Ухвала суду № 123682368, 10.12.2024, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22411/24

1-кп/569/2395/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючого судді

ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 в режимі відеоконференції, обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 62024240030000874 від 27 червня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Стебник Тисменицького району Івано-Франківської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває вказаний обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19.11.2024 року призначено підготовче судове засідання по даному кримінальному провадженню.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22.11.2024 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк дії обов`язків на 60 днів, а саме до 19 січня 2025 року, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених ухвалою Рівненського апеляційного суду від 22.08.2024 року на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: прибувати до прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із фігурантами провадження (свідками): ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

До початку підготовчого судового засідання представник свідка по даному кримінальному провадженню ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_13 подав до суду клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчої судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_14 в справі № 569/13968/24 у кримінальному провадженні

№ 62024240030000874 від 27.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, серед іншого, на мобільний телефон марки «Samsung S25FE» з номером телефону НОМЕР_1 та IMEI № НОМЕР_2 та IMEI 2

№ НОМЕР_3 та транспортний засіб марки «Audi А6», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 .

В підготовчому судовому засіданні, адвокат ОСОБА_13 подане клопотання підтримав в повному обсязі, в обґрунтування зазначив, що вказані мобільний телефон та транспортний засіб належать ОСОБА_12 , який має статус свідка. Досудове розслідування в зазначеному кримінальному провадженні завершене та обвинувальний акт за ч. 3 ст. 369 КК України, відносно ОСОБА_4 , скеровано до суду. Під час досудового розслідування, ОСОБА_12 про підозру в даному кримінальному провадженні не повідомлялось. З зазначеними мобільним телефоном та автомобілем проведені всі необхідні слідчі дії та допитано ОСОБА_12 в якості свідка, який, в свою чергу надав показання на всі поставлені слідчим запитання. Ні мобільний телефон, ні автомобіль не містять на собі слідів або інших відомостей, які можуть бути використані, як докази факту обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тому, зберігання мобільного телефону в органі досудового розслідування та автомобіля на відповідному майданчику для зберігання транспортних засобів не є необхідним. Просив клопотання задовольнити.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 в режимі відеоконференції проти задоволення клопотання про скасування арешту майна не заперечував. Окрім того, вказав, що обвинувальний акт відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України, а тому слід призначити судовий розгляд даного кримінального провадження на підставі обвинувального акту.

Обвинувачена ОСОБА_4 проти призначення судового розгляду кримінального провадження не заперечила, а також не заперечувала проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_13 щодо скасування арешту майна, зазначеного в клопотанні.

Захисник бвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_15 , підтримав позицію своєї підзахисної.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження підсудне Рівненському міському суду Рівненської області, підстав для закриття кримінального провадження немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Таким чином, оскільки підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, під час підготовчого судового засідання не встановлено, на підставі п.5 ч.3 ст.314 КПК України, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд по даному кримінальному провадженню на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово.

Вирішуючи клопотання адвоката ОСОБА_13 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_12 про скасування арешту майна, заслухавши думки з цього приводу учасників кримінального провадження, суд прийшов до такого.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 10 серпня 2024 року у кримінальному провадженні № 62024240030000874 від 27 червня 2024 року, накладено арешт із забороною відчуження, розпоряджання та користування майном, з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання у кримінальному провадженні № 62024240030000874 від 27.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України на майно, яке вилучене 30.07.2023 року, поміж іншого, транспортний засіб марки «Audi А6» д.р.н.

НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_16 , та перебуває в користуванні (на підставі довіреності) в ОСОБА_12 , та мобільний телефон марки «Samsung S25FE», що належить ОСОБА_12 , з номером телефону НОМЕР_1 та ІМЕІ № НОМЕР_2 та ІМЕІ 2 № НОМЕР_3 .

Вищевказаний мобільний телефон та автомобіль є об`єктами дослідження кримінального провадження № 62024240030000874 від 27 червня 2024 року відносно

ОСОБА_4 . Транспортний засіб використовувався як знаряддя вчинення злочину. В обґрунтування необхідності накладення арешту на вищезазначений мобільний телефон, в ухвалі зазначено про те, що він підлягає огляду та аналізу його вмісту, з метою документування протиправної схеми, спрямованої на надання неправомірної вигоди службовій особі, організації вчинення дезертирства військовослужбовцями військової частини НОМЕР_5 , організації внесення неправдивих відомостей до медичних документів військовослужбовців, а також перевірки причетності ОСОБА_12 до співучасті у вчиненні злочинів. Щодо транспортного засобу, то його арешт мотивований використанням для перевезення і укриття військовослужбовців військової частини НОМЕР_5 , які самовільно залишили військову частину та перевезення підроблених медичних документів, а також грошових коштів, які надавалися в якості неправомірної вигоди. Крім того, існували припущення про причетність ОСОБА_12 до вищевказаної протиправної діяльності і наявна необхідність у проведенні з ним відповідних слідчих експериментів.

Однак, як встановлено судом та підтверджено прокурором, із зазначеними мобільним телефоном та автомобілем проведені все необхідні слідчі дії, а також допитано ОСОБА_12 в якості свідка, який надав показання на всі поставлені слідчим запитання. Ні мобільний телефон, ні автомобіль не містять на собі слідів або інших відомостей, які можуть бути використані, як докази факту обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно із ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Водночас, очевидним є те, що правомочності власника не є безмежними, законом можуть встановлюватися певні обмеження здійснення права власності. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення рівноваги в суспільстві та здійснення майнових прав усіма суб`єктами права. Аналогічної правової позиції дотримується і Європейський суд. Зокрема, складність визначення змісту права на мирне володіння майном, гарантованого ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікований Законом України №475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 року, полягає у тому, що вказане право, як і більшість інших прав, не є абсолютним. Разом з тим обмеження права власності, на думку Європейського суду, повинні розглядатися виключно на підставі загального принципу про те, що кожен має право безперешкодно користуватися своїм майном, а не крізь призму обмежень права власності. Тому обмеження права власності повинні розглядатися як вимушені заходи, які держава не обов`язково повинна застосовувати.

З огляду на це, суд має співставити загальні інтереси суспільства з захистом основних прав конкретної особи (в даному випадку інтересів скаржника) та перевірити чи така особа не нестиме особистий та надмірний тягар (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), п. 78).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи те, що накладення арешту на автомобіль та мобільний телефон перешкоджає законному праву власника користуватися своїм майном, беручи до уваги наслідки арешту майна для його власника, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, керуючись також загальними засадами кримінального провадження, визначеними ст. 7 КПК України, положеннями ч.4 ст.173 КПК України, а також беручи до уваги те, що сторона обвинувачення та захисту не заперечує проти задоволення клопотання, суд дійшов висновку, що в подальшому застосуванні арешту на вказане майно відпала потреба, а тому подане клопотання підлягає до задоволення, оскільки існують всі передбачені Законом підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 314 - 316, 369 - 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, суддею одноособово у відкритому судовому засіданні на 18 грудня 2024 року о

16 год. 00 хв. в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області за адресою:

м. Рівне, вул. Шкільна, 1.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Клопотання адвоката ОСОБА_13 в інтересах власника майна, свідка в даному кримінальному провадженні ОСОБА_12 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчої судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_14 у кримінальному провадженні № 62024240030000874 від 27.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України на мобільний телефон марки «Samsung S25FE» з номером телефону НОМЕР_1 та IMEI № НОМЕР_2 та IMEI 2 № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_12 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчої судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_14 у кримінальному провадженні № 62024240030000874 від 27.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України на транспортний засіб марки «Audi А6», державний реєстраційний номер

НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_16 та перебуває в користуванні ОСОБА_12 на підставі довіреності серії НСК № 423310 від 21.03.2023 року, посвідченої приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області, зареєстрованої в реєстрі за № 287.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 11 грудня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1