Ухвала суду № 123683330, 19.11.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22971/24

Провадження №: 2/752/7877/24

У Х В А Л А

про передачу матеріалів цивільної справи до іншого суду

19 листопада 2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанова А.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства «Сенс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Жилстрой», ОСОБА_3 про визнання майнових прав та визнання недійсним договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства «Сенс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Жилстрой», ОСОБА_3 про визнання майнових прав та визнання недійсним договору іпотеки.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024 року справу передано на розгляд головуючого судді Митрофанової А.О.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вона не підсудна Голосіївському районному суду м. Києва та підлягає передачі до Суворовського районного суду міста Одеси, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, що стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно, тощо.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.12.2020 року у справі № 2/1519/8500/11.

У пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визнання підсудності цивільних справ» судам роз`яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є визнання права власності на майнові права на квартиру та визнання недійсним договору іпотеки, прдметом якої є квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зважаючи на те, що спірний об`єкт нерухомості знаходиться на території Суворовського району міста Одеси, тому справа підсудна Суворовському районному суду міста Одеси, а тому не може бути прийнята до розгляду Голосіївським районним судом міста Києва.

При цьому, згідно відповіді № 912724 від 19.11.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_3 зареєстрованй за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З урахуванням вищевикладеного, справу необхідно передати на розгляд до належного суду - Суворовського районного суду міста Одеси, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить позов.

На підставі наведеного, керуючись, ст.ст. 28, 31, 187, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства «Сенс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Жилстрой», ОСОБА_3 про визнання майнових прав та визнання недійсним договору іпотеки передати на розгляд до Суворовського районного суду міста Одеси (65003, Одеська область, місто Одеса, вулиця Чорноморського Козацтва, 68) - за підсудністю.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 261 Цивільного процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду за правилами, встановленими статтями 353-355 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя А.О. Митрофанова