Рішення № 12356774, 16.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.10 Справа№ 24/112 (2010)

За позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України, м.Київ

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Борислав Львівської області

За участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2, м.Борислав Львівської області

Про стягнення 10 156,43грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача не зявився

Від відповідача не зявився

Від третьої особи не зявився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення з відповідача в порядку регресу витрат в сумі 10156,43грн. , понесених на виплату страхового відшкодування.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 27.07.2007 року у м.Трускавці на вул. Мазепи третя особа - ОСОБА_2, перебуваючи в трудових відносинах з відповідачем та керуючи автомобілем ГАЗ 33021 з номерним знаком НОМЕР_5, порушив правила дорожнього руху України, у звязку з чим відбулося зіткнення з автомобілем „Пежо”, що належить ОСОБА_3 , яким керував ОСОБА_4

Постановою Бориславського міського суду від 17.08.2007 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль „Пежо” отримав технічні пошкодження. Згідно із висновком спеціаліста №163/09 від 03.09.2007 року вартість матеріальної шкоди становить 14 371,00грн.

Посилаючись на ст.ст. 20, 41 ЗУ „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” позивач зазначає, що 23.11.2007року платіжним дорученням №2465 він здійснив виплату відшкодування потерпілій особі ОСОБА_5 в сумі 10156,43грн.

24.03.2010року позивач звернувся до відповідача з вимогою про компенсацію витрат, понесених ним на виплату відшкодування потерпілій особі.

Як зазначено у позовній заяві, відповідач не відшкодував понесених витрат, у звязку з чим на підставі ст.ст.1166,1188, 1191 ЦК України та п.38.2 ст.38 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” позивач звернувся з позовом до суду.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, в т.ч. 2000грн. понесених витрат на правову допомогу.

В судове засідання 16.11.2010року позивач явку представника не забезпечив, подав клопотання б/н від 15.10.2010року про долучення до матеріалів справи документів, які перелічені у клопотанні.

Відповідач та третя особа явку представників в жодне судове засідання не забезпечили витребуваних судом матеріалів чи будь-яких пояснень не подали, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштових відправлень, які додані до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 15.10.2010року строк вирішення спору продовжено.

Розглянувши матеріали справи в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

Згідно з постановою Бориславського міського суду Львівської області від 17.08.2007 року у справі №3-1618/2007р., 27.07.2007 року у м.Трускавці по вул. Мазепи ОСОБА_2, керуючи автомобілем ГАЗ 33021, номерний знак НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху України та скоїв наїзд на стоячий попереду транспортний засіб, що призвело до його пошкодження. На підставі протоколу серії № АД №528945 від 17.07.2007року про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 визнано винним за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 20грн.

Обставини дорожньо-транспортної пригоди зафіксовані у протоколі серії №АД №528945 від 17.07.2007року про адміністративне правопорушення, доповненні до протоколу, схемі дорожньо-транспортної пригоди, поясненнях, які були скеровані начальником 2-го міжрайонного відділу ОСОБА_6 у Львівській області до Бориславського міського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль ГАЗ 33021, номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2., наїхав на автомобіль „Пежо 307”, номерний знак НОМЕР_2 що належить ОСОБА_3 , яким керував ОСОБА_4, та пошкодив його.

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від17.10.2002р. підтверджено, що автомобіль ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_3 належить ОСОБА_1( копія свідоцтва є в матеріалах справи).

Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу №540721 від 23.10.2003р., автомобіль „Пежо 307”, реєстраційний № НОМЕР_2, належить ОСОБА_3 , право керування автомобілем має ОСОБА_4( копія свідоцтва є в матеріалах справи).

Згідно з полісом № ВА/3023868 від 10.07.2007р. обовязкового страхування цивільно-правово-відповідальності власників наземних транспортних засобів позивачем застрахована цивільно-правова відповідальність водія автомобіля „Пежо 307”, реєстраційний № НОМЕР_2, ОСОБА_4 на 6 місяців з 11.07.2007р. по 10.01.2008р., ліміт відповідальності

51 000,00грн.

На момент скоєння ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, що підтверджується поданою суду довідкою №357/05 від 05.03.2010року, виданою Бориславським міським центром зайнятості, згідно з якою ОСОБА_2 перебуває в трудових відносинах з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 з 31 травня 2007року, на підставі трудового договору, зареєстрованого Бориславським міським центром зайнятості 31.05.2007року за №302.

За заявою власника автомобіля „Пежо 307” - ОСОБА_3 судовим експертом 03.09.2007 року складено висновок спеціаліста №163/09 експертного автотоварознавчого дослідження., згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля „Пежо 307”, становить 14371,00грн. Висновок експерта із фототаблицями додано до матеріалів справи.

27.09.2007 року ОСОБА_3 звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України (позивача) із заявою про відшкодування матеріальних збитків в сумі 14371,00грн.

Відповідно до наказу позивача №1260 від 21.11.2007 року вирішено відшкодувати ОСОБА_3 суму 10156,43грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу марки „Пежо”, номерний знак 86274ТС.

23.11.2007 року позивач здійснив страхове відшкодування ОСОБА_3 в сумі 10156,43грн., що підтверджено платіжним дорученням №2465 від 23.11.2007 року.

18.03.2010року позивач надіслав відповідачу претензію б/н від 17.03.2010року про відшкодування витрат, понесених позивачем у звязку з відшкодуванням потерпілій особі ОСОБА_3 шкоди в сумі 10156,43грн. Крім того, у вказаній претензії позивач просить відшкодувати йому 2000,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Претензія та докази її надсилання додані до матеріалів справи.

На день вирішення спору суду не подано доказів, які підтверджують відшкодування відповідачем позивачу суми 10156,43грн., а також 2000,00грн. витрат на оплату послуг адвоката

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом. (ст. 894 ЦК України).

Згідно із ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ст1166, ст1191 ЦК України).

Згідно із п.39.1 ст.39 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 22.1 ст. 22 названого Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву (п.35.1 ст.35 Закону).

Як передбачено п.38.2, 38.2.1 ст. 38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону;

В силу ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання зобовязання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у 7-денний строк від дня предявлення вимоги, якщо термін негайного виконання не випливає із договору або закону.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі страхового полісу позивач виплатив ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 10156,43грн. за завдані матеріальні збитки у звязку з дорожньо-транспортною пригодою, що трапилась 27.07.2007 року у м. Трускавці на вул. Мазепи з вини водія відповідача за участю автомобілів, що належали ОСОБА_3 та відповідачу. В порядку регресу позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування збитків в сумі 10156,43грн., яка залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Згідно із ст.44 ГПК України, судові витрати складаються із державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

На підтвердження понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката позивач подав суду контракт про надання правової допомоги від 17.04.2009 року, укладений з ФОП ОСОБА_7, а також додаткову угоду №4 від 29.01.2010року до контракту, якою визначена вартість послуг адвоката по даній справі в сумі 2000,00грн. Право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_8 підтверджено поданим суду свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №1328 від 26.03.2008 року. На підтвердження факту понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката у даній справі, суду подано платіжне доручення №15563 від 03.02.2010 року на суму 2000,00грн.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, сплачені позивачем судові витрати, а саме : державне мито в сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 69,75, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, адреса: 82300, АДРЕСА_1, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, ідентифікаційний код 21647131, адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар,8, - 10156,43грн. боргу, 101,56грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2000,00грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення складене 20.11.2010року.