Рішення № 123628311, 10.12.2024, Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 451/1558/24

Провадження № 2/451/525/24

РІШЕННЯ

іменем України

10 грудня 2024 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Сологуб М.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значеня та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін

Позивачкою ОСОБА_1 на розгляд суду подано позовну заяву до Радехівської міської ради Львівської області (відповідач) про встановлення факту, що має юридичне значеня та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування, у якій просить:

встановити факт, що ОСОБА_3 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном прийняв спадщину після смерті мами ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельні ділянки загальною площею 2,1239 га, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Пиратинської сільської ради Радехівського району (на даний час Шептицького району) Львівської області, яка надежила ОСОБА_4 , на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ № 035974, виданого 29 грудня 1999 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивачка покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла баба позивачки, спадкодавець - ОСОБА_4 . На момент її смерті, остання проживала та була зареєстрована в житловому будинку по АДРЕСА_1 , разом із померлою проживали та були зареєстровані син ОСОБА_3 та невістка ОСОБА_5 . Заповідальне розпорядження ОСОБА_4 не залишила. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, увійшли земельні ділянки загальною площею 2,1239 га, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Пиратинської сільської ради Радехівського району(на даний час Шептицького району) Львівської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ № 035974, виданого 29 грудня 1999 року. Наголошує, що батько позивачки - ОСОБА_3 шляхом прийняття на відповідальне зберігання належних померлій ОСОБА_4 оригіналів правостановлюючих документів, проживання із померлою та здійснення опіки над спадковим майном, фактично прийняв спадкову масу.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки - ОСОБА_3 . За життя останній залишив заповідальне розпорядження, яким все своє майно заповів позивачці. При зверненні до нотаріальної контори ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв`язку з тим, що свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку не може бути видане з підстав відсутності належних правовстановлюючих документів, оскільки Державний акт був виданий після смерті ОСОБА_4 .

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

У судове засідання сторони участі уповноважених представників не забезпечили.

Заяви та клопотання учасників справи

09 грудня 2024 року позивачкою ОСОБА_1 на розгляд суду надіслано заяву про розгляд справи за відсутності позивачки, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.54).

10 грудня 2024 року представником відповідача, міським головою С. Коханчуком подано до суду заяву, в якій останній просить суд розгляд справи здійснювати без його участі, складу суду довіряє, позовні вимоги визнає у повному обсязі та проти їх задоволення не заперечує (а.с.56).

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на вимоги частини 1 статті 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про можливість проведення розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 11.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до відкритого підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження(а.с.50-51).

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.02.1977 вбачається, що батьками ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_12 (а.с.12).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 17.02.1977 вбачається, що батьками ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (а.с.16).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 17.02.1977 вбачається, що батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (а.с.18).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 04.06.1980 вбачається, що батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_13 та ОСОБА_4 (а.с.16).

Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 від 29.12.1956 встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб в с. Ператин, Радехівського районну, Львівської області. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_13 », про що зроблено відповідний актовий запис №6(а.с.13).

Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7 від 17.02.1977 встановлено, що між ОСОБА_13 та ОСОБА_10 зареєстровано шлюб в с. Ператин, Радехівського районну, Львівської області. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_13 », про що зроблено відповідний актовий запис №6(а.с.13).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 24.12.1988 вбачається, що батьками ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.9).

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_9 від 20.11.1976 встановлено, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб Синьківською сільською радою Радехівського районну Львівської області. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 », про що зроблено відповідний актовий запис №13(а.с.10).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_10 від 13.08.1988 встановлено, що ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Пиратин, Радехівського району, Львівської області (а.с.15).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 від 28.08.1995 встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 в с. Пиратин, Радехівського району, Львівської області (а.с.11).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_12 від 13.04.2005 встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 в с. Пиратин, Радехівського району, Львівської області (а.с.17).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_13 від 11.03.2016 встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_12 в с. Пиратин, Радехівського району, Львівської області (а.с.20).

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 76449859 від 02.04.2024, вбачається, що після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася(а.с.14).

Відповідно до копії заповіту, зареєстрованого в реєстрі № 38 від 15.07.2005 встановлено, що ОСОБА_3 заповів усе своє майно своїй дочці ОСОБА_1 (а.с.23).

Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16.08.2018, зареєстрованого в реєстрі за № 1295 встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок(а.с.25).

Відповідно до довідки № 391 від 28.09.2023 виданою Радехівською міською радою Львівської областівстановлено, що на день сметрі ОСОБА_4 в одному будинку були зареєстровані та проживали в АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.26).

Відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії серії ІІ-ЛВ № 035974, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3859 виданий 29 грудня 1999 року, виданого на підставі рішення VIII сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської районної ради народних депутатів від 19.10.1999, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею загальною 2,1239 га, яка розташована на території Пиратинської сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(а.с.27).

Згідно із інформацією із книги реєстрації сертифікатів на право земельну частку(пай) № 895 від 29.04.1996 вбачається, що ОСОБА_4 видано сертифікат серії ІІ-ЛВ № 037417, загальною площею 2,87 на підставі розпорядження райдержадміністрації(а.с.28).

Згідно Розпорядження голови Радехівської районної державної адміністрації Львівської області №79 від 23 лютого 1999 року «Про надання дозволу на розробку проекту по передачі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Пиратин, на території Пиратинської сілької ради» та списку громадян, що додається до даного Розпорядження вбачається, що ОСОБА_4 виділено земельну частку розміром 2,87 га(а.с.29,30-31).

Рішенням та додатком до рішення Радехівської районної ради Львівської області VIII сесії ІІІ демократичного скликання від 19.10.1999 «Про затвердження проекту по передачі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Пиратин» підтверджується, що ОСОБА_4 виділено земельну ділянку площею 2,1239 (а.с.32,33-34).

Постановою приватного нотаріуса, Н. Комарницької Червоноградського районного нотаріального округу Львівської № 80/02-31 від 02.04.2024 відмовлено ОСОБА_1 у зв`язку із ти, що свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку не може бути видане з підстав відсутності належних правовстановлюючих документів, оскільки Державний акт був виданний після смерті ОСОБА_4 (а.с.47-48).

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на спадкування і неможливістю реалізації цього права через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР) та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, відповідно до статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Нормою статті 527 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Спадкоємцями за законом є особи, які входять у першу та другу черги спадкоємців за законом (статті 529, 530 ЦК УРСР), утриманці (стаття 531 ЦК УРСР), усиновлені та усиновителі (стаття 532 ЦК УРСР).

Згідно з приписами частини 1 статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).

Відповідно до частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Окрім застосування до вказаних правовідносин вищезазначених норм процесуального закону, суд зважає на роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 (далі - Постанова Пленуму ВСУ).

Так, у пункті 1 Постанови Пленуму ВСУ звернуто увагу на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У пункті 16 постанови звернуто увагу на те, що заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію.

Так, згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Так, відповідно до статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Нормою статті 527 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Спадкоємцями за законом є особи, які входять у першу та другу черги спадкоємців за законом (статті 529, 530 ЦК УРСР), утриманці (стаття 531 ЦК УРСР), усиновлені та усиновителі (стаття 532 ЦК УРСР).

Згідно з приписами частини 1 статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).

Відповідно до частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім цього, судом застосовано норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.

Застосовані судом норми права регулюють вищенаведені спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла баба позивачки, спадкодавець - ОСОБА_4 . На момент її смерті, остання проживала та була зареєстрована в житловому будинку по АДРЕСА_1 , разом із померлою проживали та були зареєстровані син ОСОБА_3 та невістка ОСОБА_5 . Заповідальне розпорядження ОСОБА_4 не залишила. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, увійшли земельні ділянки загальною площею 2,1239 га, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Пиратинської сільської ради Радехівського району(на даний час Шептицького району) Львівської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ШШ-ЛВ № 035974, виданого 29 грудня 1999 року. Наголошує, що батько позивачки - ОСОБА_3 шляхом прийняття на відповідальне зберігання належних померлій ОСОБА_4 оригіналів правостановлюючих документів, проживання із поиерлою та здійснення опіки над спадковим майном, фактично прийняв спадкову масу. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки - ОСОБА_3 . За життя останній залишив заповідальне розпорядження, яким все своє майно заповів позивачці.

Суд зауважує, що перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині 1 статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Водночас, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факт, що ОСОБА_3 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном прийняв спадщину після смерті мами ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 повністю підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами (письмовими доказами), які відповідають критеріям належності і допустимості, у своїй сукупності є достатніми та сумнівів у своїй достовірності не викликають.

Таким чином, суд доходить обґрунтованого переконання про наявність достатніх підстав вважати доведеність факту вступу шляхом уплавління та володіння спадковим майном ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлення зазначеного факту породжує для юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди в одержанні у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 (право на земельну ділянку у порядку спадкування) не визнається, відтак позивачка має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом. З огляду на обґрунтованість та підставність заявлених вимог, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 525, 529, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, пунктів 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 89, 259, 264, 265, 293, 315 Цивільного процесуального кодексу України Радехівський районний суд Львівської області,

ухвалив:

позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_14 , виданий Радехівським РВ УМВС України у Львівській області від 28.12.2001, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Радехівської міської ради Львівської області (місцезнаходження: пр. Відродження, 3, м. Радехів, Шептицький район, Львівська область, ідентифікаційний код юридичної особи 26361149) про встановлення факту, що має юридичне значеня та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування - задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_3 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном прийняв спадщину після смерті мами ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельні ділянки загальною площею 2,1239 га, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Пиратинської сільської ради Радехівського району(на даний час Шептицького району) Львівської області, яка надежила ОСОБА_4 , на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ № 035974, виданого 29 грудня 1999 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрати у справі покласти на позивачку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддяО. Куцик-Трускавецька