Ухвала суду № 123666626, 09.12.2024, Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/1382/24

Номер провадження 1-кп/373/181/24

УХВАЛА

09 грудня 2024 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12024111100000024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 та клопотання захисника ОСОБА_8 про зменшення розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

В провадженні Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 12024111100000024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України.

В підготовчомусудовому засіданні17червня 2024року заклопотанням прокурора відносно обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжувався за клопотаннями прокурора, останній раз ухвалою суду від 11 жовтня 2024 року до 10 грудня 2024 року включно.

04 грудня 2024 року через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 .

В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, що обгрунтованість підозри та обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджуються зібраними органом досудового розслідування доказами. Він обвинувачується у вчиненні особливо тяжких умисних злочинів, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна, усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує, не працює, сім`ї не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків та можливість переховування від суду. ОСОБА_3 отримав особисті дані свідків в даному кримінальному провадженні, обвинувачується у вчиненні злочинів групою осіб, тому з метою приховування обставин та механізмів вчинення злочинів, може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних. ОСОБА_3 раніше судимий. Крім того, злочини вчинені в найбільш несприятливий та тяжкий для суспільства час, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки злочинів та зухвалість злочинних дій обвинуваченого. Все в сукупності свідчить про неможливість застосування до нього інших більш м`яких запобіжних заходів та не зменшення ризиків, які були підставою обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У ході судового засідання 09 грудня 2024 року прокурор ОСОБА_2 підтримав клопотання, просить задовольнити.

Захисник ОСОБА_10 зазначила, що клопотання прокурора не підлягає до задоволення. Просила зменшити розмір застави обвинуваченому ОСОБА_3 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, посилаючись на встановлену альтернативність такого заходу та його реальність виконання. Однак розмір застави, яка на зараз визначена ОСОБА_3 , зважаючи на його матеріальний стан та матеріальний стан його матері-пенсіонерки, не дає змоги скористатися таким правом. На зараз його рідні збирають кошти в міру можливості. ОСОБА_3 буде виконувати всі процесуальні обов`язки, які йому будуть встановлені.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав свого захисника.

Прокурор ОСОБА_2 зазначив, що клопотання захисника не підлягає до задоволення. За даний злочин взагалі застава може не визначатися, а ОСОБА_3 вона вже й так була зменшена.

Інші учасники судового розгляду підтримали позицію обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника.

Перевіривши наданні матеріали клопотання прокурора та захисника ОСОБА_10 , дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 194 КПК України визначено обставини, достатність доказів існування яких суд зобов`язаний встановити при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.

Крім того, вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою, слід перевіряти наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Як вже було констатовано судом, обвинувальний акт надійшов до суду, на підготовчому судовому засіданні підстав для повернення його прокурору не було встановлено, клопотання з цього приводу не заявлялися, що свідчить про обгрунтованість обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 злочинів, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України (п.1 ч.1 ст. 194 КПК України).

Відповідно до вимог п. 1, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків чи потерпілого, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

У судовому засіданні судом не встановлено будь-яких обставин, що вказували б на зменшення ризиків, які існували на час обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, перебуваючи на іспитовому строці, будучи засудженим за інше кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України вироком суду від 02 січня 2024 року, що свідчить про можливість вчиняти ним інші кримінальні правопорушення.

Санкція частини 3 ст. 307 КК України передбачає позбавлення волі на строк до 12 років. Доводи прокурора дають підстави вважати, що обвинувачений може вчиняти в подальшому дії з метою переховування, а співставлення можливих негативних для нього наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Обвинувачений, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений особливо тяжкий злочин, може намагатися уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики суду.

Ризик впливу на свідків суд вважає також доведеним, з врахуванням стадії розгляду кримінального провадження, принципу безпосередності дослідження доказів судом та не допит свідків станом на 11 жовтня 2024 року.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин та психотропів, в тому числі й їх збут, під час перебування на іспитовому строці за вчинення кримінального правопорушення в сфері обігу наркотичних речовин, що дає підстави вважати наявним ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.

Вказане в сукупності свідчить про підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_3 та дає підстави вважати, що відповідно до ст. 177 КПК України останній схильний до вчинення кримінальних правопорушень, може продовжити свою злочинну діяльність, вчинити інші кримінальні правопорушення та може ухилитися від суду та вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання існуючим ризикам.

Таким чином, підставою продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити зазначені вище дії

Отже, суд вважає, що клопотання прокурора містить обставини справи, які б змусили дійти до висновку про актуальність законодавчо визначених підстав для продовження строку тримання особи під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на даній стадії процесу.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_10 , слід зазначити наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначенні розміру застави, слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваної; її сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Отже, розмір застави визначається шляхом оцінки всіх перелічених обставин в їх сукупності.

Разом з тим, у відповідності до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

В рішенні ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» було зазначено, що органи зобов`язані належним чином виправдати суму застави, та прийняти до уваги фінансовий стан обвинуваченого та його спроможність сплатити необхідну суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

ОСОБА_3 утримується під вартою з 22 квітня 2024 року; застава, визначена йому 22 квітня 2024 року слідчим суддею та 17 червня 2024 року судом в розмірі 180 прожиткових мінімумів доходів громадян, та зменшена судом за клопотанням захисника 03 жовтня 2024 року до 110 прожиткових мінімумів доходів громадян, сплачена на протязі майже восьми місяців (після зменшення двох з половиною місяців) не була, що може свідчити про непомірність її розміру конкретно для даної особи.

Обвинувачений проживає з матір`ю та вітчимом, які є пенсіонерами, отримують пенсію, даних про наявність в них інших доходів та про наявність в обвинуваченого майна немає немає, на зараз він особисто не має змоги працювати, під вартою перебуває вісім місяців.

Отже, враховуючи, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для обвинуваченого та призводить до неможливості виконання застави, зважаючи на склад сім`ї обвинуваченого, відсутність працездатних осіб та неможливість мати заробіток безпосередньо обвинуваченим, суд вважає за необхідне встановити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень 00 коп. На думку суду, враховуючи, що застава може бути внесена не лише обвинуваченим, саме такий її розмір здатен забезпечити виконання покладених на ОСОБА_3 обов`язків.

Керуючись ст.ст.177, 182, 183, 194, 201, 331 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обвинуваченому за ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України, на шістдесят діб, по 07лютого 2025року включно, утримуючи його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Управління Державної пенітенціарної служби України.

Клопотання захисника ОСОБА_8 про зменшення розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 302800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду (р/р UA768201720355259001000018661, банк: Держказначейська служба України, м. Київ; код ЄДРПОУ 26268119; отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; призначення платежу: у призначенні платежу платіжного документу обов`язково зазначити інформацію про постанову судді (ухвалу суду), який обрав заставу мірою запобіжного заходу, та прізвище, ім`я, по-батькові особи, за яку вноситься застава).

Після внесення застави звільнити з-під варти ОСОБА_3 , якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Після внесення застави та звільнення з-під варти покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою в даному кримінальному провадженні;

2) не відлучатися із місця проживання без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд/в`їзд в Україну.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1