Рішення № 12357739, 04.11.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2010 р.                                                   Справа №01/1883

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Олійник І.С., за участю представників сторін:

від позивача –Мельникова Т.Д. –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

в приміщенні господарського суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Золотоніський бекон”, с. Крупське, Золотоніського району, Черкаської області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Благоземсервіс”, с. Білозір‘я, Черкаського району, Черкаської області

про розірвання договору та стягнення 8333 грн. 73 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Золотоніський бекон” звернулося до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Благоземсервіс” боргу в розмірі 8000 грн. 00 коп., 80 грн. 00 коп. інфляційних донарахувань, 253 грн. 73 коп. пені та розірвання договору №101 від 08 липня 2010 року на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування (на умовах оренди).

У судовому засіданні представник позивача подала заяву про відмову від позову в частині розірвання договору №101 від 08 липня 2010 року на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування (на умовах оренди), в решті позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках відповідача, в межах суми, заявленої в позові.

Відповідач у судове засідання не з‘явився, відзиву на позов не подав, доказів поважності причин неявки не повідомили.

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та нез’явлення його представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши доводи представника позивача, вважає за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити повністю, позов –частково, виходячи з наступного.

Позивач звернувся із заявою про забезпечення позову оскільки вважає, що відповідач умисно відмовляється від виконання договірних зобов’язань, у судові засідання не з‘являється, а тому виконання рішення суду може бути утрудненим або неможливим.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Не допускається забезпечення позову шляхом заборони:

проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення;

надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

участі акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.

Приймаючи до уваги обставини справи, розмір позовних вимог, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, тому наявні підстави для накладення арешту на грошові суми відповідача на суму позову.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю “Золотоніський бекон” (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Благоземсервіс” (виконавець) було укладено договір №101 від 08 липня 2010 року на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування (на умовах оренди) (далі –договір).

У відповідності до умов договору виконавець зобов’язався виконати проектно-вишукувальні роботи та топографічну зйомку місцевості, а замовник –надати необхідні документи, прийняти та оплатити виконані роботи. Етапи та строки виконання робіт визначаються погодженим сторонами календарним планом виконаних робіт (додаток 2 до договору).

Пунктами 2.1. –2.3. договору визначено, що загальна вартість робіт за договором становить 12000 грн. 00 коп. Замовник протягом 3-х банківських днів з дня підписання договору зобов’язується здійснити авансовий платіж виконавцю у розмірі 8000 грн. 00 коп. Повний розрахунок здійснюється замовником по факту виконаних робіт.

Приймання виконаних робіт відповідно до п. 3.1. договору оформлюється актом приймання-передачі робіт.

09 липня 2010 року відповідач в якості авансу отримав кошти в розмірі 8000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 08 липня 2010 року №1625. Крім того, відповідачу було надано всю необхідну для виконання робіт технічну документацію.

Відповідач взятих на себе договірних зобов’язань не виконав.

          З огляду на зазначене, враховуючи, що позивач втратив інтерес до виконання відповідачем взятого не себе обов’язку, він звернувся за захистом своїх порушених прав та просить стягнути з відповідача 8000 грн. 00 коп. перерахованих коштів, 80 грн. 00 коп. інфляційних донарахувань та 253 грн. 73 коп. пені, нарахованої згідно з п. 5.2. договору.

Відповідно до п. 5.2. договору в разі неналежного виконання виконавцем робіт, передбачених п. 1.1. договору, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми даного договору та повертає замовнику кошти.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі –ГК України). Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України).

Оскільки позивач від позову в частині розірвання договору №101 від 08 липня 2010 року на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування (на умовах оренди) відмовився, провадження у справі в цій частині підлягає до припинення.

Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу в розмірі 8000 грн. 00 коп. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Позивачем розрахунки пені та інфляційних донарахувань за період з 09 липня 2010 року по 17 вересня 2010 року вчиненні вірно та підлягають до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 102 грн. 00 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст. 66, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю “Благоземсервіс”, вул. Леніна, 168а, с. Білозір‘я, Черкаського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 35248846 на суму 8333 грн. 73 коп.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Благоземсервіс”, вул. Леніна, 168а, с. Білозір‘я, Черкаського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 35248846 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Золотоніський бекон”, вул. Крупської, 27, с. Крупське, Золотоніського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 33931173: борг в розмірі 8000 грн. 00 коп., 80 грн. 00 коп. інфляційних донарахувань, 253 грн. 73 коп. пені, 102 грн. 00 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині розірвання договору №101 від 08 липня 2010 року на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування (на умовах оренди) припинити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Золотоніський бекон”, вул. Крупської, 27, с. Крупське, Золотоніського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 33931173 в доход державного бюджету України державне мито в розмірі 18 грн. 67 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Чевгуз