Постанова № 12357817, 15.11.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.11.2010 р.           справа №36/116

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівАкулової Н.В.

Гези Т.Д.

Приходько І.В.

за участю

представників сторін:

від позивача:не з’явився

від відповідача:не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Сніговик-2005” м.Донецьк

на рішення

господарського суду Донецької області

від03.08.2010року

у справі№36/116 /суддя Будко Н.В./

за позовомЗакритого акціонерного товариства „Фірма „Полтавпиво” м.Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сніговик-2005” м.Донецьк

простягнення 149130,38грн. В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство „Фірма „Полтавпиво” м.Полтава звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сніговик-2005” м.Донецьк про стягнення 149130,38грн., у тому числі заборгованості за поставлену продукцію в сумі 132330,38грн. та вартості тари з урахуванням ПДВ в сумі 16800грн. /арк. справи 2-5/.

Рішенням від 03.08.2010року господарський суд Донецької області /суддя БудкоН.В./ позовні вимоги задовольнив./арк. справи 66-67/.

Рішення мотивоване тим, що 27.11.2008р. сторони уклали договір №273/18, за умовами якого позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти, оплатити пиво в пляшках, КЕГ-тарі, ПЕТ-пляшках, на умовах, передбачених даним договором, та в установлений термін повернути позивачу зворотну тару; на виконання умов договору позивач за товарно-транспортними накладними передав відповідачу товар з тарою на загальну суму 1727836,21грн., з яких товар на суму 926804,21грн., а тара на суму 801032грн.; в порушення взятих на себе зобов’язань відповідач отриманий товар оплатив лише частково в сумі 794473,83грн., а залишок товару на суму 132330,38грн. залишився неоплаченим; позивач поставив відповідачу пиво в кегах у кількості 1541шт., з яких позивачу було повернуто лише 1506 кег, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на повернення тари, а кеги у кількості 35шт. відповідач позивачу не повернув; доказів погашення заборгованості за товар в сумі 132330,38грн., а також доказів оплати неповернутої у строк тари в сумі 16800грн. з урахуванням ПДВ відповідач не представив, у зв’язку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України; факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сніговик-2005” м.Донецьк у апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2010року у справі №36/116 та прийняти нове рішення, посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи та порушення норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не надав суду відомостей щодо повернення у спірний період продукції на підставі накладних від 27.10.2009року, 04.12.2009року, 20.01.2010року, 24.02.2010року на загальну суму 90617,79грн.; відповідач у спірний період здійснив повернення тари на суму 24707,70грн., що також судом не враховано.

У відзиві на апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство „Фірма „Полтавпиво” м.Полтава просить рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2010року у справі №36/116 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки всі накладні, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, судом першої інстанції досліджені.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сніговик-2005” м.Донецьк звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи внаслідок знаходженням одного представника підприємства у відрядженні на час судового засідання, участь другого представника у іншому судовому процесі.

Судова колегія не вбачає підстав для задоволення вказаних клопотань, оскільки представники відповідача були присутні у судовому засіданні 11.10.2010року, надавали відповідні пояснення за апеляційною скаргою.

Ухвалою від 11.10.2010року явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, сторони, що належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, не скористались своїм правом на участь представників у судовому засіданні, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець / постачальник/, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк /строки/ товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

27.11.2008року між Закритим акціонерним товариством „Фірма „Полтавпиво” м.Полтава /Постачальник/ та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сніговик-2005” м.Донецьк /Покупець/ укладено договір №273/18./арк. справи 8-14/.

Згідно п.1.1 договору Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець прийняти, оплатити пиво в пляшках, КЕГ-тарі, ПЕТ-пляшках, на умовах, передбачених даним договором, та в установлений термін повернути позивачу зворотну тару.

Порядок повернення зворотної тари передбачений Додатком №4 до договору./арк. справи 13/.

Таким чином, договір №273/18 від 27.11.2008р. за своєю правовою природою є договором поставки.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплено печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач за товарно-транспортними накладними №00000015 від 05.01.09р. на суму 350824,48грн., №00000017 від 05.01.09р. на суму 101,97грн., №00000026 від 09.01.09р. на суму 50422,62грн., №00000066 від 22.01.09р. на суму 41592, 39грн., №00000068 від 22.01.09р. на суму 9406,80грн., №00000069 від 22.01.09р. на суму 101,97грн., №00000098 від 30.01.09р. на суму 52639,58грн., №00000103 від 30.01.09р. на суму 54031,26грн., №00000131 від 05.02.09р. на суму 45457,59грн., №00000133 від 05.02.09р. на суму 600,02грн., №00000184 від 19.02.09р. на суму 37936,64грн., №00000185 від 19.02.09р. на суму 51343,92грн., №00000276 від 10.03.09р. на суму 169525,28грн., №00000400 від 01.04.09р. на суму 36967,92грн., №00000401 від 01.04.09р. на суму 1079,72грн., №00000497 від 16.04.09р. на суму 30156,23грн., №00000527 від 23.04.09р. на суму 24954,86грн., №00000782 від 25.05.09р. на суму 23238грн., №00000859 від 03.06.09р. на суму 110556,20грн., №00000860 від 03.06.09р. на суму 17279,57грн., №00000624 від 12.05.09р. на суму 38137,68грн., №00000781 від 25.05.09р. на суму 33989,72грн., №00000949 від 15.06.09р. на суму 16144,90грн., №00000950 від 15.06.09р. на суму 125728,20грн., №00001069 від 30.06.09р. на суму 69326,70грн., №00001072 від 30.06.09р. на суму 9560,04грн., №00001232 від 14.07.09р. на суму19775, 28грн., №00001235 від 14.07.09р. на суму 121696,56грн., №00001467 від 11.08.09р. на суму 21795, 27грн., №00001793 від 23.10.09р. на суму 20895,45грн., №00001792 від 23.10.09р. на суму 32217,44грн., №00001468 від 11.08.09р. на суму 101250грн., поставив відповідачу товар з тарою на загальну суму 1727836,21грн., з яких продукцію поставлено на суму 926804,21грн., тару на суму 801032грн. /арк. справи 16-30/.

Факт отримання товару у згадуваній кількості та тари відповідачем не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, частково отримана продукція відповідачем сплачена, кега-тара частково повернута у відповідності з умовами договору, предмет позовних вимог –стягнення заборгованості 149130,38грн., у тому числі заборгованості за поставлену продукцію в сумі 132330,38грн. та вартості кега-тари з урахуванням ПДВ в сумі 16800грн. /арк. справи 2-5/.

Заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі стосовно того, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, є невірним, оскільки позивач не надав суду відомостей щодо факту повернення відповідачем у спірний період продукції на підставі накладних від 27.10.2009року, 04.12.2009року, 20.01.2010року, 24.02.2010року на загальну суму 90617,79грн., відповідач у спірний період здійснив повернення тари на суму 24707,70грн., що також є неврахованим, не є доцільними.

Згідно Додатку №3 до договору сторонами передбачені Правила приймання продукції за якістю, повернення неякісної продукції, що передбачають підстави повернення неякісної продукції та порядок повернення неякісної продукції.

Зокрема, п.3.3 вказаного Додатку передбачає, що при виявленні неякісної продукції Покупець складає претензію в 2-х екземплярах і направляє Постачальнику /директору заводу –виробника/ протягом 24 годин з моменту виявлення.

Постачальник протягом 5 днів з дати отримання претензії направляє свого представника для перевірки її обґрунтованості. Представник Постачальника складає акт про відбір проб продукції з 2-х екземплярах./п. 3.4 Додатку/.

Згідно п.3.5 Додатку №3 у разі підтвердження обґрунтованості претензії Постачальник ухвалює рішення про повернення продукції. Рішення повинно бути ухвалене протягом 7 днів з моменту отримання претензії і направлене Покупцю.

Матеріали справи не містять належних доказів у підтвердження здійснення Покупцем/відповідачем/ повернення неякісної продукції за спірними накладними у порядку, що встановлений Додатком№3 до договору. Зокрема, відсутні акти про відбори проб, рішення Постачальника про повернення продукції, тощо.

Ухвалою від 11.10.2010року Донецький апеляційний господарський суд зобов’язав сторони за ініціативою відповідача здійснити звірку взаємних розрахунків за спірний період за спірними накладними та до дати судового засідання надати суду вказаний акт звірки розрахунків підписаний керівниками та головними бухгалтерами підприємств.

Однак, сторони у справі не надали суду належним чином підписаного обома сторонами акту взаємних розрахунків.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності з приписами п.3.1 договору відповідач оплачує поставлену продукцію згідно вільних відпускних цін, діючих на момент відвантаження. Підставою для оплати є товарно-транспортна накладна.

Тобто, договором не передбачено, що при оплаті за поставлену продукцію відповідач має право зробити недоплату у зв’язку з отриманням неякісної продукції.

          Згідно п.3.4 договору відповідач сплачує продукцію у розмірі 100% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. При цьому, позивач має право встановити для відповідача інший порядок розрахунків відповідно до кредитної політики (умови оплати продукції відповідачем, що встановлюють терміни кредиту і кредитні ліміти по продукції і тарі відповідно до загальних принципів кредитної політики), ніж передбачений даним пунктом, що оформлюється письмово у вигляді додатку до договору. В такому випадку встановлюється кредитний ліміт по продукції.

          Додатком №1 до договору сторони передбачили, що в зимовий сезон (1 жовтня –31 березня) термін кредиту по продукції складає 30 днів, а в літній сезон (1 квітня –30 вересня) –20днів. /арк. справи 10/.

Матеріали справи свідчать, що за товарно-транспортними накладними, які зазначені у позові, відповідач отримав продукцію на суму 926804,21грн., частково в сумі 794473,83грн. вартість її сплатив, заборгованість складає 132330,38грн.

Відповідач належними доказами у справі не спростував розмір заборгованості, стягнення якої вимагає позивач. Матеріали справи не містять доказів у підтвердження сплати заборгованості в сумі 132330,38грн.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт отримання продукції ,продукція відповідачем прийнята, строк оплати вартості продукції настав, але свої зобов’язання стосовно оплати отриманої продукції відповідач не виконав, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 132330,38грн.обґрунтовані

Відповідно п.5.2 договору тара підлягає обов’язковому поверненню відповідачем зворотнім рейсом, тобто відповідач повинен забезпечити завантаження тари на транспорт позивача одразу після розвантаження поставленої продукції відповідно до Додатку №2. Перевізник або водій позивача приймає тару у торгівельній мережі по кількості, по якості тара приймається на підприємстві позивача відповідно до Додатку №3.

Відповідно п.5.3 договору обмінна КЕГ-тара, ящики п/е, піддони дерев’яні, скляні плішки є власністю позивача і підлягають 100% поверненню , повернення скляної тари здійснюється у розмірі 98% від кількості скляної тари, отриманої з продукцією відповідно до п.5.2 договору.

          Згідно додатку №1 до договору сторонами визначено, що терміни кредиту по тарі: в зимовий сезон (1 жовтня –31 березня) –до 45 днів, а в літній сезон (1 квітня –30 вересня) –до 30 днів.

          Відповідно до п.5.3 договору у разі неповернення тари відповідач зобов’язаний у строк, встановлений для повернення тари, оплатити її вартість відповідно до п.6.8 договору, яким передбачено, що у разі неповернення зворотної тари або повернення її не в повному обсязі у встановлені договором терміни позивач має право відмовитися від повернення тари в натурі і вимагати сплати вартості тари (з урахуванням ПДВ) за ціною закупки з урахуванням ПДВ (при неповерненні скляних пляшок), по залоговим цінам (при неповерненні КЕГ-тари, ящиків, піддонів) з урахуванням ПДВ.

          Залогові ціни тари визначені сторонами в п.3.2 договору, згідно якого залогова ціна Кег-тари складає 400грн. без урахування ПДВ, отже, з урахуванням приписів п.п.5.3, 6.8 договору відповідач повинен був оплатити позивачу вартість неповернутих 35 кег з урахуванням ПДВ в сумі 16800грн., однак взяті на себе зобов’язання в цій частині відповідач також не виконав.

          Як вбачається з товарно-транспортних накладних, позивач поставив відповідачу пиво в кегах у кількості 1541шт., при цьому позивачу повернуто лише 1506 кег, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на повернення тари.

Матеріали справи не містять доказів у підтвердження повернення відповідачем позивачу кег у кількості 35шт. та доказів оплати неповернутої у строк тари в сумі 16800грн. з урахуванням ПДВ, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права є недоцільним, оскільки матеріали справи свідчать, що відповідач належним чином у відповідності з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах повідомлявся про час та місце судового засідання у справі. Зокрема, ухвала про порушення провадження у справі від 06.07.2010року направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за юридичною адресою відповідача, але відповідач лист не отримав, за закінченням терміну зберігання поштовий конверт повернуто суду та він міститься у матеріалах справи./арк. справи 72/.

Вищевказане свідчить про те, що суд першої інстанції діяв згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України, оскільки будь-яких порушень процесуального права в частині порядку повідомлення відповідача відносно ходу судового розгляду справи судом не здійснено.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 49,53, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Відновити строк на подання апеляційної скарги.

Рішення господарського суду Донецької області від 03.08.2010року у справі №36/116 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Сніговик-2005” м.Донецьк –без задоволення.

Головуючий                                                            Н.В.Акулова

          Судді                                                                      Т.Д.Геза

І.В.Приходько

                              Надруковано: 5 прим.

                              1-позивачу

                              2-відповідачу

                              3-у справу

                              4-ГСДО

                              5-ДАГС