Рішення № 123680733, 04.09.2024, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3775/24

Провадження № 2/362/2121/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовногопровадження без фіксування технічними засобами впорядку ч. 2ст. 247 ЦПК Українив м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и в:

АТ «ОТП Банк» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору №2038609530 від 29.12.2021 року в розмірі 29 969,31 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 29.12.2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2038609530, відповідно до умов якого, позивач надав відповідачу кредит на принципах поворотності, платності, строковості в розмірі 28 503,00 грн. з річною процентною ставкою в розмірі 0,01 %. Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитним коштами на умовах, передбачених договором. При цьому, відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 29 969,31 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту 26 543,26 грн., відсоткам 3 426,05 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.06.2024 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 37).

Представник позивача в судове засідання не з`явився,про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 2, 31).

ОСОБА_1 , належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за останнім відомим місцем реєстрації, конверт повернувся з відміткою «відсутність адресата за вказаною адресою» (а.с. 40-42) правом подати відзив на позовну заяву не скористався, тому в силу ч. 8ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті279та частини 8 статті178 ЦПК України.

Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно дост. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечував щодо розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення (а.с. 31).

За наведених обставин, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права,у відповідності до вимог ч. 1ст. 281 ЦПК України, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі заочного рішення та задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилом частини першоїстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно достатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другастатті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2статті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставіЦивільного Кодексу Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).

Відповідно до частини третьоїстатті 11 Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Законувизначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису або електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1ст.1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 29.12.2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №2038609530, за умовами договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит в сумі 28 503,04 грн., зі строком повернення Кредиту 29.07.2023 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 0,01 % річних (а.с. 6-9).

Згідно п. 1.3 Договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником Ануїтентних платежів.

Пунктом 2.5 Договору визначено, що з метою обслуговування та погашення кредиту Банк безкоштовно відкриває позичальнику рахунок погашення боргових зобов`язань, реквізити якого визначаються в Додатку №1 до Кредитного договору.

Відповідач приєднався до публічного Договору про дистанційне обслуговування та електронну ввзаємодію. Підписанням заяви-анкети ОСОБА_1 підтвердив, що Сторони домовились про електронну взаємодію у порядку та спосіб, що визначений Договором. Відповідач визнає, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом (п. 6 Договору).

Відповідно дост. 526 Цивільного кодексу Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1ст. 612 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором абозаконом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно дост. 1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.2ст.1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Відповідно до вимогст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Банк виконав покладені на нього обов`язки за вказаним кредитним договором, надавши можливість відповідачу користуватись кредитними коштами, в той же час, як підтверджується наявними у справі доказами, відповідачем ОСОБА_1 порушено умови Кредитного договору №2038609530 від 29.12.2021 року, тому позовні вимоги АТ «ОТП Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При визначені суми заборгованості суд бере за основну надані позивачем розрахунки заборгованості, які долучені до матеріалі справи, оскільки відповідач не скористався процесуальним правом надати належні та допустимі докази щодо спростування заявлених позовних вимог в частині розміру заборгованості, яка виникла за час дії Кредитного договору.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи порушення позичальником умов договору, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог з боку відповідача, суд приходить до висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідача кредитної заборгованості, підлягає судовому захисту, тому позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обгрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

В порядкуст. 141 ЦПК Українисуд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн., які сплачено позивачем при зверненні з даним позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 207, 526, 546, 549, 553, 610, 612,626,628,629,639,634,1054 ЦК України, статтями 76-81, 89, 141, 178 258,259,263-265,268,273,275, 279,280,281,354,355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк»заборгованість по Кредитному договору №2038609530 від 29. 12.2021 року в розмірі 29969,31 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «ОТП Банк», місезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, код ЄДРПОУ 21685166.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко