Рішення № 12357605, 03.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2010 р. Справа № 45/222-10

вх. № 8502/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Соловйов О.О., доручення від 19.04.2010 р.

відповідача - Матвеєва Ю.В., доручення від 12.10.2010 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Апекс-Принт", м. Луганськ

до Харківський завод "Продтовари" у формі ТОВ, м. Харків

про стягнення 101191,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 68000 грн. боргу, 2013,13 грн. пені, 3400 грн. штрафу, 27329,45 грн. плати за користування товарним кредитом, 449,26 грн. річних, а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати по справі мотивуючи неналежним виконанням з боку відповідача зобов’язань по договору № 29/11 від 11 лютого 2010 року в частині проведення оплати за товар.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 вересня 2010 року справу № 45/222-10 призначено до розгляду у судовому засіданні на 13 жовтня 2010 року.

В засідання суду 13 жовтня 2010 року позивач не з’явився, витребувані судом докази суду не надав.

Відповідач в засіданні суду 13 жовтня 2010 року заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою врегулювання спору між сторонами та вказав на погашення суми основного боргу перед позивачем.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, визнав його підлягаючим задоволенню.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2010 року розгляд справи було відкладено на 03 листопада 2010 року.

В засіданні суду 03 листопада 2010 р. позивач вказав на погашення боргу відповідачем, надав до справи пояснення, які залучено судом до матеріалів справи, в решті позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач проти позову в частині штрафу та плати за користування грошовими коштами заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та відповідача, суд встановив наступне:

11 лютого 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 29/11 згідно якого позивач зобов’язався виготовити та поставити відповідачу замовлену ним продукцію згідно специфікацій, в яких вказується найменування продукції, кількість по кожному виду, ціна та загальна вартість, і які є невід’ємними частинами договору, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити продукцію на протязі 30 календарних днів від факту поставки.

17 травня 2010 року між сторонами було складено специфікацію № 2 до договору.

За накладними № 270 від 27.05.2010 р. на суму 64424,53 грн. та № 280 від 31.05.2010 р. на суму 36702,63 грн. позивач передав відповідачу продукцію на загальну суму 101327,16 грн.

Відповідач після одержання продукції від позивача повну оплату її вартості, відповідно п. 2.1.1 договору, не здійснив.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Проте, в процесі розгляду справи в суді, що підтверджено представниками сторін, відповідачем проведено повний розрахунок в частині основного боргу перед позивачем, про що суду надані платіжні доручення за період з 04.10.2010 р. по 13.10.2010 р. на загальну суму 68000 грн., за таких обставин провадження у справі в частині позовних вимог щодо суми основного боргу підлягає припиненню, відповідно п. 1.1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмета спору.

Також позивачем пред’явлено до стягнення 2013,13 грн. пені, 3400 грн. штрафу, 27329,45 грн. плати за користування товарним кредитом, 449,26 грн. річних. В обгрунутвання цієї частини позовних вимог позивач посилається на п. 2.2, 5.2 договору, ст. 625 ЦК України та п. 57 Постанови ради міністрів СРСР № 888 від 25.07.1988 р. "Про затвердження положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, положення про поставку товарів народного споживання та основних умов регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій".

Розглянувши цю частину позовних вимог, з огляду на зміст п. 2.2 договору (у разі прострочення оплати, передбаченої п. 2.1.1 договору, відповідачу нараховується плата за користування товарним кредитом в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення) та ст. 536 ЦК України, зміст п. 5.2 договору (за порушення строків оплати поставленої продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення), а також приписи ст. 547 ЦК України (правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним) та ст. 625 ЦК України (боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) суд визнав позовні вимоги позивача в частині 2013,13 грн. пені, 27329,45 грн. плати за користування товарним кредитом та 449,26 грн. річних обґрунтованими та підлягаючими задоволенню. В позовних вимогах щодо 3400 грн. штрафу, з підстави викладених вище, суд вважає за необхідне позивачу відмовити, оскілки сторонами не врегульовано в договорі у визначеній законом формі питання щодо штрафу.

Наведені обставини є підставою для часткового задоволення позовних вимог, зокрема лише тих, що ґрунтуються на конкретних належних та допустимих в розумінні процесуального закону доказах.

Відповідно до статті 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі часткового задоволення позовних вимог, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Харківського заводу "Продтовари" у формі ТОВ, 61017, м. Харків, вул. Кокчетавська, 8 (в тому числі з р/р 260063013141 в АКБ "Золоті Ворота" м. Харків, МФО 351931, код ЗКПО 00380008) на користь ТОВ "Апекс-Принт", 91033, м. Луганськ, вул. Цимлянська, 11/2 (р/р 26005002331161 в ЗАТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, код ЗКПО 36409340) 2013,13 грн. пені, 27329,45 грн. плати за користування товарним кредитом та 449,26 грн. річних, 977,91 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

По позовним вимогам в розмірі 68000 грн. боргу провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити

Суддя

Повний текст судового рішення по справі № 45/222-10 підписаний 05 листопада 2010 року.