номер провадження справи 34/149/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2024 Справа № 908/2396/24
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
при секретареві судового засідання Концур Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/2396/24
за позовом: Акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК, ідентифікаціний код юридичної особи 14360080 (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Альберг Тетяна Вікторівна, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 295 467 грн 08 коп.
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: Шпуганич В.П., адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/1137 від 10.03.2017, ордер № АО 1143973 від 27.09.2024 (в режимі відеоконференції)
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області 06.09.2024 надійшла позовна заява Акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК про стягнення з Фізичної особи-підприємця Альберг Тетяни Вікторівни заборгованості за Кредитним договором № 20.81.0000000558 від 01.09.2021 року у розмірі 295 467 грн 08 коп. станом на 30.08.2024: 176607, 36 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 60535, 76 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 47323,96 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою; 1000,00 грн - штраф (фіксована складова); 10000,00 грн - штраф (змінна складова).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив свої зобов`язання за Кредитним договором № 20.81.0000000558 від 01.09.2021 року у розмірі 295 467 грн 08 коп., відповідно, станом на 30.08.2024 наявний борг в сумі 176607, 36 грн за тілом кредиту та 60535, 76 грн за процентами. На підставі п. 5.8 Кредитного договору № 20.81.0000000558 відповідачеві нараховано штрафні санкції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024 справу 908/2396/24 визначено для розгляду судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.09.2024 у справі № 908/2396/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
27.09.2024 до суду звернувся представник відповідача із заявою про ознайомлення з матеріалами справи.
03.10.2024 представник відповідача звернувся до суду із заявою про розгляд справи з викликом сторін.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 у справі № 908/2396/24 призначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання на 23.10.2024 о 10 год.20 хв.
В судовому засіданні 23.10.2024 здійснювалась відеоконференція.
Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/2396/24. Суд оголосив склад суду.
Суд з`ясував про відводи. Відводів не заявлено.
Позивач в судове засідання не з`явився. Причини не явки суду не повідомляв.
11.10.2024 від представника відповідача надійшов відзив, у відзиві містилось клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі відзиву.
З урахуванням переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження ухвалою суду від 03.10.2024, відповідачем строк подачі відзиву 11.10.2024 не пропущено.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив, що тривалий час кредит обслуговувався відповідно до його умов. Загальновизнаним є той факт що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. На час вирішення спору в суді воєнний стан в Україні продовжено на 90 діб. Відповідачка внаслідок вказаних обставин вимушено змінила місце проживання і з березня 2022 року знаходиться в Закарпатській області де підтвердження вказаної обставини надає довідку внутрішньо переміщеної особи. Отже невиконання зобов`язання пов`язано з об`єктивними непереборними як такими щ не залежать від волі відповідача оскільки відповідачка позбавлена можливості здійснювати підприємницьку діяльність за місцем реєстрації тобто в м. Бердянськ Запорізької області. Частиною другою статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено. Зважаючи на застереження щодо застосування абзацу другого частини другої статті 215 ЦК України, викладене в статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", можна дійти висновку, що договір кредиту від 01.09.2021 з 26.02.2022 є нікчемним в силу закону, а саме статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", частини другої статті 215 Цивільного кодексу України , тому відсутні підстави для визнання його недійсним так і вчинення дій на його підставі а саме можливість його виконання відповідачем за місцем здійснення господарької діяльності. До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в п.6.23 постанови КГС ВС від 26 вересня 2023 року у справі № 913/527/21 та у Постанові від 07 березня 2024 року у cправі № 910/9680/23.
Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення по суті спору.
Ухвалою суду від 23.10.2024 відкладено підготовче засідання по справі на 06.11.2024 о 11 год. 20 хв.
В судовому засіданні 06.11.2024 здійснювалась відеоконференція.
Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/2396/24. Суд оголосив склад суду.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, ухвалу суду від 23.10.2024 не виконав, документів чи пояснень до суду не надав.
За наслідками судового засідання, суд, на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 28.11.2024 о 12 год. 00 хв.
В судовому засіданні 04.12.2024 здійснювалась відеоконференція.
Представник позивача в судове засідання не з`явився.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив повністю, просив у його задоволенні відмовити.
Усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та виклик в судове засідання представника позивача судом відхилено, оскільки визнано достатніми матеріали справи для вирішення спору по суті.
Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №910/12842/17 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинні створюватися в зайвий раз передумови для порушення процесуальних строків розгляду справи.
В судовому засіданні 05.12.2024 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.09.2021 між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» (Банк, кредитор) та Фізичною особою-піприємцем Альберг Тетяною Володимирівною (Позичальник) укладено кредитний договір №20.81.0000000558 (далі кредитний договір), предметом якого є надання кредиту Позичальниці (встановлення кредитного ліміту).
Відповідно до п. А2 та п. А3 кредитного договору, встановлюється ліміт договору 200 000,00 грн на наступні цілі: - у розмірі 200 000,00 грн на фінансування поточної діяльності. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (додаток № 1 цього договору).
Згідно з п. А6, п. А9, п. А10, п. А11 кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90 % річних. Також позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень, щомісячну винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79 % від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів та винагороду за управління фінансових інструментом у розмірі 0,00 % від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів.
Пунктом А7 кредитного договору визначено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку, передбаченого п. А 3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки.
Згідно із п. п. 2.2.2-2.2.3 кредитного договору, позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. п. 4.1, 4.2, 4.3 кредитного договору та повернути кредит у терміни, встановлені п. п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору.
Відповідно до п. 5.8 кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів. Позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 грн + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Згідно із аб. 6 п. А3 кредитного договору, зазначено, що відповідно до ст. 212, 651 ЦК України, у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, позиваючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.
Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору, що підтверджується меморіальним ордером від 01.09.2021.
Термін повернення кредиту закінчився до подання позову, і відповідач знав про свій обов`язок щодо повернення коштів до зазначеної дати, але у зазначений строк не виконав його.
У зв`язку з порушенням позичальником зобов`язань щодо сплати платежів за договором у погоджений строк, банк звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором.
Станом на 30.08.2024 позивачем заявлено до стягнення в судовому порядку 176607, 36 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 60535, 76 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 47323,96 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою; 1000,00 грн - штраф (фіксована складова); 10000,00 грн - штраф (змінна складова).
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані кредитним договором від 01.09.2021.
В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. А2 та п. А3 кредитного договору, встановлюється ліміт договору 200 000,00 грн на наступні цілі: - у розмірі 200 000,00 грн на фінансування поточної діяльності. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (додаток № 1 цього договору).
Згідно із п. А6, п. А9, п. А10, п. А11 кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90 % річних. Також позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень, щомісячну винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79 % від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів та винагороду за управління фінансових інструментом у розмірі 0,00 % від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів.
Згідно до п.п. 2.2.2-2.2.3 Кредитного договору, Позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Кредитного Договору та Повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 12, 2.2.14, 2.3.2 цього Договору.
Відповідно до п. 5.8 Кредитного Договору, у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем допущено порушення умови договору щодо сплати кредиту, процентів та винагороди.
Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 2.3.2 Кредитного Договору, при настанні будь-якої з наступних подій: - порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, Банк, на свій розсуд, має право: змінити умови цього Договору зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначено в повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суду кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Кредитом.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач не надав суду доказів сплати пред`явлених до стягнення сум кредиту, процентів та винагороди, які визнані судом обґрунтованими.
За таких обставин суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості: 176607, 36 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 60535, 76 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 47323,96 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 5.8 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 грн. +5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
На підставі п. 5.8 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 1000,00 грн. (фіксована складова) та в розмірі 25000 грн. (змінна складова).
У задоволенні вимог про стягнення штрафу суд відмовив у повному обсязі, оскільки відповідно до п. 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та досі діє.
Враховуючи викладене, штрафні санкції нараховані та пред`явлені позивачем безпідставно, тому у їх стягненні суд відмовляє.
Доводи відповідача з приводу нікчемності кредитного договору в силу ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», згідно із якою правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним, на такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, є помилковими.
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину (п. 2 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).
Кредитний договір №20.81.0000000558 між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» та Фізичною особою-піприємцем Альберг Тетяною Володимирівною укладено 01.09.2021. Місто Бердянськ Запорізької області не було тимчасово окупованою територією на момент вчинення вказаного правочину.
Крім того, відповідно до довідки від 13.04.22 № 2104-7000622038 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживання/перебування є Закарпатська область, с. Ботфала, вул. Ш. Петефі. 11, 89419.
Посилання на висновки Верховного Суду в п. 6.23 постанови КГС ВС від 26 вересня 2023 року у справі № 913/527/21, та у постанові від 07 березня 2024 року у cправі № 910/9680/23, не є релевантними до спірних правовідносин.
У справі № 913/527/21 мова йде про додатковий договір від 22.04.2014 про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.04.2007 № 0420/03, тобто про вчинення правочину після окупації окремих територій України, що входять до Донецької та Луганської областей.
Правовідносини у справі від 910/9680/23 не є кредитними, оскільки виникли з актів купівлі-продажу електроенергії за період часу з лютого по серпень 2022 року, і в контексті нікчемності правочину, є також відмінними від цієї справи.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України, встановлено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Суд задовольняє позов лише в частині основних зобов`язань за наданим кредитом (тілом кредиту), за процентами, за винагородою (комісією), які не відносяться до складових господарсько-правової відповідальності, тому посилання відносно форс-мажору на розгляд вказаних вимог не впливають.
Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір відноситься на сторони пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Альберг Тетяна Вікторівна, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», ідентифікаціний код юридичної особи 14360080 (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074) 176607 (сто сімдесят шість тисяч шістсот сім) грн 36 коп. заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 60 535 (шістдесят тисяч п`ятсот тридцять п`ять) грн 76 коп. заборгованості за процентами; 47323 (сорок сім тисяч триста двадцять три) грн 96 коп. заборгованості за винагородою та 4 267 (чотири тисячі двісті шістдесят сім) грн 01 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 06.12.24.
Суддя А.О. Науменко
Судове рішення № 123577965, Господарський суд Запорізької області було прийнято 05.12.2024. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/2396/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: