Рішення № 12356746, 15.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.10                                                                                 Справа № 16/4

За позовом Державного підприємства "Кремінське лісомисливське господарство", м. Кремінна

до Приватного підприємства "Луганськенерголюкс", м. Луганськ

про стягнення 56128 грн. 81 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Єрьомін М.М., довіреність від 12.04.2009;

від відповідача - представник не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача, враховуючи індекс інфляції суму боргу –34645 грн. 66 коп.:

-          "різницю між ціною договору та ціною, що існує за місцем виконання зобов'язання, тобто на 20.07.2010р.- 6074 грн. 55 коп.;

-          0,1 відсотка вартості товарів за кожний день прострочення –5910 грн. 95 коп.;

-          за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості - 2391 грн. 71 коп.;

-          за порушення грошових зобов'язань визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами –1861 грн. 19 коп.;

-          неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі депозитної ставки банку в якому обслуговується кредитор –1522 грн. 37 коп.;

-          неправомірне користуванні чужими коштами в розмірі подвійної ставки Національного банку України весь час користування чужими коштами –3722 грн. 38 коп." Всього заявлено до стягнення 56128 грн. 81 коп.

Позивач виправив помилки у розрахуванні позовних вимог, допущені у позовній заяві, уточнив розмір коштів, які заявлені до стягнення, та клопотанням від 15.11.2010 просить стягнути з відповідача борг в сумі 34167,32грн. за поставлену продукцію, а також інфляційні нарахування в сумі 1264,91грн. та три відсотки річних в сумі 453,94грн. – на підставі ст.625 ЦК України –за несвоєчасне виконання грошового обов’язку відповідачем.

          Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, участі повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання належним чином. Копія позовної заяви та ухвали суду направлені за належною адресою (згідно довідки держреєстратора). Про причини відсутності у судовому засіданні відповідач суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи не надходило.

За таких обставин відповідач є належним чином повідомлений про місце і дату судового засідання, але в порушення вимог закону у судове засідання не з’явився і вимог суду не виконав. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Між сторонами у справі укладено договір поставки від 07.09.09 №01-44 (з додатками), на підставі якого постачальник (позивач) зобов'язується поставляти покупцю (відповідачу) товар –рудстойку хвойних пород –за ціною, у кількості та в асортименті, вказаних у специфікації, що є невід’ємною частиною договору, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, встановлених даним договором, - протягом 3 днів з дня отримання продукції.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає вимогам правового інституту поставки (ст.ст.265-267 ГК України) з відстрочкою платежу.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 37937,26грн., а відповідач отримав продукцію за вказаним договором, що підтверджено товарно-транспортними накладними на суму 37937,26грн. (а.с.16-19), та сплатив частково вартість товару на суму 3769,94грн., що підтверджено матеріалами справи та представником позивача у судових засіданнях.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору у зв’язку з неповною оплатою поставленого товару, і просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар в сумі 34167,32грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошового обов’язку по оплаті товару, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 1264,91грн. та три відсотки річних в сумі 453,94грн.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, - змінені позивачем у судовому засіданні 15.11.10 вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений договором строк. Договором поставки від 07.09.09 №01-44, укладеним сторонами по справі, встановлено, що покупець (відповідач) зобов’язаний оплатити вартість поставленої продукції протягом 3 днів з дня отримання продукції (пункт 3.4). З матеріалів справи (з товарно-транспортних накладних) вбачається, що товар відповідач отримав у грудні 2009 року, але не оплатив у відповідності до вимог договору, у зв’язку з чим позивач змушений був звернутись з даним позовом до суду.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором поставки від 07.09.09 №01-44, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості поставленої продукції. Позивач поставив відповідачу товар на суму 37937,26грн. та належним чином довів суду факт поставки на вказану суму грошей. Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 265-267 ГК України, ст.ст.655-693 ЦК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по оплаті поставленої продукції у відповідності до вимог закону.

При розгляді справи суд встановив, що відповідач виконав свої обов’язки перед позивачем по оплаті за поставлений товар за договором поставки від 07.09.09 №01-44 лише частково, а саме: на суму 3769,94грн. оплачена ТТН від 16.12.09 №006272 (а.с.18). Таким чином, сума боргу складає 34167,32грн.

За таких підстав, з відповідача слід стягнути борг в сумі 34167,32грн. на користь позивача за договором поставки від 07.09.09 №01-44, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача в розмірі позову.

Вимоги про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 1264,91грн. та трьох відсотків річних в сумі 453,94грн. цілком обґрунтовані приписом ст.625 ЦК України –за несвоєчасне виконання грошового обов’язку відповідач зобов’язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193,265-267 ГК України, ст.ст.526,625,629,655,692 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Луганськенерголюкс", м. Луганськ, квартал ім. Комарова, буд.19, кв. 81, ід. код 34791182 на користь Державного підприємства "Кремінське лісомисливське господарство", м. Кремінна, вул. «Хвойна», 1, ід. код 00993604 борг в сумі 34167,32грн., інфляційні нарахування в сумі 1264,91грн., три відсотки річних в сумі 453,94грн., витрати по державному миту в сумі 358,86грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 150,89грн. Видати наказ.

3.          В решті вимог відмовити.

Рішення підписане 22.11.10

Суддя                                                                                 Р. Шеліхіна