Рішення № 123707410, 06.11.2024, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/2099/24

Провадження № 2-о/536/80/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Баранської Ж.О., за участю секретаря судового засідання Бегми С.А., заявника ОСОБА_1 , представника заявника адвоката Гольдінова Ю.Л., представника заінтересованої особи Кременчуцького відділу Управління державної міграційної служби України в Полтавській області за довіреністю Свиріпи Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ? Кременчуцький відділ Управління державної міграційної служби України в Полтавській області, про встановлення факту, постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року з метою подання заяви про оформлення паспорту громадянки України вперше.

Заявник зазначила, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 на Україні в селі Гориславці Кременчуцького району Полтавської області. З моменту народження і до цього часу вона постійно перебуває в Україні, ніколи за її межі не виїздила. З 2009 року ОСОБА_1 проживає постійно без реєстрації в АДРЕСА_1 , у хаті своєї дочки. Заявниця вперше отримала паспорт громадянки СРСР, який видавався їй органами внутрішніх справ при досягненні нею 16-ти років. Двічі перебувала в шлюбі, обоє її колишні чоловіки померли. Під час перебування в шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Кременчуці у неї народилася дочка ОСОБА_3 . В подальшому, при зміні прізвища з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , вона отримала паспорт СРСР НОМЕР_1 в Кременчуцькому РВВС УВС Полтавської області, 09.12.1980 року. В подальшому, паспорт громадянки СРСР НОМЕР_1 заявницею був втрачений, за отриманням паспорту замість втраченого вона не зверталася, до цього часу, проживає без паспорту. Паспорт ОСОБА_1 НОМЕР_1 в березні 1999 року Кобеляцьким РВВС було знищено, як знайдений. Зазначає, що мати заявниці ОСОБА_6 , яка померла в 2009 році, проживала в АДРЕСА_2 у власному будинку, де вона виросла. З 1982 року ОСОБА_1 разом з дочкою ОСОБА_3 проживала у матері, працювала на свинофермі. Дочка на той час навчалася в місті Полтаві в технікумі. В березні 1989 року заявниця переїхала жити в село Бутенки Кобеляцького району Полтавської області, де тимчасово працювала в колгоспі ім. Котовського, дояркою. В червні 1991 року вона повернулася додому в село Соколянку Кременчуцького району Полтавської області (нині село Олефірівка Гориславського старостату Піщанської сільської ради Кременчуцького району), де проживала без прописки разом з матір`ю ОСОБА_6 , в материній хаті, до листопада 1992 року. Заявниця працювала в той час у фермера Ахтулова в селі Гориславці (Соколянці) різноробочою на свинофермі. Наприкінці листопада 1992 року, вона вдруге поїхала жити в Кобеляцький район, в село Білики, потім в село Котовське (нині село Вітрова Балка). Повернулася жити додому в село гори славці Кременчуцького району, в 2009 році, в рік, коли померла її мати, і з тих пір постійно проживає в селі Коржівці Гориславського старостату Піщанської сільської ради Кременчуцького району в хаті своєї дочки по АДРЕСА_1 , разом з онуком ОСОБА_7 . Дочка ОСОБА_8 проживає та працює в даний час в місті Кременчуці.

На момент проголошення Незалежності України Верховною Радою 24 серпня 1991 року, заявниця постійно проживала без прописки (реєстрації) в селі Соколянці (Олефірівці) Кременчуцького району Полтавської області.

В травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцького відділу Управління державної міграційної служби України в Полтавській області з заявою щодо отримання паспорту громадянки України. Листом № 5328-1238/5328-24 від 24.05.2024 року їй було відмовлено в видачі паспорта громадянки України, оскільки відсутні належні документи щодо підтвердження факту її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та рекомендовано звернутися до суду з метою його встановлення.

Зазначає, що в зв`язку з відсутністю паспорта заявниця не має можливості отримати ідентифікаційний код (реєстраційний номер облікової картки платника податків), не може належним чином зареєструвати своє місце проживання, оформити свій пай, оформити пенсію.

За наведеного заявник просить суд встановити факт постійного проживання заявниці на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Ухвалою суду від 14 серпня 2024 року було відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати в порядку окремого провадження; в судове засідання викликати заявника та заінтересованих осіб.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Гольдінов Ю.Л. заяву підтримали та з зазначених в ній підстав просили задовольнити.

Представник заінтересованої особи Кременчуцького відділу Управління державної міграційної служби України в Полтавській області за довіреністю Свиріпи Н.М. в судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечувала, підтвердила, що заявниці було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року.

Суд, заслухавши пояснення заявника та її представника, уповноваженого представника заінтересованої особи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку, вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, ОСОБА_1 відповідно до листа від 24.05.2024 року № 5328-1238/5328-24 Кременчуцького відділуУправління державноїміграційної службиУкраїни вПолтавській областівідмовлено воформленні тавидачі паспортагромадянина Україниу зв`язкуз втратоюпаспорта громадяниназразка СРСРта відсутностівідомостей проїї постійнепроживання натериторії Українистаном на24серпня 1991року або за станом на 13 листопада 1991 року.

Судом встановлено, що відповідно до довідки Виконавчого комітету Піщанської сільської ради від 21 червня 2024 року № 10-11-3/118 громадянка ОСОБА_1 , 1956 року народження, дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Як слідує з погосподарської книги № 14 Бутенківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за 1991-1995 роки по с. Касяни, на сторінці 2 міститься запис щодо ОСОБА_1 . Також, відповідно до Домової книги тимчасово проживаючих за 1989-1993 року Бутенківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області міститься запис про проживання ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що відповідно до архівної довідки Трудового архіву Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 03.07.2024 року № П-01-09/230 у відомостях нарахування заробітної плати колгоспникам колгоспу ім. Котовського Кобеляцького району Полтавської області значиться ОСОБА_1 за 1991 рік, 1992-1993 року, 1994-1995 року, 1996-1997 роки.

Відповідно до витягу з домової книги № 53, 59,2 по Піщанській ТГ виданого Виконавчим комітетом Піщанської сільської ради від 26.04.2024 року № 10-11/379 ОСОБА_1 міститься запис про ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що 09.12.1980 року ОСОБА_1 було видано паспорт НОМЕР_2 Кременчуцьким РВВС УВС Полтавської області, що підтверджується копією заяви по видачу паспорта.

Як було встановлено судом, в березні 1999 року паспорт СРСР ОСОБА_1 № НОМЕР_3 було знищено Кобеляцьким РВВС, що підтверджується відміткою на заяві про видачу паспорта форми 1.

Окрім того, 20.09.2024 року до суду надано письмові пояснення начальника Кременчуцького відділу УДМС України в Полтавській області, з яких вбачається, що 27 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцького відділу УДМС України в Полтавській області з приводу оформлення паспорту громадянина України нового зразка ID-картки замість паспорту громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року. Уповноваженою особою Кременчуцького відділу УДМС України в Полтавській області було здійснено відповідні перевірки щодо належності до громадянства України ОСОБА_1 . За отриманими відповідями не встановлено належність до громадянства ОСОБА_1 . Тож, ОСОБА_9 було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року або станом на 13.11.1991 року.

За наведеного, для повного та всебічного розгляду справи, судом було заслухано трьох свідків, а саме, ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що ОСОБА_1 є її матір`ю, з якою вони разом проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Вказала, що мати постійно проживає на території України від її народження.

Свідок ОСОБА_10 суду повідомила, що знає ОСОБА_1 з 1963 року, вона проживала в с. Олефірівка, Кременчуцького району, Полтавської області. Пояснила, що вона працювала з матір`ю заявниці. Вказала, що ОСОБА_1 проживала з матір`ю на території України.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що знає ОСОБА_1 з дитячих років, а саме, з семи років. Знає, що вона проживала в ОСОБА_12 , знає, що станом на серпень 1991 року вона там проживала, територію України не покидала.

Розглядаючи заявлені вимоги суд виходив із наступного.

У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у ч. 1 статті 8, статті 21, ч. 1 статті 24 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №363/214/17-ц перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. При цьому не виключається встановлення факту постійного проживання на території України.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України "Про громадянство України" є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 статті 3 цього Закону.

Згідно з п. 1, п. 2 ч. 1 статті 3 Закону України "Про громадянство України" громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Особи, зазначені у п. 1 ч. 1 цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року.

Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року).

Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 293 ЦПК України та ст. 3 Закону України "Про громадянство України" і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Для встановлення факту набуття громадянства України предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи Української РСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв`язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.

Відповідно до п. п. "а" п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента від 27 березня 2001 року № 215/2001, (далі - Порядок), встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Одним із документів для встановлення належності до громадянства України відповідно до п. 1 ч. 1 статті 3 Закону "Про громадянство України", що подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, є судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року (підпункт "в" пункту 8 Порядку, в редакції, чинній на час звернення заявника до суду). Отже, у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Пунктом 44 Порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Таким чином, відповідно до положень Закону України "Про громадянство України" і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

За наведеного, слід дійти висновку, що належність до громадянства України встановлюється на підставі ст. 3 Закону України "Про громадянство України" і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час та такий факт підлягає встановленню на підставі судового рішення.

Подібні правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 522/20494/18 (провадження № 61-6498св20), від 05 квітня 2021 року у справі № 523/14707/19 (провадження № 61-16116св20).

Таким чином, встановлення факту проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Тож, враховуючи усе викладене вище, суд вважає, що заявницею були надані суду належні та допустимі докази її постійного та безперервного проживання на території України до та на момент проголошення незалежності України, зокрема з 22.09.1956 року (від моменту народження) та до теперішнього часу, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви у повному обсязі, шляхом встановлення юридичного факту постійного проживання заявника ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року, оскільки даний факт є доведеним наявними в матеріалах справи доказами та свідченнями свідків, дата 24 серпня 1991 року пов`язана із датою проголошення незалежності України та надає право особам, що проживали на цей період на території України, право отримання громадянства України, тому встановлення юридичного факту постійного проживання заявниці на території України станом на 24 серпня 1991 року необхідно їй для звернення до Кременчуцького відділу Управління державної міграційної служби України в Полтавській області із заявою про видачу паспорта громадянина України нового зразка ( ID-картки).

Керуючись ст. 258, 259, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ? Кременчуцький відділ Управління державної міграційної служби України в Полтавській області, про встановлення факту, постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки села Гориславці Кременчуцького району Полтавської області, жительки села Коржівка Кременчуцького району Полтавської області, на території України станом на 24 серпня 1991 року.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення.

Інформація про учасників справи:

Заявник ? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа ? Кременчуцький відділУправління державноїміграційної службиУкраїни вПолтавській області (код ЄДРПОУ 37829297), місцезнаходження: 39627, м. Кременчук, вул. Ігоря Сердюка, буд. 31/16.

Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2024 року.

СуддяЖ. О. Баранська