Рішення № 12356797, 16.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.10                                                                                           Справа№ 16/146(2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді С. Іванчук, при секретарі Шереметі О.П., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна»,с.Кавсько

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат»,м. Львів

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

від позивача Фещенко А.А.-представник

від відповідача не з”явився

Права та обов”язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало, за клопотанням присутніх представників сторін технічна фіксація судового процесу не проводилася.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна», с. Кавсько до Закритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат»,м. Львів про стягнення 4553,30грн. основного боргу, 2384,29грн. пені, 1324,87грн. - штрафу, 329,08грн. -3% річних та 1331,77грн. –інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 21.10.10р. прийнято позовну заяву до провадження та призначено до судового розгляду. У зв’язку із необхідністю подання додаткових доказів, з метою повного всебічного та об’єктивного вивчення усіх обставин справи та за клопотанням сторін розгляд справи відкладався ухвалою суду від 02.11.10р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, вимоги ухвали суду виконав, докази витребувані судом представив, надав оригінали документів для огляду.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, подав у канцелярію суду відзив Вх.№22121 від 16.11.2010р., в якому позов заперечує та зазначає, що позивачем нараховано пеню за 919 календарних днів ,що суперечить.6 ст.232 ГК України, при розрахунку пені позивачем не враховано надану п.6.1 договору відстрочку оплати платежу терміном 30 календарних днів. Окрім цього відповідач зазначає, що за умовами ч.1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення,а саме в даному випадку позивачем за одне і те правопорушення нараховано і штраф і пеню, тому просить в позові відмовити повністю.

Розглянувши документи і матеріали, подані суду, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області в с т а н о в и в:

21.02.2008р. між ТзОВ»Ромстал Україна»(постачальник) та ЗАТ»Львівський домобудівний комбінат»(покупець) укладено договір поставки № 2102/08-1, згідно до умов якого постачальник зобов»язується поставляти покупцеві товари, а покупець зобов»язується прийняти та оплатити товари у відповідності до положень цього договору.

За умовами п. 6.1 договору №2102/08-1 від 21.02.2008р. форма оплати з відстроченням платежу. Строк відстрочення платежу з оплати товару складає 30 календарних днів з дати відвантаження товару.

На виконання умов договору №2102/08-1 від 21.02.2008р. ТзОВ «Ромстал Україна»на підставі рахунку –фактури №ЛВ-0004503/ЛВ від 18.07.2008р., довіреності ЯПД №925047 від 17.07.08р. передано ЗАТ»Львівський домобудівний комбінат»товар на загальну суму 13248,65грн., що підтверджується видатковою накладною №ЛВ-0001604/ЛВ від 23.07.2008р. На виконання зобов»язань з оплати відповідачем, як вбачається із долученого позивачем розрахунку, здійснено часткову оплату за поставлений товар в розмірі 5695,35грн.- 10.09.08р. та в розмірі 3000грн.- 30.12.08р., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 4553,30грн.

За правилами ст.526 ЦК України,193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на день прийняття рішення, суду не представлено доказів оплати основного боргу,відтак заборгованість становить 4553,30грн.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. В силу ст.216 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.           

Згідно до п.9.1 договору №2102/08-1 від 21.02.08р. у випадку порушення покупцем строків платежів ,визначених цим договором,покупець зобов»язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.Крім пені ,покупець сплачує постачальнику штраф за порушення порядку оплати, визначеного у даному договорі у розмірі 10% від суми простроченого платежу. На підставі п. 9.1 договору №2102/08-1 від 21.02.08р. позивачем за період з 22.08.08р. по 28.09.10р. нараховано 2384,29грн. пені та 1324,87грн.штрафу.

Однак, дослідивши поданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що позивач при обрахунку припустився арифметичної помилки, з огляду на наступне. Згідно до вимог ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Так, періодом для нарахування пені є період часу з 23.08.08р. по 23.02.09р., що складає встановлений законом термін. Відтак, пеня підлягає судом перерахунку та за вказаний період становить 873,43грн.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України. Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Розмір штрафних санкцій унормований ст. 231 ГК України, п. 6 якої передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно до вимог ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. В даному випадку пеня і штраф нараховується за одне й те ж правопорушення, а саме –невиконання умов договору щодо оплати товару , тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу до задоволення не підлягають.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач позов не заперечив, доказів в спростування наведених обставин не подав, доказів оплати суду не представив.

          Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до ст.625 ЦК України позивачем нараховано за період з 22.08.08р. по 28.09.10р. – 329,08грн. - 3% річних та 1331,77грн.- інфляційних втрат. При перевірці розрахунку, встановлено, що при обрахунку 3%річних позивач припустився арифметичної помилки, зокрема визначивши початок строку обрахунку 22.08.08р. замість 23.08.08р., тому внаслідок перерахунку сума 3% річних складає 327,28грн. Сума інфляційних втрат визначена позивачем, є меншою за фактичну, у період з 23.08.08р. по 28.09.10р., що не суперечить інтересам сторін та чинному законодавству, тому підлягає задоволенню в розмірі визначеному позивачем.

          В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем доказів в спростування наведених обставин суду не представлено, доказів оплати не подано. Згідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть доказуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, подані докази, надані пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині 4553,30грн, основного боргу, 873,43грн.-пені, 327,28грн -3% річних, 1331,77грн.- інфляційних втрат є обґрунтованими, не спростованими і такими, що підлягають задоволенню, в іншій частині позовних вимог належить відмовити у зв”язку із безпідставністю.

          Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України .

Керуючись ст.ст. 4-3,33,34,35,36,43,44,49,75, 82,83,84,85 ГПК України, суд

                                                            В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат»(79056 м.Львів, вул.Поліська, 10 ЄДРПОУ 32801440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна»(04080 м.Київ, вул. Новоконстянтинівська 4А ЄДРПОУ 32346937) 4553,30грн. основного боргу, 873,43грн.-пені, 327,28грн -3% річних, 1331,77грн.інфляційних втрат, 72,83 державного мита та 168,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя