Рішення № 123778883, 16.12.2024, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2024 Справа № 914/2453/24

місто Львів

За позовом: Львівського обласного центру зайнятості в особі Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості, м. Львів

до відповідача: Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького», м. Львів

про стягнення 19 653,33 грн

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

2. Львівський обласний центр зайнятості в особі Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» про стягнення 19 653,33 грн повернення допомоги з безробіття ОСОБА_1 .

3. Ухвалою суду від 11.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

4. 30.10.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№26316/24).

5. 11.11.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№27120/24) та заява до якої в додаток до відзиву долучено документи на підтвердження права підпису (вх.№27125/24).

6. Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

7. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

8. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9. Аргументи позивача

10. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявне зобов`язання щодо відшкодування Львівському обласному центру зайнятості виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , у сумі 19 653,33 грн у зв`язку із поновленням його на роботі за рішенням суду відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» .

11. Аргументи відповідача

12. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що уже поніс матеріальну відповідальність у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі, а задоволення позовних вимог в частині стягнення нарахованої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 10.06.2023 по 21.08.2023, яка за розрахунками складає суму 15 705,39 грн, на думку відповідача, призведе до притягнення роботодавця ДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького» до подвійної відповідальності. З огляду на зазначене грошові кошти в розмірі 15 705,39 грн., сплачені позивачем ОСОБА_1 як допомога по безробіттю, мають бути стягнуті з отримувача коштів.

13. З огляду на зазначене вище, відповідач вважає позовні вимоги Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості про стягнення з відповідача 19 653,33 грн, необґрунтованими, безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають в повному обсязі.

14. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

15. 07.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості з заявами про надання (поновлення) статусу безробітнього та заявою про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю.

16. Позивач долучив Витяг із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 .

17. Зокрема з Витягу встановлено, що Наказом від 07.06.2023 №НТ230607 надано статус безробітнього з 07.06.2023.

18. Наказом від 08.06.2023 №НТ230608 призначено допомогу по безробіттю: застрахованим особам залежно від страховою стажу відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 22 частини 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»; від 18 до 24 років - 70% середньої з/п (доходу) залежно від тривалості безробіття до визначеного розміру; від 18 до 24 років 80% середньої з/п (доходу) залежно від тривалості безробіття до визначеного розміру (страховий стаж якої становить не менше 15 років і яка протягом 15 років, що передували місяцю надання статусу зареєстрованого безробітного, не отримувана допомогу по безробіттю) 100% - 150 к. д. , 50% - 150 к. д. - з 08.06.2023 по 02.04.2024.

19. Наказом від 12.09.2023 № НТ230912 відкладено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні з ПОУ або закінченні строку повноважень за виборною посадою що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку з 08.06.2023 по 09.06.2023.

20. Наказом від 12.09.2023 №НТ230912 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 22 ЗУпЗДССВБ: з 10 06.2023.

21. Наказом від 12.09.2023 №НТ230912 припинено виплату допомоги по безробіттю: у зв`язку з тим, що на дату набуття чинності Закону 2622 строк виплати допомоги по безробіттю не перевищував 90 днів з 08.09.2023.

22. Наказом від 12.09.2023 №НТ230912 припинено реєстрацію безробітних у зв`язку з поданням зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації відповідно до абзацу 16 п.п. 1 п. 30 Порядку з 11.09.2023.

23. Наказом від 21.12.2023 N947231221 затверджено повернути кошти у встановленому порядку відповідно до ч. 3 ст. 36 ЗУпЗДССВБ. Повернути кошти за рахунок роботодавця у встановленому порядку відповідно до абз. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 10.06.2023 р.

24. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 21.08.2023 року у справі № 462/4271/23 позовну заяву до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаду, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково.

25. Скасовано наказ №455-о від 03 травня 2023 року генерального директора Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького Романовської Т.В. Про звільнення водія автотранспортних засобів (спецмашин) 1-го класу групи водіїв автотранспортних засобів служби наземного обслуговування, 10 травня 2023 року з посади у зв`язку із скороченням штату працівників, згідно п.1 ст. 40 КЗпП України. Поновлено на посаду водія автотранспортних засобів (спецмашин) 1-го класу групи водіїв автотранспортних засобів служби наземного обслуговування Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького.

26. Наказом №543-0 від 22.08.2023 року ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаду водія автотранспортних засобів (спецмашин) 1-го класу групи водіїв автотранспортних засобів служби наземного обслуговування Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького».

27. Консультантом відділу взаємодії з роботодавцями Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості проведено звірку (перевірку) згідно даних ЄДРС та ДРЗДСС у період перебування на обліку у Львівській філії ЛОЦЗ. ОСОБА_1 був працевлаштований на ДП «Міжнародний Аеропорт «Львів». За результатами чого складено Акт «177 від 14.12.2023 року.

28. В графі висновки вказано «враховуючи вимоги Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21.08.2023р.у справі №462/4271/23 та відповідно до наказу №543-о від 22.08.2023р. ОСОБА_1 поновлено на роботі ДП «Міжнародний аеропорт «Львів».

29. 21.12.2023 позивач звертався до відповідача з Повідомленням №1350.08-2930/23 щодо відшкодування коштів в сумі 19 653,33 грн.

30. У відповідь на означене Повідомлення відповідач Листом №40/01.01-16 від 10.01.2024 року зазначив, що сума допомоги по безробіттю, яка була виплачена ОСОБА_1 в період з 22.08.2023 по 07.09.2023, незаконно віднесена до суми, яка підлягає відшкодуванню ДГІ «МА «Львів» ім. Данила Галицького» згідно ч.4. ст.35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а повідомлення щодо відшкодування коштів від 21.12.2023 №1350.08.2930/23 до моменту розгляду Львівським апеляційним судом апеляційної скарги ДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького» у справі №462/4271/23 є передчасним.

31. Постановою Львівського апеляційного суду від 21.05.2024 року Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 серпня 2023 року залишено без змін.

32. Листом №10-3248/24 від 24.09.2024 позивач звертався до ПАТ «Державний ощадний банк України», яким просив підтвердити зарахування коштів - допомоги по безробіттю ОСОБА_1 .

33. У відповідь на вказаний Лист зазначено, що в АТ «Ощадбанк» відсутні правові підстави для надання запитуваної інформації (Лист від 01.10.2024 р).

34. ОЦІНКА СУДУ

35. Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

36. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України від «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

37. Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

38. Пунктом 8 статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

39. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

40. Відповідно до підпункту 1 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 № 792, Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.

41. Пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що виплата допомоги по безробіттю також припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

42. Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

43. Приписами ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що з роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

44. Отже, положеннями статей 34, 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

45. Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

46. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

47. Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до Львівської філії Львівського обласного центру зайнятості з заявами про надання (поновлення) статусу безробітнього та заявою про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю.

48. У той же час, рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 21.08.2023 року у справі № 462/4271/23, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 21.05.2024 року, поновлено на посаду водія автотранспортних засобів (спецмашин) 1-го класу групи водіїв автотранспортних засобів служби наземного обслуговування Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького.

49. Таким чином, незаконність звільнення з посади ОСОБА_1 відповідачем, встановлена судовим рішенням, яким, зокрема, і поновлено на посаді.

50. Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

51. Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

52. Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

53. Судом встановлено, що за період перебування на обліку у центрі зайнятості позивачем виплачувалася ОСОБА_1 допомога по безробіттю.

54. Зокрема з долученого до справи Додатку №4 до персональної картки ОСОБА_1 «Нарахування допомоги по безробіттю та платежі» встановлено, що нарахована та виплачена сума коштів (з перерахунком) з 11.06.2023 по 07.09.2023 становить 19 653,33 грн.

55. Суд зазначає, що відповідач по відношенню до ОСОБА_1 , є роботодавцем у розумінні частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а тому саме на відповідача покладено обов`язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

56. Суд звертає увагу відповідача, що вказане не є покладенням на відповідача подвійної компенсації, а є встановленим законом обов`язком компенсації здійсненої безробітному виплати, оскільки у центу зайнятості фактично не було підстав для такої виплати.

57. Крім того, відповідачем не надано суду доказів повідомлення позивача про поновлення такого на посаді до моменту звернення позивача до відповідача з метою уточнення даних про початок трудових відносин відповідача та ОСОБА_1 .

58. Частина 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не передбачає жодних підстав чи можливостей зменшити суму виплаченого забезпечення безробітному та вартості наданих йому соціальних послуг, які підлягають відшкодуванню роботодавцем у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, в тому числі, і на суму коштів, стягнутих в якості оплати за час вимушеного прогулу. Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду у справах № 914/1875/17 від 09.07.2018 та № 914/2087/17 від 12.06.2018.

59. Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем, у порушення вимог ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», спірну суму виплаченого забезпечення безробітному не відшкодовано позивачу, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 19 653,33 грн.

60. Також, суд зазначає, що згідно положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» достатньою умовою для відшкодування роботодавцем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному є сам факт поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

61. Так само, наявність обов`язку у відповідача з виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не звільняє відповідача від встановленого Законом обов`язку компенсувати виплачену позивачем суму допомоги по безробіттю, оскільки у даному випадку діє норма ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка покладає такий обов`язок на відповідача.

62. Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

63. У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

64. Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

65. Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

66. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України). Стандарт доказування «вірогідності доказів», який на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20.

67. У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

68. Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.

69. СУДОВІ ВИТРАТИ

70. Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір в розмірі 2422,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 180, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» (79000, м. Львів, територія аеропорт цивільної авіації; ідентифікаційний код 33073442) на користь Львівського обласного центру зайнятості (79033, Львівська обл., місто Львів, вул. Бортнянського Д., будинок 11а; ідентифікаційний код 03491180; на рахунок UA558201720355479001007099612, одержувач: Львівський обласний центр зайнятості, банк: Держказначейська служба України, код ЄДРПОУ 03491180, МФО 820172, КЕКВ 2710 - повернення допомоги з безробіття Вихопня І.В. від ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Д. Галицького») кошти в сумі 19 653,33 грн та 2422,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано суддею 16.12.2024.

Суддя Щигельська О.І.