Вирок № 123637369, 10.12.2024, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 133/3219/24

Провадження №1-кп/132/541/24

Вирок

Іменем України

10 грудня 2024 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Калинівці Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020230000465 від 11.09.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Збараж Козятинського району Вінницької області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та угоду про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні,

ВСТАНОВИВ:

Згідно із обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості 23.06.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 183 солдата ОСОБА_4 , призначено наказом Командувача десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) № 89-РС від 18.06.2024 на посаду кулеметника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС-101627А, з 23 червня 2024 року, зараховано до списків особового складу указаної військової частини, постановлено на усі види забезпечення.

Солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем, згідно до ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов`язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки й додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов`язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).

Статтями 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, окрім іншого, що військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Водночас у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , маючи умисел у наданні неправомірної вигоди службовій особі, переслідуючи мету уникнути наслідків при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), 10.09.2024 в період часу з 21:50 год. по 22:43 год., перебуваючи на території свого домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , висловив пропозицію службовим особам поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капралу поліції ОСОБА_6 та капралу поліції ОСОБА_7 про надання неправомірної вигоди за не притягнення його (тобто ОСОБА_4 ) до адміністративної відповідальності за наступних обставин.

Так поліцейськими взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капралом поліції ОСОБА_6 та поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капралом поліції ОСОБА_7 , які згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовими особами, здійснювалося реагування на повідомлення зі служби 102 про вчинення домашнього насильства відносно матері ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

У ході реагування після прибуття до місця виклику 10.09.2024 о 22 годині 00 хвилин поліцейськими взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капралом поліції ОСОБА_6 та поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капралом поліції ОСОБА_7 , в ході перевірки факту домашнього насильства відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мало місце за адресою: АДРЕСА_1 , прийнято рішення про складання адміністративного протоколу у відповідності до положень 254, 255 КУпАП та положень Наказу МВС № 1376 від 01.12.2015.

В подальшому, перебуваючи поблизу свого домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, які, згідно зі ст. 255 КУпАП, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, не зважаючи на неодноразові попередження поліцейських взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_6 та поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за висловлення пропозицій та надання неправомірної вигоди службовій особі, в ході діалогу, діючи умисно, 10.09.2024 о 22 годині 43 хвилині надав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі сто доларів США, а саме вклав вище вказані грошові кошти під жилетку поліцейському взводу № 2 роти № 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капралу поліції ОСОБА_6 , за уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, солдат ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, тобто, у наданні неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

Між прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024020230000465 від 11.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, з одного боку, та обвинуваченим у цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_4 з іншого боку, в присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 473 КПК України у приміщенні Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, 14.10.2024 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно із цією угодою обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно, без примусу та тиску в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, в обсязі обвинувачення, щиро розкаявся та активно сприяв у розкритті злочину.

Вину у інкримінованому йому діянні, а саме у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, ОСОБА_4 зобов`язується беззастережно визнати в обсязі обвинувачення в судовому засіданні.

Також сторонами угоди визначено, що враховуючи беззастережне і повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 , своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, а також наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, істотні для даного кримінального провадження обставини, а також наявність обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 : щире каяття, активне сприяння розслідуванню, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та те, що він кримінальної відповідальності раніше не притягувався, несудимий, компрометуючі матеріали щодо нього відсутні, характеризується позитивно, на обліках лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, покарання у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 гривень.

В угоді також зазначено, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в межах цієї угоди цілком залежить від дотримання Закону і будь-якого положення складеної угоди.

ОСОБА_4 розуміє, що відповідно до ч. 2 ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та призначення судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Розглядаючи відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України можливість затвердження цієї угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Пунктом 2-1 ч. 4 ст. 469 КПК України встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що під час укладення цієї угоди дотримано вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання. У разі затвердження угоди прокурор вказав на необхідність скасування арешту майна, накладеного на речові докази ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13.09.2024, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію суми наданої неправомірної вигоди у розмірі 100 доларів США. Інших речових доказів у цьому кримінальному провадженні немає.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення, та надав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Обвинуваченому роз`яснено та є зрозумілим його право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, а також його право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків та подати докази, що свідчать на його користь.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України, примітки до ст. 45 КК України, є нетяжким злочином, корупційним кримінальним правопорушенням.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження у судовому засіданні переконався, що укладення ними угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

Згідно із ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує узгоджену сторонами міру покарання.

Зазначена норма кореспондує з ч. 5 ст. 65 КК України, відповідно до якої у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами.

Санкцією ч. 1 ст. 369 КК України передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

В угоді про визнання винуватості сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_4 покарання у межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 364 КК України - у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 гривень.

Згідно із обвинувальним актом та угодою обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, не виявлено.

На переконання суду, домовленості сторін угоди щодо узгодженого покарання не виходять за межі загальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.

Зі змісту угоди вбачається, що при узгодженні вказаного покарання сторонами враховано і дотримано положення ч. 1 ст. 65 КК України, згідно із якими суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд погоджуючись, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає характеру, тяжкості вчиненого діяння та особі винного, враховує наведені в обвинувальному акті та угоді відомості щодо особи обвинуваченого, а також обставини скоєного, зокрема, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, несудимий, компрометуючі матеріали щодо нього відсутні, характеризується позитивно, на обліках лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, повне визнання своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинив дії, які полягали у наданні неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, тобто, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, за яким належить призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд керується вимогами ст. 100 КПК України.

Згідно із долученим до обвинувального акту реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024020230000465 та додаткового наданими прокурором в судовому засіданні матеріалами у цьому кримінальному провадженні слідчим СВ відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління поліції у Вінницькій області 11.09.2024 винесено постанову про визнання речовим доказом у цьому кримінальному провадженні купюру номіналом 100 (сто) доларів США серії HF 45244124 А, 2006 року випуску.

Ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13.09.2024 (справа № №133/2752/24) накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: купюру номіналом 100 (сто) доларів США серії HF 45244124 А, 2006 року випуску. Цією ухвалою постановлено після проведення всіх необхідних слідчих дій, вищевказану грошову купюру передати на зберігання до індивідуального сейфу № 19, який знаходиться в АБ «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280) за адресою: вул. Грушевського, 68, м. Козятин, Хмільницького району Вінницької області.

Згідно із положеннями п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, крім іншого, суд має зазначити рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються; майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов`язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно; документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, зокрема, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ізп.1ч.2ст.96-1КК Україниспеціальна конфіскаціязастосовується напідставі обвинувального вироку суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Таким чином, з огляду на вказані законодавчі норми, спеціальна конфіскація може бути застосована до майна обвинуваченого, чи у передбачених КК України у випадках - до майна іншої особи, яке використовувалося як знаряддя вчинення злочину, лише у випадках, якщо власник знав про їх незаконне використання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, купюра номіналом 100 (сто) доларів США, серії HF 45244124 А, 2006 року випуску, використовувався обвинуваченим ОСОБА_4 в якості засобу (знаряддя) для вчинення злочину.

За таких обставин, суд вважає за необхідне при призначенні покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 369 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави предмет кримінального правопорушення та використану як засіб (знаряддя) вчинення кримінального правопорушення вилучену під час розслідування цього кримінального провадження купюру номіналом 100 (сто) доларів США, серії HF 45244124 А, 2006 року випуску.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Оскільки вироком суду закінчується судовий розгляд кримінального провадження, одночасно з ухваленням судового рішення, суд вирішує питання про скасування арешту майна купюри номіналом 100 (сто) доларів США, серії HF 45244124 А, 2006 року випуску, накладеного ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13.09.2024 (справа № №133/2752/24).

Згідно із обвинувальним актом та угодою цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся, судові витрати відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, ст. ст. 100, 373, 374, 475, 468, 469, 472, 474-476 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12024020230000465 від 11.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України, укладену 14.10.2024 між прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 з одного боку, та обвинуваченим у цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

На підставі ч. 9 ст. 100 КПК України, ст.ст. 96-1 та 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави вилучену під час розслідування цього кримінального провадження купюру номіналом 100 (сто) доларів США, серії HF 45244124 А, 2006 року випуску, скасувавши арешт цього майна.

Відповідно до частини першої статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Згідно із положеннями частини третьої статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Копію вироку у день проголошення його резолютивної частини вручити присутнім у судовому засіданні учасникам судового провадження, а також не пізніше наступного дня надіслати учасника судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України. Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Калинівський районний суд Вінницької області.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно із статтею 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор чи потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Роз`яснити, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Суддя: