судове засідання, призначене на 16.12.2024 позивач та його представник не з`явився. Матеріали справи містять заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити ( а.с 43)

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Чернігівській області О.О.Стаценко, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, надав до суду відзив по справі, відповідно до якого в задоволенні позову просить відмовити (а.с 53-56)

Поліцейський сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Сосниця) відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області сержант Косяненко Олександр Ярославович про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву у строки встановлені судом не надав.

Частиною 8 ст. 263 КАС України встановлено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень.

Відповідно до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, з огляду на зміст п.1ст. 247 КУпАП.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом було встановлено, що постановою серії ЕНА № 3240187 від 11.10.2024 року, винесеною поліцейським поліцейського сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Сосниця) відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області сержантом Косяненком Олександром Ярославовичем, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн ( а.с 7-8)

Відповідно до зазначеної постанови. 11.10.2024 року о 9 год 51 хв. у смт. Сосниця по вул. Корнєва, 75 ОСОБА_1 керував автомобілем з непристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 в ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст 121 КУпАП.

Зі змісту постанови вбачається , що транспортний засіб Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 .

Разом з тим, на запит суду Територіальним сервісним центром № 7441 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях надано інформацію відповідно до якої згідно до системи Єдиного державного реєстру транспортних засобів , станом на 27.11.2024 року транспортний засіб Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с 48)

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001року № 1306.

Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Пунктом 2.3 «в» ПДР України встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

В позовній заяві позивач зазначає, що так як він є військовослужбовцем та використовує автомобіль для виконання бойових завдань то його транспортний засіб можна класифікувати як спеціальний, а відповідно на нього не поширюються вимоги п. 2.3 в ПДР України.

Разом з тим суд не погоджується з твердженням позивача виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт» транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо)

Відповідно до ст. 19 вищевказаного Закону транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на: транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення.

При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Крім того, відповідно до ДСТУ 3849:2018 Дорожній транспорт. Кольорографічні схеми, розпізнавальні знаки, написи та спеціальні сигнали оперативних, спеціалізованих та спеціальних транспортних засобів., а саме підпункту 3.3.3. пункту 3 Загальних вимог визначено, перелік органів, які використовують спеціалізовані та спеціальні транспортні засоби, якими є

Державна міграційна служба України;

Державна інспекція сільського господарства України;

територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України;

суб`єкти охоронної діяльності як транспорт реагування;

служба безпеки дорожнього руху;

дорожньо-експлуатаційні та комунальні служби для виконання робіт на дорозі;

оператори поштового зв`язку;

для перевезення великогабаритних та великовагових вантажів;

для перевезення школярів (шкільний автобус);

для навчання керуванню транспортними засобами (учбовий транспортний засіб).

Отже, спеціальний транспортний засіб, про який йде мова у п. 2.3 в ПДР України має відповідати певним критеріям, а саме має містити відмітку у реєстраційних документах про його призначення як спеціального, а також використовуватися одним із суб`єктів, що визначені підпунктом 3.3.3. пункту 3 Загальних вимог ДСТУ 3849:2018 Дорожній транспорт. Кольорографічні схеми, розпізнавальні знаки, написи та спеціальні сигнали оперативних, спеціалізованих та спеціальних транспортних засобів.

Позивач до позову не додав доказів, того, що він є військовослужбовцем, так як і не долучив доказів того, що автомобіль яким він користувався належить до транспортного засобу спеціального призначення.

Під час дослідження відеозапису фіксування адміністративного правопорушення відносно позивача ( а.с. 66), наданого на виконання ухвали суду від 22.11.2024 року, судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно був не пристебнутий ременем безпеки, під час винесення оскаржуваної постанови будь яких зауважень ОСОБА_1 посадовій особі, яка виносила постанову про притягнення його до відповідальності не висловлював, в тому числі й тих про які зазначає в позові, а саме щодо віднесення транспортного засобу, яким він керував до транспортних засобів спеціального призначення. Факт керування транспортним засобом з непристебнутим ременем безпеки як вбачається з позову ОСОБА_1 не заперечує.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 2.3 (в) Правил дорожнього руху визначає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, полягає у порушенні правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Позивач в позові визнає, що 11.10.2024 року керував транспортним засобом і не використовував ременя безпеки, а враховуючи те, що в судовому засіданні належність транспортного засобу до транспортний засіб спеціального призначення, не було встановлено, суд приходить до висновку, що під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3240187 від 11.10.2024 року поліцейський сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Сосниця) відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області сержант Косяненко Олександр Ярославович діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а сама постанова відповідає вимогам ст. 251, 278, 279, 280, 283 КУпАП, є правомірною та відсутні підстави для її скасування.

Так, ч. 3ст. 286 КАС України визначає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1ст.245КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та поліцейського сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Сосниця) відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області сержанта Косяненко Олександра Ярославовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а відтак рішення суб`єкта владних повноважень слід залишити без змін.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 605,60 грн. Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у позові, судові витрати у виді судового збору слід залишити за позивачем .

Керуючись ст.ст.2,6-10,72,77,90,241-246,255,286,292,295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та поліцейського сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Сосниця) відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області сержанта Косяненко Олександра Ярославовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Костюкова