Рішення № 123646927, 10.12.2024, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/2884/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2024 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Струс Т. В.

за участю секретаря: Синевської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача та просить визнати незаконними дії відповідача та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2748892 від 03.08.2024р., стягнути із відповідача судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивує наступним.

Згідно змісту оскаржуваної постанови позивач 03.08.2024р. о 21.27год. в м. Червоноград по вул. Львівській, керував автомобілем марки «Сітроен Джампі», р.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим такого права відповідно до рішення Сокальського районного суду, чим порушив п.2.1а ПДР України.

Із даною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він не був повідомлений про рішення Сокальського районного суду від 16.07.2024р. яким його позбавлено права на керування транспортними засобами, такого він не отримував та мав намір його оскаржити.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 09.08.2024р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву та заяв щодо справи не надав.

Враховуючи неприбуття у судове засідання сторін, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання технічними засобами.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2748892 від 03.08.2024р., що винесена поліцейським Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області Ремезовським Б.В., встановлено, що ОСОБА_1 , 03.08.2024р. о 21.27год. в м.Червоноград по вул. Львівська, керував автомобілем марки Сітроен, р.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно постанови суду, чим порушив п.п. 2.1а ПДР України.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 20400грн.

Згідно ч.4 ст. 126 КУпАП, наступає адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до постанови Сокальського районного суду Львівської області від 16.07.2024р., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно змісту постанови ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини не визнав, надавав пояснення щодо обставин справи.

Відповідно, твердження позивача про те, що він не був обізнаним про рішення суду яким його позбавлено права на керування транспортними засобами свого підтвердження не здобуло та є спростоване вищевказаною постановою суду.

Також суд звертає увагу на те, що рішення щодо позбавлення позивача права на керування транспортними засобами судом прийнято із його участю 16.07.2024р., а керував він автомобілем 03.08.2024р.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

В судовому засіданні встановлено, що оскаржувана постанова відповідає вище вказаним вимогам, у ній міститься висновок щодо вчинення правопорушення, покликання на доказ, а саме керування автомобілем при наявності рішення суду щодо позбавлення прав на керування транспортними засобами.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

За змістом статей 1, 13 Закону України "Про Національну поліцію", поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 та пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно статті 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Як встановлено під час розгляду даної справи, позивача підставно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Дослідженими доказами у справі на які покликається позивач, встановлено, що вони жодним чином не спростовують тверджень щодо його протиправного притягнення до адміністративної відповідальності.

З урахуванням зазначеного, суд, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, виходячи із аналізу наведених вище положень законодавства України, вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Львівській області про визнання незаконними дій та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №2748892 від 03.08.2024р. відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Сокальський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Т. В. Струс