Ухвала суду № 123589599, 03.12.2024, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 498/1742/24

Номер провадження: 1-кп/511/303/24

03.12.2024 року колегія суддів Роздільнянського районного суду Одеської області в складі: судді - доповідача - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_5 ,

потерпілої - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у кримінальному провадженні №12024162390000510, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.07.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Леніно Фрунзівського району Одеської області, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2024 року до Роздільнянського районного суду Одеської області з Одеського апеляційного суду після визначення підсудності надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162390000510, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України.

Ухвалою суду від 07.10.2024 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання на 08.10.2024 року.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 18.07.2024 року ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов`язків.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 08.10.2024 року обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов`язків, строк якого спливає 06.12.2024 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, в якому зазначив про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 на 60 днів, оскільки вважає, що ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені судом при обранні запобіжного заходу на даний час не відпали та не зменшилися.

Захисник обвинуваченого на ОПД - адвокат ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час для можливості обвинуваченому утримувати 4-х неповнолітніх дітей.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисника.

Потерпіла ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора.

Заслухавши думку прокурора, потерпілої, обвинуваченого та його захисника, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора належить задовольнити. Висновок суду обґрунтовується наступним.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч.2 ст.177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, міцність соціальних зв`язків, репутацію обвинуваченого, наявність судимостей, постійного місця роботи.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому такого виду запобіжного заходу, суд має встановити в першу чергу існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Наразі стороною обвинувачення доведено, а стороною захисту не спростовано наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих.

Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яким законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років та враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує, може вдатись до втечі, не проживає за місцем реєстрації, офіційно не одружений, не працює, отже не має стабільного джерела доходу, обвинувачується у вчиненні злочину проти власності та життя та здоров`я особи, вчиненого в умовах воєнного стану.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також, ОСОБА_7 може почати чинити вплив на потерпілу та свідків по даному кримінальному провадженню, які є його сусідами, які були допитані під час досудового розслідування, з метою примусу останніх дати показання на свою користь, або на потерпілу.

Ризики, встановленні слідчим суддею при обранні запобіжного заходу не відпали та захисником не надано доказів про їх зменшення, або про те що вони перестали існувати.

При цьому суд наголошує, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Суд враховує, що згідно ч.1 ст.176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання обвинуваченим обов`язків.

Суд приймає до уваги посилання захисника відносно наявності у ОСОБА_7 на утриманні неповнолітніх дітей, однак суд наголошує на тому, що така обставина не зменшує існування вищенаведених ризиків та не може слугувати безумовною підставою для застосування стосовно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із триманням під вартою, з огляду на інші, встановлені судом обставини.

Крім того, суд також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , пов`язаний із посяганням на життя та здоров`я людини, які є, відповідно до норм національного та міжнародного права, найвищою соціальною цінністю та захищаються державою в першу чергу, а також на майно потерплої в умовах воєнного стану, що підвищує суспільну небезпеку такого злочину.

На момент розгляду клопотання термін тримання обвинуваченого під вартою не закінчився, однак він сплине до наступного судового засідання. Оскільки питання щодо подовження строків тримання обвинуваченого під вартою вирішується в судовому засіданні за участю всього складу суду, вважаємо за необхідне вирішити це питання в даному судовому засіданні.

На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 315 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, у виді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" на строк 60 (шістдесят) днів - до 31.01.2025 року включно.

Розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240,00 гривеньта обв`язки, визначені ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 08.10.2024 року - залишити незмінними.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому.

Копію ухвали направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя: доповідач ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_2