Рішення № 123591, 27.06.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.06.06 р. Справа № 6/169

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіной Л.Д.

при секретарі Шабановой Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Статутного територіально-галузевого об”єднання “Південна залізниця” м.Харків

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м.Маріуполь, Донецької області

третьої особи _______________

про стягнення 5 320грн. 00коп.

за участю

прокурора –

представників сторін:

від позивача – Болотова Е.І. – представник по довіреності № 421 від 18.04.2006р.

від відповідача – Маєвська В.М. – представник по довіреності № 09-18/990

від 28.12.2005р.

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Статутне територіально-галузеве об”єднання “Південна залізниця” м.Харків, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м.Маріуполь, Донецької області суми штрафних санкцій в розмірі 5 320грн. за неправильно зазначений в накладній №52838467 код отримувача вантажу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позовних вимог та пояснив, що між позивачем та відповідачем відсутній предмет спору, оскільки позивач не є правомочною особою по вимозі про стягнення з відповідача штрафу за неналежне виконання договору перевезення та просить припинити провадження по справі. Крім того, пояснив, що претензія №07-13/2077 від 09.12.2005р., на яку посилається позивач, заявлена Харківською дирекцією залізничних перевезень, яка також не є стороною по договору перевезення.

Справа слуханням відкладалася для представлення позивачем додаткових документів по справі. Такі документи були представлені суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

встановив:

21 листопада 2005р. на станцію Кварцовий Південної залізниці прибув вагон № 65230245 за накладною № 52838467 зі станції Сартана Донецької залізниці до станції призначення Кварцовий з зазначеним в накладній кодом отримувача вантажу закрите акціонерне товариство “Новоселівський Горно-Збагачувальний комбінат” – 4801, що не відповідає дійсності. Згідно реєстраційної картки вантажовласника код ЗАТ “Новоселівський ГЗК” – 5261.

По прибутті вантажу на станцію призначення 21.11.2005р. був складений акт загальної форми № 1160 та подане оперативне повідомлення від 21.11.2005р. №1 на станцію відправлення Сартана.

Відповідно даних акту загальної форми № 1160 від 21.11.2005р. у вагоні № 65230245, який прибув під вивантаження, в документах вказаний код отримувача ЗАТ “Новоселівський Горно-Збагачувальний комбінат” – 4801, а фактично код отримувача 5261.

9 грудня 2005р. позивач направив відповідачу претензію № 07-13/2077 на суму 5 320грн., підставою для направлення якої був неправильно вказаний в накладній код одержувача вантажу.

14 лютого 2006р. Харківською дирекцією залізничних перевезень (структурний підрозділ позивача) була отримана відповідь від ВАТ “МК “Азовсталь” № 09-19/06/23, в якій відповідач визнав вимоги даної претензії в повному обсязі. Але до теперішнього часу вимоги претензії не задоволені та сума в розмірі 5 320грн. за неправильно вказаний в накладній код отримувача вантажу на рахунок Статутного територіально-галузевого об”єднання “Південна залізниця” м.Харків.

Відповідно ч.2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно до ч.ч 1,2,3 ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов”язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов”язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Аналогічні положення містять ч.5 ст.306 та ч.5 ст.307 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.3, ч.2 ст.8 Закону України “Про залізничний транспорт” законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України “Про транспорт”, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов”язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізниць та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів регламентуються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457.

Як встановлено ст.6 Статуту залізниць України, накладна- це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов”язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони – одержувача. Таким чином, уклавши договір перевезення вантажу, відправник (відповідач по справі) взяв на себе зобов”язання, які передбачені Статутом залізниць України, а саме: правильно заповнювати графи перевізного документа-накладної.

Так, згідно ст.23 Статуту залізниць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів), форма якої та порядок заповнення затверджуються Мінтрансом. При цьому, відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, за змістом ст.24 Статуту, несуть вантажовідправники.

Таким чином, саме відправник вантажу по справі, зобов”язаний правильно заповнити перевізні документи, і несе відповідальність за всі наслідки неправильно зазначеного в накладній № 52838467 коду отримувача вантажу.

Відповідно ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначений в накладній код отримувача вантажу з відправника відповідно даної накладної № 52838467 стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту (п”ятикратна провізна плата за всю відстань перевезення), а саме: 1064,00х5 = 5 320грн. (провізна плата вказана в накладній № 52838467).

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. З огляду на вищенаведені обставини суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що між відповідачем та позивачем відсутній предмет спору, оскільки позивач не є правомірною особою по вимозі про стягнення з відповідача штрафу за неналежне виконання договору перевезення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У порушення вказаної норми закону відповідач не надав жодного документа, більш того, не зазначив жодного нормативного акту в підтвердження зазначення про відсутність предмету спору саме між СТГО Південна залізниця та відповідачем.

Позивач, як перевізник, на підставі договору перевезення (накладної № 52838467) надав послуги з перевезення вантажу в межах свого територіального розташування, оформив на станції призначення всі необхідні документи та вчинив дії, необхідні для видачі вантажу одержувачу- ЗАТ “Новоселівський ГЗК”, виявив порушення в частині неправильного зазначення коду отримувача вантажу, склав 21.11.2005р. акт загальної форми №1160, що і є підставою для відповідальності відправника вантажу (відповідача).

Крім того, відповідач у відповіді від 06.02.2006р. на претензію від 09.12.2005р. № 07-13/2077 претензійні вимоги залізниці в розмірі штрафу за неправильно зазначений в накладній код отримувача вантажу визнав в повному обсязі. Пояснень щодо того, чому на стадії судового розгляду відповідачем заперечуються визнані претензійні вимоги не надано.

Щодо статусу позивача як юридичної особи, судом встановлено, що згідно довідці про включення Залізниці до ЄДРПОУ вказана організаційно-правова форма “об”єднання”, статтею 1.1 статуту Південної залізниці затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 29.12.1997р. № 457, перереєстрованого у виконкомі Харківської міської ради, розпорядження №413 (2.1) від 25.02.1998р. дана повна назва організаційно-правової форми підприємства – “статутне територіально-галузеве об”єднання”. У пункті 1.1 статуту чітко вказано, що Південна залізниця – це статутне територіально-галузеве об”єднання, яке і є належним позивачем по справі.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву вказує на те, що претензія від 09.12.2005р. № 07-13/2077 заявлена Харківською дирекцією залізничних перевезень, що не є стороною по договору перевезення, крім того, не підтверджені повноваження особи, яка її підписала. Стосовно права на заявлення претензії, то право на пред”явлення претензій, пов”язаних з наданням послуг по перевезенню вантажів в 2005р. Південною залізницею надано начальну Харківської дирекції залізничних перевезень О.М.Пилипейку (довіреність від 17.01.2005р. № 154).

Відповідно до рішення № 15-рп/2002 Конституційного суду України від 09.07.2002р. у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення, необхідно розуміти так, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншим нормативно-правовим актом. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Тому у даному випадку факт заявлення претензії або її не заявлення не має принципового значення.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита, та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 24,118,122,129 Статуту залізниць України, п.2.1 “Правил оформлення перевізних документів” затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. №863/5084, та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Статутного територіально-галузевого об”єднання Південна залізниця м.Харків до Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м.Маріуполь, Донецької області про стягнення 5 320грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” (87500, м.Маріуполь, вул.Лепорського,1, р/р № 26003501676000 у відділенні філія ПУМБ, МФО 335742, код 00191158) на користь Статутного територіально-галузевого об”єднання Південна залізниця (61052, м.Харків, вул.Червоноармійська,7, р/р № 26004700059 в Харківській філії АБ “Експрес-банку”, МФО 350716, код 01072763) штраф у сумі 5 320грн., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

У судовому засіданні 27.06.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.06.2006р.

Суддя Подколзіна Л.Д.