Рішення № 123600654, 09.12.2024, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1528/24

Номер провадження 2/373/759/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Керекези Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/1528/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду із позовом і просить стягнути із відповідача заборгованість за Договором про споживчий кредит № 103701187 від 21 серпня 2021 року в розмірі 25110 грн 53 коп., судовий збір в розмірі 3028 грн 00 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн 00 коп.

Посилається на те, що 21 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем був укладений Договір про споживчий кредит № 103701187. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про вільне волевиявлення відповідача на укладення даного договору. Позикодавець належним чином виконав умови Договору, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі, передбаченому умовами договору. Відповідачем умови договору не виконувалися. 17 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 17-01/2022-54, за яким було передано право вимоги за вищезазначеним кредитним договором. Відповідно до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року було передано право вимоги за даним договором ТОВ «Коллект Центр». Станом на день звернення до суду із даним позовом відповідачем умови кредитного договору виконані не були, заборгованість за тілом кредиту та відсотками не сплачена.

Ухвалою від 10 вересня 2024 року було в відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін по справі. (а.с.47).

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

25 вересня 2024 року до суду від відповідача ОСОБА_1 в підсистемі «Електронний суд» надійшов відзив на позов, відповідно до якого вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на те, що вона не була ознайомлена про відступлення прав вимоги за кредитним договором, стороною якого вона є, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». Зазначає, що у відповідності до вимог чинного законодавства боржник має право не виконувати обов`язку по сплаті заборгованості за договором до надання йому доказів переходу прав у зобов`язанні до нового кредитора. Відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливе положення договору може бути змінене або визнане недійсним з моменту укладення договору.

07 жовтня 2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.56-64), відповідно до якого просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що повідомлення боржника про відступлення прав вимоги позивач здійснювалося первісним кредитором у відповідності до п.5.5.Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року. Не повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні не має наслідком недійсність правочину про заміну кредитора. Єдиним наслідком такого неповідомлення є ризик для кредитора у вигляді виконання боржником свого зобов`язання на користь попереднього кредитора. Дані положення законодавства стосуються , в більшій мірі, добровільного виконання зобов`язання боржником. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного виконання боржником зобов`язання як на користь первісного кредитора, так і на користь позивача. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення Кредитного договору шляхом заповнення заяви-анкети на отримання кредиту, в якій підтвердив, що ознайомлений з умовами та правилами надання коштів у позику. Розмір та порядок нарахування відсотків був погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, її розмір розумним та справедливим При цьому, договір та його умови в судовому порядку не оскаржувалися, не визнавалися недійсними. Відповідач тривалий час здійснювала погашення заборгованості, що свідчить про визнання нею умов Кредитного договору. Посилання відповідача на норми Закону України « Про захист прав споживачів» є недоречним, оскільки вони стосуються нарахування штрафних санкцій за порушення умов виконання договору, вимоги позивача стосуються стягнення заборгованості за тілом кредиту та за відсотками.

Розгляд справи здійснювався відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України.

Судом встановлено наступне.

21 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 103701187 (а.с.7-13), відповідно до якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 5000 грн 00 коп. строком на 30 днів з 21 серпня 2021 року. Комісія за надання кредиту 550 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 11,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 1875 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача представником позивача подано копію платіжного доручення № 31398372 від 21 серпня 2021 року (а.с.13).

Відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконувалися внаслідок чого станом на 17 січня 2022 року утворилася заборгованість в розмірі 17799 грн 33 коп., яка складається із: заборгованості по основній сумі кредиту 3848 грн 00 коп., заборгованості за відсотками 13401 грн 33 коп., заборгованість по комісії 550 грн 00 коп.(а.с.15-16).

17 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелоан» та Товариством з обмеженою відповідальності «Вердикт Капітал» був укладений Договір факторингу № 17-01/2022-54, за яким право вимоги за вищезазначеним Кредитним договором перейшло до нового кредитора (а.с.19-24).

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ Коллект Центр» був укладений Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого право вимоги за Договором про споживчий кредит № 103701187 від 21 серпня 2021 року перейшло до позивача (а.с.25-31).

Згідно розрахунку ТОВ «Мілоан» (а..15-16) заборгованість ОСОБА_1 станом на 17 січня 2022 року становить:

-заборгованість за тілом кредиту-3848 грн 00 коп.;

-заборгованість за відсотками 13401 грн 33 коп.;

-заборгованість за комісією 550 грн.00 коп.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с.17) заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 10 січня 2023 року становить 25110 грн 53 коп., в тому числі:

- заборгованість за тілом кредиту 3848 грн 00 коп.;

- заборгованість за відсотками станом 17 січня 2022 року 13401 грн 33 коп.;

- заборгованість за пенею 550 грн 00 коп.;

- нараховані відсотки за період із 17 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року 7311 грн 20 коп.

Розрахунок заборгованості ТОВ «Коллект Центр» містить аналогічну суму загальної заборгованості за даним кредитним договором: заборгованість за тілом кредиту - 3848 грн 00 коп., заборгованість за відсотками, нарахованими станом на 10 січня 2023 року 20712 грн 53 коп., заборгованість за комісією 550 грн 00 коп. (а.с.18).

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано: копію Договору про надання правової допомоги № 07-06/2024 від 07 червня 2024 року (а.с.35-36); копію прайс-листа АО «ЛІГАЛЛ АССІТАНС» (а.с.37); копію платіжної інструкції № 0440600000 від 11 червня 2024 року (а.с.38); заявку на надання юридичної допомоги № 657 від 07 червня 2024 року (а.с.39); витягом з акту № 1 про надання юридичної допомоги від 10 червня 2024 року (а.с.40).

Суд приймає до уваги подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. ст. 11, 13, 14 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов`язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, як це передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу ст.ст. 626, 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч.2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо) яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір про споживчий кредит № 103701187 від 21 серпня 2021 року було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюється до укладених в письмовій формі.

Факт укладення вищезазначеного кредитного договору відповідачем не спростовується.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.1 ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У відзиві на позов відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що її не було належним чином повідомлено про зміну кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до статті 516 ЦК заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правових позицій Верховного Суду України, викладених у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, вбачається, що оскільки з матеріалів справи вбачається, що боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суди дійшли обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відомостей про добровільну сплату боргу первісному кредитору справа не містить, позивач будь-яких доказів на підтвердження даних обставин до суду не подав. Тому неповідомлення відповідача кредитора у зобов`язанні не звільняє його від обов`язку сплатити заборгованість за Договором про споживчий кредит № 103701187 від 21 серпня 2021 року.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст.1056-1 ЦК України тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, як вбачається із розрахунку ТОВ «Мілоан (а.с.15-16) заборгованість відповідача за Договором про споживчий кредит № 103701187 від 21 серпня 2021 року станом на 17 січня 2022 року становить 17799 грн 38 коп, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту -3848 грн 00 коп.; заборгованість за відсотками 13401 грн 33 коп.; заборгованість за комісією 550 грн.00 коп.

17 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелоан» та Товариством з обмеженою відповідальності «Вердикт Капітал» був укладений Договір факторингу № 17-01/2022-54, за яким право вимоги за Договором про споживчий кредит № 103701187 від 21 серпня 2021 року перейшло до правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал».

Разом із тим, із розрахунків заборгованості за даним Кредитним договором, зробленими ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с.17) та ТОВ «Коллект Центр» (а.с.18) вбачається, що за період із 17 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року відповідачу, крім вищезазначеної суми заборгованості, була нарахована відсоткова ставка у розмірі 5% денних, загальний розмір якої за цей період складає 7311 грн 00 коп.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Поняття "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

З правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 31 жовтня 2018 року по справі № 202/4494/16-ц, вбачається, що Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 .

Відповідно до п.п. 1.3 Договору про споживчий кредит № 103701187 від 21 серпня 2021 року кредит надається строком на 30 днів з 21.08.2021 (строк кредитування). Відповідачу нараховувалися відсотки у відповідності до пю1.5.2 Договору. В подальшому відбувалася пролангація строку кредитування у відповідності до п.п.2.3.11, 2.3.1.2 Договору та нараховувалися відсотки відповідно у розмірі 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку кредитування кредитом та 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п.2.3.1.1 Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі- Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства tengo.ua.

Разом з тим, представником позивача не надано будь-яких доказів на підтвердження факту ознайомлення відповідача з цими Правилами, в позовній заяві та у відповіді на відзив не роз`яснено та не надано будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 дій, що свідчать про її волевиявлення на прологанція Договору про споживчий кредит № 103701187 від 21 серпня 2021 року. Представником відповідача не надано роз`яснень з приводу порядку нарахування відсотків, які він просить стягнути із відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про споживчий кредит № 103701187 від 21 серпня 2021 року в розмірі 6 273 грн 00 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 3848 грн 00 коп., заборгованість за відсотками 1875 грн 00 коп., заборгованість за комісією 550 грн 00 коп.

Що стосується вимоги про стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн 00 коп., суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1)на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4)пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, що відповідає п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України.

Звертаючись з позовною заявою представник позивача зокрема просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн 00 коп.

До позовної заяви позивачем додано копію Договору про надання правової допомоги № 07-06/2024 від 07 червня 2024 року (а.с.35-36); копію прайс-листа АО «ЛІГАЛЛ АССІТАНС» (а.с.37); копію платіжної інструкції № 0440600000 від 11 червня 2024 року (а.с.38); заявку на надання юридичної допомоги № 657 від 07 червня 2024 року (а.с.39); витягом з акту № 1 про надання юридичної допомоги від 10 червня 2024 року (а.с.40).

Відповідно до п.4.1 Договору про надання правової допомоги № 07-06/2024 від 07 червня 2024 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр» (Клієнт), Адвокатське об`єднання на підставі звернення Клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги.

Відповідно до положень Розділу 4 (п. 4.1-4.6) вищезазначеного Договору, вартість Послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору (п. 4.1 Договору). Якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, Клієнт зобов`язується оплатити надані Адвокатським об`єднанням послуги у строк до 60 банківських днів з моменту підписання акту про надання юридичної допомоги та надання Адвокатським об`єднанням клієнту відповідного рахунку для оплати (п. 4.2 Договору).

Пунктом 4.5. Договору зазначено, що сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром Адвокатського об`єднання за надання юридичної правової допомоги та поверненню не підлягає.

Відповідно до п.4.6 Договору в акті сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акта.

Згідно Заявки на надання юридичної допомоги № 657 від 07 червня 2024 року Сторони Договору погодили об`єм надання правових послуг (а.с.39).

Відповідно до Витягу з Акту № 1 про надання юридичної допомоги від 10 червня 2024 року сторони Договору погодили обсяг наданих юридичних послуг за вищезазначеною заявкою (а.с.40).

На підтвердження факту перерахування коштів за правничу допомогу за Договором про надання правової допомоги № 07-06/2024 від 07 червня 2024 року представником позивача подано копію платіжної інструкції № 0440600000 від 11 червня 2024 року (а.с.38).

Наведене у своїй сукупності свідчить про належне виконання позивачем своїх процесуальних обов`язків щодо своєчасності заявлення про витрати на правничу допомогу та надання доказів таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких, саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

Клопотання про зменшення розміру судових витрат від відповідача до суду не надходило.

Разом з тим, відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, стягненню із відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2248 грн 34 коп.

В силу ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 756 грн 44 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 103701187 від 21 серпня 2021 року в розмірі 6273 (шість тисяч двісті сімдесят три) гривні 00 копійок, в тому числі заборгованість за тілом кредиту 3848 (три тисячі вісімсот сорок вісім) гривень 00 копійок, заборгованість за відсотками 1875 (одна тисяча вісімсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок, заборгованість за комісією 550 (п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 756 (сімсот п`ятдесят шість) гривень 44 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2248 (дві тисячі двісті сорок вісім) гривень 34 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з виготовлення його повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: Я. І. Керекеза