Ухвала суду № 12357517, 01.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"01" листопада 2010 р. Справа № 47/266-10 (н.в.о. 47/181-

вх. номер 9323/5-47

Суддя

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Чигирини О.Л. довіреність №5 від 10.01.10 р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши заяву відповідача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета 3", м. Кременчук

до Приватного підприємства "Ампір 2006", м. Дергачі

стягнення 314 156,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.02.2010 р. усправі №47/181-09 позов задоволено частково у сумі 275096,50 грн. та стягнуто з Приватного підприємства "Ампір 2006" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета 3" 218500,00 грн. основного боргу, інфляційні у розмірі 46818,50 грн. та три відсотка річних у розмірі 9778,00 грн., держмито у розмірі 2028,27 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 187,70 грн.

24 березня 2010 року до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами звернулось Приватне підприємство "Ампір". Заявник просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2010 р. по справі № 47/181-09.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22 березня 2010 року апеляційні скарги позивача та відповідача залишено без задоволення, а рішення господарського суду від 08 лютого 2010 року залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 квітня 2010 року у задоволенні заяви про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами Приватного підприємства "Ампір" - відмовлено. Рішення господарського суду Харківської області від 08 лютого 2010 року по справі №47/181-09 залишено без змін.

Відповідач не погодившись з вищевказаною ухвалою господарського суду звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 червня 2010 року, ухвалу господарського суду від 26 квітня 2010 року залишено без змін, а апеляційну скаргу залишено без задоволення.

18 червня 2010 року до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами звернулось Приватне підприємство "Ампір". Заявник просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2010 р. по справі № 47/181-09.

Відповідач не погодившись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 червня 2010 року звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 09 вересня 2010 року, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14 червня 2010 року залишено без змін, а апеляційну скаргу залишено без задоволення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2010 року заяву відповідача про перегляд справи за нововиявленими обставинами призначено до розгляду у судовому засіданні на "01" листопада 2010 р. о 11:00.

Присутній представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 01 листопада 2010 року проти задоволення заяви відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заперечував, оскільки вважає рішення господарського суду від 08 лютого 2010 року законним та обгрунтованим та зазначив, що рішення неодноразово було залишено без змін в апеляційній та касаційній інстанції.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд дійшов до висновку про те, що вказані у заяві про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2010р. у справі №47/181-09 за нововиявленими обставинами обставини не мають істотного значення для справи та не є нововиявленими у розумінні ст.112, 113 ГПК України.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 112 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із законами України від 21.06.2001р. N2539-III,від 07.07.2010р. N2453-V) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, крім іншого, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Наразі такими обставинами заявник зазначає, що ознайомившись із матеріалами справи, він дізнався про наявність у матеріалах справи акту прийому-передачі товару від 26.10.08 р., на яку позивач посилається як на доказ отримання нами товару за договором № 33 від 18.09.08 року.

Як зазначає відповідач, зазначений акт з боку відповідача не підписувався та товар, що є об'єктом купівлі - продажу між сторонами, ним не отримано. Тобто надана позивачем інформація щодо передачі відповідачу крану КЖДЕ, КДЕ, не відповідає дійсності.

Наданий позивачем акт прийому-передачі справи містить підпис, який не належить особі, від імені якої він виконаний, тобто підпис на акті виконувався не директором відповідача, а невідомою особою.

Яким чином позивач мав доступ до печатки ПП "Ампір 2006" відповідачу не відомо. Відповідач має сумніви щодо достовірності акту прийому-передачі від 26.10.08 р. і вважає, що з метою задоволення своїх матеріальних потреб позивач міг здійснити підпис від імені відповідача власноручно.

Як вбачається з матеріалів справи, і встановлено судом при першому розгляді справи №47/181-09 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 33 від 18.09.2008р., відповідно до умов якого позивач зобов’язався продати кран на загальну суму 651000,00 грн., а відповідач зобов’язався розрахуватися за кран КЖДЗ, КДЗ на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання акту прийому передачі товару на робоче місце.

Пунктами 2.3, 2.4, 2.5 договору з урахуванням додаткової угоди від 23.10.2008р. передбачено, що покупець зобов’язаний здійснити попередню оплату в розмірі 50% вартості товару, що складає 325500 грн. Оплата вартості майна в сумі 162750 грн. здійснюється покупцем в день підписання акту передачі товару, а кінцева оплата вартості товару здійснюється покупцем на протязі 10 календарних днів з моменту встановлення товару (крану) на робочому місці (підкранова колія біля бункерів), що підтверджується актом прийняття крана на робоче місце.

Відповідно до довідки від 12.04.10 року "Приватбанк", яка додана позивачем до відзиву на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідачем ТОВ "Ампір 2006" за період з 26.06.2008 року по 30.10.2009 року на рахунок позивача перераховувались грошові кошти у розмірі 432 500,00 грн., в т. ч. передоплата за договором у розмірі 325 500,00 грн. (платіжне доручення №185 від 26.09.2008 року).

Відповідач (покупець) за отриманий товар (кран КЖДЗ, КДЗ) передав позивачу (продавцю) довіреність №20 від 21.09.2008 р., яка видана на ім’я Кучеренко Олександра Олександровича.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору, позивач поставив кран на робоче місце, що підтверджується актом приймання-передачі від 26.10.2008 р. підписаний та засвідчений печатками обох сторін, відповідач кран прийняв, але свої зобов’язання щодо сплати, передбачені п. 2.4, п. 2.5 договору здійснив частково, а саме, платіжними дорученнями від 26.09.2008 р. перерахував попередню оплату у сумі 325500 грн., а після одержання крану платіжними дорученнями 22.06.2009 р., від 10.07.2009 р., від 20.07.2009 р., від 05.08.2009 р., від 18.08.2009 р., від 30.10.2009 р., перерахував 107000 грн., всього 432500,00 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем складала 218500,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 18.11.2009 р. підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

При розгляді справи № 47/181-09 господарським судом Харківської області та судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач свої зобов’язання за договором виконав, але відповідач зобов’язання щодо своєчасної і повної оплати не здійснив, доказів повної та своєчасної оплати не надав.

Також, судами апеляційної та касаційної інстанції, встановлено та вирішено, що до стягнення підлягають суми інфляційні у розмірі 46818,50 грн., три відсотка річних у розмірі 9778,00 грн., держмито у розмірі 2028,27 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 187,70 грн., в задоволенні позову в частині стягнення 39060 грн. - відмовлено. В задоволенні позову в частині стягнення 2000,00 грн. за юридичні послуги - відмовлено.

Відповідно ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

У визначенні обставини нововиявленою суд виходить з того, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обставини на які посилається заявник в обгрунтування своїх вимог є не доведеними, оскільки не має належних доказів того, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд виходить із того, що подані заявником документи за своєю правовою природою можуть бути доказами у справі, а не фактом, що може бути визнаний істотною обставиною, яка дає підстави для перегляду судового рішення.

Крім того, про існування наведених заявником обставин йому мало бути відомо при розгляді справи по суті, тобто як при розгляді справи судом першої інстанції, так і при розгляді справи апеляційним судом, що підтверджується змістом самої заяви та матеріалами справи.

Посилання боржника (відповідача) на те, що стягував (позивач) невідомим образом скористався його печаткою при підписанні акту прийому-передачі товару від 26.10.08 р. і, що акт підписано неповноважною особою безпідставне і спростовується наданими до матеріалів справи доказами. А саме, виданою довіреністю на отримання товару, накладною на отримання товару, платіжними дорученнями про часткову оплату товару, актом звіряння розрахунків, що також підписані та скріплені печаткою відповідача (арк. справи 117- 128).

Враховуючи вищенаведене господарський суд не вбачає підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати пов"язані з новим розглядом даної справи покладаються на третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Розмір мита згідно до п.п. "а", "б" розд.2 ч.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із заяв майнового характеру складає 1% від ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17,00 грн. х 1500 = 25500,00 грн.); із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про неоподатковуваних визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру ставка державного мита встановлюються в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто 85,00 грн. (17,00 грн. х 5 = 85,00 грн.).

Отже в даному разі за позовом, який містить майнову вимогу (стягнення 314 156,50 грн.) державне мито підлягає сплаті у розмірі 1% від ціни позову, тобто 3 141,56 грн.

За подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами згідно до п.п."г", розд.2 ч.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" нараховується 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, що в даному разі становить 1570,78 грн. (3141,56 грн. / 2 = 1570,78 грн.).

Таким чином з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню недоплачена сума державного мита за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами 1468,78 грн.

Керуючись вимогами статей 86, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами Приватного підприємства "Ампір" - відмовити.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 08 лютого 2010 року по справі №47/181-09 залишити без змін.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Ампір 2006" (62300, Харківська область, Дергачівський район. м. Дергачі, вул. Центральна 1-А, р/р 26008050829500 АКІБ "'УКРСИББАНК'' м. Харків, МФО 351005, ОКПО 34369883, ІПН 343898820327, свідоцтво №100091329) на користь держбюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200,символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) держмито у розмірі 1468,78 грн. за подачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.

Суддя

Справа №47/266-10

Повний текст ухвали підписаний 03 листопада 2010 року.