Рішення № 12357673, 18.11.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2010 р.Справа № 18/1716-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТОН ХЛІБ" м. Хмельницький

про стягнення 782185,88 грн.

                                                                      Суддя Саврій В.А.

Представники сторін:

позивач: не з'явився

відповідач: не з'явився

З оголошенням перерви.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 819373,41 грн., з яких 709108,76 грн. основного боргу згідно договору №SО503/10-01 від 05.03.10р., 49637,61 грн. індексу інфляції, 8395,85 грн. три відсотки річних, 52231,19грн. пені.

В обгрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 509,526,625,692,712 ЦК України, ст.ст. 264-271 ГК України.

Позивач в судове засідання не з'явився, проте надіслав уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 782185,88 грн., з яких 646414,56 грн. основного боргу, 77246,54 грн. індексу інфляції, 10911,48 грн. три відсотки річних, 47613,30 грн. пені.

Дана заява не суперечить вимогам чинного законодавства та судом приймається.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не надав, проте в судовому засіданні 16.11.10р. позовні вимоги визнав в сумі 646414,56 грн.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" м.Київ (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕТОН ХЛІБ" м. Хмельницький (Покупець) 05.03.2010р. було укладено договір №S0503/10-01, згідно якого Постачальник відповідно до умов цього договору зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар відповідно до додатків, які є невід'ємними частинами даного договору (п.1.1договору).

Відповідно до п.п.2.1,2.2. договору ціна і кількість товару зазначаються в додатках, які є невід'ємними частинами даного договору. Покупець проводить оплату всієї партії товару, у національній валюті України, у безготівковому порядку в термін згідно додатку, який є невід'ємною частиною даного договору.

Постачальник проводить поставку товару відповідно до умов, викладених в додатках, які є невід'ємними частинами даного договору. Датою поставки є дата виписки товарної накладної (п.п.3.1,3.2 договору).

Згідно додаткової угоди №1 від 10.03.10р. до договору від 05.03.10р. в п.6.1 передбачено, що у випадку, якщо Покупець здійснить оплату пізніше строків, передбачених п.2.2 Розділу 2, Покупець сплачує пеню в розмірі 1% від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення.

В додатках №1 від 05.03.10р., №2 від 10.03.10р. №3 від 11.03.10р., №4 від 11.03.10р., №5 від 15.03.10р. , №6 від 28.03.10р. до договору від 05.03.2010р. №S0503/10-01 сторонами визначено товар, кількість тон, ціна за 1 тону гривень з ПДВ, умови поставки, термін відвантаження.

На виконання умов договору та додатків до нього позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1117908,70 грн., а саме за видатковою накладною №ТРН-000056 від 17.03.2010р. на суму 363200 грн., видатковою накладною №ТРН-000064 від 23.03.2010р. на суму 102700 грн., видатковою накладною №ТРН-000065 від 25.03.2010р. на суму 64750 грн., видатковою накладною №ТРН-000071 від 30.03.2010р. на суму 200462,50 грн., видатковою накладною №ТРН-000113 від 01.04.2010р. на суму 86175 грн., видатковою накладною №ТРН-000052 від 19.03.2010р. на суму 48875 грн., видатковою накладною №ТРН-000060 від 22.03.2010р. на суму 60050 грн., видатковою накладною №ТРН-000053 від 19.03.2010р. на суму 34250 грн., видатковою накладною №ТРН-000054 від 23.03.2010р. на суму 46284 грн., видатковою накладною №ТРН-000055 від 23.03.2010р. на суму 87035,20 грн., видатковою накладною №ТРН-000072 від 28.03.2010р. на суму 24127 грн..

Відповідач провів часткову сплату товару на суму 471494,14 грн.. Сума боргу склала 646414,56 грн..

Відповідач в добровільному порядку суму заборгованості не сплатив, тому позивачем подано позов до суду, з врахуванням уточнень, про стягнення з відповідача, 782185,88 грн., з яких 646414,56 грн. основного боргу, 77246,54 грн. індексу інфляції, 10911,48 грн. три відсотки річних, 47613,30 грн. пені.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов’язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Положеннями ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар, який був частково оплачений, сума боргу склала 646414,56 грн., що визнається сторонами. Доказів про сплату даної суми боргу суду не надано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, при перерахунку 3% річних, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 10911,48 грн. 3% річних за період з 21.04.10р. по 17.11.10р., тому позовні вимоги в частині стягнення 10911,48 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

З приводу нарахованих позивачем відповідачу 77246,54 грн. інфляційних за період з 21.04.10р. по 17.11.10р., аналізуючи поданий розрахунок з врахуванням листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97-р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" суд вважає правомірним нарахування відповідачу 22005,30 грн. втрат від інфляції за період з 21.04.10р. по 17.11.10р., які підлягають стягненню, в стягненні 55241,24 грн. інфляційних нарахувань необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов’язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов’язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, враховуючи вищенаведені норми, вимоги додаткової угоди від 10.03.10р. до договору від 05.03.2010р., дотримуючись положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, суд вважає, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 47613,30 грн. за період з 21.04.10р. по 15.09.10р..

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 27, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                                                В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТОН ХЛІБ" м. Хмельницький про стягнення 782185,88 грн. задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТОН ХЛІБ" (юридична адреса: м. Хмельницький, вул. Достоєвського,43; поштова адреса: м. Хмельницький, вул. Володимирська,63 (код 35478743) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" м. Київ, вул. Пимоненко,13 корпус 5В/11 (код 34003340) 646414,56 грн. (шістсот сорок шість тисяч чотириста чотирнадцять гривень 56 коп.) боргу, 22005,30 грн. (двадцять дві тисячі п'ять гривень 30 коп.) індексу інфляції, 10911,48 грн. (десять тисяч дев'ятсот одинадцять гривень 48 коп.) три проценти річних, 47613,30 грн. (сорок сім тисяч шістсот тринадцять гривень 30 коп.) пені, 7269,45 грн. (сім тисяч двісті шістдесят дев'ять гривень 45 коп.) витрат по оплаті державного мита та 219,33 грн. (двісті дев'ятнадцять гривень 33 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

                              Суддя                                                                      

Віддруковано 4 примірники: 1 –в справі, 2 –позивачу, 3-4- відповідачу