Рішення № 123692504, 11.12.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 грудня 2024 року справа № 520/28933/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григоров Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул. Шевченка, буд. 315-а,м. Харків,61033, код ЄДРПОУ40108646) визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила :

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції №100 від 19.09.2024р. про застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

В обгрунтування заявленого позову зазначила, що вважає оскаржуваний наказ незаконним та необгрунтованим.

Ухвалою суду від 24.10.2024р. відкрито спрощене провадження у справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити.

При цьому посилався на те, що на позивачку було правомірно накладено дисциплінарне стягнення в зв`язку з порушенням нею вимог чинного законодавства при виконання посадових обов`язків.

Позивачка ОСОБА_1 надала до суду відповідь на відзив на позовну заяву, а також додаткові пояснення з приводу позовних вимог, згідно яких наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач так само подав до суду додаткові пояснення у справі, згідно яких надав оцінку доводам, які містилися в додаткових поясненнях у справі, наданих позивачкою.

Дослідивши матеріали справи, в тому числі відеозапис, наявний на компакт-диску б/н, наданий до суду у складі відзиву Управлінням патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції, вивчивши доводи позовної заяви та заперечень проти неї, суд встановив наступне.

Позивачка проходить службу на посаді поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП.

16.08.2024р. до УПП в Харківській області ДПП від Харківської обласної прокуратури надійшла Вказівка про усунення порушень вимог законодавства під час застосування заходів впливу за адміністративні правопорушення, за змістом якої поліцейська взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 старший сержант поліції ОСОБА_1 допустила порушення вимог Конституцій України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції із оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС від 06.11.2015р. № 1376, під час затримання правопорушника та застосування до нього відповідного заходу впливу.

Наказом начальника УПП в Харківській області ДПП від 26.08.2024р. № 433 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» відповідно до положень статей 14, 15, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України було призначено службове розслідування з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, що призвели до можливого порушення службової дисципліни позивачем з боку позивачки ОСОБА_1 .

За результатом проведеного службового розслідування було встановлено, що позивачка ОСОБА_1 під час затримання громадянина ОСОБА_2 допустила порушення вимог чинного законодавства, а саме:

- не повідомила родичів ОСОБА_2 про його місце перебування під час адміністративного затримання, про що також немає відповідного запису у протоколі про адміністративне затримання серії АА №122707, що є порушенням вимог частини другої статті 261 КУпАП;

-про адміністративне затримання ОСОБА_2 центр з надання безоплатної правничої допомоги повідомила несвоєчасно, а саме через 40 хвилин після його фактичного затримання;

-до ОСОБА_2 застосувала фізичну силу у вигляді хапання за руку, заздалегідь не попередивши особу про намір застосування фізичної сили, що є порушенням вимоги частини першої статті 43 Закону України «Про Національну поліцію»;

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №070003, складеному відносно ОСОБА_2 позивачка ОСОБА_1 вказала не вірне місце його вчинення (фактично вчинено за адресою: АДРЕСА_2 ), натомість в протоколі вказано: АДРЕСА_3 , тобто місце знаходження приміщення Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області.

Висновок службового розслідування затверджено тво. Начальника УПП в Харківській області ДПП 06.09.2024р.

На підставі розгляду Висновку службового розслідування, вбачаючи вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 43, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини другої статті 261 КУпАП, абзацу першого пункту 2 Порядку № 1363, абзацу сьомого пункту 9 розділу II Інструкції № 1376.1, пунктів 2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, підпунктів 1, 10 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції поліцейського, на підставі пункту 3 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП начальником Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, про що ухвалено оскаржуваний у цій справі наказ №100 від 19.09.2024р.

Ухвалюючи оскаржуваний наказ, керівник УПП в Харківській області ДПП виходив з обгрунтованості висновків проведеного службового розслідування, якими було встановлено, що відповідно до розстановки сил та засобів роти № 1 батальйону № З УПП в Харківській області ДПП з 19.00 28.05.2024р. до 07.00 29.05.2024р. у складі екіпажу патрульної поліції № 1104 несли службу: старший сержант поліції ОСОБА_1 , поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону № З УПП в Харківській області ДПП; старший сержант поліції ОСОБА_3 , поліцейський взводу № І роти № 1 батальйону № З УПП в Харківській області ДПП та капрал поліції ОСОБА_4 , поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону № З УПП в Харківській області ДПП.

Також було встановлено та не заперечується сторонами у цій справі, що 28.05.2024р. о 20.07 за телефонним номером екстреної служби «102» надійшло повідомлення ОСОБА_5 «Конфлікт» зі змістом про те, що за адресою: АДРЕСА_4 , до заявника, який є військовослужбовцем, підійшов невідомий чоловік у стані алкогольного сп`яніння, знімає його за допомогою мобільного телефону та чинить конфлікт. Вказане повідомлення зареєстровано в ІПНП Харківського районного управління поліції (далі - ХРУП) №3 Головного управління Національної поліції (далі ГУНП) в Харківській області від 28.05.2024р. під № 12675 та направлено для реагування наряду № 1104.

За результатом відпрацювання вказаного повідомлення о 22:10 28.05.2024р. капралом поліції ОСОБА_6 подано електронний рапорт, в якому зазначено, що прибувши на місце події було виявлено заявника, який вказав на ОСОБА_2 . Останній нецензурно висловлювався та чіплявся до заявника. ОСОБА_7 було затримано та складено відносно нього старшим сержантом поліції ОСОБА_1 адміністративний матеріал за статтею 173 КУпАП, який направлено для розгляду до Дзержинського районного суду міста Харкова.

Крім того, було встановлено, що 28.05.2024р. капралом поліції ОСОБА_6 відносно ОСОБА_2 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 144782 за частиною першою статті 178 КУпАП із накладенням стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 (вісімдесят п`ять) гривень, який ОСОБА_8 не сплачено.

В ході проведення службового розслідування досліджено копії наступних адміністративних матеріалів: рапорт капрала поліції ОСОБА_9 , пояснення ОСОБА_10 , протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 070003, протокол про адміністративне затримання серії АА № 122707.

Дослідженням змісту письмового рапорту капрала поліції ОСОБА_9 встановлено, що 28.05.2024р. нарядом поліції № 1104 отримано повідомлення «Конфлікт». Надалі за адресою: місто Харків, вулиця Зв`язку біля будинку № 36 виявлено заявника, військовослужбовця та невідомого чоловіка, яким виявився ОСОБА_11 . Останній знаходився у стані сп`яніння, висловлювався нецензурною лайкою у бік заявника, поводився нестримано. Також капрал поліції ОСОБА_12 зазначив, що оскільки ОСОБА_2 не припиняв правопорушення та на зауваження поліцейських не реагував, останнього доставлено до ХРУП № ГУ НП в Харківській області, а також відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 070003 та протокол про адміністративне затримання серії АА № 122707.

Дослідженням змісту пояснення ОСОБА_10 було встановлено, що приблизно о 19.50 28.05.2024 останній перебував на вулиці за адресою: АДРЕСА_2 разом зі своїм знайомим. В цей час, до останніх підійшов невідомий чоловік та почав висловлюватись нецензурною лайкою. На зауваження припинити правопорушення, невідомий чоловік почав погрожувати фізичною розправою. Після чого, ОСОБА_13 було прийнято рішення викликати на місце події наряд патрульної поліції.

Дослідженням копії протоколу про адміністративне затримання серії АА № 122707 за статтею 173 КУпАП складеного відносно ОСОБА_2 встановлені наступні відомості:

-у графі: «Роз`яснено його (її) права та обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. а також про право та можливість отримання безоплатної вторинної допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу»» зазначено: дату - 28.05.2024р.; підпис затриманої особи - стоїть власний підпис ОСОБА_7 ; прізвище та ініціали затриманої особи - вказано ОСОБА_14 ;

- у графі: «Про місце перебування затриманого (ї) згідно з частиною другою статті 261 КУпАП повідомлено» - 21.11 28.05.2024, орган вторинної безоплатної правової допомоги;

-у графі: «Проведено особистий огляд та огляд речей, передбачений статтею 264 КУпАП, що були у затриманого» - огляд речей та особистий огляд не проводився;

-у графі: «Заяви та зауваження, зроблені при затриманні та огляді» - не надходили;

- у графі: «Підпис затриманої особи» - вбачається власний підпис ОСОБА_7 ;

- у графі: «Звільнений(а)» - ОСОБА_2 звільнено 28.05.2024 о 21.55;

-у графі: «Підстава для звільнення» - припинення правопорушення та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

-у графі: «Скарг, зауважень до дій посадових осіб органів поліції маю/не маю», - не

має;

-у графі: «Підпис звільненої особи» - вбачається власний підпис ОСОБА_15 .

Дослідженням копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 070003, складений відносно ОСОБА_2 старшим сержантом поліції ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП встановлено, що у графі: «Склад адміністративного правопорушення» наявний запис: « ОСОБА_14 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , перебуваючи у п`яному вигляді висловлювався нецензурною лайкою, образливо чіплявся до громадян, чим порушував громадський спокій та суспільну мораль».

Згідно роздавальних відомостей відеореєстраторів та рацій від 28.05.2024р. № 298 та № 298/1 встановлено, що перед початком несення служби портативні відеореєстратори отримали: старший сержант поліції ОСОБА_16 - № 475046, старший сержант поліції ОСОБА_17 - № 472235. капрал поліції ОСОБА_12 - № 446544 , що засвідчили власними підписами у відповідних відомостях.

Згідно Висновку службового розслідування в даній справі, затвердженого тво. Начальника УПП в Харківській області ДПП 06.09.2024р. зазначено, що при проведенні службового розслідування було переглянуто відеозаписи з портативного відеореєстратора № 472235, який отримала старший сержант поліції ОСОБА_1 та встановлено, що о 20:21 наряд № 1104 прибув на місце події, де виявили заявника, військовослужбовця, а також невідомого чоловіка у стані сп`яніння. Останнім виявився ОСОБА_2 . Надалі, капрал поліції Граненко Р., старший сержант поліції ОСОБА_17 та старший сержант ОСОБА_16 підійшли до останнього та запитали, що трапилось та чи знімав він військовослужбовця на мобільний телефон. Після чого ОСОБА_2 підтвердив, що дійсно здійснював зйомку на власний мобільний телефон. Надалі, старший сержант поліції ОСОБА_16 та капрал поліції ОСОБА_12 повідомили останньому про необхідність видалити відеозаписи зі свого телефону, на що ОСОБА_2 погодився.

Крім того, під час з`ясування обставин події та під час спілкування наряду № 1104 з ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_2 постійно висловлювався у бік військовослужбовця нецензурною лайкою. О 20:24 ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 про необхідність надати для перевірки документи та попередила останнього про адміністративну відповідальність, якщо він не припинить вчиняти правопорушення.

О 20:26 ОСОБА_2 надав для перевірки відповідні документи та почав поводити себе нестримано, образливо чіплятись до військовослужбовця, висловлюючись у бік останнього нецензурною лайкою.

О 20:27 ОСОБА_1 каже у бік ОСОБА_7 : «Або Ви зараз заспокоїтесь, або Вас зараз буде затримано для припинення правопорушення. Останній раз попереджаю». Після чого, на зауваження наряду № 1104 щодо припинення правопорушення ОСОБА_2 не реагував та продовжував висловлюватись нецензурною лайкою та агресивно себе поводити.

О 20:30 ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 , що відносно нього буде складено адміністративні матеріали за статтею 178 КУпАП та за статтею 173 КУпАП, а також вкотре повідомила: «У випадку, якщо Ви не припините правопорушення. Вас буде доставлено до відділу поліції». Надалі ОСОБА_1 відійшла у бік та почала складати адміністративні матеріали відносно ОСОБА_2 .

О 20:34 ОСОБА_1 підійшла до ОСОБА_2 та каже: « ОСОБА_18 , сідайте до службового автомобіля та їдемо до відділу поліції».

Після чого, ОСОБА_2 та наряд № 1104 сіли у салон службового транспортного засобу.

О 20:35 ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 та повідомила останньому: «Вас затримано. Мною, поліцейським взводу два, роти три. Вас затримано у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення. Для його припинення Вас буде доставлено до Шевченківського відділу поліції».

О 20:38 наряд № 1104 прибув за адресою розташування ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, після чого наряд № НОМЕР_2 разом із ОСОБА_2 вийшли із салону службового транспортного засобу та перебували на вулиці перед будівлею вищевказаної установи.

О 20:39 вбачається, як старший сержант поліції ОСОБА_1 продовжила складати адміністративні матеріали відносно ОСОБА_2 . В цей час чутно, як ОСОБА_2 каже про те, що відмовляється видалити відео, зняте ним на мобільний телефон і висловлює у бік працівників поліції: «Я удалять ничего не буду. Давайте я с вами драться буду». Після чого, ОСОБА_1 підійшла ближче до ОСОБА_2 та запитала у останнього: «Ви що, погрожуєте нам фізичною розправою?», а також повідомила: «Видаляйте, я Вам ще раз кажу».

Після чого, як зазначено у Висновку службового розслідування, старший сержант поліції ОСОБА_1 різко схопила ОСОБА_2 за руку. Після чого, мобільний телефон останнього впав на землю. Надалі, старший сержант поліції ОСОБА_1 каже у бік ОСОБА_2 : «Вас попередили про те, що треба видалити. ІЦо це заборонено. За це передбачена кримінальна відповідальність».

О 20:40 вбачається, що ОСОБА_1 повернула мобільний телефон ОСОБА_2 та продовжила складати відносно останнього адміністративні матеріали.

О 20:57 ОСОБА_1 підійшла до військовослужбовця та повідомила останньому про необхідність написати ним пояснення щодо обставин події.

О 21:06 ОСОБА_1 підійшла до ОСОБА_7 та надала останньому для підпису складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.

О 21:12 ОСОБА_1 телефонувала до контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги. Під час розмови із оператором на ім я ОСОБА_19 , остання повідомила, що нарядом № НОМЕР_2 здійснено адміністративне затримання особи. В цей час, ОСОБА_2 перебував поруч та також повідомив, що правничої допомоги не потребує.

О 21:15 ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_20 , щоб він присів на лавку та зачекав.

О 21:16 ОСОБА_1 підійшла до військовослужбовця та повідомила, що наряд № НОМЕР_2 залишається на місці події, оскільки необхідно зачекати інший наряд, який привезе протокол про адміністративне затримання. Після чого, о 21.16.33 чутно звук вимкнення портативного відеореєстратора старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

Узагальнюючи вищевикладене, дисциплінарна дійшла висновку, що відносно ОСОБА_2 позивачкою було складено адміністративний матеріали за статтею 173 КУпАП, о 20.35 вона повідомила ОСОБА_2 , що його затримано у зв`язку із вчиненням ним адміністративного правопорушення та буде доставлено до відділу поліції для припинення ним правопорушення.

О 20:39 вбачається застосування фізичного впливу відносно ОСОБА_2 старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , яка схопила останнього за руку після відмови його видалити відеозаписи з власного мобільного телефону, внаслідок чого у ОСОБА_2 на землю впав мобільний телефон. Крім того, про наміри застосування фізичної сили відносно ОСОБА_2 , старший сержант поліції ОСОБА_1 завчасно останнього не попередила. О 21:12 старший сержант поліції ОСОБА_1 зателефонувала до контактного центру системи надання безоплатної правничої допомоги, тобто приблизно через 40 хвилин після його фактичного затримання.

Також за матеріалами справи судом вбачається, що позивачка була опитана Дисциплінарною комісією та пояснила, що 28.05.2024р. під час несення служби у складі наряду № 1103, на службовий планшетний пристрій надійшло повідомлення за адресою: АДРЕСА_4 . Прямуючи на місце події, в телефонному режимі зв`язались із заявником, який повідомив, що невідомий йому чоловік проводив відеофіксацію місця дислокації військовослужбовців Національної Гвардії України. Заявник також повідомив, що самостійно підійшов до невідомого чоловіка для встановлення мети здійснення ним відеофіксації, на що останній почав поводити себе агресивно та провокувати на бійку.

Також позивачка пояснила, що прибувши на місце події, було виявлено заявника - військовослужбовця та невідомого чоловіка у стані алкогольного сп`яніння, яким виявився ОСОБА_2 .

Під час з`ясування обставин події, останній поводив себе агресивно, образливо чіплявся до військовослужбовця, висловлювався у бік останнього нецензурною лайкою. Також ОСОБА_2 пообіцяв видалити відеозаписи, його неодноразово попереджено про адміністративну відповідальність в разі неприпинення ним правопорушення та припинити агресивно себе поводити, висловлюватись нецензурною лайкою у громадському місці, на що останній не реагував.

Надалі відносно ОСОБА_2 було складено адміністративний матеріал за статтею 173 КУпАП, після чого, у зв`язку з тим, що останній не припиняв правопорушення, йому було повідомлено про затримання, що передбачено ст., ст. 260, 262 КУпАП.

Позивачка пояснювала, що під час затримання ОСОБА_2 , близько 20:40 останній висловив намір про здійснення бійки з поліцейськими та почав заводити руку за спину. Оскільки поверхневий огляд речей ОСОБА_7 нарядом № ПОЗ не проводився і затриманий ОСОБА_2 висловлював погрози у бік поліцейських та мав намір дістати з кишені предмет, що міг зашкодити життю і здоров`ю працівників правоохоронних органів, відповідно до ст. 43 Закону У країни «Про Національну полиню», у зв`язку із ситуацією, яка склалась, для відвернення негативних наслідків, позивачкою прийнято рішення щодо негайного перехоплення руки ОСОБА_2 та виведення її уперед.

Внаслідок цього, в силу сильного алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 , з рук останнього випав його мобільний телефон.

ОСОБА_1 зазначила, що у зв`язку з тим, що на місці події неможливо було припинити правопорушення і під час події на вулицю виходили люди з будинків, відразу ж після повідомлення ОСОБА_2 про його затримання, старшим сержантом поліції ОСОБА_21 , останнього ознайомлено з його правами та обов`язками та запропоновано скористатись правничою допомогою, на що ОСОБА_2 в грубій формі відмовився та повідомив, що послуги адвоката знадобляться наряду № 1103 та заявнику - військовослужбовцю. Також ОСОБА_2 додав, що має намір вибити зуби останньому. Після чого ОСОБА_1 зателефонувала до контактного центру системи надання безоплатної правничої допомоги та повідомила про затримання ОСОБА_2 . Останній від правничої допомоги відмовився. Надалі, після складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_7 , останнього ознайомлено з їх змістом та надано копії, після чого ОСОБА_2 звільнено.

03.09.2024р. № 10175/41/14/02-2024 УПП в Харківській області ДПП здійснено запит до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, з метою отримання інформації, чи повідомляли 28.05.2024р. працівники УПГІ в Харківській області ДПП на контактний центр системи надання безоплатної правничої допомоги про затримання ОСОБА_2 .

04.09.2024р. вх. № 9068еп отримано відповідь на вищевказаний запит, у якій зазначено, що 28.05.2024р. повідомлення про затримання ОСОБА_2 , до Західного міжрегіонального центру від працівників УПП в Харківській області ДПП не надходило.

Також судом вбачається, що Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.06.2024р. у справі № 638/10326/24 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173 КУпАПта застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) грн. 00 коп.

В межах справи № 638/10326/24 було встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №070003 28.05.2024 року ОСОБА_2 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , перебував у п`яному вигляді, викрикував нецензурною лайкою, образливо чіплявся до громадян, чим порушував громадський спокій та суспільну мораль. В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у скоєному правопорушенні визнав в повному обсязі.

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом вбачається, що вказана постанова районного суду набрала законної сили.

Встановлюючи обставини справи, суд зауважує, що в цілому вони визнаються сторонами у тому складі та послідовності, яка викладена у Висновку службового розслідування. Між тим, виниклий спір обумовлений різним тлумаченням подій, які стали підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності і були зафіксовані відеозаписом з відеореєстратора ОСОБА_1 сукупно з іншими доказами.

Так, зокрема, члени дисциплінарної комісії вважали, що позивачка застосувала до громадянина ОСОБА_2 фізичний вплив без завчасного попередження, не повідомила родичів ОСОБА_2 про його місце перебування під час адміністративного затримання та несвоєчасно (через 40 хвилин після його фактичного затримання) повідомила про адміністративне затримання ОСОБА_2 в центр з надання безоплатної правничої допомоги. Крім того, зазначалося про те, що позивачка у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №070003, складеному відносно ОСОБА_2 , вказала не вірне місце його вчинення.

Нормативне регулювання спірних правовідносин полягає в наступному.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч. 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію").

Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 р. № 2337-VIII (в подальшому Дисциплінарний статут), встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст.13 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Частиною 1 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно із ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина 6 статті 14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту, Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 р. затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (в подальшому Порядок № 893).

Розділом V Порядку № 893 встановлено порядок проведення службового розслідування дисциплінарною комісією.

Так, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до розділу VII Порядку № 893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Абзацом 2 пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179 (в подальшому Правила № 1179) встановлено, що ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно із пунктом 1 Розділу II Правил № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Згідно із ч. 9 ст. 15 Дисциплінарного статуту, уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Дисциплінарного статуту, у разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт (ч. 3 ст. 27 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Тобто, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Вирішуючи спір по суті, з урахуванням доводів сторін та зібраних у справі доказів, суд зауважує, що оцінці підлягає не лише порядок проведення службового розслідування, а також висновок службового розслідування та зібрані в ході цього службового розслідування докази для належного висновку про доведеність/недоведеність матеріалами службового розслідування наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку, що стало підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Правовий висновок про це сформовано Верховним Судом в постанові від 12.07.2023р. у справі № 200/3459/22.

Надаючи оцінку висновкам дисциплінарної комісії та доводам відповідача стосовно неправомірного застосування позивачкою фізичного впливу до ОСОБА_2 , суд погоджується з ними в тій мірі, що з боку ОСОБА_1 дійсно мало місце застосування до ОСОБА_22 фізичного впливу шляхом хапання останнього за руку.

Однак, при перегляді відеозапису вказаної події, зробленого нагрудним відеореєстратором ОСОБА_1 , який надано відповідачем до матеріалів справи, судом вбачається, що безпосередньо до вказаної події ОСОБА_2 каже: (мовою оригіналу) «Я удалять ничего не буду. Давайте я с вами драться буду», тобто фактично висловив намір чинити опір працівникам поліції.

Після цього він завів раптово руку за спину, характер його рухів та положення тіла міг свідчити про намір нанести удар та/або раптово наблизитися до ОСОБА_1 . Ураховуючи його агресивну поведінку та стан сп`яніння, вказане могло викликати обгрунтовану підозру позивачки у тому, що ОСОБА_2 має намір дістати зброю або предмет з метою нанесення удару позивачці або іншим присутнім. За хронологією та швидкістю розгортання зазначених подій, які зафіксовано на зазначеному вище відеозапису, беручи до уваги попередні події, що на ньому зафіксовано, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 у ситуації, що склалася, не мала достатнього часу для попередження ОСОБА_2 про застосування фізичної сили, вчинила необхідні та достатні дії для відвернення можливого заподіяння ОСОБА_2 посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки.

Вказані висновки суду узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 , які вона надала при проведенні службового розслідування. Зокрема, вона пояснила, що під час затримання ОСОБА_7 , близько 20.40, останній висловив намір про здійснення бійки з поліцейськими та почав заводити руку за спину. Оскільки поверхневий огляд речей ОСОБА_2 нарядом № ПОЗ не проводився і затриманий ОСОБА_2 висловлював погрози у бік поліцейських та мав намір дістати з кишені предмет, що міг зашкодити життю і здоров`ю працівників правоохоронних органів, у відповідності зі статтею 43 Закону У країни «Про Національну полиню», у зв`язку із ситуацією, яка склалась, для відвернення негативних наслідків, опитаною прийнято рішення щодо негайного перехоплення руки ОСОБА_7 та виведення її уперед. Внаслідок чого, в силу сильного алкогольного сп`яніння ОСОБА_7 , з рук останнього випав його мобільний телефон.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.

Відповідно до частин 3-5 зазначеної вище норми Закону, вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення. Поліцейські зобов`язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу. Заборонено застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї до жінок з явними ознаками вагітності, малолітніх осіб, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, учинення збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров`ю інших осіб або поліцейських, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо.

З наданих до суду доказів не вбачається з боку ОСОБА_1 надмірного застосування фізичного впливу до ОСОБА_2 , який би призвів до негативних наслідків здоров`ю. До категорій осіб, до яких заборонено застосовувати фізичну силу ОСОБА_2 не відноситься. Та обставина, що ОСОБА_2 вронив свій телефон про заподіяння йому шкоди не свідчить.

Що стосується не попередження позивачкою родичів ОСОБА_2 про його затримання, суд погоджується з доводами позовної заяви, що, враховуючи стан сильного сп`яніння ОСОБА_2 , його агресивну поведінку, отримати інформацію про родичів, яких ОСОБА_1 мала негайно повідомити про затримання ОСОБА_2 не вбачалося за можливе.

Суд зауважує, що відповідно до частини 1 ст. 261 КУпАП, про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Згідно частини другої ст. 261 КУпАП, про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини третьої ст. 261 КУпАП, органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

За буквальним змістом вказаної норми суд вбачає, що дії особи, яка здійснює адміністративне затримання з повідомлення родичів затриманого про місце його перебування, можуть бути вчинені за їх встановлення, яке цією нормою прямо не передбачено.

Стосовно повідомлення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, то відповідач стверджував про те, що таке повідомлення було здійснено позивачкою о 21:12 в день, коли сталися події з затримання ОСОБА_2 (28.05.2024р.), а саме було зазначено: старший сержант поліції ОСОБА_17 зателефонувала до контактного центру системи надання безоплатної правничої допомоги, тобто приблизно через 40 хвилин після його фактичного затримання.

Суд зауважує, що цитовані вище норми частин другої та третьої ст. 261 КУпАП є окремими нормами права, з огляду на що частина третя ст. 261 КУпАП не містить вказівки про те, що інформування про кожний випадок адміністративного затримання осіб центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги має здійснюватися негайно. Натомість, вказана указівка та слово негайно містяться лише у частині другій вказаної норми, яка визначає, що про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі.

Слід зауважити, що за доводами відповідача, які підтверджуються матеріалами справи, о 20:35 ОСОБА_23 повідомила ОСОБА_2 , що його затримано у зв`язку із вчиненням ним адміністративного правопорушення, а про його затримання повідомила відповідний орган о. 21:12., тобто через 37 хвилин після затримання.

Враховуючи наведені вище положення ст. 261 КУпАП, суд не вбачає вважати наявним як порушення вказаних норм, так і порушення прав ОСОБА_2 , оскільки повідомлення про його затримання було здійснено у розумний строк.

Посилання відповідача на те, що згідно відповіді Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги повідомлення про затримання ОСОБА_2 28.05.2024р. до Західного міжрегіонального центру від працівників УПП в Харківській області ДПП не надходило висновків суду не спростовують, а лише свідчать про суперечливу інформацію, яка була включена до висновків службового розслідування. Разом з тим, за висновками останнього та доводами відзиву на позовну заяву відповідач погодився, що відповідне повідомлення було здійснено 28.05.2024р. о 21:12 год., а отже дана обставина не є спірною.

Що стосується доводів позивачки про наявність описок у Висновку службового розслідування стосовно прізвища затриманої особи, а також доводів відповідача про невірне зазначення позивачкою у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №070003, складеному відносно ОСОБА_2 місця (вулицю) його вчинення, суд визначає такі доводи необгрунтованими у тому аспекті, що обидва випадки є технічною опискою, яка не вплинула як на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, так і ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Суд при цьому зауважує, що порушення процедури при прийнятті рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Тобто, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.

Отже, наявність описок у Висновку службового розслідування, як зазначено вище, на дотримання прав позивачки при його проведенні очевидно не вплинула. Решта її доводів про нікчемність акту за висновками службового розслідування та незаконність наказу про його призначення зібраними у справі доказами не підтверджено.

Повертаючись до питання невірного зазначення позивачкою вулиці, на якій ОСОБА_2 було скоєно адміністративне правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №070003, слід зауважити, що вказана обставина очевидно не вплинула на кваліфікацію правопорушення та решту обставин, які підлягали з`ясуванню та були ОСОБА_1 визначені вірно.

Саме в цьому аспекті відповідач не взяв до уваги Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.06.2024р. у справі № 638/10326/24, згідно якої ОСОБА_2 буловизнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173 КУпАПта застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) грн. 00 коп.

В межах справи № 638/10326/24 суд, який її розглядав, застосовуючи до ОСОБА_2 адміністративне стягнення, не знайшов підстав для перегляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №070003 28.05.2024 р., згідно якого ОСОБА_2 перебував у п`яному вигляді, викрикував нецензурною лайкою, образливо чіплявся до громадян, чим порушував громадський спокій та суспільну мораль, знаходячись саме за адресою: АДРЕСА_3 . Відтак, зазначений недолік протоколу про адміністративне правопорушення на визначення міри покарання не вплинув, з огляду на що права ОСОБА_2 порушено не було.

Верховний Суд в постанові від 20.07.2023р. у справі № 620/4675/22 наголосив, що аналіз наведених вимог Дисциплінарного Статуту свідчить, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення є порушення поліцейським службової дисципліни, невиконання або неналежне виконання обов`язків поліцейського, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного Статуту, та до них, зокрема відносяться: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Верховний Суд зазначив, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває в площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Водночас реалізація таких повноважень здійснюється суб`єктом накладення дисциплінарного стягнення з певними обмеженнями.

Так, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, суб`єкт його накладення повинен врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. Водночас адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення та чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 620/4545/22.

З урахуванням викладених висновків в цій справі необхідно зазначити, що для вирішення питання про правомірність застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, необхідним є з`ясування його співмірності характеру, обставинам та наслідкам вчиненого проступку.

За наслідками розгляду справи суд вважає, що застосоване до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення є неспівмірним та занадто суворим відносно виявленим з її боку порушенням, які за наслідками розгляду цієї справи слід вважати наявними лише в частині допущення з боку ОСОБА_1 невірного зазначення місця скоєння адміністративного правопорушення в протоколі серії ВАД №070003 28.05.2024 р.

При цьому надана на ОСОБА_1 службова характеристика є в цілому позитивною, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення також враховано не було.

Суд зазначає, що межі судового контролю при розгляді справ стосовно незаконності рішень суб`єктів владних повноважень визначено ст. 2 КАС України.

Так, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, перевіривши згідно наведеної норми оскаржуваний наказ про застосування до позивачки дисциплінарного стягнення, суд вважає, що спірний наказ підлягає скасуванню, оскільки прийнятий не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд зазначає, що відповідачем аргументів щодо неможливості застосування іншої, ніж передбачено у Висновку службового розслідування санкції відповідачем не надано, що вказує на диспропорційність прийнятого наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції №100 від 19.09.2024р. про застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 коп.)

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров