Рішення № 123766851, 12.12.2024, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/2514/24

Провадження № 2/536/1277/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретаря судового засідання Веремєєвої О.Р.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Споживчий центр», 30 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись, що 30.12.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір № 29.12.2023-100003626, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 11 990 грн строком на 140 днів та зі сплатою процентів та комісії, строк якого 31.04.2024 було продовжено шляхом укладення додаткового договору до 05.06.2024. Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань виникла заборгованість у розмірі 20 478 грн 58 коп, що складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 10 395 грн 22 коп, по процентам в сумі 10 083 грн 36 коп, що і просили стягнути з відповідача та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.

Ухвалою судді від 04 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Суд, дослідивши надані матеріали справи і оцінюючи все в сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтями 526, 1054 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 549, 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги», встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Установлено, що 30.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 29.12.2023-100003626, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною цього Договору, відповідно до якої позивач зобов`язувався надати відповідачу кредитні кошти в сумі 12 000 грн строком на 140 днів з кінцевим терміном повернення кредиту 17.05.2024 зі сплатою процентів та комісії згідно графіку платежів.

Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 30.12.2023 та паспортом споживчого кредиту, які містять електронний підпис відповідача.

Позивач ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання перед відповідачем виконав, надавши йому грошові кошти в сумі 12 000 грн, що підтверджується квитанцією № 2409724522 від 30.12.2023.

Крім цього, 31.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору, згідно якого за зверненням ОСОБА_1 строк кредитного договору від 30.12.2023 продовжено на 159 днів з кінцевою датою повернення 05.06.2024.

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує, кредит, проценти, не сплачує, внаслідок чого станом на 24.09.2024 в нього виникла заборгованість перед товариством в сумі 20 478 грн 58 коп, що складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 10 395 грн 22 коп та процентів в сумі 10 083 грн 36 коп, що підтверджується наданим позивачем розрахунком, який судом перевірений та визнаний правильним, узгоджується з умовами кредиту та не спростований відповідачем.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Споживчий центр» не повернуті, суд позов задовольняє.

Так як позов задоволено, то в відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп, що підтверджено документально.

Керуючись статями 13, 81, ч. 2 ст.141, 259, 263-265,279 ЦПК України, на підставі статей 525, 526 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 31.01.2024-010000384 від 31.01.2024 в сумі 20 478 (двадцять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 58 коп та судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

СуддяС. М. Клименко